ПОВНИЙ НОВІТНІЙ ДОВІДНИК ШКОЛЯРА

УКРАЇНСЬКА МОВА

Словосполучення

Просте речення

Означення

Означення — це другорядний член речення, який називає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий?

Узгодженими є означення, які стоять у тому ж роді, числі та відмінку, що й означуване слово:

Знов вершиною рясною Розшумілася сосна.

Вершиною (якою?) рясною (ж. p., одн., О. в.).

Узгоджені означення можуть виражатися:

— прикметниками та прикметниковими зворотами:

— дієприкметниками та дієприкметниковими зворотами:

Дієприкметникові звороти виділяються комами, якщо стоять після означуваного слова. Дієприкметники та дієприкметникові звороти, які стоять перед словом, до якого відносяться, зазвичай комами не виділяються. Виняток становлять дієприкметникові звороти, які належать до особового займенника або мають значення причини:

Розгарячілий від напруженої гри і збуджений, він не одразу звернув увагу на біль у нозі;

— займенниками та порядковими числівниками:

Неузгодженими є означення, які поєднуються з пояснювальним словом зв’язком керування або прилягання: поїздка в Карпати, турбота про дітей, кімната для відпочинку, воїни князя Ігоря.

Неузгоджені означення виражаються найчастіше іменниками в непрямих відмінках із прийменниками або без них, рідше займенниками його, її, їх, прислівниками та інфінітивом:





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити