Повний новітній довідник школяра
Українська мова
Складне речення
Безсполучникове складне речення
Безсполучниковим називається таке складне речення, частини якого об’єднані за змістом та інтонацією без сполучників чи сполучних слів:
Безсполучникові складні речення відзначаються стислістю, компактністю, динамічністю, виразною інтонацією, часто з експресивними відтінками у значенні. Тому вони є досконалим засобом формування, вираження і повідомлення думок, набули великого поширення в мові.
Розрізняють безсполучникові складні речення з однотипними частинами (вони за смисловими зв’язками нагадують складносурядні речення) та різнотипними частинами (нагадують складнопідрядні речення).
У безсполучникових складних реченнях з однотипними частинами не відчувається підпорядкованості однієї частини іншій; ці частини сприймаються як синтаксично однорідні, часто їх у реченні не дві, а кілька.
Синтаксичні відношення у цій групі речень можуть бути:
— єднальні:
Багато зір у небі, багато хвиль у морі, багато в полі квітів, немає їм числа (В. Сосюра);
— зіставні:
Повився луг отавою, робота чесна — славою (М. Стельмах);
— протиставні:
Ще сонячні промені сплять — досвітні огні вже горять (Леся Українка).
Дехто з дослідників виділяє не єднальні смислові зв’язки, а зв’язки одночасності дій, явищ:
Повний місяць стояв над степом, через нього перепливали легкі хмари (Ю. Яновський).
Синтаксичні відношення у безсполучникових складних реченнях із різнотипними частинами можуть бути:
— причинно-наслідкові:
Марійка раз ураз ніяковіла, щоки її заливав рум’янець (М. Нечай). Спека та польові гарячі вітри пообпалювали дівчат, стали вони аж чорні (О. Гончар);
— умовні:
Хочеш їсти калачі — не сиди на печі (Нар. тв.);
— часові:
Надходило свято — за щедрим столом з усієї округи збиралися гості (За М. Луківом);
— міри і способу дії:
Защебетав соловейко — пішла луна гаєм (Т. Шевченко);
— з’ясувальні:
Бачу здалека: хвиля іскриста грає вільно по синьому морі (Леся Українка).