Лексикологія

Антоніми

 

Антоніми — це слова з протилежним лексичним значенням (світло — пітьма, успіх — невдача, хвалити — сварити, тісно — просторо).

Антоніми утворюють, на відміну від синонімічних рядів, пари. Антоніми, як правило, належать до однієї і тієї ж частини мови.

Антонімами можуть бути лише слова, побудовані на якомусь спільному узагальненому понятті:

захід — схід (сторони світу), більшість — меншість (кількість), удень — уночі (час доби), блискучий — матовий (колір), вади — чесноти (характер).

На основі антонімів часто будуються прислів’я та приказки:

Ліпше своє мале, ніж чуже велике.

Чоловіка по одежі стрічають, а по уму випроводжають.

Літо збирає, а зима з’їдає.

Антоніми часто використовуються як поетичні засоби: лід і пломінь, любов і ненависть, добро і зло, правда й кривда, день і ніч.