Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

ПОВНИЙ НОВІТНІЙ ДОВІДНИК ШКОЛЯРА

УКРАЇНСЬКА МОВА

Самостійні частини мови

Іменник

Рід іменників

Іменники належать до одного з трьох родів (крім тих, що вживаються лише в множині).

Іменники чоловічого роду співвідносяться із займенником він (оборонець, заєць, мізинчик)', жіночого роду — із займенником вона (майстриня, земля, щирість), середнього роду — із займенником воно (море, теля, плече).

Такі слова, як вила, ворота, Карпати, ножиці, що вживаються тільки в множині, роду не мають.

Окрему групу слів становлять іменники спільного роду (приналежність їх до чоловічого чи жіночого роду можна встановити лише в реченні): листоноша, невдаха, лівша, бідолаха, роззява, сердега, плакса, базіка, сирота, потвора, староста та ін.

До таких слів належать також імена й прізвища людей (Шура, Валя, Женя, Олексієнко, Коротун, Зеленкевич).

У назвах неістот рід не має реального значення, це лише граматична категорія (ніч — ж. p.; день — ч. p.; вікно — с. p.).

Деякі іменники, наприклад, особа, людина (тільки жіночого роду), учений, науковець, ректор, декан (тільки чоловічого роду) вживаються на позначення представників обох статей.

Для більшості іменників показником роду є закінчення (нульове, -о для чоловічого роду: віз, командир, батько; -а, -я для жіночого роду: вода, праця; -о, -е для середнього роду: середовище, зерно), але не завжди, наприклад, Микола — ч. p., радість, ніч — ж. p., теля, значення — с. р.

У назвах багатьох тварин, птахів, риб чоловічий і жіночий роди не розрізняють: метелик, сом, барс, кит — ч. p., куниця, сорока, синиця, миша, білка — ж. р.

Іменники не змінюються, як інші частини мови, за родами, а мають самостійну категорію роду.

Визначення роду в українській та російській мовах інколи не збігається, тому нерідко припускаються помилок в узгодженні слів у словосполученнях та реченнях: великий собака, а не велика собака; сильний біль, а не сильна біль.

Іменники вуаль, зала, нехворощ, путь, розкіш, адреса (місце проживання) жіночого роду.

Назви тварин належать до чоловічого роду, хоч інколи можуть вживатися і в жіночому роді (це визначається в реченні чи словосполученні): какаду, кенгуру, поні, колібрі, шимпанзе.

Порівняйте:

Великий шимпанзе наблизився до огорожі. — Велика шимпанзе годувала своє малятко. Дорослий кенгуру може завдати великої шкоди господарствам фермерів. — Із сумки попелястої кенгуру смішно визирало кенгуреня.

Рід власних невідмінюваних назв визначається за їхніми загальними видовими назвами: місто Акапулько — далеке Акапулько, гора Фудзіяма — прекрасна Фудзіяма, острів Бікіні — віддалений Бікіні.









загрузка...

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат доступні данні з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

У разі запозичення інформації гіпертекстове індексоване посилання на сайт є обов'язковим

© Всі права на дизайн сайту належать ФОП СЄА