Повний новітній довідник школяра
Українська мова
Самостійні частини мови
Іменник
Зразки відмінювання іменників
У родовому та орудному відмінках множини іменників першої відміни бувають паралельні закінчення (баби — баб, бабів; губи — губ, губів; легені — легень, легенів; ворота — ворітьми, воротами; сльози — слізьми, сльозами; свині — свиньми, свинями).
|
І відміна, однина |
|||
Тверда група |
М'яка група |
Мішана група |
|
Н. |
машина |
буря |
межа |
Р. |
машини |
бурі |
межі |
Д. |
машині |
бурі |
межі |
3. |
машину |
бурю |
межу |
О. |
машиною |
бурею |
межею |
М. |
(на) машині |
(в) бурі |
(на) межі |
К. |
машино |
буре |
меже |
|
|
|||
|
Відмінки |
І відміна, множина |
||
Тверда група |
М'яка група |
Мішана група |
|
Н. |
машини |
бурі |
межі |
Р. |
машин |
бур |
меж |
Д. |
машинам |
бурям |
межам |
3. |
машини |
бурі |
межі |
О. |
машинами |
бурями |
межами |
М. |
(на) машинах |
(в) бурях |
(на) межах |
К. |
машини |
бурі |
межі |
Зразки відмінювання іменників II відміни
|
II відміна, однина |
|||||
|
Тверда група |
М'яка група |
Мішана група |
|||
Н. |
дуб, залізо |
календар, здоров'я |
дощ, плече |
||
Р. |
дуба, заліза |
календаря, здоров'я |
дощу, плеча |
||
Д. |
дубу (ові), залізу (ові) |
календарю (еві), здоров'ю |
дощу (еві), плечу |
||
3. |
дуб, залізо |
календар, здоров'я |
дощ, плече |
||
О. |
дубом, залізом |
календарем, здоров'ям |
дощем, плечем |
||
М. |
(на) дубі (ові), залізі (ові) |
(в) календарі, (на) здоров'ї |
(на) дощі, плечі |
||
К. |
дубе, залізо |
календарю, здоров'ю |
дощу, плече |
||
|
|
|||||
|
Відмінки |
II відміна, множина |
||||
Тверда група |
М'яка група |
Мішана група |
|||
Н. |
дуби |
календарі |
дощі, плечі |
||
Р. |
дубів |
календарів |
дощів, плечей (пліч) |
||
д. |
дубам |
календарям |
дощам, плечам |
||
3. |
дуби |
календарі |
дощі, плечі |
||
0. |
дубами |
календарями |
дощами, плечами |
||
м. |
(на) дубах |
(на) календарях |
(на) дощах, (на) плечах |
||
к. |
дуби |
календарі |
дощі, плечі |
||
Особливості відмінювання іменників II відміни, на які слід звернути увагу
У Р. в. однини іменників чоловічого роду другої відміни бувають закінчення -а, -я або -у, -ю залежно від значення слова.
Закінчення -у (-ю) мають іменники: |
||
а) назви чітко окреслених предметів, речей, які піддаються лічбі, тобто такі, що мають певну форму: листка, ясена, портфеля (але: трону) |
а) назви установ, організацій та їх підрозділів: офісу, театру, департаменту, вокзалу, штабу |
|
б) назви осіб, імена та прізвища: Шевченка, Трикоза, Лук'яна |
б) назви явищ природи: жару, грому, морозу, туману, граду, дощу, циклону |
|
в) назви персоніфікованих осіб і явищ: Мороза, Вітра, генія |
в) назви матеріалів та речовин: цукру, оцту, граніту, гіпсу (але: хліба, вівса) |
|
Закінчення -а (-я) мають іменники: |
Закінчення -у (-ю) мають іменники: |
|
г) назви планет: Сатурна, Марса, Місяця |
г) сукупність, збірні поняття: оркестру, танцю, батальйону, гурту (але: гуртка, садка, табуна) |
|
д) назви небесних тіл: астероїда, метеорйта |
д) назви почуттів, фізичного і психічного стану: жалю, жаху, болю, сміху, гніву, страху, суму (але: гріха) |
|
е) назви днів тижня та місяців: понеділка, вересня, червня |
е) назви середовища, чітко не окресленого простору: краю, лугу, яру, рову, простору, небокраю (але: бугра, горба, хутора, берега та зменшені форми, наприклад: ліска, лужка) |
|
є) назви тварин, дерев: вола, клена |
є) назви дій, процесів: відльоту, переїзду, крику, виступу (але: ривка, стрибка, стусана, пікніка) |
|
ж) назви різних мір, площі, довжини, ваги, часу: кілометра, акра, карата (але: віку, кварталу, ранку, року) |
ж) абстрактні поняття, кущові і трав'янисті рослини, сорти дерев: прогресу, слуху, характеру, гороху, барвінку (але: будяка, чагаря) |
|
з) наукові терміни: префікса, метода, сектора |
з) назви держав і територій: Китаю, Тунісу, Криму, Донбасу |
|
и) назви населених пунктів: Харкова, Парижа, Голосієва, Орла, Сурожа, Гадяча, Севастополя, Відня |
и) назви населених пунктів, у яких друга частина співзвучна з загальною назвою, що має закінчення Красного Лиману, Березового Гаю |
|
і) географічні назви з наголосом на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності -ов, -ев (-єв), -ин (-їн): Дінця, Дніпра, Чугуєва, Волхова, Канева, Козятина |
і) терміни іншомовного походження, літературознавчі терміни: розподілу, жанру, епосу, памфлету (але: дифірамба, мадригала) |
|
ї) назви грошових одиниць, а також числові назви: долара, фунта, карбованця, мільярда, мільйона |
ї) спортивні терміни, назви танців, будівель, споруд та їх частин: міні-футболу, волейболу, вальсу (але: гопака, тропака, козачка), стадіону, палацу, даху |
|
й) назви машин, деталей: мерседеса, москвича, комбайна, трамвая, двигуна |
й) назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя: розвитку, колоквіуму, ритму, часу, хисту |
|
к) назви нечітко окреслених предметів, у яких наголос падає на закінчення: тягаря |
к) складні слова, що не мають суфіксів, крім назв істот: самоаналізу, живопису, родоводу, світогляду, телекому (але: пароплава, електровоза, телевізора, телетайпа) |
|
|
л) слова іншомовного походження, що означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та частини їх, а також українські суфіксальні слова-терміни: конуса, домкрата, ребуса, відмінка, графіка, ромба, іменника, прямокутника, перпендикуляра (але: роду, виду, способу, складу, синтаксису, стану) |
л) іменники, що мають префікси, крім назв істот: обліку, відклику, усміху, поспіху, експорту |
|
|
м) назви річок, у яких наголос не падає на закінчення, а також назви озер, гір, островів, течій і т. ін.: Дунаю, Бугу, Нілу, Єнісею, Уралу, Кавказу, Мічигану, Паміру, Криту |
||
м) частини тіла, органи носа, нігтя (але: стравоходу, мозку) |
2. У давальному відмінку однини іменники другої відміни мають паралельні закінчення -ові, -еві, -єві та -у, -ю (будинкові — будинку, розумові — розуму, журавлеві — журавлю, солов’єві — солов’ю). Якщо у висловлюванні трапляються поряд кілька іменників чоловічого роду у формі давального відмінка однини, то для уникнення одноманітності спочатку вживаються закінчення -ові, -еві, -єві, а тоді у,-ю: Ляшенкові Віктору Андрійовичу, Тарасові Григоровичу Шевченку, добродієві професору.
3. Деякі іменники, переважно назви побутових предметів, мають паралельні форми 3. в.: (поклав) олівця й олівець, (написав) листа й лист, (узяв) ножа і ніж, (зрізав) ясеня і ясень.
4. Іменники — прізвища чоловічого роду однини другої відміни твердої групи в орудному відмінку мають закінчення -им (Тапкіним, Самородовим, Іллюшиним). Але неслов’янські прізвища мають закінчення -ом (Дарвіном, Чапліном, Пульманом).
Закінчення -ом мають і відприкметникові географічні назви: Бородіном, Києвом, Харковом, Свяшошином.
5. У місцевому відмінку однини з прийменником по можуть уживатися паралельні закінчення: по Дніпру — по Дніпрі, по місту — по місті, по селу — по селі; але для позначення часу вживаються тільки закінчення -і: по обіді, по закінченні.
ЗАПАМ'ЯТАЙ
Правильність закінчення Р. в. однини іменників чоловічого роду другої відміни можна перевірити за орфографічним словником.
Від закінчення -а, -я або -у, -ю часто залежить значення слів: алмаза (коштовного каменя) — алмазу (мінералу), акта (документа) — акту (дії), вала (деталі машини) — валу (насипу), каменя (окремого) — каменю (матеріалу), терміна (слова) — терміну (строку), листа (послання) — листу (на дереві).
Слід розрізняти:
поетом Пушкіним — містом Пушкіном;
громадським діячем Кіровим — містом Кіровом.
Зразки відмінювання іменників III відміни
Однина |
Множина |
|
Н. |
галузь, ніч, вість |
галузі, ночі, вісті |
Р. |
галузі, ночі, вісті |
галузей, ночей, вістей |
Д. |
галузі, ночі, вісті |
галузям, ночам, вістям |
3. |
галузь, ніч, вість |
галузі, ночі, вісті |
О. |
галуззю, ніччю, вістю |
галузями, ночами, вістями |
М. |
(в) галузі, (у) ночі, (у) вісті |
(у) галузях, (у) ночах, (у) вістях |
К. |
галузе, ноче, вісте |
галузі, ночі, вісті |
Особливості відмінювання іменників III відміни, на які слід звернути увагу
В орудному відмінку однини іменників третьої відміни вживається закінчення -ю; якщо основа іменника закінчується одним приголосним, то цей приголосний (крім губного та р) подовжується: тінню, сіллю, зав’яззю, віссю, риссю, в’яззю, галуззю, ніччю, піччю, міддю; якщо основа іменника закінчується на сполучення приголосних або щ, то жоден з них не подовжується: кількістю, якістю, радістю, вістю, жовчю, нехворощю; коли основа іменника III відміни закінчується на губний (б, п, в, м, ф) або р, то в орудному відмінку ставиться апостроф: верф’ю, любов’ю, Об’ю, матір’ю.
Відмінювання іменника мати
Однина |
Множина |
|
Н. |
мати (інколи матір) |
матері |
Р. |
матері |
матерів |
Д. |
матері |
матерям |
3. |
матір |
матерів |
О. |
матір'ю |
матерями |
М. |
(на) матері |
(на) матерях |
К. |
мати |
матері |
Зразки відмінювання іменників IV відміни
Однина |
Множина |
|
Н. |
плем'я, лоша |
племена, лошата |
Р. |
племені (плем'я), лошати |
племен, лошат |
Д. |
племені, лошаті |
племенам, лошатам |
3. |
плем'я, лоша |
племена, лошат (а) |
О. |
племенем (плем'ям), лошам |
племенами, лошатами |
М. |
(на) племені, (на) лошаті |
(на) племенах, (на) лошатах |
К. |
плем'я, лоша |
племена, лошата |
Імена, імена по батькові відмінюються як іменники відповідних відмін: Ольга Іванівна — І відміна, Семен Петрович — II відміна, Любов, Рахіль — III відміна. Це ж правило стосується і прізвищ (крім незмінних, до яких належать іншомовні неслов’янські, українські жіночі на -о та кінцевий приголосний).