Повний новітній довідник школяра

Українська мова

Самостійні частини мови

Прикметник

Відмінювання прикметників

В українській мові переважають повні за формою прикметники. Вони відмінюються за родами, відмінками і числами.

Якщо кінцевий приголосний основи прикметника твердий, то слово належить до твердої групи й змінюється за відповідним зразком; якщо кінцевий приголосний м’який, то прикметник належить до м’якої групи (таких слів мало).

Прикметники м’якої групи мають закінчення у називному відмінку однини -ій, -їй (-я, -є у ж. і с. р): середній, ближній, дальній, верхній, нижнє, внутрішній, домашня, хатній, городній, сусідній, всесвітній, безкраїй, давнє, ранній, пізній, зимній, осінній, вечірній, учорашній, сьогоднішня, торішній, новітній, дочірній, братній, художній, могутній, довгошиїй та ін.

ЗАПАМ'ЯТАЙ

У прикметниках, утворених за допомогою суфіксів -ан-, -ян-, немає подвоєння н: весняний, вітчизняний, солом'яний, дерев'яний, піщаний, горілчаний.

Словник

Присвійні прикметники вказують на ознаку предмета за приналежністю до якоїсь живої істоти І відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї?

Зразки відмінювання прикметників

Відмінки

Відмінки

Відмінки

Кличний відмінок прикметників не вживається. Іменники, які утворилися способом переходу з однієї частини мови в іншу (з прикметника), відмінюються як прикметники відповідної групи: подорожній, зодчий, майбутнє і под.

У множині немає розмежування прикметників на роди.

Особливості написання прикметників, на які слід звернути увагу

1. У суфіксах із значенням здрібнілості чи пестливості -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-, а також у суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк- ставиться м’який знак: величенький, малесенький, дрібнісінький, вузісінький, батьківський, молодецький, бузький (від Буг) (не плутати зі словами різкий, баский і под., у яких с, з належать до кореня).

2. Суфікс -ов- пишеться в прикметниках, які утворені від основ на твердий приголосний (бурштин — бурштиновий, розум — розумовий, церква — церковний), а також якщо наголос падає на закінчення (польовий, дощовий, чайовий).

3. Суфікси -ев-, -єв- використовуються в прикметниках, утворених від основи на м’який приголосний або шиплячий (ж, ч, ш), якщо наголос падає на основу (життя — життєвий, суть — суттєвий, овоч — овочевий, рожа — рожевий).

4. Суфікс -ичн- пишеться після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р (правило «дев’ятки»), -ічн- — після інших приголосних, що не ввійшли до «дев’ятки», -їчн після голосних у прикметниках, що походять від іншомовних слів (епізод — епізодичний, поет — поетичний, історія — історичний; економіка — економічний, офтальмолог — офтальмологічний, географія — географічний; герой — героїчний, проза — прозаїчний).

5. -нн- пишеться в прикметниках, утворених від іменників з основою на н (лимон — лимонний, день — денний), а також у наголошених суфіксах -енн-, -анн-, -янн- прикметників, що вказують на найвищу міру ознаки (страшенний, височенний, здоровенний, широченний, невблаганний, невпізнанний, незбагненний, нездоланний, незліченний, незрівнянний, неоціненний, неподоланний, непримиренний, несказанний, нескінченний — не плутати з дієприкметниками: незлічений, несказаний, неподоланий, нескінчений і под.), або є запозиченнями із старослов’янської мови (блаженний, благословенний, мерзенний, священний, окаянний, огненний).

6. Прикметники пишуться з не разом:

— якщо без не прикметник не вживається: невгамовний, нестерпний, недбалий, незрівнянний, нездоланний;

— якщо слово можна замінити синонімом без не: недурний — розумний, невисокий — низький, непоганий — хороший, гарний.

7. Прикметники пишуться з не окремо:

— якщо до прикметника є протиставлення: не велика, а дрібна картопля;

— якщо між прикметником та іменником не можна поставити дієслова є, був: ранок не холодний — ранок не є холодний (хоч можливі й варіанти, залежно від задуму мовця);

— якщо прикметники мають пояснювальні слова з ні або якщо перед прикметниками стоять слова далеко, аж ніяк, зовсім: аж ніяк не сумний, зовсім не смачний.

8. Пишуться разом:

— складні прикметники, утворені від словосполучення прикметника з іменником: важка атлетика — важкоатлетичний, лівий берег — лівобережний;

— складні прикметники з першою основою — прислівником: легкопоранений, внутрішньошкільний;

— складні прикметники, першою частиною яких є числівник, написаний буквами: дев’ятиповерховий, семизначний, стоп’ятдесятирічний (але 150-річний);

— прикметники, що перейшли в іменники: військовозобов’язаний, військовополонений;

— складні прикметники на позначення наукових термінів: складносурядний, зернобобові, двовуглекислий.

9. Пишуться через дефіс:

— складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться через дефіс: віце-президент — віце-президентський, соціал-демократ — соціал-демократичний;

— складні прикметники, що складаються із незалежних прикметникових основ: навчально-виховний, суспільно-політичний, професійно- технічний;

— складні прикметники з першою частиною на -ико, -іко: історико- культурний, механіко-математичний, фізико-технічний; військово-, воєнно-: військово-морський, воєнно-стратегічний;

— складні прикметники на позначення відтінків кольорів, смаків: блідо-рожевий, кислувато-солодкий, темно-синій, сіро-буро-малиновий (про змішані різнорідні кольори); але: жовтогарячий, червоногарячий (винятки);

— назви сторін світу: південно-західний, північно-східний;

— повтори однакових та споріднених слів: зелений-зелений, високий- превисокий, добрий-добренький.

10. Пишуться окремо:

— сполучення прислівника з прикметником, які не зливаються в одне слово (логічний наголос зберігається на прикметникові): абсолютно сухий, суспільно корисний, різко відмінний, хімічно нейтральний та ін.

Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити