Повний новітній довідник школяра
Українська мова
Самостійні частини мови
Числівник
Числівник — це повнозначна змінна частина мови, що називає кількість предметів або абстрактне математичне число та порядок предметів при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?: три, п’ятнадцять, тридцять, другий, сто двадцять перший.
За значенням та морфологічними ознаками числівники поділяються на кількісні та порядкові (дехто з науковців зараховує порядкові числівники до прикметників).
Кількісні числівники змінюються тільки за відмінками (крім один, два, які мають деякі форми роду й числа).
Порядкові числівники змінюються за відмінками, числами й родами.
Числівники бувають різними членами речення — підметами, присудками, додатками, означеннями, обставинами:
(Нар. тв.).
За судовою числівники поділяють на прості, складні й складені. Прості числівники складаються з одного кореня — два, п’ять, сім, сорок, сто, тисяча, мільйон, мільярд.
Складні числівники в одному слові поєднують два корені — одинадцять, двадцять, сімсот, півтора, півтораста.
Складені числівники утворені від двох і більше простих чи складних числівників — сто п’ятдесят вісім, три тисячі чотири, тридцять сьомий.
Словник
Кількісні числівники називають кількість предметів або абстрактну математичну кількість і відповідають на питання скільки?