Самостійні частини мови

Числівник

Зразки розбору числівника

них йому не всміхнулася перемога (М. Слабошпицькии).

П’ятдесят п’ять — числівник, поч. ф. — п’ятдесят п’ять, кількісний, ціле число, складений, у називному відмінку.

Пишеться окремо, в обох словах уживається апостроф, п’ятдесят — з е (десять), пишеться без м’якого знака; п’ять — із м’яким знаком у кінці слова.

Спосіб творення — п’ятдесят п’ять + десять — складання основ; п’ять — непохідне слово.

У реченні виступає додатком (разом з іменником).

Трьох — числівник, початкова форма — три, кількісний, ціле число, простий, у місцевому відмінку.

Пишеться з м’яким знаком перед о.

Слово непохідне.

У реченні виступає означенням.

Здобувши таку бажану перемогу в осінньому кросі, Андрійко відчув себе на сьомому небі.

Сьомому — числівник, початкова форма — сьомий, порядковий, простий, стоїть у місцевому відмінку однини середнього роду.

Пишеться з м’яким знаком перед о.

Слово непохідне.

У реченні виступає обставиною в складі фразеологічного звороту.