ПОВНИЙ НОВІТНІЙ ДОВІДНИК ШКОЛЯРА

УКРАЇНСЬКА МОВА

Самостійні частини мови

Дієприкметник

Дієприкметником називається дієслівна форма, яка виражає ознаку предмета за дією, яку виконує предмет або яка на нього спрямована. Дієприкметник відповідає на питання який? яка? яке? які?

Наприклад:

Маленьке вогнище з сухого бур’яну, встромлена в землю чимала вербова гілляка, щедро обвішана квітами, поміж якими блимають

куценькі, з мізинець завбільшки, свічечки, зліплені з потай узятого в запічку воску (М. Олійник).

У дієприкметнику поєднуються значення двох частин мови — дієслова (від нього дієприкметник має категорії часу, виду, стану й перехідності) та прикметника (як і він, дієприкметник змінюється за родами, числами, відмінками).

Дієприкметник має тільки два часи — теперішній (сяючий сніг) і минулий (замерзла річка).

Дієприкметник має вид того дієслова, від якого утворений (виконувати — виконуючий; виконати — виконаний).

Дієприкметники бувають активні і пасивні.

При пасивних дієприкметниках діюча особа або предмет стоїть (або може стояти) у формі орудного відмінка: написана журналістом стаття, виконана учнем домашня робота.

Дієприкметники можуть мати при собі пояснювальні слова: намальований аквареллю, посивілий від смутку.

У реченні дієприкметник найчастіше буває узгодженим означенням, але може виконувати і функцію підмета чи присудка, додатка, якщо виступає у ролі іменника:

Пароплав став тим часом до берега бортом і виріс в очах кирилівців до небачених розмірів (Д. Міщенко); дієприкметник — означення.

(Ю. Петренко)

Словник

Активні дієприкметники виражають ознаку особи (предмета) за його дією (нападаюча команда — команда, що нападає), пасивні дієприкметники виражають ознаку того предмета, на який спрямована дія (випалена галявина, укритий ковдрою хлопчик, присипане цукром тістечко).

Дієприкметники — присудки.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити