Граматика української мови - О. К. Безпояско 1993

СПОЛУЧНИК

4. ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ ЗА СПОСОБОМ УЖИВАННЯ

Сполучники розрізняються способом поєднання простих речень і членів речення, що є результатом згортання таких речень. Залежно від способу поєднання вони поділяються на три групи: 1) одиничні; 2) повторювані; 3) парні.

Одиничні сполучники, поєднуючи прості речення або члени речення, не повторюються при них і не поділяються між ними. Вони охоплюють переважно прості сполучники, зокрема і (й), а, але, та: «Тихий легіт тихо віє І зелений пестить лан, Сонну землю звільна криє Запашний нічний туман» (Переклади М. Лукаша); «Надворі було зоряно й тихо» (Гр. Тютюнник); «Посадили над козаком Явір та ялину, А в головах у дівчини Червону калину» (Т. Шевченко).

Повторювані сполучники вживаються при кожному простому реченні або членові речення, поєднуючи їх в одне складне або проте ускладнене речення. До повторюваних належать здебільшого сполучники і...і, ні...ні, то...то, або... або, чи...чи: «Не забувається повік, Що серце пам'ята,— І дружба перша, і любов, / молоді літа» (Переклади М. Лукаша); «Степан як з ніг не зіб'ється: то показує, де що брати, то висилає хлопчиків по черзі бігать за хутір і виглядати, чи не видно од шляху легкової машини, то ходить навколо столів і... вже вкотре підраховує, скільки людей уміститься» (Гр. Тютюнник); «Вона [душа] боротись буде до загину: Або загине, або переможе» (Леся Українка).

Парні сполучники, що складаються з двох частин, зв'язуючи тільки два простих речення або два члени речення, розподіляються між ними. Парними є сполучники не тільки... але і (й), не лише... а й, як... так і, як не... так, хоч... але (та, зате, проте, однак), якщо... то: «Демократично, гласно обговорювати і вирішувати всі питання стає не тільки нормою, а й внутрішньою потребою наших працівників» (з газ.); «Як історик М. Грушевський глибоко усвідомлював, що тільки через мову людина переймає досвід, знання, уміння не лише людей, що живуть довкола неї, а й досвід і знання попередніх поколінь, інших народів» (журн.); «M. Грушевський поєднав у собі як теоретика, так і практика стильової розбудови української мови» (журн.); «В хаті було, як у вінку. Хоч убогість, справді, виглядала тут з усіх кутків, однак вона мовби згладжувалась дбайливою, якоюсь цнотливою чистотою, що лежала на всьому» (О. Гончар); « — Отак і в житті, — каже Марися Павлівна. — Якщо ти зло кому заподіяв, то раніш чи пізніш воно ж до тебе й повернеться» (О. Гончар).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити