Граматика української мови - О. К. Безпояско 1993

ІМЕННИК

ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО РОДУ

Граматична категорія числа

Граматична категорія числа відтворює кількісні співвідношення предметів і явищ навколишньої дійсності і належить до категорій із семантичною домінантою. Числові поняття ця іменна категорія виражає лексемами. Система граматичних значень становить парадигму з двочленним протиставленням числових показників, напр.: учень — учні, студент — студенти, ріка — ріки, зошит — зошити.

В іменнику відтворення кількісно-числової ознаки здійснюється не однотипними щодо змісту і форми класами, або рядами, граматичних одиниць, з яких власне і формується категорія числа; тут переплітаються різні граматичні і лексико — семантичні особливості іменників, більшість із них позначає або один предмет, або число предметів більше, ніж один, напр.: стіл — столи, сад — сади, плакат — плакати. Множина представляє предмет розчленованим на однакові цілісні частини, виражені лексемами з грамемою однини. Однак не всі іменники виражають граматичними формами реальне протиставлення одного предмета множинності цих предметів. Останнє простежується в семантико — граматичних класах назв маси — речовини, якості та дії, напр.: сталь, паливо, молоко; глибінь, сміливість, щедрість; молотьба, страхування, відгук.

Семантично категорія числа формується на класах лексем, які називають раховані предмети і в яких елементи значення виражають протиставлення за принципом розчленованості — не розчленованості. Назви рахованих предметів наділені вмотивованим, семантико — граматичним, числом, яке передає кількісну характеристику реально існуючих речей, предметів, явищ. Форми однини і множини таких класів слів, крім семантичної:, виконують граматичну функцію узгодження в числі.

Між обома типами граматичних значень — одиничності і множинності — існує бінарне протиставлення, або опозиція, з еквіполентними відношеннями, які передбачають числову парадигму з обома маркованими членами, напр.: будинок — будинки, ясен — ясени. Опозиція двох значень передається граматичними формами однини і множини того самого слова, тому категорія семантико — граматичного числа іменників є словозмінною. За межами іменників семантико — граматичного числа перебувають назви якості, дії та назви маси — речовини. У цих іменників число із семантичного погляду формальне, пусте, не виражає об'єктивних властивостей предметів і характеризує словоформи лише граматично, через узгодження слів у реченні.

Названим класам лексем властиве формально-граматичне число, виражене, як правило, одниною. В іменниках, які позначають масу — речовину, відсутнє формальне протиставлення членів числової парадигми, оскільки вони називають об'єкти позамовної дійсності, тобто підлягають не рахунку, а виміру. їх кількісна ознака може бути передана числівником, напр.: одна тонна вугілля, три літри молока, півкілограма меду, вісім метрів ситцю. Проте в окремих випадках у мові трапляються паралельні назви маси — речовини, виражені формами множини, що містять додатковий відтінок значення: різновид, сорт, вид тощо, напр.: «...ним [димом] пахли кліті ... борошна, меди» (В. Терен). Це означає, що форми однини і множини є формами не того самого слова, а різних слів, закінчення має не словозмінну, а словотворчу функцію. Для такого типу лексем граматична категорія числа є класифікуючою. Пор. у назвах якості та дії, напр.: «Перемішані спогадами ... розмови звертають на весняну оранку» (В. Тер єн); «Знов розшумілись левади, пасіки, Жито високе, червневі громи» (В. Терен); «Людина полинула у незвідані високості, допитливим оком заглянула у вічну темряву Всесвіту» (з газ.).

Словоформи категорії числа не однотипні як за формою, так і за змістом. У незначній частині іменників число передане засобами словотвору, напр.: громадянин — громадяни, подолянин — подоляни, киянин — кияни. Серед назв семантико — граматичного числа виділяється невелика за обсягом група іменників, які називають означену кількість предметів, це так звані кількісні іменники: одиниця, пара, десяток, сотня, мільйон, мільярд тощо. Окремий клас морфологічних одиниць утворюють збірні іменники, у яких сема нерозчленованої сукупності об'єктів позамовної дійсності передається лексемою у формі однини, напр.: козацтво, селянство, біднота, братва, терник і т. д. Форму однини мають іменники, які називають родові поняття і виражають значення узагальненого числа, напр.: «Перед зарибненням із ставка виловлюють хижу та смітну рибу» (журн.); «...щоденна робота орача, сівача, комбайнера... має сприяти одержанню високих і сталих урожаїв зернових культур» (журн.).

Іменники із зовнішніми ознаками множини, які називають «пустими» формами (двері, сани, санчата, ворота, штани), реальне протиставлення числових величин відтворюють тільки в контексті, напр.: «Взяла княгиня ножиці і вмить Сама своє волосся відтяла» (В. Терен); «Роззираються інтуристи у своїх прискіпливих окулярах» (В. Терен); «Дядьки везуть... і чавунні дверцята для плитки» (В. Терен). Аналогічна ситуація відбувається в іменниках іншомовного походження з морфологічно невираженими одниною та множиною, напр.: «Двадцять шість малих народів живуть на Далекій Півночі — саамі, ханти, мансі, ненці, евенки...» (з газ.); «Молодому саамі, як видно, холод не дошкуляв» (журн.); «Перебігають (по шосе) вантажники, таксі, мотоцикли, зрідка й фаетони» (Є. Кротевич); «Таксі біля двору загуло, фари сяйнули...» (О. Гончар).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити