Фразеологія сучасної української мови - Ужченко В.Д. 2005

Розділ 8

СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

§ 18. Творення фразем на базі сполучень слів

Дериваційною базою ФО можуть бути поєднання слів різних службових частин мови (особливо прийменників та часток) зі словами повнозначних частин мови: без упину (без спину); в дошку «дуже сильно»; для форми, для годиться; до упаду, до голови «цілком, повністю, без залишку»; з хвостиком, з ґедзиком «неврівноважений»; між ділом «принагідно»; на умі (у кого що, кому що,) на харчах (чиїх); під чаркою, під диктовку (чию); по хвилині (по хвилі), по етапу; у формі (якій), у хвості (чого); через голову (кого, чию); не указ (для кого, кому), не штука; ні цурочки, ні гич; хоч умри, хоч хто. Дехто називає їх «мінімальними фразеологізмами», «мінімальними фразеологічними конструкціями» (П. Білоусенко), «міні — ідіомами» (Н. Зубець), «мінімальними фразеологічними одиницями» (Ю. Божко).

Буває, що до складу ФО входять декілька службових слів (і не думати, ні на гран (чого), хоч під греблю, на греця (кому, що), не з добра). Низка ФО утворилася поєднанням слів лише службових частин мови: за і проти, ні гу-гу (кому, про що), ні чичирк. Уживання багатьох з них є однією з національно-специфічних рис української мови. Іншою мовою вони часто не перекладаються: укр. без поспіху — рос. не спеша, з принуки по принуждению, на виплат — в рассрочку. Серед них виділяються сполуки із соматизмом на зразок під боком, на носі, на волосок, з головою, по вуха, до п'ят, до колін, по пояс та ін., які відбивають давній спосіб вимірювати реальність частинами тіла: « — Та де ж глибоко, коли тут по кісточки ? — Далі буде глибше» (Остап Вишня); «Снігу насипало в коліно, вітри ревли понад Львовом» (І. Франко); «Народ убожів і дичавіла земля. Тільки хопта буяла й бур'ян виростав у хлопа» (Б. Лепкий); «Уже перед світом на волосину зімкнула очі» (Панас Мирний). Те саме в пареміях, народних піснях: колісник по коліна в трісках, по шию в боргах; правди на ніготь, а прибавиться на лікоть; ой дай коню вівса по самії перса.

Цікавий з цього погляду вираз до зубів, який звузив лексемний набір оточення практично до слів озброєний, озброївшись, озброїтися: «Коні під ними [чеченцями], як змії... А самі люті, озброєні до зубів « (А. Головко). Деякі дослідники вважають, що він запозичений з французької або німецької мови. І тут мова йде про прозору метафору, оскільки зуби — найприродніша зброя і завжди «під рукою». Проте вираз добре вписується в модель типу до колін, до п'яток, до вух, до шиї.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити