Фразеологія сучасної української мови - Ужченко В.Д. 2005

Розділ 8

СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

§ 19. Творення фразеологізмів на базі окремих слів

Творення фразеологізмів можна пов'язувати з імплікацією/експлікацією: імплікація посилює знаковий характер мовної одиниці, експлікація — її експресивність [178: 111]. Розгортання окремих слів у фразеологізм відбувається шляхом нарощування вихідного слова в разі уточнення якогось його значення. Для ФО важливий (важний, великий) птах конкретизацією семантики базового слова птах є значення «людина, яка займає високе становище в суспільстві й має владу, вагу, великий вплив». До розгорнутих сполук фразеологічного «пташиного» гнізда належать також вирази стріляний птах, стріляна птиця «досвідчена, бувала людина, яка багато чогось бачила, зазнала»: ранній птах, рання птиця (пташка); «Нема в мене чоловіка... І не було!.. Я — дівчина... Вільна птаха» (І. Рябокляч); «Така «перелітна птаха «, якою я була і мусила бути по умовах нашої сцени, могла заробляти тільки «перельотами» (Леся Українка). Особливо уживані іменникові фразеологізми — двослівні чи багатослівні (три і більше): знатна птиця, невелика птиця, божа пташка, дрібна пташка, птах (птиця) високого польоту, одного гніздечка птиці — «Зараз було видно, що се не нашого пера пташка « (П. Куліш).

Нерідко зустрічаються або метонімічні назви реалій — солом'яна голова, набитий гаманець, латана свитина, пop. зафіксовані в академічному словнику ФО дірява голова, бідна голова, гаряча голова, голова з вухами, капустяна голова, повна голова, пуста голова [262], або метафоричні — велике цабе, невелике цабе. Фразеотворчі імена типу Альоша (символ дурнуватої, пришелепуватої, недалекої людини) Є. Отін відносить до сучасних інтерлінгвальних конотативних антропонімів «з обмеженим діапазоном позалітературного вживання» [204: 39]. Такі ж імена (форми імен) й Альоха, Альошка, Ванька, Ваня, Васьок, Вася, Федя. Справді, академічні словники фразеологізмів моделі типу «Вася + локально-означальний орієнтир» звичайно не фіксують. Проте в говірках, наприклад східно-слобожанських та східно-степових, вони уживаються з різними поширювачами: Альоша з мильного заводу, Альоха з водокачки, Ванька шарапівський, Ваня з терикона, Васьок хутірський, Вася сватівський, Федя з Балабуївки. Т. Грица фіксує на Запоріжчині ФО Ванька з пилорами, Васька Бочанський. Н. Вархол та А. Івченко записали почуте від лемків Андрій з Писаной «дуже дурний». Один і той самий онім поширюється, розгортається у ФО за допомогою різних нарощених означень: Альоха запальониий, Альоха припечений, Альоха припудрений та ін. [300: 169]. Так утворюються й ад'єктивні ФО. Прикметник гарячий стосовно особи реалізує звичайно переносне значення. Компоненти — поширювачі розгортають його у фразеологізм: гарячий на руку «сповнений завзяття, енергії; запальний», гарячий серцем «запальний, пристрасний». Порівняймо ще розгортання прикметника гострий: «Гостра на око стара підгледіла, що вночі Зіна не сама прийшла до Луківни...» (Я. Баш); «Надто гострий він на язик, не змовчить, не стерпить неправди» (К. Гордієнко). Додамо також гострий на слова, гострий на мову.

Можливе поширення й прямих назв реалій: дівоча пам'ять, короткий розум. М. Демський виділяє ще конструкції з парною будовою: ні грач ні помагач, ні риба ні м'ясо, у вогонь і воду «скрізь»; тавтологічні вислови: марнота марнот, йолоп з йолопів, тин у тин «по сусідству»; фраземи — власне парафрази: піти з димом, держати язик на защіпці ; фраземи-табу: в чотири ока (говорити) «наодинці»; той, що в смолі купається; той, що в болоті сидить «чорт»; фраземи-евфемізми: вічний сон «смерть», хмільна вода «горілка»; фраземи-дисфемізми: Євин накоренок «жіноцтво», залити баньки «впитися» [74: 26 — 34]. Відомі фраземи-парафрази, що виникають на основі «розщеплення» дієслова: хапати дрижаки «дрижати», ловити спотикачів «спотикатися».





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити