НАРИСИ З СОЦІОЛІНГВІСТИКИ - 2010

Розділ 2. ФОРМИ ІСНУВАННЯ МОВИ

2.5.Соціальні діалекти

2.5.2. Професійні соціолекти

Професійні соціолекти (жаргони) - це додаткові до основної форми існування мови лексичні системи, властиві представникам певного заняття, промислу, а також професії або галузі і виробництва. Термін «професійні жаргонізми» вживають звичайно на позначення образно-ескспресивних слів та висловів, що побутують в усному мовленні людей певної професії чи роду занять, об'єднаних спільністю інтересів, звичок, соціального становища [Туманян 1985: 57]. Приміром, шахтарі у своїй професійній діяльності вживають такі жаргонізми: балда «важкий молот, яким забивають стояки кріплення, розбивають великі брили породи», жак «ручна лебідка», лімонадка «те саме», баба яга «підвісна дорога», кільдим «комора на поверхні шахти», нішар «робітник очисного вибою, яким підготовляються заглиблення (ніші) у масиві пласта вугілля», сранка «м'який ґрунт, у якому неможливо укріпити стояк» [Дзендзелівський 1996:350-351].

Кожна професія має спеціальний словник. До сфери професійної лексики належить також штучно створена наукова і технічна термінологія, яка має системний характер і фіксується в спеціальних словниках наукових або технічних термінів. Між професійною лексикою, що виникла природним шляхом, і штучно створеною термінологією існують точки дотику. В усній мовленнєвій практиці ці дві лексичні системи іноді змішуються. Однак штучно створена термінологія вирізняється більшою стійкістю, стандартністю й відсутністю експресивного забарвлення. На відміну від професійних жаргонів, вона не має територіальних варіантів.

Професійно диференційовані соціолекти зародились дуже давно. Виникнення їх було пов'язане з розподілом праці між членами соціуму. В українській мові здавна відомі жаргони козацтва, бурсаків, духівництва, різних професійних груп міського населення.

Певні професійні соціолекти, що побутували в минулому в Україні, зафіксовані в класичній літературі. І. Котляревський і Г. Квітка-Основ'яненко відтворили мову канцеляристів XIX ст. (Возний у «Наталці Полтавці», Финтик у «Москалеві-чарівнику», писар у «Конотопській відьмі»), М. Кропивницький, Ю. Федькович, Б. Грінченко відтворили мову солдатів, Марко Вовчок в оповіданні «Дяк» та І. Франко - мову священиків, І. Франко - також мову робітників- нафтовиків, Ю. Яновський - мову рибалок і моряків («Майстер корабля», «Шаланда в морі») тощо [Шерех 1951: 51].

Багатий матеріал для спостереження над процесами виникнення, функціонування й розвитку професійних соціолектів дає таке цікаве мовне явище сучасної технізованої культури, як комп'ютерний жаргон. Його інтенсивному розвитку на україномовній основі сприяє не тільки адаптація вихідних англомовних термінів, а й створення паралельних українських жаргонізмів. Для ілюстрації можна навести синонімічний ряд, що вживається в жаргоні українських комп'ютерників на позначення символу @: блямба, бобик, вухо, жабка, капуста, ключка, комаха, короткозябла, личак, мавпа, масямба, метелик, мортиква, песик, собака, собачка [Щур 2006:15]. Наведені лексеми зафіксовані в спеціальному «Словнику комп'ютерного сленгу української мови» Ірини Щур (К„ 2006), поява якого засвідчує розвиненість соціолекту

в українській мові. Як зазначає упорядник словника, комп'ютерний жаргон - це живий і динамічний шар української мови, що має свою структуру, закони формування й розвитку [Щур 2006: 6].

Комп'ютерний жаргон створюють програмісти й користувачі комп'ютерної техніки, які переважно є молодими людьми, тому відповідна лексична система має риси, що споріднюють її із загально- молодіжним жаргоном (див. нижче). Засоби його творення підпорядковані переважно емоційно-експресивній функції, в жаргоні превалює мовна гра, забава.

Не менш вагомою є й функція економії мовних ресурсів. Наприклад, найуживаніший комп'ютерний термін материнська плата (відповідник англ. motherboard) в жаргоні вживається у формах материнка, мама, мамка, технічний термін дисковод компакт-диска (англ. CD-Rom Drive) у сленгу має відповідник сідюк, сідюшник [Щур 2006: 8].

Лексична система цього професійного соціолекту відзначається надзвичайною динамічністю, що зумовлено інтенсивним розвитком комп'ютерних технологій. Із заміною однієї технології іншою змінюються й назви технічних засобів, відповідно на місці попередніх жаргонізмів з'являються нові. Приміром, за одне десятиліття зникли з ужитку такі сленгові позначення комп'ютерів, як екстішка «комп'ютер IBM PC АХ», двійка, двушка «комп'ютер із процесором Intel 80286», пень перший, пеньок сотий, сотка «Pentium 100» [Щур 2006: 11], оскільки відповідні моделі вже застаріли.

Хоча більшу частину лексики цього професійного соціолекту (близько 70 %, за дослідженням І. Щур) становлять запозичення з англійської мови, їхня фонетична й морфологічна адаптація українською мовою, а також паралельні процеси творення слів з власне українського лексичного матеріалу свідчать про потужну креативну потенцію української мови, її здатність поглинати й пристосовувати до своєї специфіки різнорідні чужомовні елементи [Щур 2006: 21].





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити