НАРИСИ З СОЦІОЛІНГВІСТИКИ - 2010

Розділ 4. МОВНА СИТУАЦІЯ УКРАЇНИ

4.1. Загальне визначення. Критерії класифікації мовних ситуацій

Мовна ситуація - одне з головних понять соціолінгвістики і предмет її вивчення.

Мовною ситуацією називають сукупність форм існування однієї мови або сукупність мов, які використовуються в межах певних географічних регіонів чи адміністративно-політичних утворень для забезпечення комунікативних потреб.

Мовна ситуація охоплює соціальні умови функціонування мови або мов, сфери і середовища вживання мови або мов, форми їх існування. Базовим поняттям для визначення мовної ситуації є поняття соціально-комунікативної системи, яке охоплює всю сукупність мовних систем і підсистем, що їх використовує певна спільнота. Літературна мова, койне, різні говірки, діалекти, які вживає мовний колектив в одномовній ситуації, а також різні мови, що утворюють соціально-комунікативну систему в умовах білінгвізму і полілінгвізму, належать до компонентів соціально-комунікативної системи [Швейцер 2009: 133].

Мовні ситуації описують на основі кількісних, якісних і оцінних ознак.

До кількісних ознак належать:

1) кількість мовних утворень, щоспівіснують у певній мовній ситуації. Це може бути кілька мов або одна мова, а в її межах - певна кількість діалектів, говірок, інших форм існування мови;

2) кількість мовців, що користуються певною мовою, щодо загального числа населення території, яка досліджується. Цей показник визначає демографічну потужність мови;

3) кількість комунікативних сфер, які обслуговує кожна мова або форма існування однієї мови. Цей показник визначає комунікативну | потужність мови.

За умов конкуренції двох або кількох мов у одній країні особливо важливим для виживання мови є її комунікативна потужність. За цим параметром мовні ситуації поділяють на збалансовані та незбалансовані. За збалансованої мовної ситуації обидві мови мають однаково сильну комунікативну потужність. Як приклад часто наводять мовну ситуацію Бельгії, де співвідношення французької і фламандської (нідерландської) мов приблизно однакове. Водночас, на думку М. Кочергана, «збалансовані ситуації трапляються дуже рідко, а можливо, їх зовсім не існує» [Кочерган 2003: 327]. Мовознавець висловлює сумнів і щодо збалансованості бельгійської ситуації, де попри те, що більшість населення розмовляє фламандською (нідерландською) мовою, суспільні функції значною мірою перебирає на себе французька мова через більшу суспільну активність франкомовного населення [Кочерган 2003: 327-328].

Для визначення якісних ознак мовної ситуації враховують характер ідіомів, що співіснують на одній території, а саме: чи ці ідіоми належать до різних мов, чи вони є формами однієї мови і співвідносяться як літературна форма і діалект або ряд діалектів тощо. Для якісної характеристики двомовних ситуацій важливими є структурно-генетичні відносини між мовами, що співіснують, зокрема належать вони до споріднених чи неспоріднених мов, якщо до споріднених, то яким є ступінь їхньої спорідненості тощо. До якісних критеріїв належить також визначення функціонального розподілу мов - є він рівнозначним чи нерівнозначним [Кочерган 2003: 326-327].

Третій аспект, який необхідно враховувати при вивченні мовної ситуації, - це оцінні характеристики мов. Вони відображають ставлення носіїв мови до своєї, а також до інших мов, що функціонують на досліджуваній території. Суб'єктивні оцінні судження мовців відображають ціннісні орієнтації мовного колективу. Існує відмінність між тим, як люди використовують мову або мови (у випадку дво- або багатомовних ситуацій), і тим, що вони думають про свою мовну поведінку і мовну поведінку інших. Цю сферу поглядів називають «народною лінгвістикою», і вона також становить об'єкт зацікавлень соціолінгвістів. Далеко не завжди народна думка відображає реальну мовну поведінку, проте вона, взята сама по собі, становить суттєвий елемент соціолінгвістичної ситуації і заслуговує на окреме висвітлення [Брайт 1999: 110].

До оцінних понять, яке широко використовується, зокрема, в працях американських соціолінгвістів, належить престиж мови. Джошуа Фішман налічує п'ять різних значень цього терміна, а саме: комунікативна цінність, літературно-культурні досягнення, емоційна цінність, загальна повага, загальна популярність.

Ставлення соціуму до мови є надзвичайно важливим стимулом збереження або, навпаки, зміни мовної ситуації. Зміна у ставленні населення до мови може спричинити зміни у його мовній поведінці, а відтак може вплинути на мовну ситуацію.

Усі мовні ситуації поділяють на прості (одномовні) і складні (багатомовні). Одномовні ситуації називають ще ендоглосними, а багатомовні - екзоглосними. Ендоглосній ситуації властиве поширення

однієї мови в різних формах її побутування залежно від умов спілкування. В екзоглосній ситуації мовці користуються різними мовами, переважно двома, хоча в сучасному світі відомі й випадки тримовної, чотиримовної і навіть п'ятимовної ситуації [Кочерган 2003: 327].

Термін мовна ситуація вживають і стосовно одномовних країн, але головним об'єктом соціолінгвістичних зацікавлень є ті країни, які мають ситуацію двомовності (білінгвізму) або багатомовності (полілінгвізму).




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити