Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Стилістика української мови

Стилістика словосполучень

 

Для культури мовлення важливим є стилістичне використання всієї різноманітності словосполучень у структурі речення. Словосполучення — лексико-семантична й граматична цілість щонайменше двох повнозначних слів, поєднаних підрядним або сурядним зв'язком.

Словосполучення становить речення або його частину: Розвинена мова; Любов і ненависть; Невже тебе не зачудовує, — як наш народ в труді росте? (ІЗ. Тичина). Словосполучення поза реченням (сонячний день, читати статтю, працюю наполегливо) не є комунікативною одиницею.

Для теорії і практики стилістики становлять інтерес як підрядні словосполучення, які більш частотні, структурно і за змістом різноманітніші, так icy рядні словосполучення. У підрядному словосполученні зв'язок між компонентами підрядний, бо форма залежного в ньому компонента (найчастіше окремого повнозначного слова, часто в поєднанні з прийменником або часткою) детермінується, зумовлюється семантикою і морфологічними властивостями головного слова, а також і його синтаксичною функцією в реченні. В підрядному словосполученні зв'язок підрядний: або узгодження (безсмертний — подвиг), або керування (зневага — до ледарів), або прилягання (відвідаю — завтра).

Слова у словосполученнях (і реченнях) завжди поєднуються семантично й граматично. Таке поєднання обов'язкове. Без нього словосполучення неможливе. Поєднання слів дерев'яне озеро, носити озеро безглузді за змістом, у них наявна тільки морфологічна модель деяких різновидів словосполучення, nop.: глибоке озеро; вивчати озеро. У поєднаннях слів глибоким озеро, вивчати озером немає нормативної граматичної (морфологічної) моделі словосполучення. В підрядному словосполученні завжди наявне граматично незалежне слово (головне, стрижневе, опорне, підпорядковуюче, пояснюване, означуване) і граматично залежне (підпорядковане, пояснююче, означаюче).

Сурядні словосполучення формуються сурядним зв'язком, який забезпечує поєднання синтаксично рівноправних, незалежних один від одного компонентів. Кількість таких компонентів у закритих сурядних словосполученнях сягає двох одиниць: Не тільки розумом, а й ділами любіть Україну; натомість у відкритих сурядних словосполученнях ця кількість може бути багатокомпонентною, кількісно не обмеженою: Словом, я до безумства люблю небо, трави, зорі, задумливі вечори, ніжні осінні ранки (М. Хвильовий).

Стилістика словосполучень, тобто їх функції, виявляються тільки в контексті, у реченні. В окремо взятому словосполученні: сонячний ранок наявна лише модель (семантична й морфологічна) підрядного словосполучення — номінативна одиниця з двох елементів. Ця словесна модель може стати синтаксичною й комунікативною одиницею (реченням) і набувати різних модифікацій, змін, виявів: Сонячний ранок; Сонячний ранок!; Сонячний ранок?; Сонячний ранок!? і т. ін. Отже, словосполучення поза реченням тільки існує, а будучи реченням, стилістично діє. З повною комунікативною самостійністю словосполучення виявляється лише у структурі речення.

Основа розмежування лексично адекватних словосполучень (сонячний ранок) і речень (Сонячний ранок!) дещо руйнується спільністю семантики цих мовних одиниць, однак таке руйнування не ліквідовує принципової індивідуальної своєрідності словосполучення порівняно з однозвучним реченням: сонячний ранок — це тільки найменування певного явища природи за тією самою ознакою (він, ранок, — сонячний): і сьогоднішній, і вчорашній, і той, який був тиждень тому, та ін.; натомість Сонячний ранок! як конкретне речення з'являється тоді, коли йдеться про ранок саме той, а не інший, наприклад, тільки про сьогоднішній, учорашній або якийсь інший ранок. Стилістичне використання таких мовних одиниць, як слова, словосполучення, сполучення слів, реалізується в реченні. Будь-яке речення — це наслідок індивідуальної, зрідка колективної мовленнєвої творчості.

Термін «сполучення слів» неадекватний термінові «словосполучення»: у словосполученні два члени речення (підрядне словосполучення) або два, кілька чи багато членів речення (сурядне словосполучення), у сполученні слів — лише один: Чорне море; Вінницька область; Микола Іванович; Ніна Лаврентіївна Івасюк; піду подивлюсь, переді мною, з тобою, ідіть же і т. ін. Предикативна основа в реченні На збори з'явилась більшість студентів сформувалася з одного словосполучення (два члени речення), але з двох сполучень слів: з'явилась — більшість (узгодження) і більшість — студентів (керування); Я буду працювати: одне словосполучення з двох членів речення і два сполучення слів: Я — буду (узгодження), буду — працювати (прилягання).

Окреме словосполучення прийнято розглядати не тільки на власне синтаксичному рівні (із застосуванням до нього терміна «член речення»), а також на рівні лексико — морфологічному — як підрядне чи сурядне поєднання щонайменше двох повнозначних слів.

У словосполученнях, особливо підрядних (значно численніших), широко представлена синоніміка мовлення, яка усвідомлюється і зреалізовується не тільки в контексті речення, а й тоді, коли лексично й стилістично близькі словосполучення розглядають парами, навіть і не в реченнєвому контексті, напр.: «Заповіт» Шевченка — Шевченків «Заповіт»; розповідь Миколи — Миколина розповідь; синочок батька — батьків синочок; любов матері — материна любов; подарунок брата — братів подарунок — значення присвійності й офіційності виразніше виявляється у словосполученні з двох іменників.

Ще активніше в усному і писемному мовленні вживаються:

— синонімічні словосполучення з відносним прикметником, який синтаксично підпорядкований іменникові, і словосполучення, в яких замість прикметника вживається іменник: нічна тиша — тиша ночі; дивізійний штаб — штаб дивізії (повністю термінологічне словосполучення); міські вулиці — вулиці міста, делегація заводу — заводська делегація;

— синонімічні безприйменникові й прийменникові словосполучення різної частиномовної побудови: річний звіт — звіт за рік; приміський ліс — ліс при місті; безсловесна пісня — пісня без слів; безтурботна старість — старість без турбот; вихідного дня — у вихідний день; придорожні будинки — будинки вздовж дороги; пор. також: будинки від дороги й будинки через дорогу (їх синонімічність менш очевидна);

— синонімічні словосполучення з віддієслівним іменником (особливо в публіцистичному мовленні): питання про вступників (не розв'язане) — ...із вступниками; нарада про тваринництво (...з тваринництва). Пор.: бути відсутнім через хворобу — стилістично майже нейтральне, бути відсутнім з причини хвороби — книжне сполучення слів.

Синонімічними, отже й стилістично розрізнювальними, вважаються словосполучення п'ятиповерховий палац і палац із п'яти поверхів; при сорокаградусній температурі і при температурі в сорок градусів.

Не менш розгалужена синоніміка в системі дієслівних словосполучень. Наприклад, у реченні Українська мова утверджується державна (З газети) синтаксично залежну частину підрядного дієслівного словосполучення утверджується як державна можна трансформувати, зокрема, на: у функції державної, на правах державної, на державному рівні.

Різні структурні форми, а на їх ґрунті й стилістична своєрідність синонімічних дієслівних словосполучень, пояснюються здатністю певних дієслів підпорядковувати собі іменники (або субстантивовані слова) із залежним прийменником: плакати від радості — плакати з радості; страждати від сорому — страждати із сорому; придатний до життя — придатний для життя; працювати з дозволу — працювати за дозволом; підібрати під колір — підібрати за кольором; неприємність через нерозуміння (...від нерозуміння, ...з нерозуміння); не прийшов через хворобу (...по хворобі); увійшов до кімнати (...в кімнату); просіяти крізь сито(...через сито ); їхати в метро(...на метро); жити між людьми (...між людей); літати над хмарами (...над хмари, ...по над хмари); працював вечорами (...по вечорах); летіт и на літаку (...літаком) та ін.

У сурядних словосполученнях синоніміка дещо менш розгалужена, але також досить широка й стилістично виразна, пор.: Працею людина і сильна, і красива (О. Гончар) і Працею людина сильна, красива (багато важить інтонування таких словосполучень).

Кожне із словосполучень мови, яке використовується на синтаксичному рівні, завжди позначене певною стилістичною функцією. Нестилістичних словосполучень (як і слів) немає.









загрузка...