УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
МОРФОЛОГІЯ
Прийменник
Прийменник — незмінна частина мови, що виражає залежність іменника, прикметника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні: рахувати до ста, збиратися в дорогу, ставок край села, від одного до десяти.
Прийменник з іншими частинами мови може вказувати на:
— об’єкт дії: подарунок (для кого?) сестри, писати (про кого?) про брата ;
— напрямок: їхати (куди?) на море, йти (куди?) до лісу ;
— місце: росте (де?) біля криниці ;
— причину: заспівав (з якої причини?) від радості ;
— мету: зібратися (з якою метою?) для гри ;
— час: залишити (на скільки?) до завтра.
Один і той самий прийменник може виражати різні смислові відношення: росте за хатою (місце) — прийти за годину (час) — купив за гривню (об’єкт).
Одне й те саме значення може бути виражене за допомогою різних прийменників: росте біля дороги, росте при дорозі, росте край дороги, росте поблизу дороги.
Прийменники можуть вступати в синонімічні й антонімічні зв’язки: при, біля, поблизу, край, неподалік (синоніми); в — з, під — над (антоніми).