УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ
Члени речення
Способи вираження іменної частини присудка
У ролі іменної частини присудка можуть виступати різні частини мови:
1. Іменники в називному, родовому або орудному відмінках з прийменником та без нього: Марта була ще дитина, коли після смерті батька Сафрон взяв дівчинку до себе (М. Стельмах). Я був без імені, роду й племені (М. Коцюбинський).
2. Прикметники в називному або орудному відмінку, а також у формах вищого та найвищого ступенів:
Ніч була тиха й темна (Г. Епік).І хороша напівдитяча усмішка зробила привабливішим його довгасте, no-степовому замкнуте обличчя (М. Стельмах).
3. Кількісні числівники:
І в школі, і в інституті він був першим.
4. Займенники:
Парчевський зостався сам (Ю. Смолич).
5. Дієприкметники:
У тих торбах, опріч шкільних книжок, були напхані календарі, часослови, житіє... (С. Васильченко)
6. Прислівники:
Хома був трохи напідпитку (О. Довженко).
7. Фразеологізми:
Ці слова для Якова стали як холодний душ (А. Головко).
До іменної частини можуть входити порівняння зі сполучниками мов, немов, як, ніби, наче. У таких випадках кома не ставиться:
Ми стали наче вищими.