УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ
Другорядні члени речення
До другорядних членів речення належать додатки (_ _ ), означення (~~) й обставини (_._. ).
Додаток
Додатком називається другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання усіх відмінків, крім називного.
Додаток виражається тими ж частинами мови, що й підмет.
Найчастіше :
— іменником: Прошкандибала осінь (по чому?) по стерні (Л. Костенко); та співвідносними з ним займенниками (особовими, неозначеними, заперечними): Вони не знайшли (чого?) нічого (І. Терен).
Рідше :
— прикметником:
Соломія зробила (кому?) хворому ложе (М. Коцюбинський);
— займенниками прикметникової форми:
Хлопці вирішили чекати (кого?) своїх (Ю. Яновський);
— числівниками:
Семеро (кого?) одного не ждуть (Народна творчість);
— частками:
Категоричного «ні» від нього не почули;
— вигуками:
А (чого?) «ура»’не кричать (О. Гончар).
Додаток, виражений знахідним відмінком без прийменника, називається прямим : Ради Тебе (що?) перли в душі сію (В. Симоненко).
Прямим вважається і додаток, виражений формою родового відмінка, якщо він залежить від присудка із заперечною часткою не. (Порівняйте: Ти велике зло вчинив у ці хвилини. — Як не причиниш зла, то прийме (Бог) із твоїх плодів офіру (П. Тимочко), або означає частину від цілого: Харитя налила в горщик (чого?) води (М. Коцюбинський).
Додаток може виражатися і неозначеною формою дієслова: Командир наказав бійцям (що?) зупинитись.
ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!
Якщо збігаються особова і неозначена форми дієслова, то необхідно розрізняти, коли вони є дієслівним складеним присудком, а коли — присудком із додатком. У першому випадку обидві названі дії стосуються однієї особи: Друзі згодом перестали турбувати його (Г. Тютюнник), у другому — різних осіб: Товариші доручили нам оформити стенд (одні доручили, а і будуть оформляти).