Неповні речення

Прості речення за наявністю головних і другорядних членів поділяються на повні й неповні. У повному реченні є всі потрібні для висловлювання думки члени речення, у неповному пропущено один або кілька членів, головних чи другорядних, але їх можна легко відтворити:

— із попередніх речень або його частин:

Шабля ранить тіло, а слово — душу (Народна творчість).

У другій частині складного речення пропущено слово ранить;

— зі змісту самого неповного речення:

Сиві мальви при дорогах на Волині (Л. Костенко).

Коли на місці пропуску у вимові робиться пауза, то на письмі ставиться тире: Дерево міцне корінням, а людина — друзями (Народна творчість).

Односкладні речення не можна вважати неповними на тій підставі, що в них немає другого головного члена речення. Підмет чи присудок у них не пропущено, він просто не потрібний.