УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ
Позначення звуків мови на письмі
Графіка (від гр. grapho — письмовий) — це розділ мовознавства, який вивчає сукупність мовних знаків для передачі на письмі усного мовлення. В ідеальному варіанті кожний звук мовлення повинен мати своє графічне позначення (літеру).
Для передачі звуків української мови на письмі використовують особливі знаки — літери. Сукупність літер мови, розташованих у певному усталеному порядку, називають алфавітом. Слово «алфавіт» належить грецькій мові,— це фактично перелік перших літер грецького алфавіту, «альфи» і «бети» (віти). Українським варіантом цієї назви є «абетка».
В українській абетці для передачі на письмі звуків існує 33 літери, два типи накреслення: велика літера й мала літера. Голосні звуки позначаються а, о, у, и, є, і, а також є, ю, я, ї, які передають використані 10 літер на позначення голосних.
На позначення приголосних звуків уживаються 22 літери (2 африкати дз, дж). Кожна літера має свою назву. Наприклад: в — ве, м — ем, ф — еф.
Літера Назва літер Літера Назва літер
Аа а Нн єн
Бб бе Оо о
Вв ве Пп пе
Гг ге Рр ер
Ґґ ґе Сс ес
Дд ДЄ Тт те
Ее є Уу У
Єє йе фф еф
Жж же Хх ха
Зз зе Цц це
Ии и Чч че
Іі і Шш ша
її йі Щщ ща
Йй й (йот) ь м’який знак
Кк ка Юю йу
Лл ел Яя йа
Мм ем
Українське письмо належить до буквено-звукового типу. В українській графіці більшості літер притаманний один звук. Проте повної відповідності між звуками й літерами немає. М’які приголосні звуки, крім [й], позначаються тими самими літерами, що й парні з ними тверді. М’якість приголосних позначається по-різному: літерами і, я, ю, є, м’яким знаком.
Одна літера може позначати два звуки: щирий — [шчирий], яблуко — [йаблуко]. Один звук може позначатися кількома літерами: дзвінок — [цзв’інок], лінь — [л’ін’]. В українській абетці є також ь (м’який зна к), що не передає звуків, а тільки вказує на м’якість приголосного, та знак надрядковий — апостроф, який позначає тверду вимову попереднього приголосного.