УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
ЛЕКСИКОЛОГІЯ

Групи слів за значенням

Омоніми (гр. homos — однаковий і grapho — пишу) — слова, що мають однакове звучання й написання, але зовсім різне значення. Від багатозначних слів відрізняються тим, що означають предмети, ознаки, дії, що не мають між собою нічого спільного.

Омонімічний ряд складається з елементів, що належать до різних, віддалених сфер діяльності. Чим більша відстань між ними, тим менша ймовірність того, що вони «зустрінуться» в тексті й це призведе до непорозуміння.

Збіги в звучанні й написанні слів виникають як унаслідок взаємодії між різними мовами (збіг питомих українських слів із запозиченнями), так і під дією внутрішньомовних чинників. Одним з основних внутрішніх чинників є розпад багатозначного слова, коли його різні значення перестають сприйматися як пов'язані між собою й перетворюються на окремі лексеми: полотно — тканина, полотно залізничне.

Омоніми виникають і внаслідок історичних змін у звуковому складі слів, які призводять до їх формального збігу: слати — стелити, слати — посилати.

Зовнішні причини виникнення омонімів полягають як у співзвучності запозичень із власне українськими словами, так і у взаємодії запозичень із різних мов.

Приклади збігів між українськими та запозиченими словами: тур — тварина, тур (фр.) — елемент танцю; чайка — птах і чайка (тур.) — козацький човен. Як приклади омонімії між запозиченнями можна навести слова гриф (гр.) — казковий птах, гриф (нім.) — печатка; туш у музиці — з німецької мови, туш у більярді — з французької.

Омонімічні відношення виникають не лише між лексемами однієї мови, а й між співзвучними словами різних мов. Таке явище називається міжмовною омонімією.

Міжмовні омоніми — це слова, словосполучення або інші мовленнєві одиниці, що однаково (дуже близько, подібно) звучать у двох мовах (які контактують), проте мають різні значення, подекуди — різні стилістичні характеристики.

Міжмовні омоніми є у споріднених і у неспорідне-них мовах. Збіги у звучанні й написанні цих слів можуть призвести до помилкового вживання слова у невластивому для нього в цій мові контексті. Особливо «підступною» є міжмовна омонімія близько-споріднених мов. Коли учень в українській школі вивчає російську мову, він мимоволі сприймає російські слова на тлі рідної мови, в результаті чого можуть виникнути такі помилкові вислови, як ті, що навела одна вчителька: «Я загубил дневник» (замість потерял). «Тетрадь скончалась» (замість закончилась). Російське слово загубить і українське загубити, як і скончатьсяскінчитись (закінчитись) — міжмовні омоніми споріднених мов.

Серед омонімів виокремлюють власне омоніми — слова, що збігаються у звучанні й написанні (коса — заплетене волосся, коса — знаряддя для скошування трави, коса — смуга суходолу у водоймі), а також омофони, омографи й омоформи.

Омофони — слова, які вимовляються однаково, але відрізняються написанням: пресувати (обробляти за допомогою пресу) металприсувати (переміщати) стілець до столу.

Омоформи — слова, які збігаються в одній або декількох формах: рідна матимати хист, але рідної матерімаю хист.

Омографи — слова, які пишуться однаково, але звучать нарізно, завдяки наголосу: ма´ла щастя — мала´ дівчинка, ко´си — коси´ траву.

Омоніми, як і попередні різновиди лексики, використовуються для збагачення художнього мовлення, для створення словесної гри та каламбурів, для досягнення комічного ефекту. Цьому сприяє невідповідність між спільним звучанням та абсолютно відмінним значенням слів.




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити