УКРАЇНСЬКА МОВА - Обов’язковий іспит ДПА і ЗНО 2018

Частина 2. 10 КЛАС. IІ СЕМЕСТР (28—51 дні)

Тема 9. ПРИСЛІВНИК. СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ВИГУК

Опрацювавши цей розділ, Ви зможете:

поновити знання з тем:

• Прислівник: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

• Розряди прислівників за значенням.

• Ступені порівняння прислівників, зміни приголосних при творенні прислівників вищого та найвищого ступенів.

• Правопис прислівників.

• Прийменник, групи прийменників за походженням і будовою.

• Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника.

• Сполучник, групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю.

• Групи сполучників за вживанням.

• Частка, групи часток за значенням і вживанням.

• Вигук, групи вигуків за походженням, значення вигуків.

• Звуконаслідувальні слова;

розпізнавати прислівники, визначати їх загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, розряди прислівників за значенням, ступені порівняння прислівників, основні способи творення прислівників; відрізняти правильні форми прислівників від помилкових;

добирати й комунікативно доцільно використовувати прислівники в мовленні;

розпізнавати прийменники, визначати їх морфологічні ознаки, групи прийменників за походженням і за будовою;

правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні,

розпізнавати сполучники, визначати групи сполучників зазначенням і синтаксичною роллю, за вживанням і будовою;

правильно й комунікативно доцільно використовувати сполучники в мовленні;

розпізнавати частки, визначати групи часток за значенням і вживанням;

правильно й комунікативно доцільно використовувати частки в мовленні;

розпізнавати вигуки, визначати групи вигуків за походженням;

правильно й комунікативно доцільно використовувати вигуки в мовленні.

Перевірте свої знання

Виконайте тест 1. На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестом не можна користуватися підручниками, посібниками, довідниками, словниками тощо.

Тест 1 (вхідний)

Завдання 1—12 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть правильну, на Вашу думку, відповідь і позначте її.

1. Усі слова є прислівниками в рядку

А аніяк, по-доброму, ненароком, навприсядки

Б вниз, до дому, по-польськи, весело

В на верху, позаторік, по-справжньому, дорожче

Г вища, спросоння, удосвіта, зліва

Д влітку, щодня, на пам’ять, деколи

2. Усі прислівники способу дії в рядку

А поволі, віч-на-віч, рано-вранці, по-дружньому

Б несподівано, навстоячки, по-іншому, манівцями

В верхи, гуртом, по-старому, по-грузинському

Г уголос, нашвидку, приємно, напоказ

Д знічев’я, босоніж, глибоко, сам на сам

3. У формі вищого ступеня порівняння вжито всі прислівники рядка

А співши голосніше, найдовше триватиме

Б ходімо повільніше, напиши більш докладно

В тепло зустріти, заснований давніше

Г проведений менш успішно, легко знайти

Д краще не приходити, виконала най проникливіше

4. Разом треба писати всі прислівники рядка

А на/вмисне, чим/скоріш, на/жаль

Б на/пам’ять, на/відмінно, на/завжди

В до/віку, по/друге, що/найвище

Г мимо/волі, на/двоє, в/основному

Д без/вісти, о/півночі, с/пересердя

5. Помилку1 в написанні прислівника допущено в реченні

А Раджу вам час від часу перевіряти стан поточного рахунку.

Б Гонорар за надруковану статтю виплатять не сьогодні-завтра.

В Банки часто густо принаджують клієнтів високими відсотками.

Г Почасти курс долара стосовно євро залежить від ціни нафти.

Д Ціни на столичну нерухомість цього року зменшилися втричі.

6. До службових частин мови належать усі слова в рядку

А проте, дещо, у зв’язку з, та

Б як тільки, не, де-небудь, коло

В серед, про те, годі, невже

Г мов, усупереч, заради, же

Д через те що, еге, ото, незважаючи на

7. Прийменниками є обидва слова, виділені в рядку

А хай пишуть, навколо світу

Б навстріч радості, поміж людей

В не зрозуміли, з-поміж квітів

Г на світанку, нехай зазначать

Д побіля хати, розташувався неподалік

8. Сурядними є всі сполучники рядка

А зате, мов, чи то...чи то, і

Б а, однак, і...і, або

В чи, проте, бо, але

Г не тільки...а й, як тільки, або, та

Д або...або, ні...ні, аби, і

9. Виділене слово є сполучником і пишеться разом у реченні

А Як/би був білий, то не чорнив би іншого.

Б Батьківщино-мати, ти така як день! Як/же не співати радісних пісень!

В І все йому як Богу розповім проe, що буду я йому молитись.

Г Умій дякувати старшим заe, що вони повчають тебе.

Д Що/б у серці не таїлось, на лиці усе б відбилось.

10. Частками є всі слова рядка

А атож, еге ж, де, чи

Б аби, саме, вже, аж

В он, так, поміж, ні

Г не, годі, б, понад

Д хай, бодай, би, ну

11. Усі слова — вигуки в рядку

А гвалт!, тю, аби, алло

Б агов, ех, щасливо, ото

В тьху, боронь Боже, дякую, но!

Г овва, пробі, до побачення, майже

Д онде, прошу!, геть, тсс

12. Звуконаслідувальні слова є в усіх реченнях, окрім

А Протягли своє «ку-ку-рі-ку» горлаті півні.

Б Іду, коли чую, кулемет як засокоче: со-ко-ко-ко.

В Дмухнув вітерець, і знову почувся поруч барабанний дріб: тук-тук-тук.

Г Гай-гай пролетіли твої весни, і вже сивина, як стигле жито, падає на очі.

Д Летять у вирій журавлі, прощаючись надовго з нами своїм «кру-кру».

Бланк відповідей А

У завданнях 1-12 правильну відповідь позначайте тільки так: [Х]

Теоретична частина

ПРИСЛІВНИК

Прислівник — це самостійна невідмінювана частина мови, яка виражає ознаку дії, або стану, або ознаку іншої ознаки. Наприклад: Давно не співали в хаті Гайворонів (М. Зарудний); Тихо стало скрізь у лузі (Леся Українка); Те біле, трохи блакитне світло тихо лилось згори (М. Коцюбинський); Учень відповідає дуже впевнено; Товариш живе в будинку навпроти.

Основні морфологічні ознаки прислівника:

— незмінюваність;

— наявність властивих тільки йому словогвірних суфіксів -о, -е (близько, зле), -и, -ому, -ему (-єму), -а, -ох, -ичі, -ічі, -ці (по-сусідськи, по-нашому, по-твоєму, зліва, удвох, тричі, двічі, наодинці);

— лексична та словотвірна співвіднесеність з іншими частинами мови: з іменниками (назустріч, узимку, униз); прикметниками (щасливо, по-українськи); числівниками (вдруге, по-третє), займенниками (по-моєму, по-вашому), дієсловами (мовчки, стоячи).

За значенням прислівники поділяються на:

Означальні

Обставинні

1) якісно-означальні (як?) — швидко, весело, по-українськи

2) способу дії (як? у який спосіб?) — верхи, бігом;

3) міри і ступеня (скільки? наскільки? якою мірою?) — ледве, дотла, трохи

1) місця (де? куди? звідки?) — там, додому, ліворуч, униз;

2) часу (коли? з якого часу? до якого часу? як довго?) — восени, учора з давніх-давен;

3) причини (чому? через що? з якої причини?) — спересердя, спросоння, зозла;

4) мети (для чого? навіщо? з якою метою?) — на зло, напоказ

Означальні прислівники, утворені від прикметників за допомогою суфіксів -о, -е, можуть мати вищий і найвищий ступені порівняння. Вищий ступінь утворюється за допомогою суфіксів -ше та -іше: розумно — розумніше; міцно — міцніше. При творенні вищого ступеня в основі прикметника відбуваються такі зміни, як і при творенні ступенів порівняння прикметника.

Найвищий ступінь утворюють за допомогою префікса най-, який додають до вищого ступеня: найрозумніше, найміцніше.

Прислівники граматично й за змістом залежать від дієслівних форм (читати вголос, відвідав торік, вчасно виконаний, добре знаючи, увечері дощило, надійно захищено), іменників (сніданок нашвидку, прогулянка пішки, лист здалека), прикметників (ледве теплий, дуже приємний), інших прислівників (надзвичайно секретно, зовсім тихо).

У реченні прислівники виконують функції другорядних членів: обставини (Вранці Платон з Галею пішли до Косопілля (М. Зарудний); Надворі ще ніч, але Данило Вигон по зорях бачить: скоро світитиме (М. Зарудний); Осінній вітер ледве чутне «дзень» від кузні донесе і знову стихне (Т. Масенко)) й неузгодженного означення (Дорога додому - найкраща з доріг (народна творчість)). Також прислівник може входити до складу головного члена односкладних безособових речень: Було нам важко і було нам зле, і західно і східно (Л. Костенко).

СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ

Прийменник

Прийменник — службова частина мови, яка разом із формами непрямих відмінків іменників і числівників (або займенників) установлює підрядні зв'язки між словами в реченні.

За походженням прийменники бувають:

— первинні (непохідні): в, з, за, біля, до, над, під, при;

— похідні (утворені від первинних прийменників, іменників, прислівників, дієслів): з-під, поза, щодо; коло, кінець, у зв'язку з, у результаті; кругом, навпроти, назустріч, позад, залежно від, незважаючи на, завдяки.

За будовою розрізняють прийменники:

— прості: до, між, на;

— складні (складаються з двох або кількох простих): з-під, з-поміж, задля, поруч;

— складені (складаються з кількох слів): залежно від, згідно з, з метою, за рахунок, нарівні з.

Прийменники поєднують з іменниками у непрямих відмінках. Називний і кличний відмінки вживають без прийменника. Місцевий відмінок вживають завжди з прийменником (на шляху, по дорозі, у траві), родовий, давальний, знахідний та орудний можуть бути як із прийменниками, так і без них (зустріти друга —лишитися без друга, крикнути братові — крикнути навздогін братові, почув колискову— заснув під колискову, я пишаюся тобою-ми з тобою).

Утворені поєднанням із прийменниками, відмінкові форми іменників набувають різноманітних значень: просторових (перед хатою, ліворуч будинку), часу (після обіду, під час уроку), причини (завдяки реформам, від холоду, через запізнення), мети (дія успіху, заради здоров’я), умови (за умови порядку, не сідати без дозволу, пити при хворобі), допусту (усупереч прогнозам, попри негоду, незважаючи на вітер).

Сполучник

Сполучник — службова частина мови, яка поєднує однорідні члени речення або речення в складному реченні і тексті.

За синтаксичною роллю сполучники бувають сурядні і підрядні.

Сурядні — з’єднують однорідні члени речення або рівноправні речення. Серед них виділяють:

— єднальні (і, й, та - у значенні і, і... і, ні., ні, як... так і);

— протиставні (а, але, та - у значенні але, зате, однак);

— розділові (або, чи, або... або, чи... чи, то... то, не то... не то, хоч... хоч).

Підрядні — приєднують підрядну частину до головної в складнопідрядних реченнях. Їх поділяють на:

— з’ясувальні (що, щоб, як).

— часові (коли, щойно, як тільки, після того як);

— умови (якщо, якби, коли - у значенні якщо, коли б, аби);

— причинові (бо, через те що, оскільки, тому що);

— наслідкові (так що, тому);

— допустові (хоч; хоча; хай; хоч (хоча, хай) ... , але (а, однак) ...; дарма що, незважаючи на те, що);

— мети (щоб, аби, для того щоб);

— порівняльні (як, мов, ніби, наче, неначе, начебто);

Забудовою сполучники бувають:

— прості (і, та, а, але, бо, що, як);

— складні (якщо, якби, щоб, проте, ніби, неначе);

— складені (тому що, через те що, незважаючи на те що, хоч... але).

За способом уживання поділяють на:

— одиничні (і, та, що, чи);

— повторювані (і., і ні... ні, або... або);

— парні (хоч... але, не тільки... а й, як... так і).

Частка

Частка — службове незмінюване слово, яке надає слову або реченню додаткового відтінку значення, служить засобом творення форм слів чи нових слів.

За значенням частки поділяються на словотворчі, формотворчі, модальні.

Словотворчі утворюють нові слова, до них відносять частки: аби-, де-,-сь, казна-, хтозна-, будь-, -небудь, ні-, що- (абихто, дещо, чийсь, казна-куди, будь-хто, ніякий, щороку).

Формотворчі частки утворюють наказовий спосіб дієслова (хай приходить, нехай відпочине) та умовний спосіб дієслова (прилетів би, зруйнували б).

Модальні частки поділяють на:

— стверджувальні (так, авжеж, гаразд, ага);

— заперечні (не, ні, ані);

— питальні (хіба, чи, невже, що за);

— окличні (що за, ну й);

— спонукальні (бодай, давай, годі, ну);

— означальні (якраз, саме, майже, власне, ледве);

— вказівні (ось, он, от, ото, це);

— підсилювально-видільні (і, й, та, таки, аж, навіть, ж, вже, бо);

— кількісні (майже, приблизно, трохи не, чи не, ледве не);

— приєднувальні (також, теж, до того ж, ще й).

ВИГУК

Вигуки — це незмінні слова, які служать для вираження різних емоцій, почуттів, не називаючи їх.

Зазначенням вигуки поділяються на:

— емоційні, що виражають різні почуття і переживання (ох! ага! ого! жах! ех! овва! ой лишенько! слава Богу! тощо);

— волевиявлення, що виражають наказ, спонукання, заклик до дії (годі! цить! ш-ш! ей! вйо! тпру! тощо).

Близькими до вигуків є звуконаслідувальні слова, які відтворюють звуки живої і неживої природи (бах, гав-гав, тік-так, му-у-у).

За походженням вигуки бувають:

— непохідні (ох, ой, ого, ха, ну);

— похідні (ура, караул, непе!, куди там!, лишенько, дякую, щасливо тощо).

Вигуки не належать ні до самостійних, ні до службових частин мови.

Виконайте контрольний тест

На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестам не можна користуватися підручниками, посібниками, довідниками, словниками тощо.

Тест 2 (контрольний)

Завдання 1—12 мають по п'ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть правильну, на Вашу думку, відповідь і позначте її.

1. Прочитайте фрагмент тексту (числа позначають наступне слово).

(1)На жаль, цілі століття ворогам за допомогою розпалювання ненависті (2)між різними (3)частинами нашого народу вдаюся панувати над Україною. (4)Майже всі завойовники кричачи (5)нахабно й (6)цинічно, що вони несуть українцям (7)добро. (8)Прикро, але (9)дехто з наших співвітчизників, як необачна рибка на гачок із (10)приманкою, ловилися, ставали на службу до чужинських можновладців і допомагали їм визискувати свій народ (за А. Лотоцьким).

Усі числа на позначення прислівників правильно наведено в рядку

А 1, 2, 5, 6, 8

Б 1, 3, 5, 6, 8

В 1, 4, 5, 6, 8

Г 1, 4, 5, 6, 7

Д 1, 4, 5, 9, 10

2. Правильно написано всі прислівники рядка

А один в один, час від часу, по-перше

Б рік у рік, з боку на бік, по-двоє

В щодня, будьколи, тишком-нишком

Г кінець-кінцем, натщесерце, донизу

Д уплав, хтозна-куди, пліч о пліч

3. Правильно утворено форму найвищого ступеня порівняння прислівника

А дорого — найдорогше

Б низько — найнизче

В гарно — найкраще

Г пізно — найбільш пізніше

Д глибоко — найглибокіше

4. Прочитайте фрагмент тексту (цифри позначають наступне слово).

Вергілію, скажи, (1)чи ти підеш (2)зі мною

Аж (3)до реактора, чи йти самотиною?

Ми дев 'ять кіл пройшли, я далі не піду.

Я — тінь, (4)а тінь горить, (5)де стронцій став стіною (Д. Павличко).

Обидві цифри на позначення прийменників правильно наведено в рядку

А 1, 2

Б 2, 3

В 1, 3

Г 3, 4

Д 2, 5

5. Правильно вжито прийменники в усіх варіантах, окрім

А на той час місяць зійшов — у той час місяць зійшов

Б приготували на продаж — приготували для продажу

В бережу на всякий випадок — бережу про всяк випадок

Г не сплатили по січень — не сплатили до січня

Д помилитися через неуважність — помилитися по неуважності

6. Прийменником є слово, виділене в словосполученні

А можна підійти дуже близько

Б дивовижне коло однодумців

В кульбабки вже розквітли край дороги

Г не можу впоратися із цим протягом

Д так таємниче навкруги шумить ковила

7. Помилку в написанні прийменника допущено в реченні

А Тече вода із-під гаю та по-під горою.

Б Із-за лісу, з-за туману місяць випливає.

В Наді мною шепотілись віковічні сосни.

І' Поїзд іде з заходу на схід, назустріч сонцю.

Д Знов тумани густі понад морем пливуть.

8. Прочитайте фрагмент тексту (цифри позначають наступне слово).

(1)Ось я проходжу, (2)і ось я пройду.

Може, навік, (3)але справа не в тому —

(4)Тільки б не танув, (5)як тінь на льоду,

Той силует у вікні золотому

(6)Скільки душа прориває тенет!

З моря і суші — додому, додому!

Там, (7)де у мене є той силует,

Той силует у вікні золотому! (Л. Костенко)

Усі цифри на позначення сполучників правильно наведено в рядку

А 1, 2, 3

Б 2, 3, 5

В 3, 4, 5

Г 4, 6, 7

Д 3, 5, 7

9. Складеними є всі сполучники в рядку

А дарма що, якщо, так що, через те що

Б для того щоб, через те що, після того як, затим щоб

В так що, в міру того як, якби, унаслідок того що

Г для того щоб, дарма що, немовби, тимчасом як

Д тому що, аніж, у міру того як, незважаючи на те що

10. Підрядний причиновий сполучник виділено в реченні

А Греко-католикам дуже залежить на тому, аби церква перебралася до Києва, адже так вона позбудеться ореолу регіональної, галицької церкви.

Б Як тільки іноземна вакцина погранить до лабораторії, її перевірятимуть на чистоту культури.

В Аби стати повноправним членом Євросоюзу, ми повинні не стукати у двері до Європи, а досягти європейських стандартів удома

Г Хотілося б, щоб більшість діточок виховували так, начебто вони справді є майбутніми геніями.

Д Із деяких питань, як-от презентація новоствореного політичного блоку на місцях, зав’язалася цікава й запекла дискусія.

11. Прочитайте фрагмент тексту (цифри позначають наступне слово).

(1)Ох, чому (2)ж це серце б'ється молоткам,

(3)А вуста мої — розквітла китиця?

І чому це полум'ям (4)і золотом

Кожна річ в моїй кімнаті світиться?

Повернувся, (5)хоч тебе (6)не кликала.

А слідам весна моя заблукана.

І згорають у вогні великому

Всі закони, (7)що були розлукою (О. Теліга).

Обидві цифри на позначення часток правильно наведено в рядку

А 1, 2

Б 2, 3

В 4, 5

Г 2, 6

Д 6, 7

12. Вигук, що виражає здивування, виділено в рядку

А Добридень, — кажу, сестрице!

Б Ах ви, серця струни, грайте, грайте, грайте!

В Людей і долю проклинать не варт, їй-Богу.

Г Овва! Значить, ти тепер прудкіший зробився.

Д Дзвонить, дзвонить в усі кінці! Ну хоч «алло» почути сонне.

Бланк відповідей А

У завданнях 1-12 правильну відповідь позначайте тільки так: [Х]






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.