УКРАЇНСЬКА МОВА - Обов’язковий іспит ДПА і ЗНО 2018

Частина 3. 11 КЛАС. I СЕМЕСТР (52—79 дні)

Тема 12. СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ. СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ

Опрацювавши цей розділ, Ви зможете:

поновити знання з тем:

• Ознаки складного речення.

• Засоби зв’язку простих речень у складному:

1) інтонація й сполучники або сполучні слова;

2) інтонація.

• Типи складних речень за способом зв’язку їх частин. Сурядний і підрядний зв’язок між частинами складного речення.

• Єднальні, протиставні та розділові сполучники в складносурядному реченні.

• Смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.

• Розділові знаки в складносурядному реченні.

• Складнопідрядне речення, його будова. Головне й підрядне речення.

• Підрядні сполучники й сполучні слова як засоби зв’язку в складнопідрядному реченні.

• Основні види підрядних речень.

• Складнопідрядні речення з кількома підрядними, їх типи за характером зв’язку між частинами:

1) складнопідрядні речення з послідовною підрядністю;

2) складнопідрядні речення з однорідною підрядністю;

3) складнопідрядні речення з неоднорідною підрядністю;

розпізнавати складні речення різних типів, визначати їх структуру, види й засоби зв'язку між простими реченнями;

добирати й конструювати складні речення, що оптимально відповідають конкретній комунікативній меті;

розпізнавати складносурядні речення, визначати смислові зв’язки між частинами складносурядного речення; комунікативно доцільно використовувати його виражальні можливості в мовленні;

розпізнавати складнопідрядні речення, визначати їх будову, зокрема складнопідрядних речень із кількома підрядними, уміти відображати її в схемі складнопідрядного речення; визначати основні види підрядних речень, типи складнопідрядних речень за характером зв’язку між частинами;

правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості складнопідрядних речень різних типів у процесі спілкування.

Перевірте свої знання

Виконайте тест 1. На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестам неможна користуватися підручниками, посібниками, довідниками, словниками тощо.

Тест 1 (вхідний)

Завдання 1—12 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть правильну, на Вашу думку, відповідь і позначте її.

Прочитайте текст, виконайте подані після нього завдання 1—4.

(1) Рослини, які не бояться вогню, бо самі спалахують полум’ям і залишаються цілісінькими, у народі називають неопалимою купиною. (2) В українському фольклорі неопалима купина є символом невмирущості нашої землі.

(3) У деяких місцевостях нашої держави неопалимою купиною називають ясенці, що споріднені з жовтоцвітною рутою запашною. (4) Ясенці —дуже гарні рослини, вони мають привабливі білі або рожеві пелюсткові квітки, зібрані у китицюваті суцвіття. (5) Чотири пелюстки спрямовані вгору, а п’ята — донизу. (6) Чіткі темніші жилки на пелюстках збігаються в центральній частині квітки, де на її місці міститься нектар.

1. Простим є речення

А перше

Б друге

В четверте

Г п’яте

Д шосте

2. Складносурядним є речення

А перше

Б третє

В четверте

Г п’яте

Д шосте

3. Складнопідрядним із двома підрядними є речення

А перше

Б третє

В четверте

Г п’яте

Д шосте

4. Безсполучниковим є речення

А друге

Б третє

В четверте

Г п’яте

Д шосте

5. Складносурядними є всі речення, окрім

А А в лісі співають солов’ї і хтось раз у раз заливається сміхом.

Б Блискавки тепер спалахували за лівим бортом, і грім почав слабшати.

В Вітер колихав хмурі брижі на воді, а часом навіть гнав справжні хвилі з білими загривками.

Г Там тоне ваш погляд у безкрайому просторі, а ваша душа — у безмірній безодні того світу та сяйва, синьої глибини та сизо-прозорої далечини.

Д У великій аудиторії викладачі читають лекції студентам або науковці виступають із доповідями перед колегами.

6. Складносурядними з відношенням протиставлення є всі речення, окрім

А Доля дала йому геніальний розум, а недоля — тяжкі випробування.

Б Ряска від морозу відмирає й тоне, проте гине не вся рослина.

В У багатьох рослин водойм відмирають стебла й листя, однак перезимовує кореневище.

Г Важкі жолуді падають неподалік від материнської рослини, зате їх розповсюджують білки та сойки.

Д Перший парубок, натомлений, скоро кинув танець, але Химка не вгавала.

7. Підрядну означальну частину містять усі речення, окрім

А Юрій Кондратюк проекту вав вітроелектростанцію, яку' планувалося побудувати в Криму.

Б Використовується у практичній космонавтиці й ідея багатоступеневої ракети, яка дає змогу робити ваговий аналіз космічних апаратів, конструювати крісла для приземлення.

В Чи не скаже хто часом того, що розбитеє серце віщує?

Г Найбільшим дивом було містечко Мліїв — з безплатними школою та лікарнею, з двома заводами, де люди працювали в пристойних умовах, з чистими освітленими вулицями.

Д А може, полини посіялись по всій землі нашій у давні роки козаччини, коли не житом-пшеницею, а сивою тирсою, буркуном та ще сивим горем хлюпала земля наша аж за далекі обрії Дикого поля.

8. Займенниково-означальними є всі речення, окрім

А Всупереч надлюдським зусиллям тих, хто намагається гасити вогонь, він наближається.

Б Христина ще недавно відійшла від тих років, коли в найсолодших мріях їй все хотілося кудись летіти.

В Нехай це зостанеться тайною для того, хто, може, коли випадково читатиме мої записи.

Г Ні, Шевченко свідомо чинив те, до чого прагнув і над чим трудився його великий попередник — Маркіян Шашкевич.

Д Хоч крок новий зроби до того, в чім бачиш ціль і суть свою.

9. Сполучне слово в підрядній частині містить речення

А Михайлина зрозуміла що її таємниця стала відома дівчинці.

Б Ось чутно, як лопотить хтось босими ногами по вулиці.

В Одне те, що ніколи таких метранпажів не було, є доказом правоти даного припущення.

Г Віру схвилювала своєрідна сповідь про те, що саме зробило його словесником.

Д Добре, мамо, що ти заранє спать лягла

10. Підрядну частину часу містить речення

А Ніхто не знав, коли побудовано цю шхуну.

Б Коли подивитися на Верховину Страт звіддалік, вона видавалася непривітною, похмурою і страшною.

В Коли я снідав, над головою щось цвірінькнуло.

Г У годину, коїш княгиня спокоїлась, не годилось ні про що говорити.

Д То відгомін тих давніх часів, коли люди поклонялися всемогутній і таємничій природі.

11. Підрядну частину місця містить речення

А Синів на обрії гай, куди слався широкий шлях.

Б Випускники шкіл мають визначитися, де вони хочуть навчатися далі.

В Фрегат нагаду вав письменникові роки юності біля чорноморських берегів, де Яновський разом із Довженком стояв біля витоків українського кіно.

Г Там, де кров пролито під гарматний грім, розшумілось жито колосом густим.

Д Отак і в сон щасливо відлітала дівчина, де все було кращим або страшнішим, аніж у житті.

12. Підрядну порівняльну частину містить речення

А Нафіса любила їх, приймаків, як люблять безрідних дітей сусідські жінки.

Б Що вдіє раб, принижений, нещасний, як буде проповідь читать своїм панам.

В Як не горю, то не живу.

І' Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі.

Д Після того, як луг покосять, знову трави ростуть в цвіту.

Бланк відповідей А

У завданнях 1-12 правильну відповідь позначайте тільки так: [Х]

Теоретична частина

СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

Складним називають речення, яке містить кілька (дві й більше) граматичні основи, наприклад:

Складне речення поділяють на частини, ознакою яких є наявність у них граматичної основи. Частини складного речення поєднані змістом і граматично сурядним або підрядним зв'язком. Засобами зв’язку між частинами складного речення є сполучники (сурядні й підрядні), сполучні слова (відносні займенники в ролі підрядних сполучників) та інтонація.

Види складного речення

За наявністю сполучників або сполучних слів як засобу зв’язку складні речення поділяють на сполучникові й безсполучникові. Сполучникові складні речення за типом зв’язку поділяються на складносурядні й складнопідрядні. Частини складносурядних речень поєднано сурядними сполучниками (і, а, але, або, чи й ін.). У складнопідрядному реченні для зв’язку між частинами вживають підрядні сполучники (що, щоб, коли, якщо, хоча й ін.) та сполучні слова (який, хто, що й ін.).

Складні речення

Сполучникові

Безсполучникові

Складносурядні

Складнопідрядні

Повітря світиться, ряхтить, і бджолиність золота гуде в ньому (О. Гончар)

Моя земля була легка, як змах крила, каїн по ній моя матуся з поля йшла (Д. Павличко)

Був теплий дощ, в траві стоїть вода, на гілці синя бабка обсихає (М. Рильський)

СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ

Складносурядними називають такі складні сполучникові речення, частини яких (прості за будовою речення) поєднані сурядним зв’язком за допомогою сполучників сурядності і є рівноправними щодо змісту та граматично. Різні за значенням сурядні сполучники поєднують рівноправні частини складного речення певним змістовим відношенням: єднальним, розділовим, а також зіставним або протиставним.

Складносурядні речення

Єднальні

Зіставно-протиставні

Розділові

Сполучники і (й); та (і); і ..., і; ні ..., ні

Сполучники а, та (а), але, та (але), проте, зате, однак

Сполучники або; чи; або ..., або; чи ..., чи; то ..., то; не то ..., не то

Одночасовості

Послідовності

Зіставні

Протиставні

Чергування

Взаємовиключення

Ще дивен дим, і хата ще казкова (Л. Костенко)

Повіяв вітерець, і стара верба зашелестіла своїм віттям (Ганна Барвінок)

До ріллі припадали теплими грудьми пташки, а вітер гойдав волошки (М. Коцюбинський)

Світло обпалює метелика, але він рветься на простір, шукає світла! (Леся Українка)

То зграйкою пропливуть краснопірки, то блисне срібляста верховодка (А. Шиян)

Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила (Леся Українка)

Єднальні сполучники і (й); та (і); і ..., і; ні ..., ні з’єднують частини складносурядного речення відношенням одночасності або послідовності, пор.: Ще дивен дим, і хата ще казкова (Л. Костенко) і Повіяв вітерець, і стара верба зашелестіла своїм віттям (Ганна Барвінок). На рівноправність частин указує також властива їх вимові інтонація переліку. Такі речення містять дві й понад дві частини, наприклад: Бігли ми в атаку, кров багрила трави, і дощем залізним падала блакить (В. Сосюра). Тоді їх частини можуть поєднуватись і без сполучника, а лише інтонацією переліку, яку на письмі позначають комою (перша і друга частини в наведеному прикладі).

Зверніть увагу! Перед сполучником і у складносурядному реченні ставлять кому: Та промчав кудись вітер, і знову заспокоїлась тополя (А. Шиян). Виняток становлять випадки, коли поєднувані частини мають спільний другорядний член або підрядну частину: Зранку сяяло сонце і співали пташки; Коли я прокинувся, сяяло сонце і співали пташки.

Сполучник і в складносурядному реченні слід відрізняти від сполучника і, який поєднує однорідні члени речення, адже перед ним коми не ставлять, пор.:

Серед складносурядних речень із єднальними сполучниками є такі, що містять дві частини і не більше. У цих реченнях їх поєднано відношенням, яке зазвичай виникає між частинами складнопідрядного речення. Ідеться про причиново-наслідкове відношення, як у реченні: Зійшло гаряче сонце, і простяглось попалю, як струни, бабине літо (М. Коцюбинський).

Зверніть увагу! Якщо у складносурядному реченні йдеться про швидку зміну подій або в другій його частині подано наслідок дії, яку названо в першій, перед сполучником і ставиться тире, наприклад: А вітер пролетів — і знову річка гладенька... (Остап Вишня).

Сполучники а, та (а), але, та (але), проте, зате, однак з’єднують частини складносурядного речення відношеннями: 1) протиставлення, наприклад: Світло обпалює метелика, але він рветься на простір, шукає світла! (Леся Українка); 2) зіставлення, наприклад: До ріллі припадали теплими грудьми пташки, а вітер гойдав волошки (М. Коцюбинський).

Зверніть увагу! У реченнях із відношенням протиставлення вживають слова із протилежним значенням або те саме слово із заперечною часткою не, наприклад: Ще назва є, а річки вже немає (Л. Костенко); Літа ніколи не повертаються до людини, а людина завжди повертається до своїх літ (М. Стельмах). У другій частині може йтися про те, що є протилежним очікуваному. Пор. із наведеним прикладом: Світло обпалює метелика, тому він не мав би рватися на простір, шукати світла, але він рветься на простір, шукає світла.

Беручи до уваги цю особливість протиставних речень, можна розрізняти речення зі сполучником а: яке з них зіставне, а яке протиставне, пор.: Ще назва є; а річки вже немає (Л. Костенко) і В озерах купаються хмари, а ріки пливуть в берегах, мов потоки музики (Л. Первомайський), де протиставлених за значенням слів немає. Якщо речення протиставне, сполучник а можна заступити на але, пор.: Ще назва є, але річки вже немає.

Розділові сполучники або; чи; або ..., або; чи ..., чи; то ..., то; не то ..., не то з’єднують частини складносурядного речення відношенням: 1) взаємовиключення, наприклад: Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила (Леся Українка); 2) чергування, наприклад: То зграйкою пропливуть краснопірки, то блисне срібляста верховодка (А. Шиян).

Зверніть увагу! Так само, як і перед єднальним сполучником і, перед розділовими сполучниками або, чи в складносурядному реченні ставимо кому, наприклад: Мені це здається, чи й справді свист тихішає (М. Коцюбинський). Виняток становлять випадки, коли поєднувані частини мають спільний другорядний член або підрядну частину: Часом на вересневій сині колихалися грона жолудів або виділявся обрис пташини (М. Стельмах).

Сполучники або, чи в складносурядному реченні слід відрізняти від тих самих сполучників, які з’єднують однорідні члени речення, перед якими коми не ставимо. Пор.: Показували фільм, або на сцені з’являлася місцева самодіяльність (із часопису) — Він уже не раз бігав на річку або в поле зустрічати весну (М. Стельмах).

Розділові знаки у складносурядному реченні

Між частинами складносурядного речення зазвичай ставимо коми, наприклад: Козацький вітер вишмагає душі, і я у ніжність ледве добреду (Л. Костенко). Якщо частини складносурядного речення значно поширені, а всередині їх наявні інші коми, між ними ставлять крапку з комою, наприклад: Косовський справді палив поміщицькі маєтки; він справді з'являвся до багатіїв, вимагав у них боргові зобов'язання бідняків і тут же, перед їхніми очима, нищив; справді забирав гроші й роздавав злидарям (Ю. Смолич). Друга частина складносурядного речення може виражати наслідок, висновок стосовно першої або вказувати на різку зміну подій. Тоді перед нею ставимо тире, наприклад: Минулася буря — і сонце засяяло (М. Рильський); Повечеряємо — і за роботу! (Григір Тютюнник).

Зверніть увагу! Перед другою частиною складносурядного речення, яку приєднано до першої єднальними (і та ін.) і розділовими (або, чи) — одиничними! — сполучниками, коми не ставимо, якщо вони мають:

1) спільний підрядний член або вставне слово, наприклад: Зранку дощило й зривався вітер;

2) спільне підрядне речення, наприклад: Коли зійшло сонце, туристи полишили табір і дорога покликала їх в далечінь.

Не ставимо коми й тоді, коли частини складносурядного речення:

1) односкладні називні й безособові речення, наприклад: Тиша і бур’яни (А. Головко);

2) питальні або спонукальні, наприклад: Звідки ви й куди йдете?; Хай вітер знамена колише й співають в садках солов’ї (В. Сосюра).

СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ

Складнопідрядними називаються складні сполучникові речення, частини яких, прості за будовою речення, поєднані підрядним зв'язком, наприклад: Григорій Сковорода вийшов із козацького роду, що мешкав у селі Чорнухи на Полтавщині (М. Слабошпицький).

Будова складнопідрядного речення. Засоби підрядного зв’язку

Частини складнопідрядного речення є нерівноправними: одна з них, підрядна, граматично і за змістом залежить від іншої, головної, тобто підпорядкована їй. Засобами такого зв’язку між частинами є підрядні сполучники (що, щоб, ніби, як, бо, хоча та ін.) і сполучні слова (хто, що, який, котрий, чий, де, чому, скільки та ін.). їх містить підрядна частина: саме за їхньою допомогою вона приєднується до головної частини.

Зверніть увагу! Дізнатися, яка частина складного речення є головною, а яка підрядною, можна, визначивши, яка з них містить засоби підрядного зв’язку — сполучники або сполучні слова

Якщо підрядні сполучники є службовою частиною мови, призначеною для поєднання частин складного речення, то сполучні слова належать до повнозначної частини мови, до займенників, а саме до того їх класу, який дістав назву відносних: вони відносять підрядну частину до головної. На відміну від підрядних сполучників, сполучні слова є в підрядній частині одним із її членів речення. Наприклад:

Окремі підрядні сполучники (що, як, коли) мають омоніми серед сполучних слів. Пор.: Вони саме вибралися з лісу, що налягав з обох боків на дорогу — Вони вийшли в таке просторе пале, що кожному аж дихнулося легше (А. Дімаров). У першому реченні що — сполучне слово, підмет. У другому ж що — підрядний сполучник, який не є членом речення.

Зверніть увагу! Щоб розрізнити підрядні сполучники і сполучні слова, слід:

1) замінити слово на інший сполучник або інше сполучне слово, які не мають омонімів, наприклад: Вони саме вибралися з лісу, що налягав з обох боків на дорогу — Вони саме вибралися з лісу, який налягав з обох боків на дорогу; Розповідали, що в місті будуватимуть метро — Розповідали, ніби в місті будуватимуть метро;

2) перевірити, чи не є слово членом підрядного речення: членом речення може бути лише сполучне слово;

3) поставити на слово логічний наголос: акцентовано вимовлятися може член речення, повнозначна частина мови, тобто сполучне слово.

У поєднанні частин складнопідрядного речення беруть участь також указівці займенники, уживані в його головній частині. Наприклад: Те, що мати добре знала життя і людей, допомогло їй у педагогічній прачі (із часопису). Оскільки такі займенники передбачають підрядну частину і співвідносяться з нею за змістом і граматично, їх називають співвідносними словами.

Підрядні сполучники не лише граматично підпорядковують підрядну частину головній, а й можуть установлювати певне змістове відношення між цими частинами. Пор.: Машини уповільнили ходу, тому що почалася злива; Почалася злива, тому машини уповільнили ходу; Коли почалася злива, машини уповільнили ходу; Якщо починається злива, машини уповільнюють ходу; Хоча почалася злива, машини не уповільнили ходу.

Види поєднаний підрядної частини з головною. Ускладнені й неускладнені складнопідрядні речення

Підрядна частина може граматично залежати і за змістом пояснювати одне зі слів у головній частині або головну частину в цілому. Пор.: Ніколи не йшли ганебною дорогою люди, які змалку пізнавали правду про своїх предків, про їх минувшину (А. Лотоцький) — Жерці в Європі ніколи не їли яєць, бо знищення зародка життя мали за непростимий гріх (Є. Клапчук). Слово в головній частині, до якого приєднується і яке пояснює підрядна частина, називають опорним.

Складнопідрядні речення можуть мати не одну, а кілька підрядних частин. Такі речення є ускладненими, наприклад: У поемі «Гайдамаки» Т. Шевченко засвідчив, що головним її джерелом були народні перекази, які теж є спогадами, лише усними (В. Шубравський). Речення з однією підрядною частиною є неускладненими.

Складнопідрядні речення з одним підрядним

Складнопідрядні речення з одним підрядним за будовою і за змістовим відношенням між підрядною й головною частинами поділяються на кілька видів. Різняться передусім речення з опорним словом у головній частині й речення, підрядна частина яких пояснює головну частину в цілому.

Опорне слово містять у своїй головній частині речення з підрядним означальним (у тому числі й займенниково-означальні речення), а також речення з підрядним з’ясувальним. До речень без опорного слова в головній частині належать речення обставинні, порівняльні й супровідні.

Складнопідрядні речення з одним підрядним

з опорним словом

без опорного слова

означальні,

займенниково-означальні

з’ясувальні

обставинні

порівняльні

супровідні

Складнопідрядні речення і підрядним означальним. Особливості будови й значення підрядної частини

Підрядна означальна частина пояснює опорне слово, виражене іменником (або іншою частиною мови в значенні іменника), і відповідає на питання який?, котрий?, чий? Вона приєднується до головної за допомогою сполучних слів — відносних займенників, які заступають у ній опорне слово — іменник, наприклад: У Верхній Хортиці стоїть і досі могутній запорозький дуб, про який існує чимало переказів та легенд (І. Шаповал), пор.: ..., про дуб існує чимало переказів та легенд.

Засоби зв’язку між частинами означальних речень

Опорне слово — іменник

у будь-якому значенні

зі значенням місця

зі значенням часу

який, котрий, чий

що, а також що разом із він, вона, воно, вони

де, куди, звідки

коли

Засоби підрядного зв’язку

Типовими для складнопідрядних речень із підрядним означальним є сполучні слова який, котрий, чий, наприклад: Старий чернець, ім’я якого залишилося невідомим, був людиною надзвичайно освіченою і всі свої знання передав жадібному до науки хлопцеві (М. Слабошпицький); ...Змалюй дуби, могутні і крислаті, котрі од вітру гнуться до землі (Л. Костенко); І татарам уже добре видно вусатих людей, на чиїх майже виголених головах в’юняться від вітру жмути волосся (М. Слабошпицький).

Своєрідним, властивим саме українській мові, є такий засіб приєднання підрядної означальної частини до головної, коли що поєднується з особово-вказівними займенниками він, вона, воно, вони. Наприклад: Вона вже таки дівчина, а не яке-небудь фуркало, що його звідусіль плескачами і запотиличниками женуть старші (М. Стельмах); Він згадає, відтворить, обезсмертить у слові чудові колоритні грані народного характеру, що їх не вбили ні злидні, ні голод (С. Плачинда). У підрядній частині вжито особово-вказівний займенник у певному числі, роді і відмінку, що компенсує нездатність відносного займенника що змінюватися за цими значеннями. Такий механізм допомагає віднести сполучний засіб до певного іменника в головній частині й указати, що він є опорним: саме цей іменник впливає на вибір особово-вказівного займенника певного числа і роду, а відмінок цього займенника уточнює роль сполучного засобу як члена підрядного речення. Так, у наведених прикладах середній рід однини займенника воно узгоджено з тими самими значеннями опорного слова фуркало, а родовий відмінок його визначає роль цього засобу зв’язку як додатка; займенник вони зі значенням множини співвіднесений з опорним словом у множині — грані, а знахідний відмінок цього займенника (їх) свідчить, що сполучний засіб є в підрядному реченні додатком.

Підрядна частина може приєднуватися до головної також за допомогою сполучних слів зі значенням місця або часу. Це пов'язано з тим, яке зазначенням опорне слово в головній частині складнопідрядного речення. Якщо опорне слово-іменник набуває місцевого значення, у підрядній частині вживають сполучні слова відповідного значення, а саме: де, куди, звідки. Наприклад: Ще в сиву давнину на Поділлі, у тихій і затишній долині, де било з-під землі кришталеве джерело, осіли люди (із часопису); Батуринський центр — найвелелюдніше перехрестя, місце, звідки розповсюджуються по селу всі тутешні новини (із часопису); Синів на обрії гай, куди слався широкий шлях, праворуч стояча і сяяла золотим хрестом церква Вознесенського монастиря (М. Лазорський). Якщо ж опорне слово-іменник має значення певного відтинку часу, у підрядній частині вживають сполучне слово коли. Наприклад: Христина ще недавно відійшла від тих років, коли в найсолодших мріях їй все хотілося кудись летіти (М. Стельмах).

Місце підрядної чистини стосовно головної

Підрядну означальну частину не дистанціюють від опорного слова, а вживають одразу після нього. Тому звичайним для цих речень є позиція підрядної частини після головної і всередині її, наприклад: Чіткі темніші жилки на пелюстках збігаються у центральній частині квітки, де на її місці міститься нектар (із часопису); У густих верболозах поміж плакучих верб, що замріяно полощуть у тихих плесах довгі віти, вдень і вночі не втихають закохані соловейки (М. Яценко).

Разом із опорним словом у головній частині означальних речень можуть уживатися вказівні займенники той, такий, й, які виділяють, акцентують його. Такі слова не є обов’язковими для речення, їх можна опустити, пор.: Молоді дубки в наївності своїй юначій зовсім не вірять, що недалекий той час, капі вдарять морози і в холодному повітрі закружляють сніжинки (А. Низова); Можна було забути не тільки про холод, але й про те потрусювання, яким почав все більше та більше дошкуляти драбинчастий візок (В. Винниченко); Були й такі символи, котрі тримали в руках (Ю. Мицик).

Займенниково-означальні речення

В одній групі з означальними реченнями розглядають дещо інший, але в чомусь подібний до них вид. Це так звані займенниково-означальні речення, наприклад: Ті, що народжуються раз на століття, умерти можуть кожен день (Л. Костенко).

Опорне слово таких речень — указівний займенник той (та, те, ті), що отримав назву співвідносне слово. Воно завжди є тотожним значенням сполучному слову в підрядній частині: Незнайомий поклав на наш стіл те, що тримав у руках (із часопису); Де ж та, що причарувала його парубоче серце? (В. Дарда); І той, хто вдихне цей млосний чад, стане ніби дужчим від пантового сну і цвітіння, від сивого диму і приспаного грому (І. Цюпа). Тому в підрядній частині таких речень завжди вживаються сполучні слова — відносні займенники що, хто, який, чий, котрий та ін.

Опорними в займенниково-означальних реченнях можуть бути й інші, близькі до них за значенням слова: кожний, єдиний, всі, все. Наприклад: Кожний, хто долучиться до цього, не залишиться байдужим (із часопису); Єдине, що від нас іще залежить, принаймні вік прожити як належить (Л. Костенко); Усі, хто був на палубі, побачили знесилених штормом журавлів (Л. Тендюк); Для гетьмана все, що зібране отут, більше, ніж просто скарб (Ю. Мушкетик).

Зміст підрядної частини займенниково-означальних речень розкриває значення того, що позначено співвідносним словом, без нього воно не набуває необхідної для спілкування значеннєвої достатності. Це й споріднює такі речення з тими, що мають підрядну означальну частину, зміст якої також стосується значення опорного слова.

Як і для означальних речень, звичайним для займенниково-означального виду є місце підрядної частини після головної або всередині її, коли не розривано з’єднання опорного слова зі сполучним (див. наведені приклади). Якщо ж цю закономірність порушено, речення зазнає суттєвої змістової зміни, пор.: Хто сіє вітер, той жатиме буревій (нар. тв.) — Якщо сієш вітер, жатимеш буревій. Їм властиві узагальненість змісту, збагачення умовно-наслідковим та іншими значеннями.

Складнопідрядні речення з підрядним з’ясувальним. Особливості будови й значення підрядної частини

Підрядна з’ясувальна частина пояснює в головній опорне слово, яке має значення мислення (знання, його збереження або втрату), мовлення (усного й писемного), чуттів (фізичних та емоцій, почуттів), а іноді й значення буття, і відповідає на питання що? про що? над чим? Наприклад: Вона не гляділа ні на кого і все думали про те, що Роман танцює перед нею і дивиться на неї своїми смілими, аж незвичайними очима (Б. Грінченко); М. Костомаров докладно описує, як триста козаків мужньо захищалися на болотистому острівку від нападів польських шляхтичів (М. Слабошпицький); Хоч би почути, як кріт повзе по ходах-переходах, по норі своїй... (Є. Гуцало); Буває, що степ виявляє свій неприборканий буйний норов (О. Гончар). Як засвідчують приклади, зміст підрядної частини доповнює значення опорного слова: вона «з’ясовує», що саме осмислюється, про що мовиться, що в дійсності сприймається органами чуттів, спричиняє емоції й почуття, що відбувалося чи не відбувалося.

Опорне слово в головній частині речень із підрядним з’ясувальним частіше буває дієсловом, однак не обов’язково. Те ж значення мислення, мовлення, чуттів чи буття може бути властивим також іншим частинам мови, як правило, іменникам і прислівникам. Наприклад: Я загнуздав хитку невпевненість, що зможу чимось зарадити, пор.: Я був невпевнений, що...; Відомо, що по-справжньому літо починається після зелених свят (Л. Павленко), пор.: Усі знають, що...

Опорним у реченні з підрядним з’ясувальним може бути й фразеологізм в одному із властивих опорним словам таких речень значень. Наприклад: А ті спішилися, пустили коней пастися, запалили свої люльки і вже правлять раду, як ударити на Крим (М. Слабошпицький), пор.: ... і вже радяться, як...

Складнопідрядні речення з підрядним з’ясувальним

Опорні слова (утому числі разом зі вказівними займенниками)

зі значенням

частини мови

мовлення

мислення

чуттів

буття

дієслово, дієслівний фразеологізм

іменник

прислівник

засоби зв’язку

підрядні сполучники

сполучні слова

що, щоб, як, ніби, наче та под.

усі відносні займенники

Разом з опорним словом у головній частині можна вживати вказівні займенники той, такий, які виділяють, акцентують його. Такі слова не є обов’язковими для речення, їх можна опустити, пор.: Обґрунтовуючи основні принципи виховання та освіти, Григорій Сковорода наголошував на тому, що освітня діяльність учителя має враховувати особливості національного характеру, культури народу в цілому (М. Слабошпицький), пор.: ... Григорій Сковорода наголошував, що освітня діяльність учителя...; Складається таке враження, що повітря в цім хаосі вигоріло до решти і натомість виповнює простір лиш цей нестерпно гарячий середскельний газ безжиттєвості, смерті (О. Гончар) — Складається враження, що повітря в цін хаосі вигоріло до решти... Щоправда, цьому можуть перешкоджати видільні частки лише, тільки при цих займенниках, як у реченні: У пам'яті залишаються лише (тільки) ті враження, які позбавлені неприємних емоцій.

Засоби підрядного зв'язку

Підрядна з’ясувальна частина приєднується до головної за допомогою підрядних сполучників, а також сполучних слів — усіх без винятку відносних займенників.

Серед підрядних сполучників найпоширенішими в з’ясувальній частині є сполучники що, щоб, як, ніби, наче. Наприклад: Тоді людина відчуває, що вона недаремно вступала на білу стежку в траві і збила на босі ноги перші росини (В. Шевчук); Князь лише вимагав, щоб йому вірно служити і в разі потреби ставати оружно під його рукою до боротьби з ворогом (А. Чайковський); Вийде із бур’янів на поле і дивиться, як сонце заходить (С. Васильченко); Тарасові починало здаватися, ніби це повторюється давній незабутній випадок з його дитинства (В. Дарда).

Підрядну частину зі сполучними словами називають питальною, адже її можна перетворити на окреме питальне речення, у якому відносний займенник стає питальним, пор.: Вівця безтурботно пощипувала соковиту траву й, звичайно ж, анітрохи не підозрювала, що за знаменита особа її пастух (М. Слабошпицький) — Що за знаменита особа її пастух?; «Повчання» — це слова вже немолодої, зрілої людини про те, як належить жити в світі (М. Слабошпицький) — Як належить жити в світі?; Гетьман Іван Самойлович не знав, чого він йде до скарбівниці (Ю. Мушкетик) — Чого він йде до скарбівниці?; Визначити, куди саме прямує шхуна, можна було тільки за зірками на небі (М. Трублаїні) — Куди саме прямує шхуна?; Не пригадую вже, коли саме наступило повне національне усвідомлення Андрія (М. Лівицька) — Коли саме наступаю повне національне усвідомлення Андрія?

Зверніть увагу! Перебудовуючи підрядну частину на питальне речення, можна переконатися, що засіб зв’язку в реченні — сполучне слово що, а не омонімічний йому сполучник що: у реченнях зі сполучниками така перебудова неможлива, пор.: Тоді людина відчуває, що вона недаремно вступила на білу стежку в траві і збила на босі ноги перші росини (В. Шевчук); не можна запитати: Що вона недаремно вступила на білу стежку в траві і збила на босі ноги перші росини?

Стосовно як слід, окрім згаданого способу, спробувати замінити його на сполучник що, пор.: Відчув, як червоніє; не можна сказати: Як червоніє?, отже, як — не займенник, тобто й не сполучне слово. Однак можна заступити як на сполучник що: Відчув, що червоніє, отже, як — сполучник.

Місце підрядної частини стосовно головної

Підрядна з’ясувальна частина, як правило, не дистанціюється від опорного слова, а вживається одразу після нього. Тому звичайним для цих речень є позиція підрядної частини після головної і всередині її, наприклад: Мало хто знає, що чумацтво виникло ще в далекі часи Київської Русі (М. Слабошпицький); Упевненість, що правда переможе, надавала ватажкам рішучості завершити справу (із часопису). Перед головною підрядну частину вживають з метою надати її змістові більшої ваги, наприклад: Що найважче попереду, знали всі. Пор.: Усі знали, що найважче попереду. Через це й можливий перед підрядною частиною такий знак, як тире: Як пояснити це дитині — не знає ніхто. Пор.: Ніхто не знає, як пояснити це дитині.

З’ясувальні речення окремого виду

З’ясувальними є також такі складнопідрядні речення, головна частина яких містить співвідносне слово, указівний займенник те як обов’язкове опорне слово, наприклад: Весь інтерес цього надзвичайного полювання полягав у тім, що тайменя неможливо було підстрелити (Іван Багряний). Відмінність таких речень від типових з’ясувальних полягає в тому, що їхня головна частина не містить слова зі значенням мислення, мовлення, чуттів або буття як опорного, а зміст підрядної частини витлумачує співвідносне слово те: згорнуте у словосполучення, підрядне речення може заступати його в головній частині. Пор.: Весь інтерес цього надзвичайного полювання полягав у неможливості підстрелити тайменя.

Складнопідрядні обставинні речення

Підрядна частина таких речень пояснює головну частину в цілому. Якщо підрядну частину означальних і з’ясувальних речень приєднуємо підрядними сполучниками що, щоб, як (подібного до що), ніби, то для обставинних речень властивим є вживання підрядних сполучників на кшталт коли, якщо, бо, адже, тому, хоча, для того щоб, які завдяки своєму значенню встановлюють одне з обставинних відношень між частинами речення: часу, умови, причини, наслідку, допустовості, мети. Наприклад: Коли наставали Різдвяні свята, маленькі колядники вирушали в далеку дорогу (П. Бейлін); Якщо роса густа, буде ясний день (нар. та); Викладання мови — це майстерність творення людської душі, бо воно є найніжніше, найтонше діткнення до серця дитини (із часопису); Термін «екологія» не одразу знайшов схвалення в академічному світі, тому до другої половини XIX століття змістом екології було вивчення способу життя рослин і тварин та їхня адаптація до умов середовища (М. Лисенко); Після повернення з-за кордону Сковорода відразу ж помандрував до рідних Чорнух, хоч нікого з рідних у нього там не було (М. Слабошпицький); Крихітні павучки вив'язали маленькі кошики і тепер сидять у них на килимах-самобранцях, мандрують, щоб, зачепившись десь за дерево, звити собі тепле кубельце на зиму (А. Дрофань).

Підрядну частину таких речень не прив’язано до опорного слова, вона вільна у своєму розташуванні стосовно головної частини. Як правило, вона може передувати їй, іти за нею, міститися всередині неї, пор.: Маленькі колядники вирушали в далеку дорогу, коли наставали Різдвяні свята; Маленькі колядники, коли наставали Різдвяні свята, вирушали в далеку дорогу.

Окрему групу становлять речення з обставинними підрядними місив, міри і ступеня, способу дії. їхня головна частина містить співвідносне слово, до якого приєднується підрядна частина — за допомогою сполучника або сполучного слова Наприклад: А там, де межі голодностепські губилися в далечині, тільки марево починаю загравати з сонцем (Іван Ле); Грушки обліпили гілляки великої груші так густо, що листя майже не було видно за ними (І. Франко); Виховувати треба так, щоб діти не сприймали це як образу (із часопису).

Складнопідрядні обставинні речення

Підрядна пояснює головну частину в цілому

Зі співвідносним словом у головній частині

Часу

Умови

Причини

Наслідку

Допустовості

Мети

Місця

Способу дії

Міри і ступеня

коли, як, відколи, поки та ін.

якщо, якби, як, аби, коли, коли б та ін.

бо; тому що; через те що; тим, що; оскільки, адже та ін.

так що

хоча; хай; незважаючи на те, що; дарма що; хоча ..., але

щоб; аби; для того щоб; заради того щоб та ін.

там, туди, звідти в гол. ч. і де, куди, звідки в підр. ч.

так, таким чином у гол. ч. і що, щоб, ніби та ін. в підр. ч.

так, стільки, настільки в гол. ч. і що, щоб, ніби та ін. в підр. ч.

Складнопідрядні речення і підрядними часу, умови, причини, наслідку, допустовості, мети

Складнопідрядні речення з підрядними часу

У підрядній частині таких речень ідеться про події, які за часом збігаються з подіями, відображеними в головній частині, передують їм або ж відбуваються після них. До підрядної частини часу можна поставити питання: коли?, перед чим?, після чого?, як довго?, з якого часу? та ін. Наприклад: Після того як ви мені слова ті сказали, я стільки вам бажала щастя... (Ю. Збанацький); Минуло два дні, відколи серед пустинної тундри став мисливський намет (М. Трублаїні); Коли ж понуро обвисали потріскані крила вітряків, село розповзалося світ за очі (М. Стельмах); Перед тим як увійти, постукайте; Коли я погляд свій на небо зводжу, нових зірок на ньому не шукаю (Леся Українка).

Підрядна частина зі значенням часу приєднується до головної частини, крім згаданих у прикладах сполучників коли; після того як; перед тим як; відколи, також сполучником поки, який обмежує подію, відображену в головній частині, часом події підрядної частини. Наприклад: І вона нетерпляче ждала доти, аж поки Марійка не звелася перша з місця (А. Головко).

Значення часу може набувати також сполучник як, наприклад: Так вони скиглили й тоді, як не було ще ні пароплавів, ні людей (В. Винниченко), пор.: Так вони скиглили й тоді, коли не було ще ні пароплавів, ні людей.

На швидку зміну подій у часі вказують сполучники тільки, ледве, лише, а також як тільки, тільки що, ледве тільки та под., наприклад: Ледве ясне сонечко скотиться додолу, тихий вечір присмерком вкриє ліс і поле (Н. Забіла).

Зверніть увагу! Речення з підрядними часу, які приєднуються до головної частини сполучником кали, слід відрізняти від інших типів речень з омонімічними йому сполучниками та сполучними словами, передовсім означальних, з’ясувальних й умови.

Підрядна означальна частина пояснює опорне слово в головній зі значенням місця і приєднується до неї за допомогою сполучного слова каїн, яке це опорне слово заступає, наприклад: Христина ще недавно відійшла від тих років, коли в найсолодших мріях їй все хотілося кудись летіти (М. Стельмах). Коли в означальних реченнях не може заступатися сполучним словом який, наприклад: Христина ще недавно відійшла від тих років, у які в найсолодших мріях їй все хотілося кудись летіти. Підрядна частина таких речень, на відміну від підрядної часу, не може відриватися від опорного слова-іменника й передувати головній частині.

У підрядній з’ясувальній частині коли — відносний займенник, сполучне слово: Дізнався, коли складати іспит. Така підрядна легко перетворюється на просте питальне речення: Коли складати іспит? Для цих речень також нетипове передування підрядної частини головній, що й відрізняє їх від речень із підрядним умови.

Підрядна частина зі значенням умови припускає заміну коли на типовий для умови сполучник якщо, пор.: Коли відвідувати заняття регулярно, можна досягти бажаних результатів — Якщо відвідувати заняття регулярно, можна досягти бажаних результатів. У реченнях із підрядним умови така заміна неможлива.

Щоб переконатися, що коли — підрядний сполучник умови, слід:

1) спробувати заступити його сполучним словом який: у підрядній часу така заміна неможлива;

2) перевірити, чи не пояснює підрядна частина опорне слово зі значенням мовлення, мислення, чуттів, перетворюючись на питальне речення;

3) дізнатися, чи не можна заступити коли сполучником якщо: це засвідчило б умовне значення підрядної частини.

Складнопідрядні речення з підрядними умови

У підрядній частині таких речень говориться про подію, яка є умовою для здійснення того, про що йдеться в головній частині. Тому в ній уживаються дієслова умовного способу або неозначена форма дієслова в ролі головного члена безособового речення, для якої є звичайним вираження умовного значення. Наприклад: Якщо наші листяні дерева залишилися б на зиму в своєму зеленому вбранні, вони б гинули від нестачі вологи (Н. Яришева); Якщо прийти вчасно, можна виконати роботу в призначений термін. До підрядної частини умови можна поставити питання за якої умови?

Підрядну умови приєднують до головної частини умовними сполучниками, передовсім якщо і якби: Якщо повітря вогке, волоски парашутика злипаються, і плід падає на землю (Н. Яришева); Якби можна було перейняти весь хід лейтенантових почуттів і думок, то він, звичайно, перейняв би їх (О. Гончар).

У реченнях із підрядними умови також уживають сполучники як та аби, тотожні значенням сполучникам якщо та якби. Наприклад: Як не зійде сива м’ята із-під снігу, я сльозами розтоплю холодну кригу (А. Малишко), пор.: Якщо не зійде сива м'ята із-під снігу, я сльозами розтоплю холодну кригу; Народ сам скує собі долю, аби тільки не заважали (М. Коцюбинський), пор.: Народ сам скує собі долю, якби тільки не заважали.

Поширеним засобом зв’язку в підрядних умови є також сполучник коли, для якого звичайним є місце в підрядних часу: за певного змісту він набуває значення умовного сполучника: Тим більше її гнівало, кози хтось необережно збивав на городі картопляний цвіт (Є. Гуцало), пор.: Тим більше її гнівало, якщо хтось необережно збивав на городі картопляний цвіт.

Про те, що сполучник коли вжито в умовному значенні, свідчить частка б при ньому, яка творить дієслова умовного способу: Які б то звуки розітнулись, коли б ви дивних струн торкнулись! (Олександр Олесь).

Зверніть увагу! Умовні сполучники можуть складатися із двох частин: Якщо весь час жити у великому місті, то можна так і не побачити по-справжньому зоряного неба. Так буває тоді, коли підрядна частина передує головній. Наявність у головній частині то є її ознакою. Цим можна скористатися для її визначення: частина, яка містить то, є головною.

Складнопідрядні речення з підрядними причини

У підрядній частині таких речень ідеться про подію, яка є причиною того, про що говориться в головній частині, наприклад: Викладання мови — це майстерність творення людської душі, бо воно є найніжніше, найтонше діткнення до серця дитини (із часопису). До підрядної причинової частини можна поставити питання: чому?, за якої причини?, завдяки чому? й под.

Складнопідрядні речення з підрядними причини приєднують до головної частини за допомогою сполучників бо, тому що, затим що, тим що, через те що, завдяки тому що, оскільки, адже й ін. Наприклад: Не чути дзвінких чарівних пісень, тому що найкращі співуни наші покинули свої оселі (Я. Жарко); Запізнився з відповіддю через те, що живу зараз за кордонам, а не в Чернігові (М. Коцюбинський); Становище його було кепське тим, що не мав він абсолютно ніяких речей (Іван Багряний).

Складнопідрядні речення з підрядним наслідку

У підрядній частині цих речень ідеться про подію, яка є наслідком того, про що говориться в головній частині, наприклад: Голландських майстрів виявилося немало, так що навіть після Ермітажу було на що дивитися (В. Дарда). Речення з підрядними наслідку легко перебудовувати на речення з підрядними причини: підрядна частина стає головною, а головна — підрядною, пор.: Навіть після Ермітажу було на що дивитися, бо голландських майстрів виявилося немало.

Складнопідрядні речення з підрядними наслідку приєднуються до головної частини за допомогою сполучників так що, тому. Наприклад: На небі збиралися великі хмари, так що можна було сподіватися дощу (Н. Рибак); Підживлення посівів проведено вчасно, ізюму має бути гарний урожай (із часопису).

Складнопідрядні речення з підрядними допустовими

У підрядній частині цих речень говориться про подію, яка є умовою або наслідком того, про що йдеться в головній частині, однак таку, що є протилежною очікуваній. Наприклад: Хоч сонце вдень ще гріє майже по-літньому, ночі стають щодалі холоднішими (А. Дрофань), пор.: Сонце вдень ще гріє майже по-літньому тому ночі не повинні ставати щодалі холоднішими, але вони, навпаки, стають щодалі холоднішими.

Підрядна допустова частина відповідає на питання незважаючи на що? попри що? усупереч чому? Не випадково допустові сполучники можна поєднати з протиставними сполучниками а, але, та (але), утворюючи такі засоби допустового зв'язку, як хоча ..., а; хоча ..., але; хай ..., але і т. ін. Хай він живе далеко, але ніколи не запізнюється.

Зверніть увагу! Складні допустові сполучники уживаються в реченнях, де підрядна частина передує головній. Наявність у головній частині а, але, та (але) є її ознакою. Цим можна скористатися для визначення головної частини: вона містить згадані слова.

Допустовими є, крім згаданих хоч, хоча, хай, також сполучники незважаючи на те, що; дарма, що.

Складнопідрядні речення з підрядними мети

У підрядній частині цих речень говориться про подію, яка є бажаним наслідком, тобто метою того, про що йдеться в головній частині. Наприклад: Щоб грати в театрі з успіхом і похвалою, беруть ролі за здібностями (із часопису). Підрядні мети відповідають на питання для чого? навіщо? і з якою метою? заради чого? Її приєднуємо до головної за допомогою сполучників щоб; аби; для того щоб; заради тою щоб; в тим щоб; з тією метою щоб, наприклад: Отож і рвані листки лепехи, і топтали, щоб потопталися біда, чужа віра (Л. Павленко); Писанки не варять, аби не знищити животворної сили яйця (Є. Клапчук).

Зверніть увагу! Обставинні речення з підрядною мети, яку приєднуємо до головної частини за допомогою сполучника щоб, слід відрізняти від з’ясувальних речень зі сполучником щоб, пор.: Гафійка все тікала з хати (із якою метою?), щоб не бути вкупі зі старими (М. Коцюбинський) — Хліб любить (що?), щоб його шанували (Г. Кривда). Сполучники щоб у таких реченнях — омоніми: сполучник мети щоб є скороченим сполучником для того щоб, а з’ясувальний сполучник щоб утворився від що додаванням частки б, коли йдеться не про реальні, а про бажані дії. Щоб їх розрізняти, слід:

1) поставити від головної частини питання до підрядної: в обставинному реченні воно буде вказувати на мету (навіщо? для чого? із якою метою?), у з'ясувальному ж буде відмінковим питанням (що? про що? та ін.);

2) спробувати заступити щоб сполучником мети для того щоб: це можливо лише в реченнях із підрядною мети: Гафійка все тікала з хати, для того щоб не бути вкупі зі старими;

3) спробувати знайти в головному реченні слово зі значенням мовлення, мислення, чуттів, буття, яке було б опорним для підрядної частини: таке опорне слово може містити лише головна частина з’ясувального речення: Хліб любить, щоб його шанували.

Складнопідрядні обставинні речення з підрядними місця, міри і ступеня та способу дії

Ці речення мають спільні риси з реченнями, що містять у головній частині опорне слово, передовсім указівний займенник. Підрядна пояснює, як правило, указівний займенник там, так, настілький інші в головній частині і приєднується до неї за допомогою тих самих сполучників що, щоб, як, ніби й под., а також сполучних слів — відносних займенників. Підрядна частина звичайно йде безпосередньо за опорним словом, тому її передування головній частині є прийомом, який суттєво впливає на зміст речення в цілому.

Складнопідрядні речення з підрядними місця

Підрядна частина цих речень пояснює співвідносні слова там, туди, звідки в головній частині, наприклад; А там, де степи голодностепські губилися вдалечині, марево починало загравати з сонцем (Іван Ле); ...Глянувши на Гречаного, помітив, що вцілив якраз туди, куди мітив (О. Кониський); Але вони (удари) були не звідти, звідки ми звикли вже чути артилерійську луну (Ю. Смолич).

Як можна бачити з прикладів, підрядна приєднується до головної за допомогою сполучних слів зі значенням місця; вони тотожні значенням опорним словам: там, де; туди, куди; звідти, звідки, а також там, куди; туди, де; звідти, куди.

Співвідносне слово разом із підрядною частиною виконують роль, подібну до ролі обставини місця в простому реченні: Марево починало загравати з сонцем (де?) том, де степи голодностепські губилися вдалечині.

Співвідносне слово в таких реченнях може бути й випущеним. Уважають, що тоді підрядна частина пояснює головну в цілому, указуючи на місце того, про що в ній ідеться, наприклад: Трава росте, де захоче (П. Тичина), пор.: Трава росте том, де захоче; Ми підем, де трави похилі (А. Малишко), пор.: Ми підем туди, де трави похилі.

Зверніть увагу! Обставинні речення з підрядними місця слід відрізняти від речень із підрядними означальними, що приєднуються до опорних іменників зі значенням місця за допомогою тих же сполучних слів де, куди, звідки. Для цього треба:

1) поставити до підрядної частини питання. До підрядної означальної можна поставити питання який?, до підрядної місця — ні: вона відповідає лише на питання де?, куди?, звідки? Наприклад: Квіти є в кімнаті (якій?), де діти навчаються — Квіти є (де?) там, де діти навчаються;

2) віднайти в головній частині іменник на позначення місця, який був би опорним словом для підрядної, приєднуваної сполучними словами де, куди, звідки. Такі іменники містяться в головній частині означальних речень: Квіти є в кімнаті (якій?), де діти навчаються;

3) заступити сполучні слова де, куди, звідки сполучним словом який. Це виявить, чи є речення означальним, пор.: Квіти є в кімнаті, де діти навчаються — Квіти є в кімнаті, у якій діти навчаються. Однак не можна сказати: Квіти є там, у якій діти навчаються.

Складнопідрядні речення з підрядними способу дії та міри і ступеня

Підрядна частина одних із цих речень указує на спосіб дії і відповідає на питання як?, у який спосіб?, наприклад: Рудольф здіймає руку і сідає біля столу так, щоб світло лампи було за ним (В. Винниченко); І я втішалася весняними квітками так, ніби всі вони росли для мене (Леся Українка).

В інших же реченнях підрядна частина має значення міри і ступеня, відповідаючи на питання наскільки? як сильно? якою мірою?, наприклад: Хтось так поставив чарку на стіл, що той, напевно, тріснув (В. Шевчук); У цьому танці було стільки молодецтва і запалу, що Гонтар одразу забув про все... (Я. Баш).

Це різні за значенням речення, подібні своєю будовою. Так, засоби зв’язку між їхніми головною та підрядною частиною ті самі: підрядна частина містить передовсім підрядні сполучники що, щоб, як, ніби та ін., хоча можливим є вживання сполучних слів.

У головній частині обох видів уживаємо співвідносне слово так, але з різним значенням: Сів (як?) так, щоб обличчя освітлювалося сонцем (Д. Красицький); Юрко зойкнув (як сильно?) так, що почули, мабуть, і в таборі (А. Дімаров). У реченнях міри і ступеня слово так набуває значення інтенсивності (так сильно), пор.: Юрко зойкнув так сильно, що почули, мабуть, і в таборі. Головна частина таких речень може також містити співвідносні слова стільки, настільки, які й указують на інтенсивність, високі міру і ступінь повідомлюваного, наприклад: Тарас стільки орнаментів намалював, що й самому не вірилося (Д. Красицький); Військова репутація молодого італійського принца у Європі була настільки високою, що Людовик IV звернувся до нього з проханням повернутися до Франції (із часопису).

Складнопідрядні речення з підрядними порівняльними

Такі речення відрізняються від обставинних тим, що їхня підрядна частина не співвідноситься з другорядним членом обставиною (обставини порівняння в простому реченні не існує).

Підрядна порівняльна частина відображає подію, яка становить певний образ відображуваної в головній частині ситуації, своєрідний її еталон. Порівнюючи із цим еталоном зміст головної частини, автор увиразнює його, доносить до читача саму сутність висловлювання, наприклад: Місяць плив поміж рваним кущів'ям хмар, як крадеться лис ріденьким підліском (Ю. Мушкетик); Від ніжності народжується ніжність, як виростає зі стебла зерно (В. Буденний).

Підрядна порівняльна приєднується до головної передусім сполучником порівняння як (див. наведені приклади). Однак у них можливі також сполучники мов, немов, наче, неначе та под., наприклад: І слабо дрижачи, мов бореться з тишиною лісу, обзивається відгомін (О. Кобилянська); У червневе надвечір'я хмари несподівано просвітлилися, наче хто підбілив їх молоком (О. Дмитренко).

Окрему групу порівняльних речень становлять ті, у підрядній частині яких відображено вигадану мовцем, хоча й можливу, ситуацію, яка могла б спричиняти відображуване в головній частині, наприклад: Високі стовпи диму вилітали з верхів у небо високо-високо, ніби несли туди людські сльози, прокльони, молитви (Панас Мирний); Танкіст читав тихо й гарно, неначе співав він пісню (Л. Первомайський). У таких реченнях сполучник як неможливий: він пов’язується з реальними подіями.

Порівняльні сполучники можуть приєднувати не тільки підрядну частину до головної, а й уводити в речення порівняльні звороти, як наприклад: На покуті залитий сонцем, під сліпучою синявою неба, як живий, сидів старий Чумак (Іван Багряний).

Щоб відрізняти порівняльну підрядну частину від порівняльного звороту, слід ураховувати таке:

1. На відміну від порівняльної підрядної частини, порівняльний зворот не містить граматичної основи речення — його головних членів.

2. Порівняльний зворот є відокремленою обставиною способу дії у складі простого речення. Порівняльна ж підрядна частина входить до складнопідрядного речення.

До порівняльних відносять також речення з подвійним сполучником чим..., тим, у яких зміст обох частин порівнюється за параметром міри і ступеня: Чи тільки зірка тим ясніше сяє, чин темрява чорніша коло неї? (Леся Українка); Чим глибше ненавидить людина ворогів своєї Батьківщини, тип дорожча їй Вітчизна (В. Сухомлинський).

Зверніть увагу! Порівняльні речення зі сполучником як слід відрізняти від інших типів речень з омонімічними йому сполучниками та сполучними словами: передовсім з’ясувальних, часу й умови.

1. До підрядної порівняльної частини не можна поставити питання жодного зі згаданих типів речень: якщо? коли? за якої умови?

2. Порівняльний сполучник як не можна заступити сполучником що, як у з’ясувальному реченні (пор.: Чув, як люди почали розходитися — Чув, що люди почали розходитися), сполучником коли, як у реченні з підрядною часу (пор.: Як концерт закінчився, люди почали розходитися — Коли концерт закінчився, люди почали розходитися), сполучником якщо, яку реченні з підрядною умови (пор.: Як концерт закінчиться раніше, люди почнуть розходитися — Якщо концерт закінчиться раніше, люди почнуть розходитися).

Складнопідрядні речення з підрядними супровідними (приєднувальними)

Підрядна частина таких речень містить додаткове повідомлення, яке поширює, розгортає зміст головної частини: Літак возить свіжо зарізаних барашків для шашлика, чого, звичайно, не передбачено в «Капіталі» К. Маркса... (В. Барка). Вона може відокремлюватися від складного речення й бути простим реченням, пор.: Літак возить свіжо зарізаних барашків дія шашлика. Цього, звичайно, не передбачено в «Капіталі» К. Маркса. Підрядна супровідна приєднується до головної частини сполучним словом що, ужитим у різних відмінках, із прийменником або без нього: Бригадир доручив Єльці рекордистку Княгиню, що було для дівчини неабиякою честю (О. Гончар); Втрата моральних критеріїв зробила людину морально нетривкою, через що вона втратила певність у майбутньому і зневажила своє минуле (В. Шевчук). Сполучне слово що співвіднесене зі змістом усієї головної частини, тому, перетворюючись на самостійне просте речення, воно заступається вказівним займенником це, що відсилає до змісту попереднього речення, пор.: Бригадир доручив Єльці рекордистку Княгиню. Це було для дівчини неабиякою честю.

Зверніть увагу! Переконатися в тому, що підрядна частина є супровідною, можна, спробувавши перебудувати складнопідрядне речення на два простих. Якщо сполучне слово що у другому реченні заступлено займенником це, підрядна частина супровідна.

Складнопідрядні речення з кількома підрядними

Такі речення поділяють на два види: 1) із супідрядністю; 2) із послідовною підрядністю.

Речення із супідрядністю

Речення з послідовною підрядністю

Кожна з підрядних частин залежить безпосередньо від головної.

Наприклад: Я схилив голову на коліна, відчуваючи, що омиваюся дощем і що немає ані сухої нитки на мені (В. Шевчук)

Підрядні частини, крім останньої, є водночас і залежними від попередніх частин, і головними стосовно наступних. Остання підрядна залежить від попередньої. Перша підрядна залежить від головної, решта — від таких же підрядних. Отже, їх послідовно підпорядковано одна одній.

Наприклад: Коли спостерігаєш за вправними рухами старших жінок, які завдяки своїй майстерності на звичайному яйці створюють мережене диво, то хочеться теж узяти в руки писанок, яйце і собі зазнати цієї творчої насолоди (Є. Клапчук)

Супідрядні частини бувають однорідними й неоднорідними:

Однорідні супідрядні підпорядковано: 1) тому самому опорному слову в головній частині або всій головній частині в цілому; 2) приєднуються до головної частини за допомогою того самого або синонімічного засобу зв’язку; 3) мають те саме значення та відповідають на те саме питання; 4) пов’язані між собою сурядним зв’язком. Наприклад: Вони ховалися у глибінь водойми (якої?), де ще було тепло і (якої?) де зимуватимуть (А. Дрофань); Яким казково красивим побачиш степ (коли?), коли дихає, парує земля або (коли?) коли завесніє враз і зацвіте тюльпанами все Присивашшя! (О. Гончар); (коли?) Після того як голуби посідали на стріху (кали?), кали вони мирно і лагідно заворкотіли, птахи знов урочисто перейшли на урочисту прозу (О. Довженко).

Зверніть увагу! Між однорідними супідрядними коми перед єднальними та розділовими одиничними сполучниками (і, й, та, або, чи) не ставимо: цьому на заваді спільна для них головна частина (див. наведені приклади).

Зверніть увагу! Щоб уникнути повторення при однорідних супідрядних того самого сполучника або сполучного слова, мовці випускають другий (останній) із них, наприклад: Пише брат мені з села, що трава вже проросла, та північний вітровій холодить листочки їй (О. Лупій).

Щоб не помилитися з визначенням таких речень, слід спробувати підставити той же сполучний засіб у друге (або будь-яке наступне) підрядне речення, пор.: Пише брат мені з села, що трава вже проросла, та що північний вітровій холодить листочки їй (кома між однорідними супідрядними потрібна, оскільки їх з’єднано протиставним сполучником та в значенні але).

Якщо речення, приєднуване до підрядного, не є супідрядним, а становить інше головне речення, то така підстановка сполучного засобу неможлива. Це демонструє приклад складносурядного речення, перша частина якого має при собі підрядне: Виднокола спохмурніли, хоч на судні пробили тільки третю склянку, і, здавалось, раптово настала ніч (Л. Тендюк), пор.: Виднокола спохмурніли, хоч на судні пробили тільки третю склянку, і хоч, здавалось, раптово настала ніч.

Неоднорідні супідрядні підпорядковуються: 1) різним опорним словам у головній частині або всій головній частині в цілому; 2) приєднуються до головної частини за допомогою різних засобів зв’язку; 3) мають різне значення і відповідають нарізні питання; 4) не пов’язані між собою сурядним зв’язком. Наприклад: Із-поміж безлічі книг (яких?), із якими має справу історія світової літератури, поодиноко виділяються ті (які?), що ввібрали в себе науку віків і мають для народу значення заповітне (О. Гончар); Той (хто?), кому доводилося борознити тропічні моря, знає (про що?), як можуть вони полонити душу (Л. Тендюк).

Складне речення може поєднувати супідрядність із послідовною підрядністю.

Наприклад: Він не з тих, хто довго сумує, хто живе спогадами про вчорашній день, коли є день нинішній, що несе нові радощі і свіжі почуття (В. Малик).

Розділові знаки у складнопідрядному реченні

1. Перед підрядною частиною в складнопідрядному реченні та після неї ставиться кома, наприклад: У Верхній Хортиці стоїть і досі могутній запорозький дуб, про який існує чимало переказів та легенд (І. Шаповал); Коли заголубів світанок, усі побачили журавлів... (Л. Тендюк). Підрядна частина, яка розкриває головну частину, тобто ужита всередині цієї частини, виділена з обох боків комами, наприклад: Поезії, що входять до цієї книги, складалися на тернистих дорогах поетового життя (О. Гончар).

Зверніть увагу! При складених сполучниках і сполучних словах тому що, через те що, для того щоб, незважаючи на те що, після того як, внаслідок того що, замість того щоб кому ставимо один раз: або передусім сполучним засобом, або всередині нього — перед сполучниками що, щоб, як. Місце коми залежить від змісту та інтонації, пор.: Учні підвелися, тому що до класу ввійшов учитель — Учні підвелися томе, що до класу ввійшов учитель.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!

Кому не ставимо в реченні з однорідними підрядними (однорідна супідрядність) перед наступною підрядною частиною, приєднуваною сполучниками і, або, чи, наприклад: Він гадав, що вітер ущухне й вони завершать подорож; Нас попереджали, що випаде сніг або температура повітря різко впаде.

2. Підрядну з’ясувальну частину можна відокремлювати від головної за допомогою тире, якщо вона, усупереч усталеному порядку, стоїть перед головною частиною, набуваючи акцентованої вимови, наприклад: Що завтра в дорогу — не знав ніхто.

Виконайте контрольний тест

На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестом не можна користуватися підручниками, посібниками, довідниками, словниками тощо.

Тест 2 (контрольний)

Завдання 1—12 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть правильну, на Вашу думку, відповідь і позначте її.

1. З’ясувальним є речення

А Це дуже тяжко — написати пісню, що, мов колиска, йде із роду в рід.

Б Не всі погодилися з думкою, що її висловив голова.

В Гоголь колись висловив думку, що саме народні пісні виповідають нам справжню історію народу.

Г Хотілось пробігти зором аркуші, що таїли в собі літа минулі.

Д Координаційна рада має намір підключитися до розв’язання проблем, що постати перед українським суспільством.

2. Головна частина не містить опорного слова в реченні

А Перед моїми очима — розкішна чарівна квітка, що вільно й невимушено лежить на тихій і темній воді.

Б Галя намагається пригадати, що з нею тут трапилося.

В Степан вибіг і хряпнув дверима так, що вони відскочили, одчинилися навстіж.

Г А там, де сонце торкнулося вершечків дерев, спалахнуло листя злотозерним вогнем.

Д На свої крила ще когось можемо взяти, як журавель бере ластівку над морем.

3. Підрядна частина може передувати головній у реченнях

А Вони розмовляли так, наче не бачилися роки.

Б Раїса була рада, коли Тася часом з самого ранку забігала й тягла її в ліс або в поле.

В І я втішалася весняними квітками так, мовби всі вони росли для мене.

Г Маруся пригадала, що саме такими мінометами командує Юрась.

Д Слово, чому ти не твердая криця, що серед бою так ясно іскриться.

4. Кому перед сполучником, що з’єднує частини складносурядного речення, не ставимо в реченні

А Інсургентам дано наказ задержатись до ночі і вони спокійно вмирали на валах, на підступах, на роздоріжжях і в мовчазних закутках підворіть.

Б Лише борись а щастя не втече.

В Пронесеться над озером птах або пропливе рибацький баркас.

Г Сонце сховається і промінці згаснуть.

Д На долині тріщать старі дуби і скриплять і стогнуть осоки.

5. Підстави для тире перед сполучником і є в складносурядному реченні

А Пісня говорила про сьогоднішні бої козацькі, і її підхопили всі полки.

Б Простягає до сонця свою лозу соковиту ю виноград і пнеться за ним кедр.

В Кинь в ріллю зернину, пригорни її вологою землицею і вона, суха без ознак життя, прокинеться, живе.

Г Ми йдемо через сінокіс і темніє над нами небо.

Д Хрестилась баба і кінчався хліб.

6. Підстави для тире між частинами є в складнопідрядному реченні

А Якими я тобі скажу словами що ти в мені повік не одболиш.

Б Що в тому щасті вони робитимуть нащадки не знати.

В Вони саме вибиралися з лісу що налягав з обох боків на дорогу.

Г Навколо стояла така тиша що чути було золотий дзвін переджнивності.

Д Живемо так що доля одного переплітається з долею іншого, немов коріння дерев, які ростуть поруч.

7. Підрядну частину часу містить речення

А Благословенна будь же ти, хвилино, коли почула я дитячим крик.

Б Коли друг просить, тоді завтра немає.

В Що сьогодні маєш зробити, не відкладай на завтра

Г Коли пристрастей немає, немає й мистецтва.

Д Це було, як співав соловей над рікою.

8. Підрядну частину мети містить речення

А Не може бути, щоб його — ніде.

Б Людині треба, щоб її робота залишалася після неї самої жити.

В Справжня дружба полягає в тому, щоб бути вимогливим до своїх друзів.

Г Поезії Кобзаря народжені, щоб не вмирати ніколи.

Д Важливо, щоб зерно було добірне й живе.

Прочитайте текст (розділові знаки пропущено), виконайте подані після нього завдання 9—12.

(1) Одним словам я поїхав. (2) В останню хвилину вже на дверях згадав за паспорта посвідчення однієї вищої художньої школи давало мені право жити тільки в місті. (3) Між нами кажучи крім коників і баранців я зроду ніколи нічого в житті своїм не малював. (4) У малярстві доля завжди кепкувала з мене. (5) Намальована мною для швидкоокого трилітнього Васятки свиня на його думку більше скидається на коня а старанно вирішувана мною людина «анфас» нагадує йому розчепірену жабу. (6) Та я мав посвідчення художньої школи і по стінах у моїй кімнаті висіло декілька розмальованих грецьких ваз і три портрети. (7) Усе це за моїм тодішнім уявленням мало свідчити здається не лише про мою універсальність у малярських справах а й про неабиякий фах (За Ю. Шпаком).

9. Miж однорідними членами треба поставити коми в реченні

А другому

Б третьому

В п’ятому

Г шостому

Д сьомому

10. Рад однорідних додатків слід виокремити комами в реченні

А другому

Б третьому

В четвертому

Г п’ятому

Д сьомому

11. Комами відокремлена уточнювальна обставина в реченні

А першому

Б другому

В третьому

Г четвертому

Д шостому

12. Двокрапку слід поставити в безсполучниковому реченні

А другому

Б третьому

В четвертому

Г шостому

Д сьомому

Бланк відповідей А

У завданнях 1-12 правильну відповідь позначайте тільки так: [X]






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.