Частина 3. 11 КЛАС. I СЕМЕСТР (52—79 дні)

Тема 13. БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ З РІЗНИМИ ВИДАМИ ЗВ’ЯЗКУ. СПОСОБИ ВІДТВОРЕННЯ ЧУЖОГО МОВЛЕННЯ

Опрацювавши цей розділ, Ви зможете:

поновити знання і тем:

• Типи безсполучникових складних речень за характером смислових відношень між складовими частинами-реченнями:

1) з однорідними частинами-реченнями (рівноправними);

2) з неоднорідними частинами (пояснюваною і пояснювальною).

• Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні.

• Складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку.

• Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою. Слова автора. Заміна прямої мови непрямою. Цитата як різновид прямої мови. Діалог;

розпізнавати безсполучникові складні речення; визначати смислові відношення між їх частинами-реченнями (однорідними й неоднорідними), особливості інтонації безсполучникових складних речень;

правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості безсполучникових складних речень у мовленні;

визначати структуру складних речень із різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку;

правильно н комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості речень цього типу в мовленні;

визначати в реченні з прямою мовою слова автора й пряму мову, речення з непрямою мовою; замінювати пряму мову непрямою;

правильно й доцільно використовувати в тексті пряму мову й цитати.

Перевірте свої знання

Виконайте тест 1. На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестом неможна користуватися підручниками, посібниками, довідниками, словниками тощо.

Тест 1 (вхідний)

Завдання 1—12 мають по п'ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть правильну, на Вашу думку, відповідь і позначте її.

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають наступне речення) і виконайте завдання 1—12.

(1) Невеличку й прозору річку Раківку мешканці села Копачів звуть чомусь «Рівчак». (2) Раківка не пересихає навіть у найлютішу спеку, живить ця річечка величезний сільський став, вона весело біжить селам за околицю, де між пагорбами та лісами прохолодно котить свої коричнювато-бурштинові води красуня Стугна. (3) Зазвичай веселий і життєрадісний, тепер причаївся став: не гойдає він поплавців на легких брижах, не видзвонює веселими дитячими голосами, не світить розпеченими на сонці тілами. (4) Немає жодного човна на воді, жодної качки. (5) Завмер став — і очерет не поворухнеться. (6) Ще навесні чиновник із районної управи пан Краус повідомив: «Кого побачимо біля ставу — тут на греблі й повісимо». (7) І стих став, наче вмер. (8) Тільки чиста й прозора вода шумить, переливаючись через почорнілі заставки і падаючи з чотириметрової вишини в темну вузьку шахту.

(9) Марічка підійшла до сільради і здивовано озирнулась: червоний прапор із чорним павуком у білому колі висів над дверима, а на пофарбованих ще перед війною у веселенький зелений колір дверях густо чорнів німецький орел зі свастикою в пазурах. (10) 3 великого портрета, здаюся, прямо на неї впевнено та владно дивився Адольф Гітлер. (11) Марічка сіла на лаві біля ганку, вмостила поруч із собою торбу і витягла з кишені повістку, яку вчора приніс їй новий сільський староста Петро Безрук. (12) Розібрала карлючки нерівних рядків про відправку до Німеччини...

(За Сергієм Батурином)

1. Відокремлене означення є в реченні

А першому

Б третьому

В восьмому

Г дев'ятому

Д десятому

2. Відокремлені обставини є в реченні

А другому

Б п’ятому

В сьомому

Г восьмому

Д одинадцятому

3. Порівняльний зворот ужито в реченні

А третьому

Б четвертому

В сьомому

Г восьмому

Д десятому

4. Вставне слово є в реченні

А першому

Б другому

В п’ятому

Г сьомому

Д десятому

5. Простим неповним є речення

А п’яте

Б сьоме

В восьме

Г десяте

Д дванадцяте

6. Односкладним безособовим є речення

А четверте

Б п’яте

В сьоме

Г десяте

Д дванадцяте

7. Складнопiдрядним є речення

А перше

Б четверте

В восьме

Г десяте

Д одинадцяте

8. Складносурядним є речення

А третє

Б п’яте

В сьоме

Г десяте

Д одинадцяте

9. Складним безсполучниковим є речення

А трете

Б четверте

В п’яте

Г сьоме

Д одинадцяте

10. Складним iз різними видами зв’язку (підрядним i безсполучниковим) є речення

А друге

Б трете

В восьме

Г дев’яте

Д одинадцяте

11. Складним iз різними видами зв’язку (сурядним i безсполучниковим) є речення

А перше

Б третє

В восьме

Г дев’яте

Д десяте

12. Речення з прямою мовою –

А перше

Б третє

В шосте

Г дев’яте

Д дванадцяте

Бланк відповідей А

У завданнях 1-12 правильну відповідь позначайте тільки так: [X]

Теоретична частина

БЕЗСПОЛУЧНИКОВІ СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ

Складне речення, частини якого поєднані інтонаційно без допомоги сполучників або сполучних слів, називають безсполучниковим.

Безсполучникові речення поділяються на дві групи: 1) з однорідними частинами, які є синтаксично і за змістом рівноправними; 2) неоднорідними частинами, одна з яких пояснює іншу.

Речення першого виду можуть містити дві й більше частини, кожна з яких за будовою є простим реченням, наприклад: (М. Коцюбинський); (Остап Вишня). Типом вони близькі складносурядним реченням із єднальними сполучниками: їм також властива інтонація переліку, що на письмі позначаємо комами. Безсполучниковим реченням, як і складносурядним єднальним, властива рівнозначність відображуваного в їх частинах або ж послідовність подій у часі, пор.: В траві стоїть вода, на гілці синя бабка обсихає, запах буркуну гостріше (М. Рильський) — Уже скотилось із неба сонце, заглянув місяць в моє віконце (Леся Українка). Тому не випадково, що сполучникові єднальні і безсполучникові однорідні речення можуть комбінуватися, як у реченні: 3 кінських ніздрів сизо порскали клубні пари, лунко били копита обмерзлу, закам’янілу землю, і лискучі полозки саней грайливо заточувались то в один бік, то в другий (В. Дарда).

Між однорідними частинами можуть також виникати відношення зіставлення або протиставлення, наприклад: Не русалонька блукає — то дівчина ходить (Т. Шевченко); На панському лану вже стояли полукіпки довгими шайками, на людському полі не видно було ні снопа (І. Нечуй-Левицький). Такі речення містять дві частини.

У реченнях із неоднорідними частинами друга з них поширює першу в певному змістовому відношенні. Вона може: 1) з’ясовувати зміст головної, яка містить слова зі значенням мовлення, мислення, чуттів, буття, наприклад: Я пам’ятаю: на Дніпрі од берегів тих пахли трави (В. Сосюра), якщо ж такі слова відсутні, їх можна відновлювати, наприклад: Вона притисла руки до грудей [і відчула] — там сполохано налаталося серце (Ю. Збанацький); 2) указувати на наслідок, причину якого відображено в першому реченні, наприклад: Защебетав соловейко — пішла луна гаєм(Т. Шевченко); 3) указувати на причину, коли її наслідок викладено в першій частині, наприклад: Тут було вже зовсім видно — місяць підбився вгору (Ю. Збанацький); 4) указувати на умову, за якої можливе здійснення відображеного в першій частині, наприклад: Одразу хтось знайдеться, оголоси тільки (Ю. Збанацький); 5) мати допустове значення, наприклад: Мене нівечили, катували, я не корилася (М. Кропивницький); 6) указувати на час того, про що йдеться в першій частині, наприклад: Вернувся він — вже смеркло (Панас Мирний); 7) пояснювати окреме слово в першій частині: В Англії існує такий звичай — гість може зникнути непомітно, не прощаючись (Л. Дмитерко); 8) уточнювати, конкретизувати зміст першої частини: Це один з найстаріших дубів на Україні: йому вже понад сім століть (І. Шаповал).

Розділові знаки в безсполучниковому реченні

Між частинами безсполучникового речення ставлять такі розділові знаки, як кома, крапка і комою, двокрапка, тире.

Кома позначає інтонацію переліку між частинами безсполучникового речення, наприклад: Потужні струмені біти по арені палестри, вода збігала пінявими ручаями до мідних ринв (Ю. Мушкетик). Крапка з комою ставиться за тих же умов, що й кома, але в разі значної поширеності частин або наявності всередині них інших ком, наприклад: Привіт тобі, зелена Буковино, твоїм хорошим горам і гаям: привіт одважним, дорогим синам (В. Самійленко).

Щоб правильно ставити двокрапку й тире, слід ураховувати особливі ознаки безсполучникового речення.

Двокрапка в безсполучниковому реченні
Ознаки речення	Приклади
Друга частина вказує на причину того, про що йдеться в першій частині (можна підставити причинові сполучники бо, тому що та ін.)	Ми взяли в дорогу теплі речі: обіцяли холодну погоду, пор.: Ми взяті в дорогу теплі речі, бо (тому що) обіцяли холодну погоду.
Друга частина містить слова зі значенням мовлення, мислення, чуттів, буття (подібно до з’ясувальних речень, через що можна підставити сполучник що)	Подорожні побачили: насувається важка чорна хмара, пор.: Подорожні побачили, що насувається важка чорна хмара.
Друга частина пояснює, уточнює зміст першої (можна підставити сполучники тобто, а саме)	Бачу по дворах ранкову метушню: скрізь поять худобу, прочиняють ворота, женуть валів до череди... (О. Кониський), пор.: Бачу по дворах ранкову метушню, а саме: скрізь поять худобу, прочиняють ворота, женуть волів до череди...

Тире в безсполучниковому реченні
Ознаки речення	Приклади
Друга частина вказує на швидку зміну подій, раптовий наслідок	Відчинила двері — вітер як дмухне... (Марко Вовчок)
Друга частина повідомляє про наслідок того, про що йдеться в першій, або містить висновок з її змісту, через що можна підставити сполучник тому	Защебетав соловейко — пішла луна гаєм (Т. Шевченко); Повідомили про холодну погоду — ми взяли в дорогу теплі речі, пор.: Повідомили про холодну погоду, тому ми взяли в дорогу теплі речи
Друга частина повідомляє про час, умову або допустовість того, про що йдеться в першій (можна підставити сполучники коли; якщо; хоча; хоча .... а та подібні)	Зійде сонце — утру сльози... (Т. Шевченко), пор.: Коли зійде сонце, утру сльози; Попадавсь їм багач у руки — вони його оббирали (Марко Вовчок), пор.: Якщо попадавсь їм багач у руки, вони його оббирали; Ще сонячні промені сплять — досвітні огні вже горять (Леся Українка), пор.: Хоча ще сонячні промені сплять, а досвітні огні вже горять.

СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ З РІЗНИМИ ВИДАМИ ЗВ’ЯЗКУ

У складному реченні можуть поєднуватися різні види зв’язку: сурядний, підрядний, сполучниковий і безсполучниковий.

Існують різноманітні варіанти складних речень із різними видами зв’язку, серед яких є кілька найбільш поширених.

1. Із сурядним і підрядним зв’язком:

Наприклад: Хочемо жити в мирі з усіма, але зуміємо й постояти за себе, кали буде в цьому потреба (В. Бичко);

Наприклад: Парк, що починається одразу ж за воротами, розташований на місці колишнього дібровного пралісу, і, коли дійдеш до кінця центральної алеї, ти можеш побачити окремі вікові дуби (І. Нечуй-Левицький);

Наприклад: Хоча більшість поезій написана поза межами рідного краю, наскрізно струменить у них світлий образ Дніпра і мріє синя далеч українських степів (О. Гончар);

Зверніть увагу! Якщо обидві частини складносурядного речення поєднані сполучником і та пояснюються спільною для них підрядною частиною, коми перед і не ставимо.

Наприклад: Іде Максим Туровець своїми полями і прощається з усім світам, у якому він народився і яким він жив (М. Стельмах) — сурядним зв’язком у реченнях з однорідною супідрядністю поєднано підрядні частини; до головної ж вони приєднуються підрядним зв’язком;

2. Із безсполучниковим і підрядним зв’язком:

Наприклад: Он глянь: у тім раї, що ти покидаєш, латану свитину з каліки знімають... (Т. Шевченко);

3. Із сурядним і безсполучниковим зв’язком:

Наприклад: Я, звичайно, міг би вчителювати у своєму селі, але туди не втовпишся: стоїть воно над большаком (Григір Тютюнник);

Наприклад: Тепер я знаю: настала весна і зимі більше нема вороття (В. Земляк);

Зверніть увагу! Якщо обидві частини складносурядного речення пояснюють спільну для них першу частину безсполучникового речення, коми між ними не ставимо.

4. Із безсполучниковим, сурядним і підрядним зв'язком:

Наприклад: У далекому полі підвівся пізній місяць: в далині, за городами, по-осінньому тривожилась перелітна птиця, а пісня сумувала й сумувала під густим склепінням лип, на яких ще неяскравою порошею починала колихатися місячна доріжка (М. Стельмах);

СПОСОБИ ВІДТВОРЕННЯ ЧУЖОГО МОВЛЕННЯ

У конструкціях із прямою мовою виділяють такі частини: пряма мова (далі — пм) і слова автора (далі — са). Розділові знаки в таких конструкціях залежать від того, як розташовані ці частини одна стосовно одної.

Місце частини	Розділові знаки	Приклади
Са перед пм	Са: «Пм». Са: «Пм!» Са: «Пм?» Са: «Пм...»	Протектор православ’я, князь Костянтин Острозький, заявляв у листі до Папи: «Нічого не бажаю гарячіше, як єдності віри і згоди всіх християн» (І. Крип'якевич); Платон подумав: «Як це прекрасно — кидати виклик світові й обманюватися»! (Ю. Мушкетик)
Са після пм	«Пм», — са. «Пм!» — са. «Пм?» — са. «Пм...» — са	«Коли прізвище негідника не стане сьогодні мені відоме, усьому класові — три за поведінку», — коротко декларує директор гімназії (Л. Скрипник); «Ей, гуляй душа!» — скрикнув хлопець і вдарив ногами об землю (Б. Грінченко); «Хіба село — не частина України, хіба Україна не починається з левади за селом?» — запитує автор статті
Са всередині пм — одного (простого або складного) речення	«Пм, — са, — пм». «Пм, — са, — пм!» «Пм, — са, — пм?» «Пм, — са, — пм...»	«Логіка природи, — говорив К. Ушинський, — найдоступніша для дітей логіка» (із часопису); «Подумайте, — казав знов і знов Андрій, — яка це шляхетна мета — боротись за волю України!» (М. Лівицька)
Са між окремими реченнями всередині пм	«Пм, — са. — Пм!» «Пм! — са. — Пм?» «Пм? — са. — Пм...» «Пм... — са. — Пм».	«Правильно, — чути було, як посміхнувся гість. — То ви, значить, не новак!» (І. Багряний); «Ну що ти шукаєш у цьому світі, бідний блукачу? — запитував я сам себе. — Що непокоїть тебе і що кличе?» (В. Шевчук)
Са всередині пм, але перша частина са стосується попередньої пм, друга ж — наступної пм	«Пм, — са: — Пм».	«Сьогодні ж додому, — повторив Сахно, згадав Юрка, Зою і додав: — Ходімо подарунки дітям купувати» (В. Собко).

Цитати

Цитуючи, не можна змінювати не лише слова, а й розділові знаки. Якщо цитата супроводжується словами автора, її оформляють як пряму мову, наприклад: Але ще Соломон вістив: «Добрий лишає спадок і онукам».

Цитата може входити в речення як його складова. Тоді її відмінність від інших слів у реченні показують лапки, наприклад: У відповідь на знаменитий пароль «Пугу, пугу! Козак з Лугу!» скрізь у запорозькому краю відкривались будь-які брами і двері для притулку, гостинності, допомоги (А. Низова).

Виконайте контрольний тест

На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестом не можна користуватися підручниками, посібниками, довідниками, словниками тощо.

Тест 2 (контрольний)

Завдання 1—11 мають по п'ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний, а завдання 12 має на меті встановлення відповідності: до кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою. Виберіть правильні, на Вашу думку, відповіді і позначте їх.

1. Складним безсполучниковим є речення

А Ні шелесне лист, ані ворухнеться травинка.

Б Усі чотири пори року прекрасні: весна, спочатку блакитна потім зелена, у зеленому листі літо, наллята багрянцем плодоносна осінь, зима, із засніженими просторами і прикрашеними інеєм деревами.

В За нею вслід — веселії пташки!

Г Океан, небо переповнилися гомоном, у нього щоразу вплітали голос корабельні співучі снасті.

Д Одне село зовсім запало в глибоку долину, красується в яблунях та черешнях проти сонця.

2. Тире треба поставити між частинами безсполучникового складного речення (розділові знаки пропущено)

А Я в давню істину' увірував глибоко найвища мудрість в простоті високій.

Б Людина йде до краси цим і відрізняється від усього сущого.

В Всі бджоли злетілись гудуть золотаві рої.

Г Пригадаймо золота тиха осінь застелила жовтим листям княжий Львів.

Д Мені відкрилась істина печальна життя зникає як ріка Почайна.

Прочитайте текст (розділові знаки пропущено, цифри в дужках позначають наступне речення) і виконайте завдання 3—5.

(1) Дівчина чигала давні напівзабуті принаді жорстоким порохом минулого листи свого житія. (2) Вона втиналася в дорогі рядки цих полинялих літер і все дужче цвіли їй червоні плями спогадів на щоках бо ж вона тут відчула подих своїх перших радощів! (3) їй засвітилися очі і з них виплигнули пустотливі ховрашки її бадьорої молодості... (4) Ах, молодість! (5) За хвилину вона стояла вже перед її зором і вдячною сльозою будила жаль до себе. (6) Але дівчина тільки дужче затиснула в собі той єдиний великий подих що завжди нас душить на зломі життя і він стух і щез лишивши сріблясту смуту дрібних сліз. (7) Дівчина читала і тихо плаката... (За Ю. Шполом).

3. Кома перед сурядним сполучником потрібна в реченнях

А 2, 3, 5

Б 2, 3, 6

В 3, 5, 6

Г 3, 5, 7

Д 2, 3, 7

4. Між однорідними членами потрібні коми в реченні

А першому

Б другому

В п’ятому

Г шостому

Д сьомому

5. Кома перед відокремленою обставиною потрібна в реченнях

А першому

Б другому

В третьому

Г п’ятому

Д шостому

Прочитайте текст (розділові знаки пропущено, цифри в дужках позначають наступне речення) і виконайте завдання 6—9.

(1) Поважно й поволі гроза повзла чорним драконом і, зрідка блимаючи своїми вогненними очима, грізно й незадоволено буркотіла. (2) Нікому й на думку не спадало, що за якісь двадцять хвилин по вулицях пронесеться страшний ураган. (3) Усе полетить шкереберть, і над Харковом забушує шалена злива (4) Весняне сонце, що весело посміхалося з голубої бані, остаточно зачарувало всіх: святкова публіка весело пливла асфальтованими тротуарами і, шмигаючи своїм строкатим вбранням, безтурботно шелестіла симпатичним міським гомоном.

(5) Але гроза нарешті доповзла і дракон розкинув свої крила над околицею. (6) І тоді якось враз, блискавично, над костьолом повисли темно-сині шмаття авангардних хмар, і грім уже забуркотів чітко, голосно і недвозначно. (7) Якось ураз над містом знялася курява й завертівся передгрозовий вихор...

(За Миколою Хвильовим)

6. Складносурядними є речення

А 1, 3, 5, 6

Б 2, 3, 5, 6

В 3, 4, 5, 6

Г 3, 5, 6, 7

Д 1, 2, 4, 7

7. Складне речення з підрядним i безсполучниковим зв’язком

А перше

Б четверте

В п'яте

Г шосте

Д сьоме

8. Складнопідрядне речення з одним підрядним

А перше

Б друге

В четверте

Г шосте

Д сьоме

9. Прості ускладнені речення (у тому числі як частини складних речень)

А 1, 2, 4

Б 2, 3, 5

В 3, 4, 5

Г 1, 4, 6

Д 4, 6, 7

10. Слова автора з обох боків відділяють від прямої мови комами й гаре в реченні (великі літери замінено малими)

А На запитання відповідають приблизно так із моїх творів можете дізнатися про мене все, що вас цікавить.

Б Харків, хоч лопни, не тече з іронією кажуть у Харкові про свої річки.

В Ми прибули сюди надто пізно сказав мені днями один західний журналіст не на місяці, а на роки.

Г Потім філософ здивував його такими словами скажіть матінці-цариці, що мені моя сопілка й вівця дорожчі царського вінця.

Д Подивиться було на неї старий сотник, подивиться на її пишний зріст і хорошу вроду, порадується батьківським серцем, що діждав на старість собі такої дочки, а часом і посумує доспіла, моя ясочко, як повний колос на ниві!

11. Помилку допущено в схемі

А «Пм, — са,— пм?»

Б Са: «Пм!»

В «Пм!—са. — Пм?»

Г «Пм», — са.

Д «Пм. — са: — Пм»

12. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідний, позначений БУКВОЮ. У безсполучниковому реченні Приклади

У безсполучниковому реченні	Приклади
1 частини однорідні	А Не завидуй багатому: багатий не знає ні приязні, ні любові. Б Стіни й склепіння кафедрального храму Сіоні обступили мене і накрили — я почувався тут зовсім безпечно, мов равлик у шкаралупці. В Не русалонька блукає — то дівчина ходить. Г Я подумав: і ми, блукачі морські, теж схожі на цих птахів. Д Під ногами шурхотіло опале листя, в повітрі пахло далеким димком, духом осені.
2 друга частина з’ясовує зміст першої
3 друга частина вказує на причину
4 друга частина вказує на наслідок

Бланк відповідей А

У завданнях 1-12 правильну відповідь позначайте тільки так: [Х]