УКРАЇНСЬКА МОВА - Обов’язковий іспит ДПА і ЗНО 2018
Частина 3. 11 КЛАС. I СЕМЕСТР (52—79 дні)
Тема 13. БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ З РІЗНИМИ ВИДАМИ ЗВ’ЯЗКУ. СПОСОБИ ВІДТВОРЕННЯ ЧУЖОГО МОВЛЕННЯ
Опрацювавши цей розділ, Ви зможете:
поновити знання і тем:
• Типи безсполучникових складних речень за характером смислових відношень між складовими частинами-реченнями:
1) з однорідними частинами-реченнями (рівноправними);
2) з неоднорідними частинами (пояснюваною і пояснювальною).
• Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні.
• Складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку.
• Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою. Слова автора. Заміна прямої мови непрямою. Цитата як різновид прямої мови. Діалог;
розпізнавати безсполучникові складні речення; визначати смислові відношення між їх частинами-реченнями (однорідними й неоднорідними), особливості інтонації безсполучникових складних речень;
правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості безсполучникових складних речень у мовленні;
визначати структуру складних речень із різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку;
правильно н комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості речень цього типу в мовленні;
визначати в реченні з прямою мовою слова автора й пряму мову, речення з непрямою мовою; замінювати пряму мову непрямою;
правильно й доцільно використовувати в тексті пряму мову й цитати.
Перевірте свої знання
Виконайте тест 1. На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестом неможна користуватися підручниками, посібниками, довідниками, словниками тощо.
Тест 1 (вхідний)
Завдання 1—12 мають по п'ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть правильну, на Вашу думку, відповідь і позначте її.
Прочитайте текст (цифри в дужках позначають наступне речення) і виконайте завдання 1—12.
(1) Невеличку й прозору річку Раківку мешканці села Копачів звуть чомусь «Рівчак». (2) Раківка не пересихає навіть у найлютішу спеку, живить ця річечка величезний сільський став, вона весело біжить селам за околицю, де між пагорбами та лісами прохолодно котить свої коричнювато-бурштинові води красуня Стугна. (3) Зазвичай веселий і життєрадісний, тепер причаївся став: не гойдає він поплавців на легких брижах, не видзвонює веселими дитячими голосами, не світить розпеченими на сонці тілами. (4) Немає жодного човна на воді, жодної качки. (5) Завмер став — і очерет не поворухнеться. (6) Ще навесні чиновник із районної управи пан Краус повідомив: «Кого побачимо біля ставу — тут на греблі й повісимо». (7) І стих став, наче вмер. (8) Тільки чиста й прозора вода шумить, переливаючись через почорнілі заставки і падаючи з чотириметрової вишини в темну вузьку шахту.
(9) Марічка підійшла до сільради і здивовано озирнулась: червоний прапор із чорним павуком у білому колі висів над дверима, а на пофарбованих ще перед війною у веселенький зелений колір дверях густо чорнів німецький орел зі свастикою в пазурах. (10) 3 великого портрета, здаюся, прямо на неї впевнено та владно дивився Адольф Гітлер. (11) Марічка сіла на лаві біля ганку, вмостила поруч із собою торбу і витягла з кишені повістку, яку вчора приніс їй новий сільський староста Петро Безрук. (12) Розібрала карлючки нерівних рядків про відправку до Німеччини...
(За Сергієм Батурином)
1. Відокремлене означення є в реченні
А першому
Б третьому
В восьмому
Г дев'ятому
Д десятому
2. Відокремлені обставини є в реченні
А другому
Б п’ятому
В сьомому
Г восьмому
Д одинадцятому
3. Порівняльний зворот ужито в реченні
А третьому
Б четвертому
В сьомому
Г восьмому
Д десятому
4. Вставне слово є в реченні
А першому
Б другому
В п’ятому
Г сьомому
Д десятому
5. Простим неповним є речення
А п’яте
Б сьоме
В восьме
Г десяте
Д дванадцяте
6. Односкладним безособовим є речення
А четверте
Б п’яте
В сьоме
Г десяте
Д дванадцяте
7. Складнопiдрядним є речення
А перше
Б четверте
В восьме
Г десяте
Д одинадцяте
8. Складносурядним є речення
А третє
Б п’яте
В сьоме
Г десяте
Д одинадцяте
9. Складним безсполучниковим є речення
А трете
Б четверте
В п’яте
Г сьоме
Д одинадцяте
10. Складним iз різними видами зв’язку (підрядним i безсполучниковим) є речення
А друге
Б трете
В восьме
Г дев’яте
Д одинадцяте
11. Складним iз різними видами зв’язку (сурядним i безсполучниковим) є речення
А перше
Б третє
В восьме
Г дев’яте
Д десяте
12. Речення з прямою мовою –
А перше
Б третє
В шосте
Г дев’яте
Д дванадцяте
Бланк відповідей А
У завданнях 1-12 правильну відповідь позначайте тільки так: [X]
Теоретична частина
БЕЗСПОЛУЧНИКОВІ СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ
Складне речення, частини якого поєднані інтонаційно без допомоги сполучників або сполучних слів, називають безсполучниковим.
Безсполучникові речення поділяються на дві групи: 1) з однорідними частинами, які є синтаксично і за змістом рівноправними; 2) неоднорідними частинами, одна з яких пояснює іншу.
Речення першого виду можуть містити дві й більше частини, кожна з яких за будовою є простим реченням, наприклад: (М. Коцюбинський);
(Остап Вишня). Типом вони близькі складносурядним реченням із єднальними сполучниками: їм також властива інтонація переліку, що на письмі позначаємо комами. Безсполучниковим реченням, як і складносурядним єднальним, властива рівнозначність відображуваного в їх частинах або ж послідовність подій у часі, пор.: В траві стоїть вода, на гілці синя бабка обсихає, запах буркуну гостріше (М. Рильський) — Уже скотилось із неба сонце, заглянув місяць в моє віконце (Леся Українка). Тому не випадково, що сполучникові єднальні і безсполучникові однорідні речення можуть комбінуватися, як у реченні: 3 кінських ніздрів сизо порскали клубні пари, лунко били копита обмерзлу, закам’янілу землю, і лискучі полозки саней грайливо заточувались то в один бік, то в другий (В. Дарда).
Між однорідними частинами можуть також виникати відношення зіставлення або протиставлення, наприклад: Не русалонька блукає — то дівчина ходить (Т. Шевченко); На панському лану вже стояли полукіпки довгими шайками, на людському полі не видно було ні снопа (І. Нечуй-Левицький). Такі речення містять дві частини.
У реченнях із неоднорідними частинами друга з них поширює першу в певному змістовому відношенні. Вона може: 1) з’ясовувати зміст головної, яка містить слова зі значенням мовлення, мислення, чуттів, буття, наприклад: Я пам’ятаю: на Дніпрі од берегів тих пахли трави (В. Сосюра), якщо ж такі слова відсутні, їх можна відновлювати, наприклад: Вона притисла руки до грудей [і відчула] — там сполохано налаталося серце (Ю. Збанацький); 2) указувати на наслідок, причину якого відображено в першому реченні, наприклад: Защебетав соловейко — пішла луна гаєм(Т. Шевченко); 3) указувати на причину, коли її наслідок викладено в першій частині, наприклад: Тут було вже зовсім видно — місяць підбився вгору (Ю. Збанацький); 4) указувати на умову, за якої можливе здійснення відображеного в першій частині, наприклад: Одразу хтось знайдеться, оголоси тільки (Ю. Збанацький); 5) мати допустове значення, наприклад: Мене нівечили, катували, я не корилася (М. Кропивницький); 6) указувати на час того, про що йдеться в першій частині, наприклад: Вернувся він — вже смеркло (Панас Мирний); 7) пояснювати окреме слово в першій частині: В Англії існує такий звичай — гість може зникнути непомітно, не прощаючись (Л. Дмитерко); 8) уточнювати, конкретизувати зміст першої частини: Це один з найстаріших дубів на Україні: йому вже понад сім століть (І. Шаповал).
Розділові знаки в безсполучниковому реченні
Між частинами безсполучникового речення ставлять такі розділові знаки, як кома, крапка і комою, двокрапка, тире.
Кома позначає інтонацію переліку між частинами безсполучникового речення, наприклад: Потужні струмені біти по арені палестри, вода збігала пінявими ручаями до мідних ринв (Ю. Мушкетик). Крапка з комою ставиться за тих же умов, що й кома, але в разі значної поширеності частин або наявності всередині них інших ком, наприклад: Привіт тобі, зелена Буковино, твоїм хорошим горам і гаям: привіт одважним, дорогим синам (В. Самійленко).
Щоб правильно ставити двокрапку й тире, слід ураховувати особливі ознаки безсполучникового речення.
Двокрапка в безсполучниковому реченні |
|
Ознаки речення |
Приклади |
Друга частина вказує на причину того, про що йдеться в першій частині (можна підставити причинові сполучники бо, тому що та ін.) |
Ми взяли в дорогу теплі речі: обіцяли холодну погоду, пор.: Ми взяті в дорогу теплі речі, бо (тому що) обіцяли холодну погоду. |
Друга частина містить слова зі значенням мовлення, мислення, чуттів, буття (подібно до з’ясувальних речень, через що можна підставити сполучник що) |
Подорожні побачили: насувається важка чорна хмара, пор.: Подорожні побачили, що насувається важка чорна хмара. |
Друга частина пояснює, уточнює зміст першої (можна підставити сполучники тобто, а саме) |
Бачу по дворах ранкову метушню: скрізь поять худобу, прочиняють ворота, женуть валів до череди... (О. Кониський), пор.: Бачу по дворах ранкову метушню, а саме: скрізь поять худобу, прочиняють ворота, женуть волів до череди... |
Тире в безсполучниковому реченні |
|
Ознаки речення |
Приклади |
Друга частина вказує на швидку зміну подій, раптовий наслідок |
Відчинила двері — вітер як дмухне... (Марко Вовчок) |
Друга частина повідомляє про наслідок того, про що йдеться в першій, або містить висновок з її змісту, через що можна підставити сполучник тому |
Защебетав соловейко — пішла луна гаєм (Т. Шевченко); Повідомили про холодну погоду — ми взяли в дорогу теплі речі, пор.: Повідомили про холодну погоду, тому ми взяли в дорогу теплі речи |
Друга частина повідомляє про час, умову або допустовість того, про що йдеться в першій (можна підставити сполучники коли; якщо; хоча; хоча .... а та подібні) |
Зійде сонце — утру сльози... (Т. Шевченко), пор.: Коли зійде сонце, утру сльози; Попадавсь їм багач у руки — вони його оббирали (Марко Вовчок), пор.: Якщо попадавсь їм багач у руки, вони його оббирали; Ще сонячні промені сплять — досвітні огні вже горять (Леся Українка), пор.: Хоча ще сонячні промені сплять, а досвітні огні вже горять. |
СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ З РІЗНИМИ ВИДАМИ ЗВ’ЯЗКУ
У складному реченні можуть поєднуватися різні види зв’язку: сурядний, підрядний, сполучниковий і безсполучниковий.
Існують різноманітні варіанти складних речень із різними видами зв’язку, серед яких є кілька найбільш поширених.
1. Із сурядним і підрядним зв’язком:
Наприклад: Хочемо жити в мирі з усіма, але зуміємо й постояти за себе, кали буде в цьому потреба (В. Бичко);
Наприклад: Парк, що починається одразу ж за воротами, розташований на місці колишнього дібровного пралісу, і, коли дійдеш до кінця центральної алеї, ти можеш побачити окремі вікові дуби (І. Нечуй-Левицький);
Наприклад: Хоча більшість поезій написана поза межами рідного краю, наскрізно струменить у них світлий образ Дніпра і мріє синя далеч українських степів (О. Гончар);
Зверніть увагу! Якщо обидві частини складносурядного речення поєднані сполучником і та пояснюються спільною для них підрядною частиною, коми перед і не ставимо.
Наприклад: Іде Максим Туровець своїми полями і прощається з усім світам, у якому він народився і яким він жив (М. Стельмах) — сурядним зв’язком у реченнях з однорідною супідрядністю поєднано підрядні частини; до головної ж вони приєднуються підрядним зв’язком;
2. Із безсполучниковим і підрядним зв’язком:
Наприклад: Он глянь: у тім раї, що ти покидаєш, латану свитину з каліки знімають... (Т. Шевченко);
3. Із сурядним і безсполучниковим зв’язком:
Наприклад: Я, звичайно, міг би вчителювати у своєму селі, але туди не втовпишся: стоїть воно над большаком (Григір Тютюнник);
Наприклад: Тепер я знаю: настала весна і зимі більше нема вороття (В. Земляк);
Зверніть увагу! Якщо обидві частини складносурядного речення пояснюють спільну для них першу частину безсполучникового речення, коми між ними не ставимо.
4. Із безсполучниковим, сурядним і підрядним зв'язком:
Наприклад: У далекому полі підвівся пізній місяць: в далині, за городами, по-осінньому тривожилась перелітна птиця, а пісня сумувала й сумувала під густим склепінням лип, на яких ще неяскравою порошею починала колихатися місячна доріжка (М. Стельмах);
СПОСОБИ ВІДТВОРЕННЯ ЧУЖОГО МОВЛЕННЯ
У конструкціях із прямою мовою виділяють такі частини: пряма мова (далі — пм) і слова автора (далі — са). Розділові знаки в таких конструкціях залежать від того, як розташовані ці частини одна стосовно одної.
Місце частини |
Розділові знаки |
Приклади |
Са перед пм |
Са: «Пм». Са: «Пм!» Са: «Пм?» Са: «Пм...» |
Протектор православ’я, князь Костянтин Острозький, заявляв у листі до Папи: «Нічого не бажаю гарячіше, як єдності віри і згоди всіх християн» (І. Крип'якевич); Платон подумав: «Як це прекрасно — кидати виклик світові й обманюватися»! (Ю. Мушкетик) |
Са після пм |
«Пм», — са. «Пм!» — са. «Пм?» — са. «Пм...» — са |
«Коли прізвище негідника не стане сьогодні мені відоме, усьому класові — три за поведінку», — коротко декларує директор гімназії (Л. Скрипник); «Ей, гуляй душа!» — скрикнув хлопець і вдарив ногами об землю (Б. Грінченко); «Хіба село — не частина України, хіба Україна не починається з левади за селом?» — запитує автор статті |
Са всередині пм — одного (простого або складного) речення |
«Пм, — са, — пм». «Пм, — са, — пм!» «Пм, — са, — пм?» «Пм, — са, — пм...» |
«Логіка природи, — говорив К. Ушинський, — найдоступніша для дітей логіка» (із часопису); «Подумайте, — казав знов і знов Андрій, — яка це шляхетна мета — боротись за волю України!» (М. Лівицька) |
Са між окремими реченнями всередині пм |
«Пм, — са. — Пм!» «Пм! — са. — Пм?» «Пм? — са. — Пм...» «Пм... — са. — Пм». |
«Правильно, — чути було, як посміхнувся гість. — То ви, значить, не новак!» (І. Багряний); «Ну що ти шукаєш у цьому світі, бідний блукачу? — запитував я сам себе. — Що непокоїть тебе і що кличе?» (В. Шевчук) |
Са всередині пм, але перша частина са стосується попередньої пм, друга ж — наступної пм |
«Пм, — са: — Пм». |
«Сьогодні ж додому, — повторив Сахно, згадав Юрка, Зою і додав: — Ходімо подарунки дітям купувати» (В. Собко). |
Цитати
Цитуючи, не можна змінювати не лише слова, а й розділові знаки. Якщо цитата супроводжується словами автора, її оформляють як пряму мову, наприклад: Але ще Соломон вістив: «Добрий лишає спадок і онукам».
Цитата може входити в речення як його складова. Тоді її відмінність від інших слів у реченні показують лапки, наприклад: У відповідь на знаменитий пароль «Пугу, пугу! Козак з Лугу!» скрізь у запорозькому краю відкривались будь-які брами і двері для притулку, гостинності, допомоги (А. Низова).
Виконайте контрольний тест
На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестом не можна користуватися підручниками, посібниками, довідниками, словниками тощо.
Тест 2 (контрольний)
Завдання 1—11 мають по п'ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний, а завдання 12 має на меті встановлення відповідності: до кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою. Виберіть правильні, на Вашу думку, відповіді і позначте їх.
1. Складним безсполучниковим є речення
А Ні шелесне лист, ані ворухнеться травинка.
Б Усі чотири пори року прекрасні: весна, спочатку блакитна потім зелена, у зеленому листі літо, наллята багрянцем плодоносна осінь, зима, із засніженими просторами і прикрашеними інеєм деревами.
В За нею вслід — веселії пташки!
Г Океан, небо переповнилися гомоном, у нього щоразу вплітали голос корабельні співучі снасті.
Д Одне село зовсім запало в глибоку долину, красується в яблунях та черешнях проти сонця.
2. Тире треба поставити між частинами безсполучникового складного речення (розділові знаки пропущено)
А Я в давню істину' увірував глибоко найвища мудрість в простоті високій.
Б Людина йде до краси цим і відрізняється від усього сущого.
В Всі бджоли злетілись гудуть золотаві рої.
Г Пригадаймо золота тиха осінь застелила жовтим листям княжий Львів.
Д Мені відкрилась істина печальна життя зникає як ріка Почайна.
Прочитайте текст (розділові знаки пропущено, цифри в дужках позначають наступне речення) і виконайте завдання 3—5.
(1) Дівчина чигала давні напівзабуті принаді жорстоким порохом минулого листи свого житія. (2) Вона втиналася в дорогі рядки цих полинялих літер і все дужче цвіли їй червоні плями спогадів на щоках бо ж вона тут відчула подих своїх перших радощів! (3) їй засвітилися очі і з них виплигнули пустотливі ховрашки її бадьорої молодості... (4) Ах, молодість! (5) За хвилину вона стояла вже перед її зором і вдячною сльозою будила жаль до себе. (6) Але дівчина тільки дужче затиснула в собі той єдиний великий подих що завжди нас душить на зломі життя і він стух і щез лишивши сріблясту смуту дрібних сліз. (7) Дівчина читала і тихо плаката... (За Ю. Шполом).
3. Кома перед сурядним сполучником потрібна в реченнях
А 2, 3, 5
Б 2, 3, 6
В 3, 5, 6
Г 3, 5, 7
Д 2, 3, 7
4. Між однорідними членами потрібні коми в реченні
А першому
Б другому
В п’ятому
Г шостому
Д сьомому
5. Кома перед відокремленою обставиною потрібна в реченнях
А першому
Б другому
В третьому
Г п’ятому
Д шостому
Прочитайте текст (розділові знаки пропущено, цифри в дужках позначають наступне речення) і виконайте завдання 6—9.
(1) Поважно й поволі гроза повзла чорним драконом і, зрідка блимаючи своїми вогненними очима, грізно й незадоволено буркотіла. (2) Нікому й на думку не спадало, що за якісь двадцять хвилин по вулицях пронесеться страшний ураган. (3) Усе полетить шкереберть, і над Харковом забушує шалена злива (4) Весняне сонце, що весело посміхалося з голубої бані, остаточно зачарувало всіх: святкова публіка весело пливла асфальтованими тротуарами і, шмигаючи своїм строкатим вбранням, безтурботно шелестіла симпатичним міським гомоном.
(5) Але гроза нарешті доповзла і дракон розкинув свої крила над околицею. (6) І тоді якось враз, блискавично, над костьолом повисли темно-сині шмаття авангардних хмар, і грім уже забуркотів чітко, голосно і недвозначно. (7) Якось ураз над містом знялася курява й завертівся передгрозовий вихор...
(За Миколою Хвильовим)
6. Складносурядними є речення
А 1, 3, 5, 6
Б 2, 3, 5, 6
В 3, 4, 5, 6
Г 3, 5, 6, 7
Д 1, 2, 4, 7
7. Складне речення з підрядним i безсполучниковим зв’язком
А перше
Б четверте
В п'яте
Г шосте
Д сьоме
8. Складнопідрядне речення з одним підрядним
А перше
Б друге
В четверте
Г шосте
Д сьоме
9. Прості ускладнені речення (у тому числі як частини складних речень)
А 1, 2, 4
Б 2, 3, 5
В 3, 4, 5
Г 1, 4, 6
Д 4, 6, 7
10. Слова автора з обох боків відділяють від прямої мови комами й гаре в реченні (великі літери замінено малими)
А На запитання відповідають приблизно так із моїх творів можете дізнатися про мене все, що вас цікавить.
Б Харків, хоч лопни, не тече з іронією кажуть у Харкові про свої річки.
В Ми прибули сюди надто пізно сказав мені днями один західний журналіст не на місяці, а на роки.
Г Потім філософ здивував його такими словами скажіть матінці-цариці, що мені моя сопілка й вівця дорожчі царського вінця.
Д Подивиться було на неї старий сотник, подивиться на її пишний зріст і хорошу вроду, порадується батьківським серцем, що діждав на старість собі такої дочки, а часом і посумує доспіла, моя ясочко, як повний колос на ниві!
11. Помилку допущено в схемі
А «Пм, — са,— пм?»
Б Са: «Пм!»
В «Пм!—са. — Пм?»
Г «Пм», — са.
Д «Пм. — са: — Пм»
12. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідний, позначений БУКВОЮ. У безсполучниковому реченні Приклади
У безсполучниковому реченні |
Приклади |
1 частини однорідні |
А Не завидуй багатому: багатий не знає ні приязні, ні любові. Б Стіни й склепіння кафедрального храму Сіоні обступили мене і накрили — я почувався тут зовсім безпечно, мов равлик у шкаралупці. В Не русалонька блукає — то дівчина ходить. Г Я подумав: і ми, блукачі морські, теж схожі на цих птахів. Д Під ногами шурхотіло опале листя, в повітрі пахло далеким димком, духом осені. |
2 друга частина з’ясовує зміст першої |
|
3 друга частина вказує на причину |
|
4 друга частина вказує на наслідок |
|
Бланк відповідей А
У завданнях 1-12 правильну відповідь позначайте тільки так: [Х]