Частина 4. 11 КЛАС. II СЕМЕСТР (80—84 дні)

Тема 15. КОМЕНТАРІ ДО ЗАВДАНЬ ІЗ НАПИСАННЯ ВЛАСНОГО ВИСЛОВЛЕННЯ

Контроль № 2

Коментарі до завдань

Коментар до завдання 1. У першому завданні вам треба було попрацювати з низкою тем: а) міркуючи над тим, чи будете ви підтримувати, чи будете ви спростовувати думки, закладені в темах; б) визначаючи, які проблему вирішували «відомі» й «невідомі» автори, висловлюючи такі судження (що стали формулюваннями тем для власних висловлень); в) формулюючи власні ідеї стосовно проблем, які ви визначили на підставі аналізу тем. Виконуючи це завдання, передусім варто було повторити матеріал, присвячений поняттям «тема», «ідея», «проблема» й співвідношенню між ними. Важливо при цьому було сформувати для себе чітке розуміння своєрідної ієрархії¹, що виникає між цими поняттями.

На вершині цієї ієрархії — проблема (певна суперечність у житті, яку помітив автор відповідного твердження-теми та яка потребує осмислення й вирішення). Далі — тема (своєрідне вирішення автором проблеми, яке вилилося у відповідне твердження, а це твердження, у свою чергу, стало формулюванням теми для власного висловлення). Нарешті — ідея (ваша позиція, ваш погляд на відповідну проблему)². Спробуймо на практиці простежити існування визначеної ієрархії, узявши до роботи, наприклад, першу з переліку тему: «Не кожен може здобути барв од зорі або райдуги, зате кожен має слину, щоб оплювати найсвятіше» (П. Загребельний).

Для цього поміркуймо разом! Наші міркування можуть протікати в такий спосіб.

Як відомо, Павло Загребельний, майстер історичної прози, глибоко знався на історії. Досліджуючи її, він не міг не помітити певну «несправедливість»: великі духом і своїми діяннями люди, як не дивно, найчастіше зазнають кришки, хули. І хто ж їх ганить? — Інші люди, які своїми здобутками, своїм унеском у розвиток нації, людства жодною мірою не дорівнюються до тих, кого вони (часто з усвідомлення своєї малості) намагаються скинути з п’єдесталів слави. Таку' закономірність Загребельний помітив, наприклад, осмислюючи місце й роль Богдана Хмельницького в історії українського народу.

Український письменник з’ясував, що, на думку деяких сучасників гетьмана й пізніших, так би мовити, істориків, Хмельницький «затіяв» війну проти ляхів не тому, що йому було боляче й прикро дивитися на страждання співвітчизників, а тому, що він просто образився на поляків, які спалили його хутір і відібрали майно.

Помітили, як нехитромудро з ВЕЛИКОГО БОГДАНА маленькі люди намагаються зробити такого ж маленького, звичайного?.. І так «маленькі люди» чинять з усіма, хто вивищується над ними своїми талантами, здобутками! І так «маленькі люди» чинять у всі часи з тими, хто своєю непересічністю, неординарністю, важкою працею й подвигами зумів стати ВЕЛИКИМ!

Спостерігаючи в історії й у своєму часі непоодинокі приклади применшення великих малими, Павло Загребельний розумів, що в людському світі існував, існує й буде існувати величезний конфлікт між ВЕЛИКИМИ й малими людьми, спричинений не величчю великих, а малістю, духовною мізерністю малих... Тобто завжди існуватиме проблема протистояння величі й нікчемності, бо неподоланною є суперечливість людської натури, де вживаються прекрасні й потворні думки, любов і ненависть, відданість і підступність, щедрість і заздрість (тобто існує проблема роздвоєності людської натури) тощо.

Зрозуміло, що письменнику боліли ці проблеми, ці суперечності (а як відомо, митці гостріше відчувають і переживають), а тому він намагався їх розв’язати, знайти якийсь рецепт для боротьби з «малістю, нікчемністю» в людях. Після своїх пошуків³ митець урешті-решт із жалем таки констатує, що в усіх людях дуже багато злості, чорноти в душі, а подолати її можуть далеко не всі, або, словами самого Загребельного, — «не кожен може здобути барв од зорі або райдуги, зате кожен має слину, щоб оновлювати найсвятіше»...

Підсумуймо. Завдяки попереднім міркуванням нам удалося встановити кілька проблем, які, імовірно, осмислював П. Загребельний, висловивши в результаті думку, що лише дехто здатний на велике (стати, наприклад, визначним майстром, полководцем, пожертвувати собою заради інших), зате майже всі можуть бути мізерними, заздрісними і под.

У П. Загребельного ця думка є своєрідним висновком на шляху розв’язування визначених проблем. Для нас же вона є відправним пунктом, оскільки, оформлена у відповідному судженні (висновку, твердженні), стає гемою для нашого майбутнього власного висловлення.

Таким чином, у створеній вище ієрархи тема Йде після проблеми. Залишається ідея... Згадаймо, що ідея — це чийсь унікальний, своєрідний погляд, позиція щодо певної теми⁴. У нашому ж випадку ідею варто розглянути як ваше власне розв'язання проблем, над якими, імовірно, роздумував раніше П. Загребельний.

Уявімо, що ми вже осмислили сутність визначених проблем і на підставі цього сформулювали власну позицію щодо них. Тепер у нас з’являється можливість порівняти позицію П. Загребельного, втілену у твердженні «Не кожен може здобути барв од зорі або райдуги, зате кожен має слину, щоб оплювати найсвятіше», і свою позицію. Lx порівняння може показати, що наша позиція: 1) повністю збігається з поглядом письменника на відповідні проблеми; 2) частково збігається з поглядом письменника; 3) не збігається з думкою митця. Отриманий висновок стане відповіддю на питання, чи варто підтримати думку, закладену в темі, чи ні, а отже, допоможе обрати правильну стратегію щодо виконання завдання, поставленого в тесті, же звучить так: «Підтримайте або спростуйте думку: «....».

Наприкінці наших спільних міркувань, варто зробити висновок про те, що добре усвідомлені зв’язок і співвідношення елементів визначеної ієрархії (проблема — тема — ідея) сприятиме більш точному й глибокому розумінню теми власного висловлення й спрощенню роботи на наступних етапах — етапах безпосереднього написання тексту, його перевірки та ін.

Коментар до завданий 2. У другому завданні вам пропонувалося створити таблицю, де у стовпчику 1 — «Проблема» — треба було вписати сформульовану вами проблему, яку, імовірно, намагався розв’язати «невідомий» або «відомий» автор, висловлюючи те чи те судження; у стовпчику' 2 — «Розв’язання цієї проблеми» — слід було вписати ті теми з переліку, які, на вашу думку, стали авторськими розв'язаннями відповідної проблеми; у стовпчику 3 — «Моя позиція й ідея» — ви мали нагоду спробувати написати мікропочатки своїх висловлень за зразком, що поданий наприкінці теоретичного блоку.

Для того, щоб успішно впоратися з поставленим завданням, вам слід було провести своєрідну класифікацію в межах запропонованих тем і згрупувати їх відповідно до спільності розв’язуваних ними проблем. Наприклад, цілком очевидним є те, що теми: «Щоб Україні не розминутися з майбутнім, нам треба пам'ятати минуле й іти вперед», «Нинішнім лідерам варто вчитися на помітках історії, щоб їх не повторити», «Сумні уроки нашої історії мають стати ліками від нинішніх помилок» — це варіанти розв’язання «невідомими» авторами подібних проблем, скажімо, проблеми історичної пам’яті.

У результаті роботи один із рядків вашої таблиці міг би мати такий вигляд:

Проблема	Розв'язання цієї проблеми	Моя позиція й ідея
Проблема історичної пам’яті	«Щоб Україні не розминутися з майбутнім, нам треба пам’ятати минуле й іти вперед» «Нинішнім лідерам варто вчитися на помилках історії, щоб їх не повторити» «Сумні уроки нашої історії мають стати ліками від нинішніх помилок»	Історія є невичерпним джерелом мудрих уроків, черпати знання з якого має кожне наступне покоління для того, щоб, з одного боку, уникати повторення помилок, невдач, які мали місце раніше, а з другого, — залучати позитивний досвід минулого з метою вирішення нових завдань, які ставить перед цими поколіннями життя.

Зверніть увагу! Створений мікропочаток (третій стовпчик) власного висловлення може бути застосований до будь-якої з трьох обраних тем, адже вони є варіантами розв’язанням подібної проблематики. До цього мікропочатку дуже легко доточити фрагмент, у якому вказати на тему власного висловлення й заявити про те, чи ви підтримуєте, чи не підтримуєте думку, викладену в темі. Наприклад:

1. Історія є невичерпним джерелом мудрих уроків, черпати знання з якого мас кожне наступне покоління для того, щоб, з одного боку, уникати повторення помилок, невдач, які мали місце раніше, а з другого, — залучати позитивний досвід минулого з метою вирішення нових завдань, які ставить перед цими поколіннями життя. Зважаючи на це, я схиляюся до думки, що майбутнє України поєною мірою залежить від того, наскільки раціонально громадяни нашої держави зможуть обійтися зі спадщиною, яку пропонує їм історія: чи вони житимуть лише минулим (у тим числі повторюючи й помилки), трепетно здуваючи пил із пожовклих сторінок історії, чи ж, пам'ятаючи й шануючи свою минувшину, братимуть усе краще й сміливо йтимуть уперед — до кращого майбутнього. Іншими словами, я глибоко переконана(ий), що для того, щоб Україні не розминутися з майбутнім, нам треба пам'ятати минуле й іти вперед...

2. Я переконана(ий), шо історія є невичерпним джерелам мудрих уроків, черпати знання з якого мас кожне наступне покоління для того, щоб, з одного боку, уникати повторення поміток, невдач, які мали місце раніше, а з другого, — залучати позитивний досвід минулого з метою вирішення нових завдань. які ставить перед ними поколіннями життя. З огляду на це вважаю за доцільне підтримати думку, що нинішнім лідерам варто вчитися на помилках історії щоб їх не повторити...

3. Гадаю, ніхто не заперечуватиме, що історія є невичерпним джерелам мудрих уроків, черпати знання з якого має кожне наступне покоління для того, щоб, з одного боку, уникати повторення помилок, невдач, які мали місце раніше, а з другого. — залучати позитивний досвід минулого з метою вирішення нових завдань, які ставить перед ними поколіннями життя. Такий погляд на історію дає всі підстави вважати істинним твердження, що сумні уроки нашої історії можуть і мають стати ліками від помилок і негараздів, які чигають на нас в сьогоденні й майбутті...

Наведені ілюстрації мають вас переконати в тому, що попередня робота стосовно теми, проблеми, ідеї є надзвичайно корисною. Якщо ви навчитеся без зусиль розгадувати й осмислювати теми, запропоновані для власного висловлення, то вся подальша ваша діяльність буде значно простішою.

Нижче подано таблицю, у якій до кожної з тем, над якими ви вже працювали, запропоновано варіанти формулювань проблем, що їх, імовірно, розв’язував «відомий» або «невідомий» автор, твердження якого взято за тему для власного висловлення. Тож ви масте нагоду порівняти свої формулювання проблем, зроблені в процесі виконання першої та другої вправ. У третій стовпчик спробуйте ще раз вписувати свою ідею стосовно відповідної проблеми (теми), щоб надалі порівняти з тими формулюваннями й думками, які запропонували при виконанні другого завдання раніше.

Формулювання завдання та теми для власного висловлення	Проблема, яку, імовірно, розв'язував автор твердження, що взяте за тему для власного висловлення (варіанти формулювань)	Моя позиція й ідея
Підтримайте або спростуйте думку. «Не кожен може здобути барв од зорі або райдуги, зате кожен має слину, щоб оплювати найсвятіше» (П. Загребельний).	Проблема суперечливості людської натури Проблема людської ницості й мізерності Проблема нікчемності людини Проблема нездатності людини цінувати святі речі
Підтримайте або спростуйте думку. «Ганьбити свою вітчизну — значить зраджувати її» (В. Ґюго).	Проблема патріотизму Проблема зрадництва
Підтримайте або спростуйте думку. «Перед нашою молоддю стоїть блискуче завдання — стати батьками майбутнього своєї нації» (О. Теліга).	Проблема молодого покоління та його призначення Проблема національного становлення та ролі в ньому молоді
Підтримайте або спростуйте думку: «Історія досі писалася з позицій переможця, і має бути написана з позицій переможеного» (В. Бенджамін).	Проблема історичної справедливості / несправедливості Проблема осмислення історії Проблема переможця й переможеного
Підтримайте або спростуйте думку: «Дорога в майбутнє пролягає через відродження духовності».	Проблема духовності Проблема шляхів побудови щасливого майбутнього Проблема перспектив людини й людства
Підтримайте або спростуйте думку: «Україна була й буде європейською цивілізованою державою, але для цього треба докласти сил».	Проблема місця держави в світовій спільноті Проблема ролі громадян держави в здобутті поваги до держави з боку інших держав Проблема відповідальності громадян за долю й статус Батьківщини
Підтримайте або спростуйте думку: «Щоб Україні не розминутися з майбутнім, нам треба пам’ятати минуле й іти вперед».	Проблема необхідності засвоєння уроків історії Проблема історичної пам'яті Проблема взаємозв’язку й спадковості минулого з майбутнім Проблема причиновості
Підтримайте або спростуйте думку. «Нинішнім лідерам варто вчитися на помилках історії, щоб їх не повторити».	Проблема історичної пам'яті Проблема проводирів у суспільстві й державі Проблема сильної особистості Проблема розумного лідера
Підтримайте або спростуйте думку: «Сумні уроки нашої історії мають стати ліками від нинішніх помилок».	Проблема історичної пам'яті Проблема необхідності засвоєння уроків історії Проблема шляхів подолання недоліків сьогодення
Підтримайте або спростуйте думку. «Козацький дух — то невмируща сила».	Проблема історичної пам'яті Проблема ідеалів і духовних орієнтирів сьогодення
Підтримайте або спростуйте думку. «Рідна мова — найбільше багатство».	Проблема рідної мови Проблема людських цінностей
Підтримайте або спростуйте думку. «Поки буде наше слово, доки будемо і ми».	Проблема історичної й націєтворчої місії мови Проблема людського безпам'ятства Проблема вічних цінностей
Підтримайте або спростуйте думку. «Культура мови — це дзеркало культури душі».	Проблема мовленнєвої культурності / безкультур'я людини Проблема взаємозв'язку мови й мислення (мови й душі, духовності)
Підтримайте або спростуйте думку. «Любов до батьківщини починається з любові до рідної мови».	Проблема цінностей людини Проблема мови як націо- й державотворчого чинника
Підтримайте або спростуйте думку. «Збереження моральних цінностей — найактуальніше завдання сьогодення».	Проблема перспектив людства на майбутнє Проблема моральності людини Проблема пріоритетних завдань сьогодення людства
Підтримайте або спростуйте думку. «Совість є найвищим мірилом людськості».	Проблема людських чеснот Проблема моралі Проблема людяності й людськості
Підтримайте або спростуйте думку. «Етика й етикет є актуальними для будь-яких часу й епохи».	Проблема моралі Проблема правил співжиття в суспільстві Проблема вічних цінностей
Підтримайте або спростуйте думку: «Секрети злагоди між людьми прості: усмішка, привітність, толерантність».	Проблема порозуміння між людьми Проблема людського виховання
Підтримайте або спростуйте думку: «Дружба — найвища цінність».	Проблема людських цінностей Проблема стосунків між людьми
Підтримайте або спростуйте думку: «Усі різні —усі рівні».	Проблема унікальності й неповторності людей Проблема рівності людей
Підтримайте або спростуйте думку: «У конфліктах не буває переможців».	Проблема конфліктів Проблема порозуміння між людьми
Підтримайте або спростуйте думку: «Увічливість є запорукою успіху в багатьох справах».	Проблема виховання Проблема порозуміння між людьми
Підтримайте або спростуйте думку: «Людина починається з добра».	Проблема людських цінностей Проблема людяності
Підтримайте або спростуйте думку: «Сенс людського життя в примноженні добра».	Проблема сенсу людського існування Проблема вічних цінностей
Підтримайте або спростуйте думку. «Дитинство є підмурівком для майбутнього».	Проблема ралі сім 'ї Проблема виховання Проблема залежності майбутнього від теперішнього
Підтримайте або спростуйте думку: «Берег дитинства завжди теплий».	Проблема людських цінностей Проблема виховання Проблема щасливого дитинства
Підтримайте або спростуйте думку: «Без родини нема щастя для людини».	Проблема сім ’ї як осередку формування людини Проблема людського щастя й гармонії
Підтримайте або спростуйте думку: «Турбота про природу — це турбота людей про самих себе».	Проблема гармонії людини й природи Проблема екології Проблема негативного впливу людини на природу

_____________________

¹ Ієрархія - порядок підлеглості кого-, чого-небудь.

² Ця ієрархія досить умовна й створена принагідно, оскільки її вибудови потрібна вам для усвідомлення власної діяльності на підступах до безпосереднього написання власного висловлення.

³ Прочитайте, наприклад, романи П. Загребельного «Я, Богдан», «Диво», де проблеми величі й нікчемності, величі справжньої й «величі» облудної с одними з центральних, над якими роздумує письменник.

⁴ Для активізації своїх знань стосовно ідеї зверніться до матеріалів попередніх чисел журналу.