УКРАЇНСЬКА МОВА - Обов’язковий іспит ДПА і ЗНО 2018

Частина 4. 11 КЛАС. II СЕМЕСТР (80—84 дні)

Тема 15. КОМЕНТАРІ ДО ЗАВДАНЬ ІЗ НАПИСАННЯ ВЛАСНОГО ВИСЛОВЛЕННЯ

Контроль № 4

Коментарі до завдань

Коментар до завдання 1. Виконуючи першу частину завдання, ви могли помітити, що початок аргументу вказує на те, що в тезі автор фрагментів власного висловлення, підтримав думку про успішну людину як таку, що має силу волі, тобто як сильну духом особистість. З огляду на це можна зі значною часткою впевненості стверджувати, що темою, що взяв автор для осмислення у власному висловленні, могла бути, наприклад, така:

Підтримайте або спростуйте думку: «Лиш тільки волі напружені струни людям здатні приносити успіх».

Працюючи над другою частиною завдання, ви, мабуть, ще раз перечитали теорію, що допомогло вам установити, що аргумент і приклади відповідають сформульованим у теорії рекомендаціям щодо їх відповідності. Для цього ви могли, наприклад, створити уявні параболи відповідності (аналогічності). Для першої частини аргументу парабола могла мати такий вигляд:

Стосовно другої частини аргументу у вас могла б з’явитися така «дзеркальна версія»:

При роботі над останньою частиною першого завдання, тобто при створенні власних варіантів прикладів до запропонованого аргументу, ви, мабуть, відчули, наскільки легше працювати, коли є певна «заготовка». Це могло підштовхнути вас до думки про те, що не зайвим було б ПОСТІЙНО ТРЕНУВАТИСЯ у створенні аргументів до тез (наприклад, щодо тем, які розглядалися на попередніх етапах) й поступово формувати цілий список подібних «заготовок», до яких би ви давати ілюстрації. Отримані навички, безперечно, стануть добрим ґрунтом для швидкого та якісного створення власного висловлення на ЗНО.

Коментар до завдання 2. Для виконання цього завдання не зайвим було б заглянути в тлумачний словник і поцікавитися, які там пропонуються визначення до поданих у першому стовпчику слів на позначення характеристик людини. Це допомогло б створити відповідні формулювання для заповнення другого стовпчика, особливо в разі необхідності подання визначення тих слів, які вам невідомі або незрозумілі.

Зауважте, що сформульовані визначення легко можуть бути вписані в текст будь-якого власного висловлення (наприклад, у тезу або в аргумент), яке стосуватиметься відповідної проблеми (проблема сміливості й боягузтва, чесності й підступності тощо).

Заповнений третій стовпчик також стане вам у пригоді на реальному тесту ванні: ще до тестування сформувавши для себе цілий банк потенційних ілюстрацій щодо того чи того типу людей, їх характеристик, ви на ЗНО зможете без зусиль згадати певну інформацію з банку, яка буде доречна до запропонованої теми для власного висловлення. Завдяки ж тому, що ви навчитеся в процесі тренувань віднаходити потрібні твори для ілюстрування своїх аргументів, вам легко буде дібрати потрібний приклад навіть у разі, якщо ваш банк «не активізується» вчасно.

Нижче подано один із можливих варіантів заповнення таблиці визначень і посилань на приклади. Хай він вас спонукає до самостійної подальшої роботи в цьому напрямі.

Тип людини

Визначення

Твір, із якого можна взяти ілюстрацію

Смілива

Сміливою, на мою думку, можна назвати таку людину, яка не знає страху, не боїться небезпеки, здатна рішуче піти на боротьбу з ворогами. Сміливий, усвідомлюючи ризики й небезпеки, що можуть чигати на нього на шляху здійснення задуманого, здатний відкидати сумніви й рухатися до мети, яку він уважає вартісною.

І. Котляревський, «Енеїда» (образи Низа й Евріала)

Т. Шевченко, «Гайдамаки» (образи Гонти, Залізняка, Івана Галайди)

Л. Костенко, «Маруся Чурай» (образи Марусі, батька Марусі, Івана Іскри)

О. Довженко, «Україна в огні» (образ Лавріна Запорожця, Василя Кравчини)

І. Багряний, «Тигролови» (образ Григорія Многогрішного)

Легкодуха

Мені здається, що легкодуха людина — це особа, якій не притаманна твердість у переконаннях, яка боїться жити так, ніби кожна мить її існування остання й найвизначальніша, яка не здатна приймати важливі рішення й бути відповідальною за них.

І. Нечуй-Левицький, «Кайдашева сім’я» (образ Омелька Кайдаша)

Леся Українка, «Лісова пісня» (образ Лукаша)

Л. Костенко, «Маруся Чурай» (образ Грицька Бобренка)

Чесна

Чесна людина — це високоморальна особистість, для якої важать правила честі, яка нічим себе не заплямувала, завдяки чому люди навколо довіряють їй повною мірою.

Панас Мирний та Іван Білик, «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (образи Галі, Християн)

В. Барка, «Жовтий князь» (образи членів родини Катраників)

О. Довженко, «Україна в огні» (образи Василя Кравчини, Олесі Запорожець)

О. Гончар, «Собор» (образ Миколи Задорожного)

Підступна

Як на мене, то підступною можна назвати людину, що, скориставшись довірою іншого, віроломно намагається досягти своєї цілі, зазвичай корисливої, лихої. Підступний показною доброзичливістю прикриває злий намір.

Т. Шевченко, «Катерина» (образ москаля)

П. Куліш, «Чорна рада» (образ Череваня, Гвинтівки)

Панас Мирний та Іван Білик, «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (образи Лушні, Матні, Пацюка, Максима Ґудзя)

О. Довженко, «Україна в огні» (образ поліцая Заброди)

Проста (безпосередня, щира)

Проста людина— це істота, якій невідомі перестороги ускладненого умовностями соціуму життя. Така людина здатна прямо, безкорисливо, чистосердечно виражати свої почуття, думки, бути приязною й гостинною.

І. Котляревський. «Наталка Полтавка» (Петро, Наталка)

Г. Квітка-Основ’яненко, «Маруся» (образи Марусі, Василя)

М. Коцюбинський, «Тіні забутих предків» (образ Марічки)

Пихата

Гадаю, що пихата людина — це особа, якій притаманні надмірно висока думка про себе й зверхність, погорда, зарозумілість, зазнайство в стосунках із іншими людьми.

І. Нечуй-Левицький, (образ Марусі Кайдашихи)

М. Куліш, «Мина Мазайло» (образ тьоті Моті)

Л. Костенко, «Маруся Чурай» (образи Галі Вишняківни та її матері)

Романтична

Я б сказав (ла), що романтична душа — це єство людини, яка, усвідомлюючи недосконатість цього світу й людей у ньому, намагається знайти кращі світи й гармонійних людей. У своїх пошуках романтик або таки досягне жаданого й стане найщасливішою людиною, або ж загине, утративши ілюзію про можливість справдешньої гармонії.

Г. Квітка-Основ’яненко, «Маруся» (образи Марусі, Василя)

Леся Українка, «Лісова пісня» (образ Мавки)

О. Довженко, «Україна в огні» (образи Олесі Запорожець, Василя Кравчини)

О. Довженко, «Зачарована Десна» (образ Сашка-Олександра)

Прагматична

Гадаю, що прагматичною можна вважати людину, яка будь-яку свою дію опосередковує прихованим або відкритим наміром досягти певної, собі необхідної цілі, отримати вигоду й користь для себе. 3 одного боку, таку людську якість можна вважати негативною, з іншого ж — цілком позитивною.

Панас Мирний та Іван Білик, «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (образ Грицька)

О. Кобилянська, «Людина» (образ лісничого Фельса)

Л. Костенко, «Маруся Чурай» (образ Гриця Бобренка)

М. Коцюбинський, «Тіні забутих предків» (образ Палати)

Філантроп

Філантроп у перекладі з грецької означає «людинолюб». Як на мене, то філантроп — це особистість, для якої життєвою місією є кожною миттю свого існування й діяльності доводити, що людину робить людиною здатність любити іншого, як самого себе.

І. Франко, «Мойсей» (образ Мойсея)

І. Карпенко-Карий, «Хазяїн» (образи Софії (доньки Пузиря), Золотницького)

М. Коцюбинський, «Intermezzo» (образ «Я» ліричного героя)

М. Хвильовий, «Я (Романтика)» (образ матері «Я (Романтики)»)

Мізантроп

Мізантроп — це людина, яка ненавидить інших, цурається їх, забуваючи, що лише в дзеркалі усміхнених очей іншої людини можна побачити щастя як воно є. Людиноненависник ніколи не побачить його, бо його очі сліпі, а душа налита темінню.

Марко Вовчок, «Інститутка» (образ Інститутки)

І. Карпенко-Карий, «Хазяїн» (образ Терентія Гавриловивича Пузиря)

М. Хвильовий, «Я (Романтика)» (образ доктора Тагабата)

У. Самчук, «Марія» (образ Максима)

Коментар до завдання 3. Обираючи будь-який із варіантів висновку до власного висловлення на тему «Не буває малих зрад, бо всяка зрада — це духовне вбивство», ви, безперечно, зрозуміли, що ваше власне висловлення стане текстом, у якому ви повинні будете ПІДТРИМАТИ думку, висловлену в темі, а отже, аргументами й прикладами довести правильність, істинність такого погляду «невідомого» автора на проблему зради в людських стосунках. З урахуванням цього й мала здійснюватися як уся попередня (підготовча) робота щодо аналізу теми, формування власної позиції, добору алгоритму, так і основна робота з написання частин висловлення.

Зверніть увагу! У попередніх теоретичних і практичних матеріалах вже пропонувалося чимало фрагментів текст власних висловлень. Ви можете брата ці фрагменти й опрацьовували їх у такий самий спосіб, пам'ятаючи, що вміння «поновлювали» цілісність тексту, спираючись лише на незначну' його частину, — надзвичайно корисне вміння, адже в процесі його формування можна навчитися ВІДЧУВАТИ СТИЛЬ, ОСЯГАТИ ВНУТРІШНЮ ТОНАЛЬНІСТЬ ТЕКСТУ.

Порівняйте наприклад ці два висновки:

Таким чином, у людському світі не буває ані малих, ані великих зрад. Кожна зрада — це завжди посестра вбивства. Усяка зрада — це духовне вбивство... А вбивство не градуюється. Це завжди «найвищий ступінь». Найвищий ступінь людської ницості.

Підсумую свої міркування: думка про те, що в людському світі не буває малих зрад, бо будь-яка, навіть найменша, зрада — це вбивство, цілком правильна. Усяка зрада — це духовне знищення іншого. Як і фізичне, моральне вбивство не градуюється: це завжди «найвищий ступінь» — найвищий ступінь людської ницості.

Кожен із них передбачає свою власну стилістику. Для першого слід створити текст динамічний, різкий, патетичний. Сюди пасуватимуть короткі речення. Таке власне висловлення буде своєрідним запальним «телеграфним посланням»: Мала зрада?! Ви чули таке? Хтось когось зрадив, хтось когось позбавив надії... А потім хоче виправдатися: «Та це ж так. Пусте. Дрібничка». Дрібничка? Метелик махнув крильцями — на іншому кінці світу прогриміло смертоносне цунамі. Хтось когось зрадив — у світі вбито віру в порядність! Коли ж заради виправдання кажуть, що це ж всього-на-всього «маленька зрада» — у світі вмирає навіть надія на те, що порядність колись ще відродиться... Тому я з тими, для кого не буває малих зрад, бо всяка зрада — це духовне вбивство. Для другого ж висновку цілком відповідним буде попередній текст із розлогими міркуваннями, поясненням того, що таке «фізичне вбивство», «духовне вбивство» та под.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити