УКРАЇНСЬКА МОВА - Обов’язковий іспит ДПА і ЗНО 2018

Частина 4. 11 КЛАС. II СЕМЕСТР (80—84 дні)

Тема 15. КОМЕНТАРІ ДО ЗАВДАНЬ ІЗ НАПИСАННЯ ВЛАСНОГО ВИСЛОВЛЕННЯ

Контроль № 7

Коментарі до завдань

Коментар до завдань 1, 2. Нижче розміщено оригінальний варіант власного висловлення, із жим ви працювали перед цим. Порівняйте свій і «чужий» варіанти. Установіть відсоток правильно поставлених вам розділових знаків, знаючи, що загальна кількість прибраних з оригіналу значків дорівнювала 100. Чи переконує вас власний результату дієвості «сценічного» читання власного висловлення? Якщо так, то не лінуйтеся проводити подібну роботу й у подальшому, зокрема й на реальному тестуванні.

Ще раз і ще раз перечитую фразу великого сина нашого народу Олександра Довженка й розумію, що в ній доконечно просто й лаконічно сформульовано «великий секрет» того, як людство може врятуватися від «вірусу знелюдніння», про який ми мали б набагато частіше говорити нині, аніж про віруси імунодефіциту чи «свинячого грипу».

У чому ж полягає цей секрет людяності, на думку великого страдника, який і під кінець життя уявляв себе маленьким хлопчиком у Країні Людей на березі «зачарованої Десни»? У тому, що людина повинна навчитися відчувати чужий біль як свій, тобто навчитися бути жалісною. При цьому вона здатна навчитися цього лише тоді, коли знайде в собі сили пройти важкими дорогами власного страждання. Іншими словами, лише пізнавши на власному досвіді біль від жорстокості світу й очистившись у цьому пекельному горнилі, людина стане спроможною зрозуміти довколишніх і зможе співпереживати їхнім стражданням, жаліти їх і завдяки цьому здатна буде бути й залишатися Людиною. Довженко відкрив цей секрет людяності й довів його дієвість власним життям — узірцем людяності. Тож із його думкою мені важко не погодитися.

Позицію про те, що існує тісний взаємозв'язок між людяністю й здатністю людини, яка сама зазнала страждань, жаліти інших, не так уже й важко довести. Для цього звернуся до одного з найулюбленіших творів — драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». Як на мене, у цій «казочці» геніальній поетесі вдалося якнайточніше показати окреслений вище взаємозв'язок між людяністю, стражданням і жалістю. Гляньмо: ким була Мавка до знайомства з Лукашем? — Не людиною, а лісовою істотою, яка не знає ні любові, ні страждань, ні жалощів. Таку, можливо, несподівану характеристик)' Мавці можна дати на підставі глибшого аналізу прологу. Згадаймо, як Водяник застерігає Мавку від стосунків із Тим, що греблі рве. Мудрий старець попереджає лісову красуню, що молодий ворохобник пограється, повеселиться та й кине її, адже не відомі весняному легеневі ані страждання, ані жалість. Та в якийсь момент із лісової істоти Мавка перетворюється на людину. Коли ж це стається?

Тоді, коли вона через страждання, породжене любов’ю й зрадою, пізнає велику людську здатність співчувати іншим: перебуваючи у вічній тиші й холоді Того, хто в скалі сидить, звідки ще нікому не вдавалося повернутися, Мавка, що пізнала людське страждання, так гостро й по-людськи відчула біль, розпуку, страждання Лукаша, що знаходить сили вирватися з тенет темного царства... Мавка стає Людиною! Наголошу, що, як на мене, вона стає людиною не тоді, коли спізнала радість кохання, і навіть не тоді, коли її серце ломилося від болю страждань за себе, а саме в той момент, коли її єство відчуло муку іншого серця. Саме тоді Мавка стала новонародженою людською душею. Як видно із цього прикладу, шлях до людяності — це шлях через власні страждання до здатності співчувати іншим людям, жаліти інших.

Показавши існування нібито тісного взаємозв’язку між людяністю й здатністю людини страждати самій і жаліти інших, я запитую себе, чи обов’язковою умовою для збереження людського в людині є обидві ці здатності? І відповідаю: безперечно. Цей висновок для мене очевидний з огляду на такі міркування.

Будь-яка людина в цьому світі приречена на страждання. Досить часто ці муки, фізичні чи душевні, можуть випалювати вщент людське в душах. Отже, саме по собі страждання не завжди здатне забезпечити збереження добра в натурі людини. Показовою в цьому плані є доля Чіпки Варениченка — головного героя роману Панаса Мирного й Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»: хлопець, знівечений стражданнями, утратив найцінніше — людину в собі.

Як мені здається, передусім усвідомлення людьми того факту, що й хтось інший, хто поряд із ними, так само страждає і, можливо, його болі ще страшніші, й дієве співчуття по відношенню цієї близької душі стають запорукою того, що джерело людяності на землі не всихає. Отже, лише поєднання власного страждання й уміння пожаліти іншого завжди здатні спонукати людину забути про свої біди й відкрити душу до входження в серце справжньої Людини.

Істинність думки про те, що людина здатна залишатися справжньою людиною не стільки через те, що їй болять власні біди, а скільки через те, що вона вміє страждання іншого відчувати як ніби вони її власні, можна підтвердити багатьма прикладами. Та для мене найпоказовішим є, мабуть, приклад, який дали своїм життям мої дідусь Василь і бабуся Вустя: зазнавши багатьох страждань (і Голодомор, і війна, і несправедливості тоталітарних часів), вони не втратили здатності любити ближніх, співчувати й допомагати їм. Усім своїм життям вони довели й показали нам, їхнім численним нащадкам, що зберегти людяність можна і в стражданнях, і в радості, аби лише не була втрачена здатність жаліти інших.

Отже, мої аргументи й приклади переконливо доводять, що людське здатне перемогти в людині лише тоді, коли вона буде жалісною до інших. Співчуття ж і жалість до інших можуть з’явитися лише за умови, що людині в житті й самій трапилося пізнати муки страждань.

Коментар до завдання 3. Чинники, що, імовірно, спонукали автора редагованого вами власного висловлення застосувати лапки при таких словах, як: «великий секрет», «вірусу знелюдніння», «свинячого грипу», «зачарованої Десни», «казочці» різні.

«великий секрет»

Ці слова взяті в лапки, оскільки в такий спосіб автор намагається показати, що насправді ніякого секрету немає: усі цю істину знають.

«вірусу знелюдніння»

Ці слова взяті в лапки, оскільки в такий спосіб автор ніби пропонує нову термінологічну одиницю на позначення сири чинників дегуманізації людства.

«свинячого грипу»

Ці слова взяті в лапки, оскільки це словосполучення є умовною, просторічною назвою вірусу.

«зачарованої Десни»

Ці слова взяті в лапки, по-перше, тому, що в такий спосіб авторові вдається відіслати читача до цілого комплексу знань, уявлень і вражень про повість Олександра Довженка «Зачарована Десна», по-друге, тому, що автор таким чином надає цьому словосполученню символічного значення («зачарована Десна» = місце дитинства = місце справжнього щастя, гармонії).

«казочці»

Ці слова взяті в лапки, оскільки в такий спосіб автор показує, що він драму-феєрію аж зовсім не сприймає як дитячу оповідку, а навпаки, бачить її глибокий філософський підтекст. Крім того, завдяки використанню лапок автор ніби відмежовується від тих людей, які схильні інтерпретувати цей твір як дійсну казочку.

Коментар до завдання 4. Щоб успішно впоратися з поставленим завданням, ви мали згадати, що на початку матеріалу, присвяченого власному висловленню, було виділено 7 послідовних етапів діяльності над власним висловленням у процесі підготовки до ЗНО, які доцільно пройти й під час безпосереднього створення висловлення як на тренувальних заняттях, так і на реальному тестуванні, а саме:

1. Етап аналізу теми для власного висловлення.

2. Етап формування власної позиції щодо теми.

3. Етап попереднього конструювання власного висловлення (алгоритмізація).

4. Етап послідовного написання частин власного висловлення.

5. Етап критичного аналізу й переказування власного висловлення.

6. Етап перевірки мовного оформлення власного висловлення.

7. Етап переписування на чистовик і остаточної перевірки власного висловлення.

Разом із тим під час тривалої підготовки до ЗНО, спрямованої на вдосконалення знань, умінь і навичок зі створення власного висловлення, ви, мабуть, відкрили для себе важливу істину: поділ цілісного процесу написання творчої роботи на низку етапів є досить умовним, бо на практиці створення власного висловлення — це складний і динамічний процес, у якому всі етапи діяльності проводяться паралельно, синкретично, симбіотично переплітаючись і доповнюючи один одного. Можливо, саме в цьому й криється секрет творчості: ми не завжди знаємо, що і як ми робимо, намагаючись висловити свої думки красиво, логічно, переконливо, зате точно знаємо, що для того, щоб отримати добрий, оригінальний власний текст, треба тяжко попрацювати. Щоб ця праця стала хоча б трішки легшою, її слід осмислити як процес, що складається з певних етапів. Саме це ми й зробили...

Залишилося надіятися, що завдяки такому підходу вам удалося побачити хоча б деякі секрети словесної творчої майстерні, які допоможуть бути вам успішними як на ЗНО, гак і в житті. Адже споконвіку й до нашого часу в людському світі ведеться, що ТОЙ, ХТО ВОЛОДЮ ДАРОМ СЛОВА, — ВОЛОДЮ СВІТОМ! І хай вас надихають на шляху вдосконалення власної творчої майстерності слова великого Мікелянджело, який колись сказав про себе, що якби люди знати, якою важкою працею йому дісталися його шедеври, то вони ніколи не здавалися б їм прекрасними. А вони ж таки прекрасні! Успіхів вам у досягненні поставлених цілей!






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.