УКРАЇНСЬКА МОВА - Обов’язковий іспит ДПА і ЗНО 2018

Частина 1. 10 КЛАС. І СЕМЕСТР (1—27 дні)

Тема 3. ОРФОГРАФІЯ

Опрацювавши цей розділ, Ви зможете:

поновити знання з тем:

• Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні в коренях слів.

• Спрощення в групах приголосних.

• Сполучення йо, ьо.

• Правила вживання м’якого знака.

• Правила вживання апострофа;

розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил;

правильно писані слова з вивченими орфограмами;

знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила.

Перевірте свої знання

Виконайте тест 1. На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестом не можна користуватися словниками, підручниками, посібниками, довідниками тощо.

Тест 1 (вхідний)

Прочитайте текст, замість чисел поставте там, де треба, необхідні літери чи апостроф і виконайте завдання 1—7. Свої відповіді позначте.

Раз Данило був на ловах

І у лісі заблудив.

Довго він шукав дороги,

Довго в пущі він ходив.

Аж виходить на поляну:

Ні дороги, ні стежок.

На поляні горб в(1)сокий.

Вкритий килимом кв(2)іток.

«Ось де місце для твердині!» —

З уст зірвалися слова

«Трич(3) голову розіб(4)є,

Доки візьме татарва!

І тв(5)ердиня тут постане!» —

Князь Данило порішив

І залізною рукою

Перший камінь положив.

І робота зак(6)піла:

Ліс рубати почали,

Тут копають рів гл(7)бокий,

Там наторгують вали.

На горі будують замок,

Поруч - вежу з стовбурів.

Скільки плотників зійшлося,

Скільки з(8)їхалось майстрів!

І постало в лісі місто

На досаду татарви,

Забіліли мури, веж(9),

Появилися церкви.

А навколо по долині

Скрізь розсипались хати,

Скрізь городи з(10)леніють

І пишают(11)ся сади.

Там, де звір ревів голодний.

Серед лісу на шпилі

Виріс Холм і став на варті

Україн(12)ської землі.

Друге місто буду ваги

Він над Полтвою зв(13)лів,

І на славу Льва-князенка

Князь назвав це місто Львів.

(Олександр Олесь)

1. Дзвінкими є всі приголосні в рядку

А Раз Данило був на ловах.

Б Ні дороги, ні стежок.

В Забіліли мури, вежі...

Г Там, де звір ревів голодний...

Д Князь назвав це місто Львів.

2. Змінює значення залежно від наголосу слово, виділене в словосполученні

А вкритий килимом

Б рубати почали

В будують замок

Г навколо по долині

Д української землі

3. Обидва числа, на місці яких треба ставити е, правильно вказані в рядку

А 1, 10

Б 6, 10

В 10, 13

Г 7, 13

Д 6, 13

4. Усі числа, на місці яких треба ставити и. правильно вказані в рядку

А 1, 3, 6

Б 1, 6, 10

В 6, 7, 13

Г 6, 7, 9

Д 1, 6, 7

5. М’який знак треба ставити на місці числа

А 12

Б 11

В 8

Г 4

Д 2

6. Обидва числа, на місці яких треба ставити апостроф, правильно вказані в рядку

А 4, 8

Б 2, 4

В 2, 8

Г 4, 5

Д 5, 8

7. Однакова кількість звуків і букв у рядку

А Довго в пущі він ходив.

Б Скільки плотиків зійшлося...

В Скрізь розсипались хати...

Г Там нагартують вали.

Д Князь назвав це місто Львів.

Прочитайте текст, замість чисел поставте, там де треба, необхідні літери та виконайте завдання 8—12. Свої відповіді позначте.

С(1)амого листопада невеликий студен(2)ський загін вирушив (3) похід. Студенти рис(4)нули здійснити нове сходження досить крутим схилам на вершину однієї з гір. Дехто навіть хвас(5)нув, що це (6)же одинадцятий під(7)ам (8) його житті. У ра(9)оннаму центрі було залишено зайвий вантаж, щоб він не став піз(10)ніше балас(11)ним.

Хлопці вирізнялися на тлі дощових пат(12)оків сірої скелі своїми кол( 13)оровими майками, а кожна дівчина, заховавши в хус(14)ці пишне волосся, здавалася подібною до юної селянки, готової до збирання (15)рожаю.

Серед хворос(16)няка біля озерця вибрано відповідні супровідні палиці - і (17)перед! А коли під ногами щось хрус(18)нуло і дівчата крикнули від несподіванки, хлопці навіть прикрикнули на них, щоб не витрачали сил на смішки та витрішки.

(19)сього за сорок хвилин вершину було подолано. Це ж справді рекордний випадок! Радіс(20)не почуття перемоги охопило невгамовне студен(21)ство (за Аллою Булачек).

8. Твердими є всі приголосні в рядку

А досить крутим схилом

Б відповідні супровідні палиці

В хлопці навіть прикрикнули

Г щоб не витрачали сил

Д почуття перемоги охопило

9. Правильно наголошено слово

А листопада

Б нове

В одинадцятий

Г озерця

Д випадок

10. Усі числа, що позначають приголосні, які не спрощуються, вказані в рядку

А 2, 4, 5, 10, 14, 16, 21

Б 2, 4, 5, 10, 11, 16, 21

В 2, 4, 5, 11, 14, 16, 21

Г 2, 4, 5, 11, 14, 18, 21

Д 2, 4, 5, 11, 14, 16, 20

11. Усі числа, на місці яких треба ставити м’який знак, правильно вказані в рядку

А 1, 7, 12

Б 1, 12, 13

В 1, 7, 12

Г 7, 12, 13

Д 9, 12, 13

12. Усі числа, на місці яких за правилами милозвучності пишеться в, правильно вказані в рядку

А 3, 6, 15

Б 3, 15, 17

В 8, 15, 17

Г 15, 17, 19

Д 6, 15, 17

Бланк відповідей А

У завданнях 1-12 правильну відповідь позначайте тільки так: [Х]

Теоретична частина

Орфографія (від гр. orthos — правильний і graphō — пишу) — розділ мовознавства, що вивчає правила написання слів та їхніх значущих частин.

Орфограма — правильне (таке, що відповідає правилам або традиції) написання, яке потрібно вибрати з кількох можливих варіантів.

Види орфограм

Буквені

Небуквені

Вибір літери

Наявність/ відсутність літер

Разом

Окремо

Через дефіс

Апостроф

Перенос

Різдво,

веселка,

неньчин — промінчик

щастя — щасливий,

обличчя — облич

лісостеп,

немовбито,

абиякий,

улітку,

позавчора

поки що, на жаль,

будь ласка,

ріку рік,

все одно

з-поміж,

будь-хто,

де-не-де,

по-латині,

пів-Києва

м’ята,

сузір’я,

від’їзд,

пів’юрти,

миш’як

при-йшов,

три-ста,

ґу-дзик,

пам’-ять,

алея

Принципи (від лат. principium — основа) української орфографії

1. Фонетичний (вимова = написання): гарячий [гар'ачий], серце [серце], чесний [чесний], юнацький [йунац'кий], товариство [товариство]. Пишіть так, як чуєте!

2. Морфологічний (вимова ≠ написання): безжурний [беиж:урний], сміється [с'м’ійец':а], весело [весеило]. Принцип передбачає збереження на письмі однакового написання морфем незалежно від їх вимови в словоформах і споріднених словах. Використовуйте правило!

3. Традиційний (історичний): яблуко, отаман, вілла, лимон, митець (хоч мистецтво), натхнення (хоч надихати). Такі написання слів усталилися здавна, є традиційними і правилами не пояснюються. Тому прислухайтеся до поради Максима Рильського: «Не бійтесь заглядати у словник...» І, звичайно ж, запам’ятовуйте правопис таких слів.

4. Смисловий (диференційний): любов (почуття) — Любов (ім’я); удень (частина доби, прислівник) — у день (один із днів календаря); Дніпро (ріка) — «Дніпро» (готель), зате (сполучник) — за те (прийменник із займенником). Цей принцип застосовується при написанні омонімічних слів. Розрізняйте їхнє значення в контексті!

ПРАВОПИС ЛІТЕР, ЩО ПОЗНАЧАЮТЬ НЕНАГОЛОШЕНІ ГОЛОСНІ В КОРЕНЯХ СЛІВ

Написання букв, що позначають голосні звуки під наголосом, не спричиняє труднощів. У ненаголошених же складах кореневі голосні [е], [и] та в певній позиції [о] наближаються до звуків, близьких їм за вимовою: [е] → [еи], [и] → [ие], [о] → [оу].

І. Правопис ненаголошених голосних [е], [и]

Для перевірки сумнівного голосного звука слід так змінити слово або ж дібрати таке спільнокореневе, щоб ненаголошений голосний став наголошеним. Якщо ж ненаголошені голосні не перевіряються наголосом, то можна використати інші способи.

Перевіряються наголосом

Не перевіряються наголосом

Вимова

Написання

Пишемо е

и] → [е]

а) у кореневому букво- сполученні -еле-, -ере-

ожеледь, шелест, джерело, черешня

[озеиро]

[веиршина]

озеро, бо озера

вершина, бо верх

б) якщо при змінюванні слова сумнівний звук випадає

вітер — вітру, палець — пальця

в) якщо при змінюванні слова сумнівний звук чергується з [і] в закритому складі

кореневий — корінь, лебединий —лебідь, але: сидіти — сідати ([и] чергується з [і])

Пишемо и

е] → [и]

а) у ненаголошеному звукосполученні -ри-, -ли-, що становить відкритий склад

гриміти, дрижати, кришити, криниця, тривога, глитати, бриніти, але: бренькіт

[лиесток]

[глиеб’ін']

листок, бо листя

глибінь, бо углиб

б) у коренях після [ж], [ч], [ш] та [г], [к], [х], якщо відсутнє чергування з [о] або [е]

жито, щипати, шибка, кип'яток, хитренький, але: увечері, бо вечір, вечорниці

У деяких словах ненаголошені [е] — [и] не можна перевірити жодним способом. Правопис таких слів уточнюють за орфографічним словником або ж запам’ятовують.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!

Слова з [е]

левада, легенда, бензин, демократ, медаль, пенал, чемпіон тощо

Слова з [и]

кишеня, кипарис, лимон, пиріг, цибуля, шинель, мисливець тощо

Слова, що мають два варіанти

келих і келех; коригувати і корегувати

Слова, у яких написання [е] — [и] залежить від лексичного значення: клинок (від клин) і кленок (вір клен); гриби (від гриб) і греби (від гребти); диньки (від диня) і деньки (від день) тощо

Зверніть увагу! У дієслівних коренях можливе чергування [е] — [и]: -бер-/-бир-, -мер-/-мир-, -дер-/-дир-, -тер-/-тир-, -стел-/-стил-. Лише перед наголошеним суфіксом -а- в таких коренях пишемо [и]: беру — збирати, завмерти — завмирати, дерти — здирати, терти — витирати, стелити — розстилати.

II. Правопис ненаголошених голосних [о] та [у]

Наближення ненаголошеного [о] до [oу] найчастіше буває перед наголошеним складом з [у] або [і]. Можливі способи перевірки сумнівного голосного такі:

а) поставити під наголос: [гоулубка] — голуб;

б) змінити слово, щоб у наступному складі не було наголошеного [у] чи [і]: кожух [коужух] — кожушина, собі [соуб’і] — собою.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!

Слова з кореневим у: будяк, мармур, парубок, пурхати, яблуко, яблуня (пор. із рос.: мрамор, яблоко, порхать).

III. Написання [а], що походить із давнього [о]

У сучасній літературній мові є кілька слів, у коренях яких уживається звук [а], що походить із давнього (етимологічного) [о]. Їх слід запам’ятати:

1. Слова, у яких після [г], [к], [х] давній [о] змінився на [а] переважно перед наголошеним складом з [а]: гаразд, гарячий, кажан, качан, хазяїн, халява, багато і багатир (у значенні багач), а також у похідних: гарячка, по-хазяйськи, качанний, збагатитися.

2. Слова, у яких давній звук [о] зберігається: богатир (у значенні силач), борсук, гончар, козак, комин, компот, коровай, котушка, кропива, лопата, монастир, отаман, оренда, погон, пором, солдат, слов'янин, холоша (пор. із рос.: казак, атаман, славянин, каравай).

РОЗРІЗНЯЙТЕ!

Слова-пароніми, лексичне значення яких залежить саме від голосних о — а: ореол (німб) — ареал (територія), компанія (товариство) — кампанія (заходи) тощо.

СПРОЩЕННЯ В ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ

У попередньому розділі «Фонетика» Ви повторили відомості про спрощення груп приголосних. Опрацьовуючи орфограму «позначення на письмі спрощення в групах приголосних», пам’ятайте, що спрощення може й не позначатися на письмі.

Не позначається на письмі спрощення в числівниках шістнадцять, шістдесят, шістсот, а також у словах іншомовного походження баласт ний, форпост ний, компост ний, контраст ний тощо. Не відбувається спрощення в словах, де воно заважає розумінню їхнього значення: кістлявий, пестливий, хвастливий, зап’ястний, хворостняк.

БУКВОСПОЛУЧЕННЯ ЙО, ЬО

Пишемо йо

Пишемо ьо

На початку слова і складу: йогурт, йодистий, район, бойовий, підйом, завойований, Йорданія

Після приголосного на позначення його м’якої вимови перед (о): сьогодні, польовий, бадьорість, цьогорічний, дзьобати, витьохкувати

Зверніть увагу! У деяких словах іншомовного походження пишемо буквосполучення ьйо: батальйон, бульйон, павільйон, каньйон, мільйон, сеньйор, шампіньйон тощо.

ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ АПОСТРОФА

Апостроф (гр. apostrophos — знак, звернений набік або назад) — надрядковий знак, що вживають для позначення роздільної вимови твердих приголосних і голосних, переданих буквами я, ю, є ї, а саме: на позначення того, що ці букви позначають по два звуки: я =[й]+[а]; ю =[й]+[у]; є =[й]+[е]; ї = [й]+[і]. Отже, апостроф указує нате, що після твердого приголосного перед голосним треба вимовляти [й]: в[йу]н, слов[йа]ни, Дем[йа]ненко.

І. Апостроф в українських словах

Апостроф ставимо перед я, ш, є, ї

Апостроф не ставимо

Після губних [б], [п], [в], [м], [ф], якщо перед ними немає кореневого приголосного: люб’язність, сап'янці, здоров'я, м'ята, жираф'ячий

Після губних [б], [п], [в], [м], [ф], якщо перед ними стоїть приголосний, крім [р], що належить до кореня слова: свято, цвях, морквяний, мавпячий, духмяний, але: черв'як, торф'яний

Після твердого [р]: міжгір'я, пір'їна, матір'ю, Григор’єв, Кир'ян

Після р, що позначає м’який [р']: рясний, порядок, зоря, Писарєв, Рюрик

Після префіксів, що закінчуються на приголосний: без’ядерний, від’їзд, роз’єднати, Під’ярків, але: безіменний

Перед буквосполученням йо: серйозний, підйом, Муравйов, Соловйов

Після першої частини складних і складноскорочених слів, що закінчується на приголосний: дит’ясла, пів’яблука, пів’їдальні, але: пів-Європи, пів-Ялти (власна назва)

Після [к] у слові Лук’ян і похідних: Лук'янович, Лук’янчук, Лук'янівка

ІІ. Апостроф в іншомовних словах

Апостроф ставимо перед я, ю, є, ї

Після губних [б], [п], [в], [м], [ф], шиплячих [ж], [ч], [ш] та задньоязикових [к], [х], [г]

прем’єра, комп'ютер, інтерв’ю, Руж’є, Монтеск’є, Х'юстон, але: бюджет, бязь, гравюра, пюре, кювет, Барбюс, Мюнхен, де йотовані вказують на пом’якшення попереднього приголосного і позначають лише голосний звук

Після твердого [р] та префіксів, що закінчуються на приголосний

бар'єр, кар'єра, інтер’єр, Фур'є, ад’ютант, суб’єкт; але: рюкзак, рюш

У кількох словах після твердого префіксального [н]

ін’єкція, кон'юнктура, кон'юнктивіт, але: віньєтка, браконьєр (звук [н'] — м’який)

У складних словах

фельд'єгер, пан'європейський, але: панамериканський

Після скороченої частки Д (від де) та частки О у власних назвах осіб

ДАртаньян, Д’Аламбер, О'Кейсі

Зверніть увагу! Як у власне українських, так і в запозичених словах апостроф ставлять лише тоді, коли між твердим приголосним і голосним перед я, ю, є, ї та у вимові чується звук [й]. Тому для самоконтролю промовляйте слова вголос! Якщо ж вимова «злита» і приголосний звучить не твердо, а м’яко чи пом’якшено, то апостроф не ставлять.

ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ М’ЯКОГО ЗНАКА

М’який знак (знак м’якшений) — єдина літера в українській абетці, яка не позначає жодного звука, а вживається для передавання м’якості попереднього приголосного на письмі.

М’який знак пишемо

Після букв, що позначають м’які приголосні [д'] [т'] [з-] [с'] [ц'] [л'] [н'] [дз'] наприкінці слова або перед наступним твердим (нешпилячим) приголосним

мідь, честь, вісь, швець, зав'язь, біль, тюлень, колодязь, учитель, ґедзь, батько, сядьмо, вільно, станьте, але: промінчик, Мирончук

Після тих же приголосних і [р] перед [о]

сьогодні, льон, трьох, синьо-жовтий, середньовічний, тьохкати

У суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-, -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -юсіньк-, -ісіньк-

київський, запорізький, донецький, близькість, річенька, зіронька, гарнесенький, малюсінький, тонісінький

У дієсловах теперішнього часу дійсного та наказового способів перед часткою -ся

змагаються, хвилюється, зглянься, підносься, але: піднісся (минулий час)

У буквосполучениях -ньц-, -ньч-, -льц-, -льч-, -сьц-, -сьч-, якщо вони походять від -ньк-, -льк-, -ськ-

ненька — неньці, неньчин; лялька —ляльці, ляльчин; Ониська — Онисьці, Онисьчин, але: Оксанка — Оксанці, Оксанчин, рибалка — рибачці, рибалчин

Зверніть увагу! Приголосні м’які звуки, вимову яких позначають на письмі м’яким знаком, можна запам’ятати за словесною формулою: «Де ти з’їси ні лини, Ядзю?»

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!

М'який знак не пишемо в словах баский, боязкий, в’язкий, дерзкий, ковзкий, плоский, порский, різкий (та в похідних в'язкість, різкість, боязкість), оскільки у них з, с у сполученні з к не утворюють суфіксів. Наприклад: різ+к+ий, бояз+к+ий (споріднені: в'язати, боязнь).

М'який знак не пишемо

Після губних [б], [п], [в], [м], [ф]

голуб, лісостеп, любов, сім, верф

Після шиплячих [ж], [ч], [ш], [шч]

гараж, облич, смієшся, плащ

Після твердого [р]

лікар, байкар, повірте, чотирма, Харків, але: Горький (як псевдонім російського письменника)

Після [н] перед шиплячими [ж], [ч], [ш] та суфіксами -ськ-, -ств-

менший, камінчик, Уманщина, волинський, громадянство

Після м’яких приголосних, крім [л], перед іншими м’якими приголосними

пісня, радість, чесністю, український, але: Ользі, вітальня, польський

Між подовженими м’якими і пом’якшеними приголосними

багаття, гранню, заповіддю, наллєш, Ілля, затишшя, величчю

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!

Правопис слів: тьмяний, женьшень, Маньчжурія.

М'який знак в іншомовних словах

М'який знак пишемо

Після [д], [т], [з’], [с], [ц], [л'], [н'] перед я, ю, є, і та йо (при роздільній м’якій вимові)

ательє, портьєри, браконьєр, конферансьє, більярд, медальйон, Ньютон, але: мадяр, резюме, нюанс, ілюзія, Нюрнберг

Відповідно до вимови після [л'] перед приголосним

фільм, бальзам, асфальт, Нельсон, але: залп

Відповідно до м’якої вимови наприкінці слів

магістраль, ферзь, Рафаель, Булонь, але: меморіал, рулон, шприц, Суец

Зверніть увагу! В українських власних назвах (прізвищах) м’який знак перед я не ставиться: Дяченко, Касяненко, Улянченко, Третяк, оскільки — дяк, Касян, Уляна (пор. рос.: Дьяконов, Ульянов, Касьянов, Третьяков).

Виконайте контрольний тест

На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестам не можна користуватися словниками, підручниками, посібниками, довідниками тощо.

Тест 2 (контрольний)

Завдання 1—12 мають по п'ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть правильну, на Вашу думку, відповідь і позначте її.

1. Орфографія як розділ мовознавства вивчає

А правила вимови слів

Б правила наголошення слів

В правила написання слів

Г правила сполучення слів

Д правила творення слів

2. За морфологічним принципом пишуться

А префікси роз-, без- перед шиплячими

Б спрощені групи приголосних

В іменники на позначення власних і загальних назв

Г префікс с перед к, п, т, ф, х

Д слова з м’яким знаком

3. За смисловим (диференційним) принципом пишуться виділені слова в реченні

А Вдаль голубими вітрами весни за обрій пливли.

Б І зерно в золотім колоску на стеблині високій гойдається.

В Йде панна Осінь золотава з маленьким келихом вогню.

Г Чумацький Шлях задумливо дивиться згори на засніжене село.

Д То сніг кружля, то цвіт рожевий має, то в золоті яскріє далина.

4. Букву и на місці пропуску треба ставити в усіх словах рядка

А бл..скавиця, ш..рочінь, с..рпанок

Б по-з..мовому, пош..пки, зд..вовано

В п.сьмена, вип..щений, ц..нічний

Г кр..кливий, благоч..стивий, ож..вати

Д л..стопад, хв..лясто, найщ..ріший

5. Усі слова пишуть із кореневою літерою о в рядку

А к..лосистий, ч..рнило, к..жан

Б л..пух, зд..буток, газопров..д

В с..бака, обх..д, прогн..зувати

Г р..зумний, зл..мити, ..таман

Д к..зацький, ск..тити, г..рячий

6. Правильно записані всі слова в рядку

А серцевий, нещасний, пізній, аспіранський

Б навмисне, вісник, тижневий, обласний

В міський, ремісник, контрасний, шістнадцять

Г масний, бризнути, волейболісці, очисний

Д вартісний, швидкісний, захисник, агенство

7. Буквосполучення йо слід писати в усіх словах рядка

А зама..оріти, сер..озно, л..одохід

Б позна..омитися, п’ят..ох, ..осип

В привіле..ований, кур..озний, ді..овий

Г оирац..ований, ра..он, в..окати

Д Солов..ов, Віталі..ович, Васил..ович

8. Немає помилок у словах рядка

А помережити, паперовий, деригент, левада

Б велетень, глибочінь, президент, серпневий

В щебетати, слов’янський, криниченька катушка

Г технічний, блищати, христоносець, козуля

Д степовичка кровавий, борсук, непримеренний

9. М'який знак слід писати в обох словах рядка

А сніжин..ці, снігурон..ці

Б зимон..ці, Льон..чин

В ковзан..ці, голівон..ці

Г ялинон..ці. русал..чин

Д хатин..ці, Тетян..чин

10. Усі іншомовні слова пишуться з м’яким знаком у рядку

А павіл..йон, рел..єф, д.ююшес

Б кан..йон, Мол..єр, круп..є

В модел..єр, він..єтка, Аліг..єрі

Г компан..йон, дос..є, бракон..єр

Д ескадрил..я, абзац.., грил..яж

11. Апостроф на місці пропуску ставиться в словах рядка

А пів..яру, пів..ананаса

Б пів..ями, напів..імла

В пів..яхти, пів..йоржа

Г пів..юрти, пів..їдальні

Д напів..яскравий, пів..Японії

12. Апостроф ставимо в усіх іншомовних словах, окрім слів рядка

А верф..ю, інтер..єр, комп..ютер, фокстер..єр

Б об..єктив, інтерв..ю, транс..європейський, бар..єр

В торф..яник, ін..єкція, прес-пап..є, прем..єра

Г п..юпітр, м..юслі, карб..юратор, ф..юзеляж

Д суб..єкт, п..єдестал, кон..юнктура, кар..єрист

Бланк відповідей А

У завданнях 1-12 правильну відповідь позначайте тільки так: [Х]






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.