Частина 1. 10 КЛАС. І СЕМЕСТР (1—27 дні)

Тема 5. ЛЕКСИКА. ФРАЗЕОЛОГІЯ. БУДОВА СЛОВА ТА СЛОВОТВІР

Опрацювавши цей розділ, Ви зможете: поновити знання з тем:

• Лексикологія як учення про слово. Лексичне значення слова. Багатозначні й однозначні слова. Пряме та переносне значення слова
• Омоніми. Синоніми. Антоніми.
• Лексика української мови за походженням.
• Загальновживані слова Професійна, діалектна, розмовна лексика. Терміни.
• Лексика української мови з погляду активного й пасивного вживання.
• Нейтральна й емоційно забарвлена лексика.
• Фразеологізми. Приказки, прислів’я, афоризми.
• Будова слова. Основа слова й закінчення.
• Значущі частини слова
• Словотвір. Твірні основи при словотворенні.
• Основні способи словотворення в українській мові.
• Складні слова. Способи їх творення;

пояснювати лексичні значення слів;

добирати до слів синоніми й антоніми та використовувати їх у мовленні;

уживати слова в переносному значенні;

знаходити в тексті й доречно використовувати в мовленні вивчені групи слів;

пояснювати значення фразеологізмів, приказок, прислів’їв, крилатих висловів, правильно й комунікативно доцільно використовувати їх у мовленні;

відділити закінчення слів від основи, членувати основу на значущі частини, добирати спільнокореневі слова, слова з однаковими префіксами й суфіксами;

розрізняти форми слова й спільнокореневі слова правильно вживати їх у мовленні; визначати спосіб творення слів.

Перевірте свої знання

Виконайте тест 1. На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестом не можна користуватися підручниками, посібниками, довідниками, словниками тощо.

Тест 1 (вхідний)

Завдання 1—12 мають по п ’ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть правильну, на Вашу думку, відповідь і позначте її.

1. Замість слова інформаційний слід ужити слово інформативний у реченні

А Засоби масової комунікації все частіше переходять на електронні інформаційні носії.

Б На нашому телеканалі заплановано випуск нової інформаційної програми.

В Знайдена в Інтернеті стаття виявилася досить інформаційною, а тому дуже корисною.

Г Виставка підручників стала інформаційним приводом для висвітлення реформ освіти.

Д Новітні інформаційні технології допомагають швидко розв'язувати важливі питання.

2. Усі слова є синонімами в рядку

А дружно, злагоджено, синхронно, одностайно

Б екскурсовод гід провідник, помічник

В загарбати, підкорення, захопити, підкорити

Г навзнак, горілиць, голічерева натщесерце

Д ґрунтовний, глибокий, повний, вичерпний

3. Омоніми використано в реченні

А Ти будь не скупердяй, не скнара і знай батьківські заповіти.

В Веснонько любая, часу не гай, найскоріше прилинь у наш гай.

В Якщо у тілі душа крилата — що їй хороми, що їй палати.

Г Народові потрібні не виграні битви, не втішання славою і волею, а майбуття.

Д Слова линяють лиш від позолоти, іржавіють від фальші та прикрас.

4. Правильно вжито іменник у словосполученні

А президентська кампанія

В інформаційна кампанія

В кампанія злодіїв

Г кампанія-імпортер

Д посівна кампанія

5. Діалектизми — це слова,

А засвоєні українською мовою з інших мов.

В уживані на позначення конкретних понять певної галузі.

В уживані групами людей спільної професії.

Г уживання яких обмежене певною територією.

Д уживані на позначення застарілих понять і предметів.

6. Спільнокореневими є слова рядка

А скрипіти, скрипіт, скрипун, скрипка

Б нелюдський, привселюдно, вселенський, людний

В малюючи, намальовано, мальтійський, малюнок

Г гірше, грішно, погіршуючи, гірко

Д водопостачання, водити, водичка, зневоднення

7. Правильно поділені на морфеми всі слова рядка

А чит/ець, щедр/ість, с/тривож/ен/о, о/зим/ин/а

Б загад/ка, о/зер/о, при/дорож/н/ій, до/від/ник

В круго/зір, до/повн/ен/ий, під/тримк/а по/дар/у/нок

Г най/кращ/ий, під/літ/ок, пан/ноч/к/а ясн/о/ок/ий

Д сучас/н/ий, гот/ува/ти/ся, папер/ов/ий, по/сіб/н/ик

8. Нульове закінчення мають усі слова рядка

А пінгвін, утеплювач, удень

Б юнь, загибель, ніяк

В вагон, закордон, пансіонат

Г тепер, джміль, старець

Д ошийок, пальто, товариш

9. Установіть відповідність між архаїзмами та сучасними відповідниками

1 шуйця	А права рука
2 десниця	Б ліва рука
3 ланіти	В плечі
4 рамена	Г щоки
5 каламар	Д чорнильниця

10. Установіть відповідність між чужомовними словами та українськими відповідниками

1 пафос	А спостереження
2 паритет	Б рівність
3 харизма	В зустріч глав держав
4 саміт	Г піднесення
5 моніторинг	Д обдарованість
	Е згода
	Є висвітлення

11. Доберіть тлумачення до кожного фразеологізму

1 китайська грамота	А що-небудь безглузде
	Б документ, що не має юридичної сили
	В що-небудь недоступне для розуміння
	Г китайська система письма
2 ловити на ходу	А не упускати якоїсь можливості
	Б цінувати час
	В марно витрачати час
	Г відразу сприймати, засвоювати що-небудь
3 мага халепу	А зазнати неприємності
	Б володіти чим-небудь
	В думати про щось, не виявляючи свои думок
	Г бути розумним, розсудливим
4 круто заміс місити	А іти, їхати по розмитій дорозі
	Б уживати рішучих заходів
	В несправедливо звинувачувати кого-небудь у чомусь
	Г оцінювати когось суб’єктивно

12. Установіть відповідність між словами і способами їх творення.

1 префіксальний	А збагатити
2 префіксально-суфіксальний	Б відхід
3 складання основ	В юність
4 безсуфіксальний	Г колискова (іменник)
5 суфіксальний	Д світлошкірий Е задовгий

Бланк відповідей А

У завданнях 1-12 правильну відповідь позначайте тільки так: [X]

Теоретична частина

ЛЕКСИКА

Лексикологія (від гр. lexikon — словник + logos — учення) — це розділ науки про мову, який вивчає словниковий склад мови, або лексику. Предметом розгляду лексикології є слово.

Слово — це найменша самостійна одиниця мови.

Ознаки слова:

— кожне слово має фонетичну оформленість;

— слова мають певне значення;

— кожне слово належить до якоїсь частини мови;

— слова — це відтворювані одиниці: ми їх не утворюємо кожного разу, а відтворюємо.

Кожне повнозначне слово може мати одне або кілька значень.

Слова, які мають одне значення, називаються однозначними. Це найчастіше власні назви, назви конкретних понять та терміни: Буг, Київ, Говерла, парта, тролейбус, підручник, ямб, косинус, суфікс.

Багатозначними називаються слова, які мають кілька значень. Наприклад: гардероб — це 1) шафа для одягу; 2) приміщення в громадському будинку, де зберігається верхній одяг; роздягальня; 3) увесь одяг однієї людини (переносне).

Пряме й переносне значення слова

У багатозначних слів розрізняють пряме й переносне значення.

Пряме — основне, головне, первинне значення слова

Переносне значення виникає шляхом переносу назв з одного явища дійсності на інше за подібністю, спільністю їхніх ознак: пор.: Сім 'я вечеря коло хати (Т. Шевченко) і Земля повечеряла сонцем (М. Коцюбинський). Слово, ужите в переносному значенні, образно характеризує предмет, дію чи ознаку.

Різновидами переносного значення слова є метафора, метонімія та синекдоха

Омоніми, синоніми, антоніми

Слова можуть вступати в омонімічні, синонімічні й антонімічні відношення.

Омоніми — це слова однакові за звучанням, але різні за значенням: люлька¹ — прилад для паління тютюну; люлька² — те саме, що колиска.

Серед омонімів вирізняють:

— омоформи — слова різних частин мови, що однаково пишуться і звучать тільки в певній граматичній формі: мати (іменник) і мати (інфінітив); мила (прикметник жіночого роду) і мила (дієслово минулого часу);

— омофони — це слова, які пишуться по-різному, але вимовляються однаково: навіз (дієслово минулого часу) і на віз (прийменник з іменником); по нашому (прийменник із займенником) і по-нашому (прислівник); мине (дієслово) і мене (займенник);

— омографи — це слова однакові за написанням, але різні за вимовою: приклад і приклад; дорога і дорога.

Синоніми — це слова, різні за звучанням і написанням, але однакові або близькі за значенням: сміливий — відважний, хоробрий, безстрашний; говорити — казати, мовити, ректи, пащекувати; робота — праця труд.

Синоніми об’єднують у синонімічні ряди.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!

Синонімічний ряд містить слова однієї частини мови: будинок, будівля, споруда.

Антоніми — це слова однієї частини мови, які мають протилежні значення: мокрий — сухий, далеко — близько, говорити —мовчати, день — ніч.

Багатозначне слово може мати кілька різних антонімів: свіжий хліб — черствий хліб, свіжа газета — учорашня газета; тахіні голос — гучний голос, тайні вітер — сальний вітер.

Лексика української мови за походженням

У лексичному складі мови виокремлюють власне українські слова та запозичені слова.

Власне українські слова

Запозичені слова

слова, утворені в різні періоди розвитку української мови: громада, галузь, паляниця, лелека, смуга, хвиля, баритися, уряд, криниця, стеля, спідниця, узвар, мірошник, олійня, соняшник, цукроварня, добробут, зміст, мрія, надія, поступ, розпука, свідомість, сумнів, уважність, уява, халепа, високоякісний, кмітливий, мужній, обачний, полохливий, сумлінний, чемний, біля, посеред, задля, проміж, та, але, чи, аби, немовби, хай, нехай, ось, цить, чур, овва, добридень тощо

слова, що засвоєні українською мовою з інших мов Зі старослов’янської: боязнь, страждати, чистота, юнак, глас, глава, предтеча тощо. Зі старогрецької: апостол, ікона, євангеліє, політика, утопія, гідросфера, економія, біологія, олімпіада тощо. Із латини: імперія, лінія, радіус, інфінітив, префікс, атестат, університет, диригент тощо. Із німецької: кран, муфта, шифер, штукатур, гастролі, мольберт, форзац тощо. Iз французької: департамент, ідеаліст, артист, роль, батальйон, команда, тротуар, трюмо, делікатес тощо. 3 англійської: бульдозер, тролейбус, фільм, джаз, сквер, бартер, дисконтний, боулінг, ремікс, ток-шоу, Інтернет тощо. 3 італійської: бензин, брутто, валюта, інкасатор, нетто, фіаско тощо. 3 іспанської: какао, карамель, кокаїн тощо. Із японської: івасі, дзюдо, караоке, карате тощо. Із китайської: феншуй, го тощо. Із російської: одіяло, хникати, тупик, узор, самовар, рудник, пилосос, завод, духовка, спецназ тощо. І з польської: поєдинок, ковадло, пан, скарга, тлумачити, шикувати, прагнення, брунатний, кепський тощо

Лексика української мови з погляду активного й пасивного вживання

Слова, які активно вживаються всіма носіями мови, називають загальновживаними, вони належать до активної лексики: школа, агітувати, маловідомий тощо.

Пасивна лексика

Застарілі слова	Нові слова
історизми — слова, які вийшли з активного вжитку у зв’язку зі зникненням понять, предметів, явищ, які вони називали: воєвода, рекрут, кріпак, Золота Орда; архаїзми — це слова, які витіснилися з активного вжитку іншими словами: піїт — поет; десниця — права рука; тать — розбійник	неологізми — нові слова, що нещодавно ввійшли в мову: менеджер, сайт, мобільний телефон, факс; оказіоналізми — індивідуальні авторські утворення: бронзокосий квітень (Б. Олійник), нижчеспиння (М. Стельмах); бабусенція (І. Драч)

Діалектизми — слова, уживання яких обмежене певною територією: файний (гарний), бараболя (картопля), мешти (черевики) тощо.

Професіоналізми — слова, уживані людьми певної професії: зяб, озимина, сівозміна (у сільському господарстві); нотування, крос-курс, аваль (у фінансовій галузі); реанімація, лейкоцитоз, отит (у медицині).

Терміни — слова, що позначають чітко окреслені наукові поняття в певній галузі: катет, інтеграл, диференціальне рівняння, біогеоценоз, гетерозигота, лірика, строфа, анапест тощо.

Нейтральна й емоційно забарвлена лексика

До нейтральної належить загальновживана, наукова, офіційно-ділова лексика.

Емоційно забарвлена лексика — слова, що виражають різні почуття, душевні переживання людини: любий, прекрасний, мерзенний, блакить, відлуння, лілея, сизокрилий тощо.

ФРАЗЕОЛОГІЯ

Фразеологізми (фразеологічні одиниці, фразеологічні звороти) — це нерозкладні цілісні словосполучення, що виражають одне поняття. Наприклад: дати драла — утекти; хоч греблю гати — дуже багато: зо царя Панька — дуже давно.

Ознаки фразеологізмів такі:

— мають постійний лексичний склад;

— як і слова, відтворюються в процесі спілкування;

— їхнє значення цілісне;

— можуть мати омоніми, синоніми, антоніми (фразеологічні омоніми: пустити півня¹ — підпалити і пустити півня² — сфальшивити при співі; фразеологічні синоніми: тяп-ляп, через пень-колоду, п’яте через десяте; фразеологічні антоніми: стріляний горобець — жовтороте пташеня);

— у реченні функціонують як один член речення.

Близькими до фразеологізмів є прислів’я, приказки і крилаті слова.

Прислів'я і приказки — це, як правило, повні речення, які втілюють життєвий досвід народу: Яке коріння, таке й насіння.

Крилаті слова — це широко вживані штучні вислови видатних людей: І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (Т. Шевченко).

БУДОВА СЛОВА

У повнозначних словах розрізняють основу й закінчення. Основа слова виражає його лексичне значення, закінчення — граматичні значення. Основу можна розкладати на префікс, корінь і суфікс. Префікс, корінь, суфікс, закінчення — це значущі частини слова, або морфеми.

Основа слова — це частина слова без закінчення: школ-а, приречен-ий, малюй-емо.

Корінь — головна частина слова, яка містить основне лексичне значення. Це спільна частина споріднених слів: дід, дідова, дідівський, прадід, дідизна.

Префікс — частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для творення нових слів (пре-чудовий, на-милений, архі-важливий) або форм слова (наприклад форм доконаного виду: с-фотографувати).

Суфікс — це частина слова, яка стоїть після кореня перед закінченням і служить для творення нових слів (козак — козацтво, учити — учитель, боротися — боротьба, перечитати — перечитувати, написати — написаний) або форм слова (наприклад форм минулого часу: чита-л-а).

Закінчення — це змінна частина слова, яка утворює різні форми слова і служить для зв’язку слів у реченні: думк-и, зів’ял-им, хат-ою.

Закінчення, яке в певній формі відмінюваного слова не має матеріального вираження, називають нульовим: юністьо — юност-і, Київо — Києв-а, повечеряво — повечерял-а, мрій-а —мрійо.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!

Не мають закінчення незмінювані слова:

— невідмінювані іменники: кашне, хачапурі, пюре;

— прислівники: верхи, по-нашому, униз;

— дієслова в неозначеній формі: казати (казать);

— дієприслівники: говорячи, відчувши, приєднавшись.

Такі слова містять лише основу: тише, верхи, казати, говорячи.

СЛОВОТВІР

Словотвір — це утворення нових слів. Нові слова утворюються не безпосередньо від коренів, а від основ. Основа, від якої утворюється нове слово, називається твірною. Наприклад, основа учи є твірною для слова учитель, основа учитель — є твірною для слова учительський.

Основу, утворену від іншої основи за допомогою словотворчих засобів, називають похідною: сходженн-я, земляи-ий.

Основу, яка має тільки корінь, називають непохідною: земл-я, плащ, стіл.

Основними способами словотворення є префіксальний, префіксально-суфіксальний, суфіксальний, безсуфіксальний (безафіксний), складання слів або основ, перехід з однієї частини мови в іншу.

Префіксальний спосіб — це утворення нового слова додаванням до твірної основи префікса: важливий — архіважливий, правда — неправда, що — ніщо, ліс — праліс.

Зверніть увагу! При творенні нових слів за допомогою префікса частиномовна належність слова не змінюється (від іменника за допомогою префікса утворюються тільки іменники, від дієслова — лише дієслова, від прикметника — прикметники тощо).

Префіксально-суфіксальний спосіб — це творення нових слів шляхом одночасного додавання до твірної основи префікса і суфікса: свічка — підсвічник, турбота — безтурботний.

Суфіксальний спосіб — утворення нового слова додаванням до твірної основи суфікса: ніжн-ий — ніжність, загрозлив-ий — загрозливо.

Безсуфіксальний (безафіксний) спосіб — це утворення нового слова від твірної основи без додавання суфіксів і префіксів: молодий — молодь, а також відкиданням суфіксів у твірних основах дієслів: виход-и-ти — вихід, насип-а-ти — насип.

Складання слів або основ — це утворення нових слів шляхом об’єднання в одне слово кількох основ або слів. При основоскладанні утворюються складні слова за допомогою сполучних голосних о або с: пилосос, хлібороб, місяцехід. При словоскладанні утворюються складені слова: чорний-чорний, батько-мати, хліб-сіль.

Перехід з однієї частини мови в іншу — це утворювання нового слова шляхом переходу слова однієї частини мови в іншу без зміни форми: На набережній вулиці ввечері завжди дуже багато відпочивальників (на вулиці якій? — прикметник) — На набережній увечері дуже багато відпочивальників (де? — іменник); Учительська кімната (яка? — прикметник) — Зайшов в учительську (куди? — іменник); Черговий учень (який? — прикметник) — Черговий приніс крейду (хто? — іменник).

Виконайте контрольний тест

На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестам не можна користуватися підручниками, посібниками, довідниками, словниками тощо.

Тест 2 (контрольний)

Завдання 1—12 мають по п 'ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть правильну, на Вашу думку, відповідь і позначте її.

1. Слово сміється вжите в переносному значенні в рядку

А хлопчина сміється

Б сонечко сміється

В сміється від лоскоту

Г заливисто сміється

Д сміється з моїх слів

2. Усі слова є однозначними в рядку

А косинус, долоня, голка, жіноцтво

Б жонглер, міст, ефедрин, гуртожиток

В газозварник, лікар, учитель, футболіст

Г абориген, атол, клон, склодув

Д тесляр, ямб, фунікулер, морфологія

3. На основі синонімії утворений вислів

А 3 пустого в порожнє не переллєш.

Б 3 великої хмари малий дощ буває.

В У здоровім тілі — здорова душа.

Г Легше брати, ніж віддавати.

Д 3 чужого добра не будуй двора

4. Словосполучення з омонімами

А сімейна пара — нараз вуст іде

Б золоті прикраси — золоті руки

В зламати деревце — зламані віру

Г залізна воля — залізні відра

Д схопили за руку — схопили з півслова

5. Помилка в слововживанні допущена в словосполученні

А громадянське суспільство

Ь громадський транспорт

В громадська війна

Г цивільний шлюб

Д громадянські права

6. Архаїзм ужитий у реченні

А Доброликості, що сліпила колись дівкам очі, ніби й не було.

Б 3 іменами витязів на устах, з бажанням подвигу у серці і засинали хлопчики.

В «Виходить, небораче, збився з дороги?» — запитав старий Шаламай.

Г Сонце ніжне, турботливе, пестило якийсь час бліді її ланіти.

Д Одного разу огир зірвався з припону і поніс його в степи.

7. Історизми — це

А нові слова, що виникають у мові.

Ь слова, засвоєні українською мовою з інших мов.

В назви понять і предметів, що вийшли з ужитку.

Г слова, що використовуються групами людей однієї професії.

Д слова, що вийшли з ужитку, бо замінені сучасними відповідниками.

8. Неправильно витлумачений фразеологізм

А виткнути носа (з’явитися)

Б хоч в око стрель (дуже темно)

В як на долоні (дуже легко)

Г ряст топтати (жити)

Д на широку ногу (розкішно)

9. Синонімом до слова нерухомо є фразеологізм

А котові хвоста зав’язати

Б з колиски

В як колода

Г кінь не валявся

Д лягти кістьми

10. Антонімом до фразеологізму зуби з’істи є зворот

А пройти крізь сито й решето

Б собаку з’їсти

В пошити в дурні

Г побувати в бувальцях

Д не бачити смаленого вовка

11. Зайве за морфемною будовою слово є в рядку

А вимір, заїзд праліс, випас

Б перехід, прадід, під’їзд, переказ

В ралі, шасі, івасі, завтра, бігуді

Г абикого, скажу, поділю, деякі

Д метро, пальто, ситро, доміно

12. Префіксальним способом утворене слово

А узбочина

Б переліт

В розкрадання

Г переїдання

Д підклас

Бланк відповідей А

У завданнях 1-12 правильну відповідь позначайте тільки так: [X]