УКРАЇНСЬКА МОВА - Обов’язковий іспит ДПА і ЗНО 2018
Частина 1. 10 КЛАС. І СЕМЕСТР (1—27 дні)
Тема 5. ЛЕКСИКА. ФРАЗЕОЛОГІЯ. БУДОВА СЛОВА ТА СЛОВОТВІР
Опрацювавши цей розділ, Ви зможете: поновити знання з тем:
- Лексикологія як учення про слово. Лексичне значення слова. Багатозначні й однозначні слова. Пряме та переносне значення слова
- Омоніми. Синоніми. Антоніми.
- Лексика української мови за походженням.
- Загальновживані слова Професійна, діалектна, розмовна лексика. Терміни.
- Лексика української мови з погляду активного й пасивного вживання.
- Нейтральна й емоційно забарвлена лексика.
- Фразеологізми. Приказки, прислів’я, афоризми.
- Будова слова. Основа слова й закінчення.
- Значущі частини слова
- Словотвір. Твірні основи при словотворенні.
- Основні способи словотворення в українській мові.
- Складні слова. Способи їх творення;
пояснювати лексичні значення слів;
добирати до слів синоніми й антоніми та використовувати їх у мовленні;
уживати слова в переносному значенні;
знаходити в тексті й доречно використовувати в мовленні вивчені групи слів;
пояснювати значення фразеологізмів, приказок, прислів’їв, крилатих висловів, правильно й комунікативно доцільно використовувати їх у мовленні;
відділити закінчення слів від основи, членувати основу на значущі частини, добирати спільнокореневі слова, слова з однаковими префіксами й суфіксами;
розрізняти форми слова й спільнокореневі слова правильно вживати їх у мовленні; визначати спосіб творення слів.
Перевірте свої знання
Виконайте тест 1. На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестом не можна користуватися підручниками, посібниками, довідниками, словниками тощо.
Тест 1 (вхідний)
Завдання 1—12 мають по п ’ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть правильну, на Вашу думку, відповідь і позначте її.
- Замість слова інформаційний слід ужити слово інформативний у реченні
А Засоби масової комунікації все частіше переходять на електронні інформаційні носії.
Б На нашому телеканалі заплановано випуск нової інформаційної програми.
В Знайдена в Інтернеті стаття виявилася досить інформаційною, а тому дуже корисною.
Г Виставка підручників стала інформаційним приводом для висвітлення реформ освіти.
Д Новітні інформаційні технології допомагають швидко розв'язувати важливі питання.
- Усі слова є синонімами в рядку
А дружно, злагоджено, синхронно, одностайно
Б екскурсовод гід провідник, помічник
В загарбати, підкорення, захопити, підкорити
Г навзнак, горілиць, голічерева натщесерце
Д ґрунтовний, глибокий, повний, вичерпний
- Омоніми використано в реченні
А Ти будь не скупердяй, не скнара і знай батьківські заповіти.
В Веснонько любая, часу не гай, найскоріше прилинь у наш гай.
В Якщо у тілі душа крилата — що їй хороми, що їй палати.
Г Народові потрібні не виграні битви, не втішання славою і волею, а майбуття.
Д Слова линяють лиш від позолоти, іржавіють від фальші та прикрас.
- Правильно вжито іменник у словосполученні
А президентська кампанія
В інформаційна кампанія
В кампанія злодіїв
Г кампанія-імпортер
Д посівна кампанія
- Діалектизми — це слова,
А засвоєні українською мовою з інших мов.
В уживані на позначення конкретних понять певної галузі.
В уживані групами людей спільної професії.
Г уживання яких обмежене певною територією.
Д уживані на позначення застарілих понять і предметів.
- Спільнокореневими є слова рядка
А скрипіти, скрипіт, скрипун, скрипка
Б нелюдський, привселюдно, вселенський, людний
В малюючи, намальовано, мальтійський, малюнок
Г гірше, грішно, погіршуючи, гірко
Д водопостачання, водити, водичка, зневоднення
- Правильно поділені на морфеми всі слова рядка
А чит/ець, щедр/ість, с/тривож/ен/о, о/зим/ин/а
Б загад/ка, о/зер/о, при/дорож/н/ій, до/від/ник
В круго/зір, до/повн/ен/ий, під/тримк/а по/дар/у/нок
Г най/кращ/ий, під/літ/ок, пан/ноч/к/а ясн/о/ок/ий
Д сучас/н/ий, гот/ува/ти/ся, папер/ов/ий, по/сіб/н/ик
- Нульове закінчення мають усі слова рядка
А пінгвін, утеплювач, удень
Б юнь, загибель, ніяк
В вагон, закордон, пансіонат
Г тепер, джміль, старець
Д ошийок, пальто, товариш
- Установіть відповідність між архаїзмами та сучасними відповідниками
1 шуйця |
А права рука |
2 десниця |
Б ліва рука |
3 ланіти |
В плечі |
4 рамена |
Г щоки |
5 каламар |
Д чорнильниця |
- Установіть відповідність між чужомовними словами та українськими відповідниками
1 пафос |
А спостереження |
2 паритет |
Б рівність |
3 харизма |
В зустріч глав держав |
4 саміт |
Г піднесення |
5 моніторинг |
Д обдарованість |
Е згода |
|
Є висвітлення |
- Доберіть тлумачення до кожного фразеологізму
1 китайська грамота |
А що-небудь безглузде |
Б документ, що не має юридичної сили |
|
В що-небудь недоступне для розуміння |
|
Г китайська система письма |
|
2 ловити на ходу |
А не упускати якоїсь можливості |
Б цінувати час |
|
В марно витрачати час |
|
Г відразу сприймати, засвоювати що-небудь |
|
3 мага халепу |
А зазнати неприємності |
Б володіти чим-небудь |
|
В думати про щось, не виявляючи свои думок |
|
Г бути розумним, розсудливим |
|
4 круто заміс місити |
А іти, їхати по розмитій дорозі |
Б уживати рішучих заходів |
|
В несправедливо звинувачувати кого-небудь у чомусь |
|
Г оцінювати когось суб’єктивно |
- Установіть відповідність між словами і способами їх творення.
1 префіксальний |
А збагатити |
2 префіксально-суфіксальний |
Б відхід |
3 складання основ |
В юність |
4 безсуфіксальний |
Г колискова (іменник) |
5 суфіксальний |
Д світлошкірий Е задовгий |
Бланк відповідей А
У завданнях 1-12 правильну відповідь позначайте тільки так: [X]
Теоретична частина
ЛЕКСИКА
Лексикологія (від гр. lexikon — словник + logos — учення) — це розділ науки про мову, який вивчає словниковий склад мови, або лексику. Предметом розгляду лексикології є слово.
Слово — це найменша самостійна одиниця мови.
Ознаки слова:
— кожне слово має фонетичну оформленість;
— слова мають певне значення;
— кожне слово належить до якоїсь частини мови;
— слова — це відтворювані одиниці: ми їх не утворюємо кожного разу, а відтворюємо.
Кожне повнозначне слово може мати одне або кілька значень.
Слова, які мають одне значення, називаються однозначними. Це найчастіше власні назви, назви конкретних понять та терміни: Буг, Київ, Говерла, парта, тролейбус, підручник, ямб, косинус, суфікс.
Багатозначними називаються слова, які мають кілька значень. Наприклад: гардероб — це 1) шафа для одягу; 2) приміщення в громадському будинку, де зберігається верхній одяг; роздягальня; 3) увесь одяг однієї людини (переносне).
Пряме й переносне значення слова
У багатозначних слів розрізняють пряме й переносне значення.
Пряме — основне, головне, первинне значення слова
Переносне значення виникає шляхом переносу назв з одного явища дійсності на інше за подібністю, спільністю їхніх ознак: пор.: Сім 'я вечеря коло хати (Т. Шевченко) і Земля повечеряла сонцем (М. Коцюбинський). Слово, ужите в переносному значенні, образно характеризує предмет, дію чи ознаку.
Різновидами переносного значення слова є метафора, метонімія та синекдоха
Омоніми, синоніми, антоніми
Слова можуть вступати в омонімічні, синонімічні й антонімічні відношення.
Омоніми — це слова однакові за звучанням, але різні за значенням: люлька1 — прилад для паління тютюну; люлька2 — те саме, що колиска.
Серед омонімів вирізняють:
— омоформи — слова різних частин мови, що однаково пишуться і звучать тільки в певній граматичній формі: мати (іменник) і мати (інфінітив); мила (прикметник жіночого роду) і мила (дієслово минулого часу);
— омофони — це слова, які пишуться по-різному, але вимовляються однаково: навіз (дієслово минулого часу) і на віз (прийменник з іменником); по нашому (прийменник із займенником) і по-нашому (прислівник); мине (дієслово) і мене (займенник);
— омографи — це слова однакові за написанням, але різні за вимовою: приклад і приклад; дорога і дорога.
Синоніми — це слова, різні за звучанням і написанням, але однакові або близькі за значенням: сміливий — відважний, хоробрий, безстрашний; говорити — казати, мовити, ректи, пащекувати; робота — праця труд.
Синоніми об’єднують у синонімічні ряди.
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!
Синонімічний ряд містить слова однієї частини мови: будинок, будівля, споруда.
Антоніми — це слова однієї частини мови, які мають протилежні значення: мокрий — сухий, далеко — близько, говорити —мовчати, день — ніч.
Багатозначне слово може мати кілька різних антонімів: свіжий хліб — черствий хліб, свіжа газета — учорашня газета; тахіні голос — гучний голос, тайні вітер — сальний вітер.
Лексика української мови за походженням
У лексичному складі мови виокремлюють власне українські слова та запозичені слова.
Власне українські слова |
Запозичені слова |
слова, утворені в різні періоди розвитку української мови: громада, галузь, паляниця, лелека, смуга, хвиля, баритися, уряд, криниця, стеля, спідниця, узвар, мірошник, олійня, соняшник, цукроварня, добробут, зміст, мрія, надія, поступ, розпука, свідомість, сумнів, уважність, уява, халепа, високоякісний, кмітливий, мужній, обачний, полохливий, сумлінний, чемний, біля, посеред, задля, проміж, та, але, чи, аби, немовби, хай, нехай, ось, цить, чур, овва, добридень тощо |
слова, що засвоєні українською мовою з інших мов Зі старослов’янської: боязнь, страждати, чистота, юнак, глас, глава, предтеча тощо. Зі старогрецької: апостол, ікона, євангеліє, політика, утопія, гідросфера, економія, біологія, олімпіада тощо. Із латини: імперія, лінія, радіус, інфінітив, префікс, атестат, університет, диригент тощо. Із німецької: кран, муфта, шифер, штукатур, гастролі, мольберт, форзац тощо. Iз французької: департамент, ідеаліст, артист, роль, батальйон, команда, тротуар, трюмо, делікатес тощо. 3 англійської: бульдозер, тролейбус, фільм, джаз, сквер, бартер, дисконтний, боулінг, ремікс, ток-шоу, Інтернет тощо. 3 італійської: бензин, брутто, валюта, інкасатор, нетто, фіаско тощо. 3 іспанської: какао, карамель, кокаїн тощо. Із японської: івасі, дзюдо, караоке, карате тощо. Із китайської: феншуй, го тощо. Із російської: одіяло, хникати, тупик, узор, самовар, рудник, пилосос, завод, духовка, спецназ тощо. І з польської: поєдинок, ковадло, пан, скарга, тлумачити, шикувати, прагнення, брунатний, кепський тощо |
Лексика української мови з погляду активного й пасивного вживання
Слова, які активно вживаються всіма носіями мови, називають загальновживаними, вони належать до активної лексики: школа, агітувати, маловідомий тощо.
Пасивна лексика
Застарілі слова |
Нові слова |
історизми — слова, які вийшли з активного вжитку у зв’язку зі зникненням понять, предметів, явищ, які вони називали: воєвода, рекрут, кріпак, Золота Орда; архаїзми — це слова, які витіснилися з активного вжитку іншими словами: піїт — поет; десниця — права рука; тать — розбійник |
неологізми — нові слова, що нещодавно ввійшли в мову: менеджер, сайт, мобільний телефон, факс; оказіоналізми — індивідуальні авторські утворення: бронзокосий квітень (Б. Олійник), нижчеспиння (М. Стельмах); бабусенція (І. Драч) |
Діалектизми — слова, уживання яких обмежене певною територією: файний (гарний), бараболя (картопля), мешти (черевики) тощо.
Професіоналізми — слова, уживані людьми певної професії: зяб, озимина, сівозміна (у сільському господарстві); нотування, крос-курс, аваль (у фінансовій галузі); реанімація, лейкоцитоз, отит (у медицині).
Терміни — слова, що позначають чітко окреслені наукові поняття в певній галузі: катет, інтеграл, диференціальне рівняння, біогеоценоз, гетерозигота, лірика, строфа, анапест тощо.
Нейтральна й емоційно забарвлена лексика
До нейтральної належить загальновживана, наукова, офіційно-ділова лексика.
Емоційно забарвлена лексика — слова, що виражають різні почуття, душевні переживання людини: любий, прекрасний, мерзенний, блакить, відлуння, лілея, сизокрилий тощо.
ФРАЗЕОЛОГІЯ
Фразеологізми (фразеологічні одиниці, фразеологічні звороти) — це нерозкладні цілісні словосполучення, що виражають одне поняття. Наприклад: дати драла — утекти; хоч греблю гати — дуже багато: зо царя Панька — дуже давно.
Ознаки фразеологізмів такі:
— мають постійний лексичний склад;
— як і слова, відтворюються в процесі спілкування;
— їхнє значення цілісне;
— можуть мати омоніми, синоніми, антоніми (фразеологічні омоніми: пустити півня1 — підпалити і пустити півня2 — сфальшивити при співі; фразеологічні синоніми: тяп-ляп, через пень-колоду, п’яте через десяте; фразеологічні антоніми: стріляний горобець — жовтороте пташеня);
— у реченні функціонують як один член речення.
Близькими до фразеологізмів є прислів’я, приказки і крилаті слова.
Прислів'я і приказки — це, як правило, повні речення, які втілюють життєвий досвід народу: Яке коріння, таке й насіння.
Крилаті слова — це широко вживані штучні вислови видатних людей: І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (Т. Шевченко).
БУДОВА СЛОВА
У повнозначних словах розрізняють основу й закінчення. Основа слова виражає його лексичне значення, закінчення — граматичні значення. Основу можна розкладати на префікс, корінь і суфікс. Префікс, корінь, суфікс, закінчення — це значущі частини слова, або морфеми.
Основа слова — це частина слова без закінчення: школ-а, приречен-ий, малюй-емо.
Корінь — головна частина слова, яка містить основне лексичне значення. Це спільна частина споріднених слів: дід, дідова, дідівський, прадід, дідизна.
Префікс — частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для творення нових слів (пре-чудовий, на-милений, архі-важливий) або форм слова (наприклад форм доконаного виду: с-фотографувати).
Суфікс — це частина слова, яка стоїть після кореня перед закінченням і служить для творення нових слів (козак — козацтво, учити — учитель, боротися — боротьба, перечитати — перечитувати, написати — написаний) або форм слова (наприклад форм минулого часу: чита-л-а).
Закінчення — це змінна частина слова, яка утворює різні форми слова і служить для зв’язку слів у реченні: думк-и, зів’ял-им, хат-ою.
Закінчення, яке в певній формі відмінюваного слова не має матеріального вираження, називають нульовим: юністьо — юност-і, Київо — Києв-а, повечеряво — повечерял-а, мрій-а —мрійо.
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!
Не мають закінчення незмінювані слова:
— невідмінювані іменники: кашне, хачапурі, пюре;
— прислівники: верхи, по-нашому, униз;
— дієслова в неозначеній формі: казати (казать);
— дієприслівники: говорячи, відчувши, приєднавшись.
Такі слова містять лише основу: тише, верхи, казати, говорячи.
СЛОВОТВІР
Словотвір — це утворення нових слів. Нові слова утворюються не безпосередньо від коренів, а від основ. Основа, від якої утворюється нове слово, називається твірною. Наприклад, основа учи є твірною для слова учитель, основа учитель — є твірною для слова учительський.
Основу, утворену від іншої основи за допомогою словотворчих засобів, називають похідною: сходженн-я, земляи-ий.
Основу, яка має тільки корінь, називають непохідною: земл-я, плащ, стіл.
Основними способами словотворення є префіксальний, префіксально-суфіксальний, суфіксальний, безсуфіксальний (безафіксний), складання слів або основ, перехід з однієї частини мови в іншу.
Префіксальний спосіб — це утворення нового слова додаванням до твірної основи префікса: важливий — архіважливий, правда — неправда, що — ніщо, ліс — праліс.
Зверніть увагу! При творенні нових слів за допомогою префікса частиномовна належність слова не змінюється (від іменника за допомогою префікса утворюються тільки іменники, від дієслова — лише дієслова, від прикметника — прикметники тощо).
Префіксально-суфіксальний спосіб — це творення нових слів шляхом одночасного додавання до твірної основи префікса і суфікса: свічка — підсвічник, турбота — безтурботний.
Суфіксальний спосіб — утворення нового слова додаванням до твірної основи суфікса: ніжн-ий — ніжність, загрозлив-ий — загрозливо.
Безсуфіксальний (безафіксний) спосіб — це утворення нового слова від твірної основи без додавання суфіксів і префіксів: молодий — молодь, а також відкиданням суфіксів у твірних основах дієслів: виход-и-ти — вихід, насип-а-ти — насип.
Складання слів або основ — це утворення нових слів шляхом об’єднання в одне слово кількох основ або слів. При основоскладанні утворюються складні слова за допомогою сполучних голосних о або с: пилосос, хлібороб, місяцехід. При словоскладанні утворюються складені слова: чорний-чорний, батько-мати, хліб-сіль.
Перехід з однієї частини мови в іншу — це утворювання нового слова шляхом переходу слова однієї частини мови в іншу без зміни форми: На набережній вулиці ввечері завжди дуже багато відпочивальників (на вулиці якій? — прикметник) — На набережній увечері дуже багато відпочивальників (де? — іменник); Учительська кімната (яка? — прикметник) — Зайшов в учительську (куди? — іменник); Черговий учень (який? — прикметник) — Черговий приніс крейду (хто? — іменник).
Виконайте контрольний тест
На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестам не можна користуватися підручниками, посібниками, довідниками, словниками тощо.
Тест 2 (контрольний)
Завдання 1—12 мають по п 'ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть правильну, на Вашу думку, відповідь і позначте її.
- Слово сміється вжите в переносному значенні в рядку
А хлопчина сміється
Б сонечко сміється
В сміється від лоскоту
Г заливисто сміється
Д сміється з моїх слів
- Усі слова є однозначними в рядку
А косинус, долоня, голка, жіноцтво
Б жонглер, міст, ефедрин, гуртожиток
В газозварник, лікар, учитель, футболіст
Г абориген, атол, клон, склодув
Д тесляр, ямб, фунікулер, морфологія
- На основі синонімії утворений вислів
А 3 пустого в порожнє не переллєш.
Б 3 великої хмари малий дощ буває.
В У здоровім тілі — здорова душа.
Г Легше брати, ніж віддавати.
Д 3 чужого добра не будуй двора
- Словосполучення з омонімами
А сімейна пара — нараз вуст іде
Б золоті прикраси — золоті руки
В зламати деревце — зламані віру
Г залізна воля — залізні відра
Д схопили за руку — схопили з півслова
- Помилка в слововживанні допущена в словосполученні
А громадянське суспільство
Ь громадський транспорт
В громадська війна
Г цивільний шлюб
Д громадянські права
- Архаїзм ужитий у реченні
А Доброликості, що сліпила колись дівкам очі, ніби й не було.
Б 3 іменами витязів на устах, з бажанням подвигу у серці і засинали хлопчики.
В «Виходить, небораче, збився з дороги?» — запитав старий Шаламай.
Г Сонце ніжне, турботливе, пестило якийсь час бліді її ланіти.
Д Одного разу огир зірвався з припону і поніс його в степи.
- Історизми — це
А нові слова, що виникають у мові.
Ь слова, засвоєні українською мовою з інших мов.
В назви понять і предметів, що вийшли з ужитку.
Г слова, що використовуються групами людей однієї професії.
Д слова, що вийшли з ужитку, бо замінені сучасними відповідниками.
- Неправильно витлумачений фразеологізм
А виткнути носа (з’явитися)
Б хоч в око стрель (дуже темно)
В як на долоні (дуже легко)
Г ряст топтати (жити)
Д на широку ногу (розкішно)
- Синонімом до слова нерухомо є фразеологізм
А котові хвоста зав’язати
Б з колиски
В як колода
Г кінь не валявся
Д лягти кістьми
- Антонімом до фразеологізму зуби з’істи є зворот
А пройти крізь сито й решето
Б собаку з’їсти
В пошити в дурні
Г побувати в бувальцях
Д не бачити смаленого вовка
- Зайве за морфемною будовою слово є в рядку
А вимір, заїзд праліс, випас
Б перехід, прадід, під’їзд, переказ
В ралі, шасі, івасі, завтра, бігуді
Г абикого, скажу, поділю, деякі
Д метро, пальто, ситро, доміно
- Префіксальним способом утворене слово
А узбочина
Б переліт
В розкрадання
Г переїдання
Д підклас
Бланк відповідей А
У завданнях 1-12 правильну відповідь позначайте тільки так: [X]