Частина 2. 10 КЛАС. IІ СЕМЕСТР (28—51 дні)

Тема 7. ЧИСЛІВНИК. ЗАЙМЕННИК

Опрацювавши цей розділ, Ви зможете:

поновити знання з тем:

• Числівник: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

• Розряди числівників за значенням.

• Групи числівників за будовою.

• Типи відмінювання кількісних числівників.

• Порядкові числівники, особливості їх відмінювання.

• Особливості написання числівників.

• Зв’язок числівників з іменниками.

• Займенник: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

• Співвіднесеність займенників з іменниками, прикметниками й числівниками.

• Розряди займенників за значенням: особові, зворотний, присвійні, вказівні, означальні, питальні, відносні, неозначені, заперечні.

• Творення та правопис неозначених і заперечних займенників;

розпізнавати числівники та займенники, визначати їхнє загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, розряди числівників і займенників зазначенням, основні способи їх творення, відмінювання;

відрізняти правильні форми числівників і займенників від помилкових; добирати потрібні форми та використовувати їх у мовленні;

визначати сполучуваність числівників з іменниками.

Перевірте свої знання

Виконайте тест 1. На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестом неможна користуватися підручниками, посібниками, довідниками, словниками тощо.

Тест 1 (вхідний)

Завдання 1—12 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть правильну. на Вашу думку, відповідь і позначте її.

1. Усі слова є числівниками в рядку

А дванадцять, п’ятнадцять, триповерховий

Б сто вісімдесятий, тисяча дев’ятсот, одна третя

В п’ятсот, чотири цілих дві десятих, уперше

Г вісім тисяч, потроїти, десятимільйонний

Д двадцятий, пара, чотириста сімдесятий

2. Числівник — повнозначна частина мови, що означає

А дію або стан

Б предмет

В кількість предметів або їхній порядок при лічбі

Г ознаку предмета

Д ознаку дії або ознаку іншої ознаки

3. Кількісними є обидва числівники рядка

А двісті, дванадцятий

Б триста, тридцятий

В чотириста, чотиритисячний

Г п’ятсот, п’ятнадцять

Д шістсот, шостий

4. Слова нуль, тисяча, мільйон, мільярд, трильйон відмінюються за зразком

А кількісних числівників

Б порядкових числівників

В іменників

Г прикметників

Д займенників

5. Правильними є всі відмінкові форми числівників у рядку

А сто сімдесят сьомого, двомастами п’ятидесяти двома

Б двомастами шістдесятьма двома, ста сорока дев’ятьом

В триста сімдесят шести, вісімсот сорок вісім

Г шестистам сорока трьом, у двохстах тридцять одному

Д дев’ятсот сімдесят чотири, двумстам двадцяти семи

6. Оберіть правильне пояснення щодо відмінювання порядкових числівників одинадцятий, тридцятий

А порядкові числівники із закінченням -ий відмінюються як іменники другої відміни

Б порядкові числівники із закінченням -ий відмінюються як прикметники твердої групи

В порядкові числівники із закінченням -ий відмінюються як неозначено-кількісні числівники

Г порядкові числівники із закінченням -ий відмінюються як присвійні займенники

Д порядкові числівники із закінченням -ий відмінюються як дробові числівники

7. Збірними є всі числівники в рядку

А троє дівчат; двоє хлопчиків, три жінки

Б четверо гусят, троє поросят, шестеро цуценят

В шестеро студентів, сім викладачів, восьмеро засновників

Г десять переможців, одинадцятеро учасників, дванадцятеро кращих

Д двоє дверей, три доби, четверо спортсменів

8. Замість крапок у реченні «На моє запрошення прийшов чоловік років...» має бути слово

А п’ятдесят

Б п’ятидесяти

В п'ятдесятьох

Г п’ятьох десятьох

Д п’ятдесяти

9. Помилка в узгодженні числівника з іменником є в рядку

А три цілих п’ять сотих метрів

Б п’ять цілих чотири десятих гектара

В шість цілих одна десята центнера

Г сім цілих дві сотих карата

Д чотири цілих три десятих бареля

10. Займенники кожен і всілякий є

А особовими

Б відносними

В неозначеними

Г означальними

Д вказівними

11. Через дефіс пишуться всі займенники рядка

А аби/хто, будь/що. казна/чий, ні/хто

Б ані/який, будь/хто, хтозна/кого, чий/небудь

В де/котрий, що/небудь, ні/скільки, що/сь

Г будь/чий, казна/яка, хтозна/кому, який/небудь

Д ні/якою, чий/сь, будь/з/ким, хтозна/на/чому

12. Разом треба писати всі займенники рядка

А аби/з/ким, аби/хто, де/який

В де/що, де/кого, будь/у/кого

В хтозна/чому, аби/якій, ні/що

Г ні/чим, аби/що, де/котрий

Д ні/перед/ким, ні/з/чим, яке/сь

Бланк відповідей А

У завданнях 1-12 правильну відповідь позначайте тільки так: [Х]

Теоретична частина

ЧИСЛІВНИК

Числівник — це повнозначна частина мови, яка означає кількість предметів або їхній порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий? Наприклад: п’ять, двадцять три, шостий, одинадцятий.

За знаменним і граматичними ознаками числівники поділяються на кількісні і порядкові:

Кількісні (скільки?)				Порядкові (котрий?)
Власне кількісні	Дробові	Збірні	Неозначено-кількісні
один, чотири, тринадцять, двісті п'ять, тисяча	півтора, дві чверті, шість п’ятнадцятих	двоє, обидва, шестеро, сімнадцятеро	багато, кілька, кільканадцять	перший, двадцятий, сьомий, триста п'ятдесят восьмий

За будовою кількісні і порядкові числівники поділяються на прості, складні і складені:

Прості	Складні	Складені
мають тільки один корінь: два, п’ять, сорок, сто, мільйон, десятий	пишуться одним словом, але мають у своєму складі два і більше коренів: дванадцять, тридцять, чотириста, п’ятисотий, кільканадцятеро, вісімдесят	складаються з двох або більше окремих слів: сорок сім, п ’ять сьомих, триста дев'яносто вісім, дві тисячі шостий, кілька тисяч

Кількісні числівники

Кількісні числівники означають кількість предметів або число (три, чотирнадцять) і відповідають на питання скільки? Вони змінюються за відмінками, а в реченні бувають підметом (Чотири більше трьох) або додатком (Десять ділиться на п’ять без остачі).

За значенням кількісні числівники поділяються на кілька груп: власне кількісні, неозначено-кількісні, збірні та дробові.

Відмінювання кількісних числівників

Числівник один відмінюють за родами, числами та відмінками, як займенник той.

Відмінки	Однина			Множина
	Чоловічий рід	Середній рід	Жіночий рід
Н.	один	одне, одно	одна	одні
Р.	одного	одного	однієї/одної	одних
Д.	одному	одному	одній	одним
Зн.	як у Н. чи Р.	одне, одно	одну	як у Н. чи Р.
Ор.	одним	одним	однією/одною	одними
М.	(на) одному/однім	одному/однім	одній	одних

Числівники два, три, чотири, кілька, багато і всі збірні відмінюють за зразком відмінювання числівника два (у збірних числівниках у непрямих відмінках суфікс -еро- відпадає).

Відмінки	Власне кількісні		Неозначено-кількісні	Збірні
Н.	два, дві	три	кілька	п’ятеро
Р.	двох	трьох	кількох	п’ятьох
д.	двом	трьом	кількам	п’ятьом
Зн.	як у Н. чи Р.	як у Н. чи Р.	як у Н. чи Р.	як у Н. чи Р.
Ор.	двома	трьома	кількома	п’ятьма/п’ятьма
М.	(на) двох	трьох	кількох	п’ятьох

Зверніть увагу! Числівники чотири (четверо) і багато в орудному відмінку мають закінчення -ма: чотирма, багатьма. Числівники обидва, обидві, обоє в непрямих відмінках мають форми обох, обом, обома.

Числівники від п’яти до вісімдесяти (крім сорок), кільканадцять, кількадесят відмінюють, як п'ять.

Н. в.	п’ять	сім	вісім	п'ятдесят
Р. в.	п’яти (-тьох)	семи (сімох)	восьми (вісьмох)	п’ятдесяти (-тьох)
Д. в.	п’яти (-тьом)	семи (сімом)	восьми (вісьмом)	п'ятдесяти (-тьом)
Зн. в.	п’ять (-тьох)	сім (сімох)	вісім (вісьмох)	п’ятдесят (-тьох)
Ор. в.	п’ятьма (-тьома)	сьома (сімома)	вісьма (вісьмома)	п'ятдесятьма (-тьома)
М. в.	(на) п’яти (-тьох)	семи (сімох)	восьми (вісьмох)	п'ятдесяти (-тьох)

Числівники цієї групи можна також відмінювати, як і збірний числівник п'ятеро.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!

У складних числівниках п'ятдесят — вісімдесят відмінюють лише другу частину.

Числівники сорок, дев’яносто, сто в усіх відмінках, окрім називного і знахідного, мають однакове закінчення -а.

Н. в.	сорок	дев'яносто	сто
Р. в.	сорока	дев’яноста	ста
Д. в.	сорока	дев’яноста	ста
Зн. в.	сорок	дев'яносто	сто
Ор. в.	сорока	дев'яноста	ста
М. в.	(на) сорока	дев'яноста	ста

У складних числівниках від двохсот до дев'ятисот, а також кількасот відмінюють обидві частини за таким зразком:

Н. в.	триста	п’ятсот
Р. в.	трьохсот	п'ятисот
Д. в.	трьомстам	п’ятистам
Зн. в.	триста	п'ятсот
Ор. в.	трьомастами	п'ятьмастами
М. в.	(на) трьохстах	п’ятистах

Числівники тисяча, мільйон, мільярд відмінюються, як іменники відповідних відміни і групи.

Відмінювання дробових числівників

У дробових числівниках чисельник відмінюють, як відповідний кількісний числівник, а знаменник — як порядковий. До того ж після числівника два, три, чотири знаменник ставлять у формі називного відмінка множини, а після п'ять і більше — у формі родового множини: дві треті (частини), три шості (частини), чотири восьмі (частини), дев’ять десятих (частин).

Н. в.	одна п’ята	сім десятих
Р. в.	однієї п’ятої	семи десятих
Д. в.	одній п’ятій	семи десятим
Зн. в.	одну п’яту	сім десятих
Ор. в.	однією п’ятою	сьома десятими
М. в.	(на) одній п’ятій	семи десятих

Зв’язок числівників з іменниками

Числівник один узгоджується з іменниками: один стіл, одна країна, одно (одне) вікно. Числівник одні сполучається з множинними іменниками: одні ножиці, штани.

Числівник два вживається в чоловічому і середньому роді (два майдани, два міста) та в жіночому роді (дві річки).

Після числівників два, три, чотири та складених числівників із такими останніми складовими іменники мають форму називного множини: два параграфи, двадцять три кімнати, сорок чотири студенти.

З іменниками IV відміни вживаються збірні числівники: двоє курчат, троє дитинчат, четверо козенят.

Після числівників п’ять і наступних за ним іменники вживаються в родовому множини: п'ять хлопців, десять збірок, триста двадцять вісім очок.

Із числівниками нуль, тисяча, мільйон, мільярд, трильйон тощо вживаються іменники в родовому відмінку множини: тисяча кубометрів, мільйон гривень. Порівняйте: така сама форма іменника — з іменниками пара, десяток, дюжина, сила, маса, у значенні яких є вказівка на кількість: десяток яєць, маса недоліків; іменники ж половина, третина, чверть із кількісним значенням частини чогось вимагають після себе іменника в родовому відмінку — як однини (половина відра, третина колективу, чверть урожаю), так і множини (половина студентів, чверть книжок).

Неозначено-кількісні числівники (багато, небагато, кілька, кільканадцять, кількадесят, кількасот, декілька) та збірні числівники (двоє, троє тощо) вживаються з іменниками в родовому множини: декілька століть, багато хмар, троє дівчат.

Після дробових числівників іменники вживаються у формі родового однини: одна друга числа, нуль цілих дві десятих гектара. Але, якщо після числівника вживається слово іменник половина, будуємо словосполучення так, як вимагає числівник: дві з половиною доби (бо дві доби з половиною), сім з половиною кілометрів (бо сім кілометрів з половиною).

Числівники півтора, півтори сполучаються з іменниками в родовому відмінку однини, а півтораста — із родовим множини: півтора метра, півтори доби, півтораста кілограмів.

Порядкові числівники

Порядкові числівники означають порядок предметів при лічбі (перший, сімнадцятий) і відповідають на питання котрий? Вони змінюються подібно до прикметників за відмінками, родами і числами. У реченні такі числівники виконують функцію означення (Перший крок є найважчим), а також іменної частини складеного присудка (Наш спортсмен був лише другим).

Відмінювання порядкових числівників

Порядкові числівники змінюють за родами, числами й відмінками, як прикметники: третій — як прикметники м’якої групи, усі інші — як прикметники твердої групи.

Порядкові числівники узгоджуються з іменниками в роді, числі й відмінку: друга категорія, сто двадцять восьма стаття.

Н. в.	двісті п'ятдесят шостий
Р. в.	двісті п’ятдесят шостого
Д. в.	двісті п’ятдесят шостому
Зн. в.	як у Н. чи Р.
Ор. в.	двісті п’ятдесят шостим
М. в.	(на) двісті п'ятдесят шостому

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!

У складених порядкових числівниках відмінюють тільки останнє слово.

ЗАЙМЕННИК

Займенник як частина мови

Займенник — це самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх.

Займенники змінюються за відмінками (я — мене, мені, мною; ви — вас, вам; ніхто — нікого, нікому; щось — чогось, чомусь). Займенники, які вказують на ознаки, змінюються ще й за родами і числами (мій, моя, моє, мої; інший, інша, інше, інші; чий-небудь, чия-небудь, чиє-небудь, чиї-небудь).

У реченні займенники відіграють роль підмета (Вона посміхнулась, красива і сива, як доля... (Б. Олійник)), додатка (Мені настала пора вечірня косить отаву (Б. Олійник)), означення (На кожну мою удачу в очах твоїх мідь цвіте (Б. Олійник)), частин іменного складеного присудка («Я твій» — десь чують дідугани (П. Тичина)).

За значенням займенники поділяються на дев’ять розрядів:

особові: я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони;

зворотний: себе (не має форми називного відмінка);

присвійні: мій, наш, твій, ваш, його, її, їхній;

вказівні: той, цей, такий, стільки;

означальні: весь, всякий, сам, самий, кожний, інший, жодний;

неозначені: дехто, дещо, деякий, хтось, щось, якийсь, хто-небудь, що-небудь, будь-хто, будь-що, будь-який, абихто, абищо, абиякий, хтозна-що, казна-що, казна-хто (утворюються від відносних за допомогою часток аби-, де-, -сь, хтозна-, казна-, будь-, -небудь);

заперечні: ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий, ніскільки;

питальні: хто? що? який? чий? котрий? скільки? (вживають для оформлення запитання в питальних реченнях);

відносні: хто, що, який, чий, котрий, скільки (вживають у ролі сполучних слів для приєднання підрядних речень до головних).

Правопис займенників

Найбільші труднощі викликає правопис заперечних та неозначених займенників.

Заперечні займенники утворюються від відносних за допомогою префікса ні- (пишуть разом): ніхто, нічого, нічим, ніякий, ніякого, ніякому, ніскільки.

Неозначені займенники пишуть:

Разом	Через дефіс
Утворені від відносних за допомогою часток аби-, де-, -сь: абияка, дещо, хтось	Утворені від відносних за допомогою часток хтозна-, казна-, бозна-, будь-, -небудь: будь-хто, казна-що, хто-небудь

Зверніть увагу! Якщо в непрямих відмінках у неозначених і заперечних займенниках між часткою й займенником є прийменник, усі частини пишуть окремо: абихто — абиким — аби з ким; будь-що — до будь-чого — будь до чого; ніхто — нікого — ні від кого.

Виконайте контрольний тест

На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестом не можна користуватися підручниками, посібниками, довідниками, словниками тощо.

Тест 2 (контрольний)

Завдання 1—12 мають по п 'ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть правильну, на Вашу думку, відповідь і позначте її.

1. Усі слова є числівниками в рядку

А п’ятеро, сімка, шістнадцятий, декілька

Б дві третіх, тисяча, утроє, сто одинадцятий

В тринадцятий, подвоїти, сто сім, двадцять

Г два, п’ять сотих, кільканадцятеро, шостий

Д п’ятиярусний, одинадцятеро, дев’ятий, кілька

2. Граматично правильна відповідь на запитання «Котра година?» —

А без десяти шість

Б початок третього

В рівно десять

Г за п’ять перша

Д сім з половиною

3. Правильна форма родового відмінка числівника є в рядку

А тисячі шестисот сімнадцяти

Б восьмисот п’ятидесяти шести

В шестисот семдесяти восьми

Г чотирьохсот сорока шісти

Д двісті двадцяти дев’яти

4. Тільки остання частина змінюється в числівнику

А шістсот

Б шістдесят

В двісті

Г триста

Д дев’ятсот

5. Неправильно вжито іменник у словосполученні

А шестеро бухгалтерів

Б двадцять три відсотки

В п’ять десятих кіловата

Г сто вісімнадцять гектарів

Д сім з половиною метра

6. Правильно поєднано числівник з іменником у реченні

А У восьмому класі двадцять два учня.

Б Цілих три тижня тривала експедиція.

В Чотири виконавця зачарували нас своїм танго.

Г Нова підземна автостоянка має два рівня.

Д На жаль, у нашому хорі — ані одного хлопця.

7. Неправильно побудовано словосполучення

А мільйон євро

Б тисяча доларів

В двісті гривнів

Г триста юанів

Д чотириста єн

8. Усі займенники є неозначеними в рядку

А дечому, якійсь, усяким, аби з ким

Б казна-кому, ніякого, будь-хто, чогось

В абичим, деякою, чому-небудь, якась

Г кому-небудь, казна-чого, чимось, чим

Д нічий, чого-небудь, кимсь, дечого

9. Означальний займенник ужито в реченні

А Дівчині хочеться щось спитати в парубка, та делікатність стримує.

Б Щоб жить — ні в кого права не питаюсь!

В Ця печаль забрідала і в людське серце...

Г 3 кожним днем він вільніше почувався і в школі, і на людях.

Д Ось такий і є вересень: удень надійний, уночі тривожний.

10. Потребує редагування речення

А Усім нам дуже пощастило.

В Їхніми творами досі захоплюються.

В Крім неї, ніхто більше не прийшов.

Г Завдяки їм ми нарешті зустрілися.

Д Я прекрасно провів з їми час.

11. Разом пишуться всі займенники в рядку

А ні/хто, де/який, аби/що, ні/котрий

Б ні/для/кого, ні/який, де/ким, хтозна/що

В ні/чий, будь/який, ні/від/чого, казна/хто

Г аби/що, будь/хто, де/що, казна/що

Д ні/чого, де/кому, аби/який, що/небудь

12. Усі займенникові форми написано правильно в рядку

А у декого, будь-до чого, бозна-що, ні з ким

Б де-який, де з ким, на чийомусь, абиякий

В аби-яка, якась, казна з ким, будь-що

Г із будь-чим, будь із чим, ніякий, казна-чий

Д ні про що, бозна якого, хтозна-кого, у декого

Бланк відповідей А

У завданнях 1-12 правильну відповідь позначайте тільки так: [X]