УКРАЇНСЬКА МОВА - Обов’язковий іспит ДПА і ЗНО 2018
Частина 2. 10 КЛАС. IІ СЕМЕСТР (28—51 дні)
Тема 7. ЧИСЛІВНИК. ЗАЙМЕННИК
Опрацювавши цей розділ, Ви зможете:
поновити знання з тем:
• Числівник: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
• Розряди числівників за значенням.
• Групи числівників за будовою.
• Типи відмінювання кількісних числівників.
• Порядкові числівники, особливості їх відмінювання.
• Особливості написання числівників.
• Зв’язок числівників з іменниками.
• Займенник: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
• Співвіднесеність займенників з іменниками, прикметниками й числівниками.
• Розряди займенників за значенням: особові, зворотний, присвійні, вказівні, означальні, питальні, відносні, неозначені, заперечні.
• Творення та правопис неозначених і заперечних займенників;
розпізнавати числівники та займенники, визначати їхнє загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, розряди числівників і займенників зазначенням, основні способи їх творення, відмінювання;
відрізняти правильні форми числівників і займенників від помилкових; добирати потрібні форми та використовувати їх у мовленні;
визначати сполучуваність числівників з іменниками.
Перевірте свої знання
Виконайте тест 1. На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестом неможна користуватися підручниками, посібниками, довідниками, словниками тощо.
Тест 1 (вхідний)
Завдання 1—12 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть правильну. на Вашу думку, відповідь і позначте її.
1. Усі слова є числівниками в рядку
А дванадцять, п’ятнадцять, триповерховий
Б сто вісімдесятий, тисяча дев’ятсот, одна третя
В п’ятсот, чотири цілих дві десятих, уперше
Г вісім тисяч, потроїти, десятимільйонний
Д двадцятий, пара, чотириста сімдесятий
2. Числівник — повнозначна частина мови, що означає
А дію або стан
Б предмет
В кількість предметів або їхній порядок при лічбі
Г ознаку предмета
Д ознаку дії або ознаку іншої ознаки
3. Кількісними є обидва числівники рядка
А двісті, дванадцятий
Б триста, тридцятий
В чотириста, чотиритисячний
Г п’ятсот, п’ятнадцять
Д шістсот, шостий
4. Слова нуль, тисяча, мільйон, мільярд, трильйон відмінюються за зразком
А кількісних числівників
Б порядкових числівників
В іменників
Г прикметників
Д займенників
5. Правильними є всі відмінкові форми числівників у рядку
А сто сімдесят сьомого, двомастами п’ятидесяти двома
Б двомастами шістдесятьма двома, ста сорока дев’ятьом
В триста сімдесят шести, вісімсот сорок вісім
Г шестистам сорока трьом, у двохстах тридцять одному
Д дев’ятсот сімдесят чотири, двумстам двадцяти семи
6. Оберіть правильне пояснення щодо відмінювання порядкових числівників одинадцятий, тридцятий
А порядкові числівники із закінченням -ий відмінюються як іменники другої відміни
Б порядкові числівники із закінченням -ий відмінюються як прикметники твердої групи
В порядкові числівники із закінченням -ий відмінюються як неозначено-кількісні числівники
Г порядкові числівники із закінченням -ий відмінюються як присвійні займенники
Д порядкові числівники із закінченням -ий відмінюються як дробові числівники
7. Збірними є всі числівники в рядку
А троє дівчат; двоє хлопчиків, три жінки
Б четверо гусят, троє поросят, шестеро цуценят
В шестеро студентів, сім викладачів, восьмеро засновників
Г десять переможців, одинадцятеро учасників, дванадцятеро кращих
Д двоє дверей, три доби, четверо спортсменів
8. Замість крапок у реченні «На моє запрошення прийшов чоловік років...» має бути слово
А п’ятдесят
Б п’ятидесяти
В п'ятдесятьох
Г п’ятьох десятьох
Д п’ятдесяти
9. Помилка в узгодженні числівника з іменником є в рядку
А три цілих п’ять сотих метрів
Б п’ять цілих чотири десятих гектара
В шість цілих одна десята центнера
Г сім цілих дві сотих карата
Д чотири цілих три десятих бареля
10. Займенники кожен і всілякий є
А особовими
Б відносними
В неозначеними
Г означальними
Д вказівними
11. Через дефіс пишуться всі займенники рядка
А аби/хто, будь/що. казна/чий, ні/хто
Б ані/який, будь/хто, хтозна/кого, чий/небудь
В де/котрий, що/небудь, ні/скільки, що/сь
Г будь/чий, казна/яка, хтозна/кому, який/небудь
Д ні/якою, чий/сь, будь/з/ким, хтозна/на/чому
12. Разом треба писати всі займенники рядка
А аби/з/ким, аби/хто, де/який
В де/що, де/кого, будь/у/кого
В хтозна/чому, аби/якій, ні/що
Г ні/чим, аби/що, де/котрий
Д ні/перед/ким, ні/з/чим, яке/сь
Бланк відповідей А
У завданнях 1-12 правильну відповідь позначайте тільки так: [Х]
Теоретична частина
ЧИСЛІВНИК
Числівник — це повнозначна частина мови, яка означає кількість предметів або їхній порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий? Наприклад: п’ять, двадцять три, шостий, одинадцятий.
За знаменним і граматичними ознаками числівники поділяються на кількісні і порядкові:
Кількісні (скільки?) |
Порядкові (котрий?) |
|||
Власне кількісні |
Дробові |
Збірні |
Неозначено-кількісні |
|
один, чотири, тринадцять, двісті п'ять, тисяча |
півтора, дві чверті, шість п’ятнадцятих |
двоє, обидва, шестеро, сімнадцятеро |
багато, кілька, кільканадцять |
перший, двадцятий, сьомий, триста п'ятдесят восьмий |
За будовою кількісні і порядкові числівники поділяються на прості, складні і складені:
Прості |
Складні |
Складені |
мають тільки один корінь: два, п’ять, сорок, сто, мільйон, десятий |
пишуться одним словом, але мають у своєму складі два і більше коренів: дванадцять, тридцять, чотириста, п’ятисотий, кільканадцятеро, вісімдесят |
складаються з двох або більше окремих слів: сорок сім, п ’ять сьомих, триста дев'яносто вісім, дві тисячі шостий, кілька тисяч |
Кількісні числівники
Кількісні числівники означають кількість предметів або число (три, чотирнадцять) і відповідають на питання скільки? Вони змінюються за відмінками, а в реченні бувають підметом (Чотири більше трьох) або додатком (Десять ділиться на п’ять без остачі).
За значенням кількісні числівники поділяються на кілька груп: власне кількісні, неозначено-кількісні, збірні та дробові.
Відмінювання кількісних числівників
Числівник один відмінюють за родами, числами та відмінками, як займенник той.
Відмінки |
Однина |
Множина |
||
Чоловічий рід |
Середній рід |
Жіночий рід |
||
Н. |
один |
одне, одно |
одна |
одні |
Р. |
одного |
одного |
однієї/одної |
одних |
Д. |
одному |
одному |
одній |
одним |
Зн. |
як у Н. чи Р. |
одне, одно |
одну |
як у Н. чи Р. |
Ор. |
одним |
одним |
однією/одною |
одними |
М. |
(на) одному/однім |
одному/однім |
одній |
одних |
Числівники два, три, чотири, кілька, багато і всі збірні відмінюють за зразком відмінювання числівника два (у збірних числівниках у непрямих відмінках суфікс -еро- відпадає).
Відмінки |
Власне кількісні |
Неозначено-кількісні |
Збірні |
|
Н. |
два, дві |
три |
кілька |
п’ятеро |
Р. |
двох |
трьох |
кількох |
п’ятьох |
д. |
двом |
трьом |
кількам |
п’ятьом |
Зн. |
як у Н. чи Р. |
як у Н. чи Р. |
як у Н. чи Р. |
як у Н. чи Р. |
Ор. |
двома |
трьома |
кількома |
п’ятьма/п’ятьма |
М. |
(на) двох |
трьох |
кількох |
п’ятьох |
Зверніть увагу! Числівники чотири (четверо) і багато в орудному відмінку мають закінчення -ма: чотирма, багатьма. Числівники обидва, обидві, обоє в непрямих відмінках мають форми обох, обом, обома.
Числівники від п’яти до вісімдесяти (крім сорок), кільканадцять, кількадесят відмінюють, як п'ять.
Н. в. |
п’ять |
сім |
вісім |
п'ятдесят |
Р. в. |
п’яти (-тьох) |
семи (сімох) |
восьми (вісьмох) |
п’ятдесяти (-тьох) |
Д. в. |
п’яти (-тьом) |
семи (сімом) |
восьми (вісьмом) |
п'ятдесяти (-тьом) |
Зн. в. |
п’ять (-тьох) |
сім (сімох) |
вісім (вісьмох) |
п’ятдесят (-тьох) |
Ор. в. |
п’ятьма (-тьома) |
сьома (сімома) |
вісьма (вісьмома) |
п'ятдесятьма (-тьома) |
М. в. |
(на) п’яти (-тьох) |
семи (сімох) |
восьми (вісьмох) |
п'ятдесяти (-тьох) |
Числівники цієї групи можна також відмінювати, як і збірний числівник п'ятеро.
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!
У складних числівниках п'ятдесят — вісімдесят відмінюють лише другу частину.
Числівники сорок, дев’яносто, сто в усіх відмінках, окрім називного і знахідного, мають однакове закінчення -а.
Н. в. |
сорок |
дев'яносто |
сто |
Р. в. |
сорока |
дев’яноста |
ста |
Д. в. |
сорока |
дев’яноста |
ста |
Зн. в. |
сорок |
дев'яносто |
сто |
Ор. в. |
сорока |
дев'яноста |
ста |
М. в. |
(на) сорока |
дев'яноста |
ста |
У складних числівниках від двохсот до дев'ятисот, а також кількасот відмінюють обидві частини за таким зразком:
Н. в. |
триста |
п’ятсот |
Р. в. |
трьохсот |
п'ятисот |
Д. в. |
трьомстам |
п’ятистам |
Зн. в. |
триста |
п'ятсот |
Ор. в. |
трьомастами |
п'ятьмастами |
М. в. |
(на) трьохстах |
п’ятистах |
Числівники тисяча, мільйон, мільярд відмінюються, як іменники відповідних відміни і групи.
Відмінювання дробових числівників
У дробових числівниках чисельник відмінюють, як відповідний кількісний числівник, а знаменник — як порядковий. До того ж після числівника два, три, чотири знаменник ставлять у формі називного відмінка множини, а після п'ять і більше — у формі родового множини: дві треті (частини), три шості (частини), чотири восьмі (частини), дев’ять десятих (частин).
Н. в. |
одна п’ята |
сім десятих |
Р. в. |
однієї п’ятої |
семи десятих |
Д. в. |
одній п’ятій |
семи десятим |
Зн. в. |
одну п’яту |
сім десятих |
Ор. в. |
однією п’ятою |
сьома десятими |
М. в. |
(на) одній п’ятій |
семи десятих |
Зв’язок числівників з іменниками
Числівник один узгоджується з іменниками: один стіл, одна країна, одно (одне) вікно. Числівник одні сполучається з множинними іменниками: одні ножиці, штани.
Числівник два вживається в чоловічому і середньому роді (два майдани, два міста) та в жіночому роді (дві річки).
Після числівників два, три, чотири та складених числівників із такими останніми складовими іменники мають форму називного множини: два параграфи, двадцять три кімнати, сорок чотири студенти.
З іменниками IV відміни вживаються збірні числівники: двоє курчат, троє дитинчат, четверо козенят.
Після числівників п’ять і наступних за ним іменники вживаються в родовому множини: п'ять хлопців, десять збірок, триста двадцять вісім очок.
Із числівниками нуль, тисяча, мільйон, мільярд, трильйон тощо вживаються іменники в родовому відмінку множини: тисяча кубометрів, мільйон гривень. Порівняйте: така сама форма іменника — з іменниками пара, десяток, дюжина, сила, маса, у значенні яких є вказівка на кількість: десяток яєць, маса недоліків; іменники ж половина, третина, чверть із кількісним значенням частини чогось вимагають після себе іменника в родовому відмінку — як однини (половина відра, третина колективу, чверть урожаю), так і множини (половина студентів, чверть книжок).
Неозначено-кількісні числівники (багато, небагато, кілька, кільканадцять, кількадесят, кількасот, декілька) та збірні числівники (двоє, троє тощо) вживаються з іменниками в родовому множини: декілька століть, багато хмар, троє дівчат.
Після дробових числівників іменники вживаються у формі родового однини: одна друга числа, нуль цілих дві десятих гектара. Але, якщо після числівника вживається слово іменник половина, будуємо словосполучення так, як вимагає числівник: дві з половиною доби (бо дві доби з половиною), сім з половиною кілометрів (бо сім кілометрів з половиною).
Числівники півтора, півтори сполучаються з іменниками в родовому відмінку однини, а півтораста — із родовим множини: півтора метра, півтори доби, півтораста кілограмів.
Порядкові числівники
Порядкові числівники означають порядок предметів при лічбі (перший, сімнадцятий) і відповідають на питання котрий? Вони змінюються подібно до прикметників за відмінками, родами і числами. У реченні такі числівники виконують функцію означення (Перший крок є найважчим), а також іменної частини складеного присудка (Наш спортсмен був лише другим).
Відмінювання порядкових числівників
Порядкові числівники змінюють за родами, числами й відмінками, як прикметники: третій — як прикметники м’якої групи, усі інші — як прикметники твердої групи.
Порядкові числівники узгоджуються з іменниками в роді, числі й відмінку: друга категорія, сто двадцять восьма стаття.
Н. в. |
двісті п'ятдесят шостий |
Р. в. |
двісті п’ятдесят шостого |
Д. в. |
двісті п’ятдесят шостому |
Зн. в. |
як у Н. чи Р. |
Ор. в. |
двісті п’ятдесят шостим |
М. в. |
(на) двісті п'ятдесят шостому |
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!
У складених порядкових числівниках відмінюють тільки останнє слово.
ЗАЙМЕННИК
Займенник як частина мови
Займенник — це самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх.
Займенники змінюються за відмінками (я — мене, мені, мною; ви — вас, вам; ніхто — нікого, нікому; щось — чогось, чомусь). Займенники, які вказують на ознаки, змінюються ще й за родами і числами (мій, моя, моє, мої; інший, інша, інше, інші; чий-небудь, чия-небудь, чиє-небудь, чиї-небудь).
У реченні займенники відіграють роль підмета (Вона посміхнулась, красива і сива, як доля... (Б. Олійник)), додатка (Мені настала пора вечірня косить отаву (Б. Олійник)), означення (На кожну мою удачу в очах твоїх мідь цвіте (Б. Олійник)), частин іменного складеного присудка («Я твій» — десь чують дідугани (П. Тичина)).
За значенням займенники поділяються на дев’ять розрядів:
особові: я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони;
зворотний: себе (не має форми називного відмінка);
присвійні: мій, наш, твій, ваш, його, її, їхній;
вказівні: той, цей, такий, стільки;
означальні: весь, всякий, сам, самий, кожний, інший, жодний;
неозначені: дехто, дещо, деякий, хтось, щось, якийсь, хто-небудь, що-небудь, будь-хто, будь-що, будь-який, абихто, абищо, абиякий, хтозна-що, казна-що, казна-хто (утворюються від відносних за допомогою часток аби-, де-, -сь, хтозна-, казна-, будь-, -небудь);
заперечні: ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий, ніскільки;
питальні: хто? що? який? чий? котрий? скільки? (вживають для оформлення запитання в питальних реченнях);
відносні: хто, що, який, чий, котрий, скільки (вживають у ролі сполучних слів для приєднання підрядних речень до головних).
Правопис займенників
Найбільші труднощі викликає правопис заперечних та неозначених займенників.
Заперечні займенники утворюються від відносних за допомогою префікса ні- (пишуть разом): ніхто, нічого, нічим, ніякий, ніякого, ніякому, ніскільки.
Неозначені займенники пишуть:
Разом |
Через дефіс |
Утворені від відносних за допомогою часток аби-, де-, -сь: абияка, дещо, хтось |
Утворені від відносних за допомогою часток хтозна-, казна-, бозна-, будь-, -небудь: будь-хто, казна-що, хто-небудь |
Зверніть увагу! Якщо в непрямих відмінках у неозначених і заперечних займенниках між часткою й займенником є прийменник, усі частини пишуть окремо: абихто — абиким — аби з ким; будь-що — до будь-чого — будь до чого; ніхто — нікого — ні від кого.
Виконайте контрольний тест
На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестом не можна користуватися підручниками, посібниками, довідниками, словниками тощо.
Тест 2 (контрольний)
Завдання 1—12 мають по п 'ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть правильну, на Вашу думку, відповідь і позначте її.
1. Усі слова є числівниками в рядку
А п’ятеро, сімка, шістнадцятий, декілька
Б дві третіх, тисяча, утроє, сто одинадцятий
В тринадцятий, подвоїти, сто сім, двадцять
Г два, п’ять сотих, кільканадцятеро, шостий
Д п’ятиярусний, одинадцятеро, дев’ятий, кілька
2. Граматично правильна відповідь на запитання «Котра година?» —
А без десяти шість
Б початок третього
В рівно десять
Г за п’ять перша
Д сім з половиною
3. Правильна форма родового відмінка числівника є в рядку
А тисячі шестисот сімнадцяти
Б восьмисот п’ятидесяти шести
В шестисот семдесяти восьми
Г чотирьохсот сорока шісти
Д двісті двадцяти дев’яти
4. Тільки остання частина змінюється в числівнику
А шістсот
Б шістдесят
В двісті
Г триста
Д дев’ятсот
5. Неправильно вжито іменник у словосполученні
А шестеро бухгалтерів
Б двадцять три відсотки
В п’ять десятих кіловата
Г сто вісімнадцять гектарів
Д сім з половиною метра
6. Правильно поєднано числівник з іменником у реченні
А У восьмому класі двадцять два учня.
Б Цілих три тижня тривала експедиція.
В Чотири виконавця зачарували нас своїм танго.
Г Нова підземна автостоянка має два рівня.
Д На жаль, у нашому хорі — ані одного хлопця.
7. Неправильно побудовано словосполучення
А мільйон євро
Б тисяча доларів
В двісті гривнів
Г триста юанів
Д чотириста єн
8. Усі займенники є неозначеними в рядку
А дечому, якійсь, усяким, аби з ким
Б казна-кому, ніякого, будь-хто, чогось
В абичим, деякою, чому-небудь, якась
Г кому-небудь, казна-чого, чимось, чим
Д нічий, чого-небудь, кимсь, дечого
9. Означальний займенник ужито в реченні
А Дівчині хочеться щось спитати в парубка, та делікатність стримує.
Б Щоб жить — ні в кого права не питаюсь!
В Ця печаль забрідала і в людське серце...
Г 3 кожним днем він вільніше почувався і в школі, і на людях.
Д Ось такий і є вересень: удень надійний, уночі тривожний.
10. Потребує редагування речення
А Усім нам дуже пощастило.
В Їхніми творами досі захоплюються.
В Крім неї, ніхто більше не прийшов.
Г Завдяки їм ми нарешті зустрілися.
Д Я прекрасно провів з їми час.
11. Разом пишуться всі займенники в рядку
А ні/хто, де/який, аби/що, ні/котрий
Б ні/для/кого, ні/який, де/ким, хтозна/що
В ні/чий, будь/який, ні/від/чого, казна/хто
Г аби/що, будь/хто, де/що, казна/що
Д ні/чого, де/кому, аби/який, що/небудь
12. Усі займенникові форми написано правильно в рядку
А у декого, будь-до чого, бозна-що, ні з ким
Б де-який, де з ким, на чийомусь, абиякий
В аби-яка, якась, казна з ким, будь-що
Г із будь-чим, будь із чим, ніякий, казна-чий
Д ні про що, бозна якого, хтозна-кого, у декого
Бланк відповідей А
У завданнях 1-12 правильну відповідь позначайте тільки так: [X]