Частина 2. 10 КЛАС. IІ СЕМЕСТР (28—51 дні)

Тема 8. ДІЄСЛОВО

Опрацювавши цей розділ, Ви зможете:

поновити знання з тем:

• Дієслово: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

• Форми дієслова: дієвідмінювані, відмінювані і незмінні. Безособові дієслова.

• Види дієслів. Творення видових форм.

• Часи дієслова.

• Способи дієслова Творення форм умовного та наказового способів дієслів.

• Словозміна дієслів І та II дієвідміни.

• Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

• Активні та пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу.

• Відмінювання дієприкметників.

• Дієприкметниковий зворот.

• Безособові форми на -но, -то.

• Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

• Дієприслівники доконаного й недоконаного виду, їх творення.

• Дієприслівниковий зворот;

розпізнавати дієслова, особливі форми дієслова, безособові дієслова;

визначати загальне значення дієслова, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, часи й способи дієслів, дієвідміни, особливості словозміни кожної дієвідміни;

використовувати один час і спосіб у значенні іншого; основні способи творення дієслів, зокрема видових форм, форм майбутнього часу недоконаного виду, форм умовного та наказового способу дієслів;

відрізняти правильні форми дієслів від помилкових;

розпізнавані дієприкметники (зокрема відрізняти їх від дієприслівників), визначати їх загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, особливості творення, відмінювання;

відрізняти правильні форми дієприкметників від помилкових;

добирати й комунікативно доцільно використовувати дієприкметники та дієприкметникові звороти в мовленні;

розпізнавати дієприслівники, визначати їх загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, основні способи їх творення;

відрізняти правильні форми дієприслівників від помилкових; правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Перевірте свої знання

Виконайте тест 1. На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестам неможна користуватися підручниками, посібниками, довідниками, словниками тощо.

Тест 1 (вхідний)

Завдання 1—12 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть правильну, на Вашу думку, відповідь і позначте її.

1. Дієсловами є всі слова варіанта

А синіти, посинілий, синюватий

Б потроїти, потроєний, троїтися

В сміючись, насмішив, смішно

Г боротьба, боротимуся, борімося

Д перебігти, пробігли, бігун

2. Інфінітив ужито в словосполученні

А порушити питання

Б необліковані кошти

В вагаючись із відповіддю

Г крамницю зачинено

Д перезавантажив комп’ютер

3. Дієсловами недоконаного виду є всі слова рядка

А шанувати, виконувати, написати

Б любити, прикріпити, полоти

В боротися, їздити, виправити

Г змісити, доопрацювати, шукати

Д хотіти, казати, перекладати

4. У теперішньому часі вжито обидва дієслова рядка

А залишаєшся, залишишся

Б звільняю, звільняв

В відношу, відносимо

Г приїхав, приїздиш

Д прилечу, прилітають

5. Вірогідну, можливу чи бажану дію означають дієслова

А майбутнього часу дійсного способу

Б теперішнього часу дійсного способу

В минулого часу дійсного способу

Г умовного способу

Д наказового способу

6. Спонукай ня до дії виражають дієслова

А минулого часу дійсного способу

Б теперішнього часу дійсного способу

В майбутнього часу дійсного способу

Г умовного способу

Д наказового способу

7. У наказовому способі вжито дієслово в словосполученні

А насамперед треба проглянути заголовки

Б насамперед проглядають заголовки

В насамперед прогляньмо заголовки

Г насамперед проглядаємо заголовки

Д насамперед проглядати заголовки

8. Усі дієслова належать до II дієвідміни в рядку

А просити, графити, завертати, чистити

Б сплачувати, погасити, прибігти, одержати

В сушити, терпіти, зловити, хотіти

Г волочити, носити, колоти, закричати

Д котити, спати, гомоніти, палити

9. Усі дієслова стоять у формі 3-ї особи в рядку

А знає, писатиме, упізнав, скажуть

Б писатимуть, ляже, сказала, буде знати

В іде, чують, нехай слухають, гуде

Г провітрить, малюватимуть, в’яже, скажете

Д плетуть, зловився, не зазіхає, будуть воювати

10. Усі слова є дієприкметниками в рядку

А безсилий, зів’ялий, розтрощений

Б завершений, зомлілий, политий

В пожовклий, подоланий, несказанний

Г непогасний, непереможений, достиглий

Д звіриний, закінчений, скопаний

11. Усі слова є дієприслівниками в рядку

А бачачи, відпустивши, навстоячки, прикопуючи

Б пірнаючи, зловивши, замерзаючи, летячий

В відпочиваючі, засліпивши, зриваючи, засміявшись

Г сивіючи, надихнувши, незважаючи на, позичаючи

Д не зважаючи, наважившись, приєднавшись, ховаючи

12. Від усіх дієслів утворюються дієприслівники недоконаного виду в рядку

А гриміти, підписувати, усміхатися, вибачитися

Б розповідати, розкрита, розвозити, розлучатися

В відповідати, принести, посміхатися, працювати

Г телефонувати, прикрашати, закриватися, прориватися

Д добудовувати, утворюватися, протиставити, знімати

Бланк відповідей А

У завданнях 1-12 правильну відповідь позначайте тільки так: [Х]

Теоретична частина

ДІЄСЛОВО

Дієслово як частина мови

Дієслово — це самостійна частина мови, яка означає дію або стан. Дієслово відповідає на питання що робити? що зробити?, у реченні найчастіше є присудком: Вересень бив у золоті дзвони соняшників, і їм, як гобої, низинно вторували пізні гречки (М. Стельмах); За річкою Ведмежою умирали грами (М. Стельмах).

Дієслово має такі категорії: виду, перехідності—неперехідності, стану, способу, часу, особи, числа, роду (у минулому часі й умовному способі).

Дієслово має такі форми:

1) неозначена форма (інфінітив): засоромитися, відчувати, гримнути;

2) способові форми: ходив, ходила б, ходімо;

3) часові: читав, читаєш, будеш читати;

4) особові: слухаю, спимо, послухаєш, заснуть, слухай, спіть;

5) дієприкметник: заявлений, зголоднілий; летячий;

6) безособова форма на -но, -то: розбито, перечитано, зроблено;

7) дієприслівник: заявивши, зголоднівши, летячи.

Усі дієслівні форми мають вид, є перехідними чи неперехідними.

Неозначена форма дієслова є його початковою формою, вона належить до незмінюваних форм дієслова і має лише значення перехідності/неперехідності та виду. Вона утворюється за допомогою -ти(-ть): читати, наспівувати, привітатися.

Вид дієслова

Розрізняють доконаний і недоконаний вид.

Дієслова доконаного виду означають дію зі вказівкою на обмеженість її тривання, а також завершеність у минулому або майбутньому. Дієслова доконаного виду відповідають на питання що зробити?

Дієслова недоконаного виду означають дію без указівки на обмеженість її тривання, на її завершеність: підписувати, роздивлятися, відповідала, відповідатимуть. Дієслова недоконаного виду відповідають на питання що робити?

Форми доконаного і недоконаного виду можуть становити видову пару. Видові пари утворюють за допомогою:

— додавання і відкидання префіксів: писати — написати, білити — побілити, економити — зекономити;

— додавання і відкидання суфіксів: приєднувати — приєднати, стукати — стукнути;

— зміни наголосу: скликати — скликати, розкидати — розкидати;

— чергування звуків у корені: назвати — називати, замітати — замести;

— різних основ: ловити — піймати, брати — взяти.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!

Дієслова в теперішньому часі завжди недоконаного виду.

Способи дієслова

В українській мові розрізняють три способи дієслова: дійсний, умовний і наказовий.

Дійсний спосіб означає реальну дію, яка відбувалася, відбулася, відбувається, відбудеться або буде відбуватися: приїхали, відпочиваємо, приїдуть, будуть відпочивати.

Дієслова дійсного способу мають форми минулого, теперішнього і майбутнього часу.

Дієслова дійсного способу в минулому часі змінюються за родами і числами; у теперішньому і майбутньому — за особам ні числами.

Умовний спосіб означає дію бажану або можливу за певних умов. Дієслова умовного способу утворюються від дієслів минулого часу за допомогою частки би (б), яку пишуть окремо: хотіла б, писав би, захопився б.

В умовному способі розрізняють рід (в однині) і число.

Наказовий спосіб виражає спонукання до дії (наказ, прохання, пораду, побажання, заклик).

Дієслова наказового способу змінюються за особами в однині і множині.

Наказовий спосіб має форми 1-ї особи множини, 2-ї особи однини і множини, які утворюються від основи теперішнього часу.

1-ша особа (я) —	(ми) кричімо, заграймо
2-га особа (ти) кричи, заграй 3-тя особа —	(ви) кричіть, заграйте —

Наказовий спосіб для 1-ї особи однини (я) і 3-ї особи однини (він, вона, воно) та множини (вони) утворюємо шляхом додавання частки хай (нехай) до форми теперішнього часу або простої форми майбутнього: хай слухаю, хай слухає, хай слухають; хай намалюю, хай намалює, хай намалюють.

Часи дієслова

Дієслова дійсного способу мають форми теперішнього, минулого і майбутнього часу.

Час	Значення	Змінюється	Форма	Вид
Теперішній	означає дію, яка відбувається поезій но або в момент мовлення	за особами і числами (вивчаю, вивчаєте, вивчають)	проста	недоконаний (переробляю, перетісуємо)
Майбутній	означає дію, яка відбуватиметься або відбудеться після повідомлення про неї	за особами і числами (напишу, писатимеш, будеш писати)	проста, складна, складена	доконаний (накреслимо, підроблять, скупаєшся); недоконаний (креслитимеш, робитимуть, буду малювати, будемо вступати)
Минулий	означає дію, яка відбувалася або відбулася до моменту мовлення про неї	за родами (в однині) і числами (вивчив, вивчила, вивчило, вивчили)	проста	доконаний (вивчив) і недоконаний (вивчав)

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!

1. Якщо інфінітив (початкова форма) доконаного виду, від нього не утворюються форми теперішнього часу та складна і складена форми майбутнього часу.

2. Якщо інфінітив недоконаного виду, від нього не утворюється проста форма майбутнього часу.

Словозміна дієслів І та II дієвідмін

Дієслова в теперішньому часі й у простій формі майбутнього часу розрізняються за дієвідмінами. Належність дієслова до І чи II дієвідміни визначається за голосними звуками в його особових закінченнях.

1. До І дієвідміни належать дієслова, які в закінченнях 1-ї особи множини, 2-ї особи однини і множини та 3-ї особи однини мають голосний е (є), а в 3-й особі множини — закінчення -уть (-ють): пишемо, пишеш, пишете, пише, пишуть.

2. До II дієвідміни належать дієслова, які в закінченнях 1-ї особи множини, 2-ї особи однини і множини, 3-ї особи однини мають голосний и (і), а в 3-й особі множини — закінчення -ать (-ять): тремтимо, тремтиш, тремтите, тремтить, тремтять.

3. Дієвідміну можна визначити за основою інфінітива (основу інфінітива визначають шляхом відкидання суфікса -ти- від початкової форми дієслова: пищати — пищи-; біліти — білі-).

Якщо основа інфінітива закінчується на суфікси -і- (ї), -и- або на -а- після шиплячого і ці голосні в 1-й особі однини не випадають, то дієслово належить до 1 дієвідміни: біліти — білію, захищати — захищаю. Якщо ці голосні випадають, то дієслово належить до II дієвідміни: дрижати — дрижу, шуміти — шумлю.

Якщо основа інфінітива закінчується на и, а, які входять до кореня, такі дієслова належать до І дієвідміни: лити, жати, почати.

До І дієвідміни належать також дієслова, основа інфінітива яких містить -оро-, -оло- (побороти, полоти, молоти).

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!

1. Винятки: І дієвідміна — хотіти, гудіти, сопіти, ревіти, іржати;

II дієвідміна — бігти, боятися, стояти, спати.

2. До жодної з дієвідмін не належать дієслова дати, їсти і дієслова на -повісти (доповісти, розповісти).

Чергування приголосних у дієсловах

При дієвідмінюванні дієслів у теперішньому часі й у простій формі майбутнього можливе чергування приголосних.

I дієвідміна	II дієвідміна
Чергування відбувається в усіх особах:	1. Чергування відбувається тільки в 1-й особі однини: ходити — ходжу, ходиш... возити — вожу, возиш... платити — плачу, платиш... носити — ношу, носиш... мастити — мащу, мастиш... 2. У дієслові бігти чергування відбувається в усіх особах: біжу, біжиш... біжать. 3. У дієсловах, основа яких закінчується на губний (б, п, в, м, ф), у 1-й особі однини і 3-й особі множини з'являється л: ловити —ловлю, ловлять, любити — люблю, люблять; терпіти — терплю, терплять; графити — графлю, графлять
берегти — бережу, бережеш... бережуть;
порізати — поріжу, поріжеш... поріжуть;
тесати — тешу, тешеш... тешуть;
пекти — печу, печеш... печуть;
дихати — дишу, дишеш... дишуть;
полоскати — полощу, полощеш... полощуть

Особові форми дієслова

Форму особи дієслова мають у теперішньому і майбутньому часі дійсного способу та в наказовому способі. Дієслова можуть виступати у 1-й, 2-й та 3-й особах.

1-ша особа означає, що виконавцем дії є особа, яка розповідає про неї: я слухаю пісню; ми слухаємо пісню.

2-га особа вказує, що виконавцем дії є особа, до якої спрямовано нашу мову: ти намалюєш картину; ви намалюєте картину.

3-ти особа показує, що дію виконує особа, яка не бере участі в розмові, про неї лише розповідають: він навчається в Києві; вони навчаються в Києві.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!

У дієсловах минулого часу дійсного способу й у дієсловах умовного способу особи не визначають.

Дієприкметник як особлива форма дієслова

Дієприкметник — це форма дієслова, яка виражає ознаку предмета за дією. Наприклад: Сонце за раз було схоже на згасаюче в осиротілім полі осіннє багаття (М. Стельмах). Дієприкметник поєднує в собі ознаки дієслова і прикметника.

Ознаки дієслова

Ознаки прикметника

1) категорія виду: доконаний (розбитий, почервонілий, перечитаний) і недоконаний (лежачий, ревучий, відмираючий); 2) категорія стану: активний (переконуючий, вражаючий, посивілий) і пасивний (перенесений, загоєний, просушений); 3) може (наповнений (чим?) молоком; посаджений (ким?) учнями), а також різні частини мови в ролі обставини (написаний (як?) добре; народжений (для чого?) перемогти; посаджений (де?) біля хати)

1) вказує на ознаку предмета; 2) узгоджується з означуваним іменником у роді, числі і відмінку (скошений ячмінь, скошена трава, скошене пале, скошені луги)

У реченні дієприкметник відіграє роль узгодженого означення: То скрипіли охоплені полум'ям осені дерева (М. Стельмах) та роль іменної частини складеного іменного присудка: Дешево стояли зажурені.

Дієприкметник разом із залежними від нього словами утворює дієприкметниковий зворот, який у реченні є поширеним узгодженим означенням і підпорядковується правилам його відокремлення в реченні. Веселка, овіяна вітром, в моїх зацвітає очах (А. Малишко).

Творення дієприкметників

За значенням дієприкметники поділяються на активні і пасивні.

Активні дієприкметники виражають ознаку предмета, зумовлену дією того самого предмета. Пор.: працюючий пенсіонер — пенсіонер працює; посивіле волосся — волосся посивіло.

Активні дієприкметники утворюються від неперехідних дієслів.

Активні дієприкметники недоконаного виду утворюються від основи теперішнього часу за допомогою суфіксів -уч- (-юч-) — для І дієвідміни і -ач- (-яч-) — для II дієвідміни: в'ян(уть) — в'янучий, скрипл(ять) — скриплячий.

Активні дієприкметники недоконаного виду сприймаються як книжні витвори. Для живого мовлення вони не характерні. Варто заступати їх іншими формами слів: завідуючий відділом — завідувач відділу, граючий у команді — гравець команди, виступаючий на зборах — промовець на зборах, відходячий від платформи — той, що відходить від платформи, розмежовуюча лінія —лінія розмежування, зобов'язуючий кого — обов'язковий для кого, відмираючий — напіввідмерлий тощо.

Активні дієприкметники доконаного виду творяться від основи інфінітива за допомогою суфікса -л-: обвисну(ти) — обвислий, почорні(ти) —почорнілий.

Суфікс -ну-, як правило, випадає: замерзну(ти) — замерзлий.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!

У сучасній українській мові активні дієприкметники доконаного виду за допомогою суфіксів -ш-, -вш- не утворюють!

Пасивні дієприкметники виражають ознаку предмета, зумовлену дією іншого предмета. Пор.: скошена трава — траву скосили; розлита вода — воду хтось розлив.

Пасивні дієприкметники обох видів утворюються від основи інфінітива перехідних дієслів:

1) якщо основа закінчується на -а (-я), то за допомогою суфікса -н- і відповідних закінчень: підібга(ти) —підібганий; оновлюва(ти) —оновлюваний;

2) в усіх інших випадках за допомогою суфікса -ен-: застели(ти) — застелений, зачини(ти) — зачинений.

Перед суфіксом -ен- відбувається чергування приголосних:

г — ж (перемог(ти) — переможений);

д — дж (розбуди(ти) — розбуджений);

з — ж (в'їзди(ти) — в'їжджений);

с — ш (скоси(ти) — скошений);

т — ч (мости(ти) —мощений, крути(ти) — кручений).

3) деякі дієприкметники утворюють за допомогою суфікса -т-; поби(ти) — побитий.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!

1. У суфіксах пасивних дієприкметників ніколи не подвоюють літеру н: присолений, об'єднаний, списаний.

2. У суфіксах пасивних дієприкметників ніколи не пишуть літеру и (ї), а тільки е (є): загої(ти) — загоєний, заспокої(ти) — заспокоєний.

3. Дієприкметники із суфіксом -ся в українській мові не утворюють!

Дієприслівник як особлива форма дієслова

Дієприслівник — це незмінювана форма дієслова, яка пояснює в реченні дієслово, указуючи на додаткову дію. Наприклад: Недалеко від районного центру коні, злякавшись машини, рвонули на обочину... (М. Зарудний). Світанком, пообшивавши степи і села, обезсиліла, уляглася хуртовина (М. Стельмах).

Цій дієслівній формі властиві ознаки дієслова і прислівника.

Ознаки дієслова	Ознаки прислівника
1) вид — дієприслівники можуть бути недоконаного (говорячи, шукаючи) і доконаного виду (знайшовши, вмившись); 2) керують іменником або займенником (танцюючи вальс, зігравши роль)	1) не змінюються; 2) уживаються в ролі обставини

Дієприслівники утворюються від дієслів недоконаного і доконаного видів. Дієприслівники недоконаного виду утворюються від основи теперішнього часу за допомогою суфіксів -учи (-ючи-) для дієслів І дієвідміни (пишуть — пишучи, співають — співаючи) і -ачи (-ячи) для дієслів II дієвідміни (говорять — говорячи, мучити — мучачи). Дієприслівники недоконаного виду відповідають на питання що роблячи?

Дієприслівники доконаного виду відповідають на питання що зробивши? й утворюються від форм минулого часу дієслів доконаного виду за допомогою суфікса -ши: зробив — зробивши, переніс — перенісши.

Якщо в основі дієслова був суфікс -ся, -сь, він зберігається й у дієприслівника: засміятися — засміявся — засміявшись, гратися — граючись.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!

У кінці дієприслівників обох видів завжди пишемо літеру и: копаючи, виступаючи, зібравши.

Дієприслівник разом із залежними словами становить дієприслівниковий зворот, який у реченні завжди є поширеною відокремленою обставиною.

Виконайте контрольний тест

На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестам не можна користуватися підручниками, посібниками, довідниками, словниками тощо.

Тест 2 (контрольний)

Завдання 1—12 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть правильну, на Вашу думку, відповідь і позначте її.

1. Особовими формами дієслова є всі слова рядка

А переїдуть, радіють, засмагати

Б розквітнеш, пишучи, привези

В забудеш, відчинимо, ходімо

Г прибудований, чекаю, їмо

Д попоходжу, спитайте, зшито

2. Дієсловами доконаного виду є всі слова рядка

А засісти, побілити, гаснути

Б підстрибнути, іти, відвідати

В розвідати, вибирати, в’янути

Г учителювати, зшити, зупинитися

Д спекти, виспатися, змусити

3. У майбутньому часі вжито обидва дієслова в рядку

А посіють, буду пишатися

Б танцюватимуть, прошу

В ходитиме, обирали

Г розповім, переслідуємо

Д будуть вишивати, пекти

4. Усі слова стоять у формі наказового способу в рядку

А розкажіть, вернімося, напишете, їжте

Б зловіть, злови, зловите, зловімо

В вивчиш, вивчіть, вивчімо, вивчи

Г сховаймо, сховайте, сховай, сховаймось

Д викажете, виказуйте, викажи, виказуймо

5. Усі дієслова дійсного способу в рядку

А поглядаємо, не засиджуйтесь, звикли, заглянете

Б не погасили, спалюватимемо, прилаштовується, не втручаймося

В приземлилися, виграватимете, будуть тренуватися, підкачаєте

Г гриміло, присіла б, влаштуєтеся, згасає

Д відлякали, будемо складати, приховали б, підрізаємо

6. Неправильно вжито дієслівну форму в реченні

А Гадаю, ти дасиш мені відповісти.

Б Нехай ніхто нас більше не турбує.

В Заспіваймо пісню веселеньку.

Г Віддай людині крихітку себе.

Д Ходімо швидше, бо вже сутеніє.

7. Помилка в особовому закінченні дієслова допущена в рядку

А граю, граїмо

Б чекаю, чекаємо

В пишу, пишемо

Г кричу, кричимо

Д раджу, радимо

8. Утворити пасивні дієприкметники можна від усіх дієслів у рядку

А примружити, закривавити, квітнути, бити

Б осідлати, приклеїти, сміятися, розбудити

В затихати, спантеличити, переважати, помастити

Г посліпнути, виснажити, завізувати, проголосити

Д відірвати, спустити, запрограмувати, зосередити

9. Правильно утворено дієприкметник від інфінітива

А стомитися — стомившийся

Б навчити — навчений

В зеленіти — позеленілий

Г посадити — саджений

Д розвиватися — розвиваючийся

10. Чергування приголосних відбувається за творення дієприкметника від інфінітива

А одягнути

Б прочитати

В принести

Г змусити

Д згадати

11. Від усіх дієслів дієприслівники утворюють за допомогою суфікса -ачи- (-ячи-) в рядку

А терпіти, ненавидіти, лежати, оживати

Б летіти, білити, кликати, не любити

В чистити, полоти, волочити, належати

Г платити, ловити, возити, казати

Д ходити, косити, стежити, шаманити

12. Правильно побудовано речення

А Від запаху півоній мені, проходячи повз квітник, перехопило дух.

Б Від запаху півоній мені, проходячої повз квітник, перехопило дух.

В Коли я проходила повз квітник, від запаху півоній мені перехопило дух.

Г Проходячи повз квітник, від запаху півоній мені перехопило дух.

Д Від запаху півоній мені перехопило дух, проходячи повз квітник.

Бланк відповідей А

У завданнях 1-12 правильну відповідь позначайте тільки так: [X]