УКРАЇНСЬКА МОВА - Обов’язковий іспит ДПА і ЗНО 2018
Частина 2. 10 КЛАС. IІ СЕМЕСТР (28—51 дні)
Тема 8. ДІЄСЛОВО
Опрацювавши цей розділ, Ви зможете:
поновити знання з тем:
• Дієслово: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
• Форми дієслова: дієвідмінювані, відмінювані і незмінні. Безособові дієслова.
• Види дієслів. Творення видових форм.
• Часи дієслова.
• Способи дієслова Творення форм умовного та наказового способів дієслів.
• Словозміна дієслів І та II дієвідміни.
• Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
• Активні та пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу.
• Відмінювання дієприкметників.
• Дієприкметниковий зворот.
• Безособові форми на -но, -то.
• Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
• Дієприслівники доконаного й недоконаного виду, їх творення.
• Дієприслівниковий зворот;
розпізнавати дієслова, особливі форми дієслова, безособові дієслова;
визначати загальне значення дієслова, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, часи й способи дієслів, дієвідміни, особливості словозміни кожної дієвідміни;
використовувати один час і спосіб у значенні іншого; основні способи творення дієслів, зокрема видових форм, форм майбутнього часу недоконаного виду, форм умовного та наказового способу дієслів;
відрізняти правильні форми дієслів від помилкових;
розпізнавані дієприкметники (зокрема відрізняти їх від дієприслівників), визначати їх загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, особливості творення, відмінювання;
відрізняти правильні форми дієприкметників від помилкових;
добирати й комунікативно доцільно використовувати дієприкметники та дієприкметникові звороти в мовленні;
розпізнавати дієприслівники, визначати їх загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, основні способи їх творення;
відрізняти правильні форми дієприслівників від помилкових; правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.
Перевірте свої знання
Виконайте тест 1. На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестам неможна користуватися підручниками, посібниками, довідниками, словниками тощо.
Тест 1 (вхідний)
Завдання 1—12 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть правильну, на Вашу думку, відповідь і позначте її.
1. Дієсловами є всі слова варіанта
А синіти, посинілий, синюватий
Б потроїти, потроєний, троїтися
В сміючись, насмішив, смішно
Г боротьба, боротимуся, борімося
Д перебігти, пробігли, бігун
2. Інфінітив ужито в словосполученні
А порушити питання
Б необліковані кошти
В вагаючись із відповіддю
Г крамницю зачинено
Д перезавантажив комп’ютер
3. Дієсловами недоконаного виду є всі слова рядка
А шанувати, виконувати, написати
Б любити, прикріпити, полоти
В боротися, їздити, виправити
Г змісити, доопрацювати, шукати
Д хотіти, казати, перекладати
4. У теперішньому часі вжито обидва дієслова рядка
А залишаєшся, залишишся
Б звільняю, звільняв
В відношу, відносимо
Г приїхав, приїздиш
Д прилечу, прилітають
5. Вірогідну, можливу чи бажану дію означають дієслова
А майбутнього часу дійсного способу
Б теперішнього часу дійсного способу
В минулого часу дійсного способу
Г умовного способу
Д наказового способу
6. Спонукай ня до дії виражають дієслова
А минулого часу дійсного способу
Б теперішнього часу дійсного способу
В майбутнього часу дійсного способу
Г умовного способу
Д наказового способу
7. У наказовому способі вжито дієслово в словосполученні
А насамперед треба проглянути заголовки
Б насамперед проглядають заголовки
В насамперед прогляньмо заголовки
Г насамперед проглядаємо заголовки
Д насамперед проглядати заголовки
8. Усі дієслова належать до II дієвідміни в рядку
А просити, графити, завертати, чистити
Б сплачувати, погасити, прибігти, одержати
В сушити, терпіти, зловити, хотіти
Г волочити, носити, колоти, закричати
Д котити, спати, гомоніти, палити
9. Усі дієслова стоять у формі 3-ї особи в рядку
А знає, писатиме, упізнав, скажуть
Б писатимуть, ляже, сказала, буде знати
В іде, чують, нехай слухають, гуде
Г провітрить, малюватимуть, в’яже, скажете
Д плетуть, зловився, не зазіхає, будуть воювати
10. Усі слова є дієприкметниками в рядку
А безсилий, зів’ялий, розтрощений
Б завершений, зомлілий, политий
В пожовклий, подоланий, несказанний
Г непогасний, непереможений, достиглий
Д звіриний, закінчений, скопаний
11. Усі слова є дієприслівниками в рядку
А бачачи, відпустивши, навстоячки, прикопуючи
Б пірнаючи, зловивши, замерзаючи, летячий
В відпочиваючі, засліпивши, зриваючи, засміявшись
Г сивіючи, надихнувши, незважаючи на, позичаючи
Д не зважаючи, наважившись, приєднавшись, ховаючи
12. Від усіх дієслів утворюються дієприслівники недоконаного виду в рядку
А гриміти, підписувати, усміхатися, вибачитися
Б розповідати, розкрита, розвозити, розлучатися
В відповідати, принести, посміхатися, працювати
Г телефонувати, прикрашати, закриватися, прориватися
Д добудовувати, утворюватися, протиставити, знімати
Бланк відповідей А
У завданнях 1-12 правильну відповідь позначайте тільки так: [Х]
Теоретична частина
ДІЄСЛОВО
Дієслово як частина мови
Дієслово — це самостійна частина мови, яка означає дію або стан. Дієслово відповідає на питання що робити? що зробити?, у реченні найчастіше є присудком: Вересень бив у золоті дзвони соняшників, і їм, як гобої, низинно вторували пізні гречки (М. Стельмах); За річкою Ведмежою умирали грами (М. Стельмах).
Дієслово має такі категорії: виду, перехідності—неперехідності, стану, способу, часу, особи, числа, роду (у минулому часі й умовному способі).
Дієслово має такі форми:
1) неозначена форма (інфінітив): засоромитися, відчувати, гримнути;
2) способові форми: ходив, ходила б, ходімо;
3) часові: читав, читаєш, будеш читати;
4) особові: слухаю, спимо, послухаєш, заснуть, слухай, спіть;
5) дієприкметник: заявлений, зголоднілий; летячий;
6) безособова форма на -но, -то: розбито, перечитано, зроблено;
7) дієприслівник: заявивши, зголоднівши, летячи.
Усі дієслівні форми мають вид, є перехідними чи неперехідними.
Неозначена форма дієслова є його початковою формою, вона належить до незмінюваних форм дієслова і має лише значення перехідності/неперехідності та виду. Вона утворюється за допомогою -ти(-ть): читати, наспівувати, привітатися.
Вид дієслова
Розрізняють доконаний і недоконаний вид.
Дієслова доконаного виду означають дію зі вказівкою на обмеженість її тривання, а також завершеність у минулому або майбутньому. Дієслова доконаного виду відповідають на питання що зробити?
Дієслова недоконаного виду означають дію без указівки на обмеженість її тривання, на її завершеність: підписувати, роздивлятися, відповідала, відповідатимуть. Дієслова недоконаного виду відповідають на питання що робити?
Форми доконаного і недоконаного виду можуть становити видову пару. Видові пари утворюють за допомогою:
— додавання і відкидання префіксів: писати — написати, білити — побілити, економити — зекономити;
— додавання і відкидання суфіксів: приєднувати — приєднати, стукати — стукнути;
— зміни наголосу: скликати — скликати, розкидати — розкидати;
— чергування звуків у корені: назвати — називати, замітати — замести;
— різних основ: ловити — піймати, брати — взяти.
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!
Дієслова в теперішньому часі завжди недоконаного виду.
Способи дієслова
В українській мові розрізняють три способи дієслова: дійсний, умовний і наказовий.
Дійсний спосіб означає реальну дію, яка відбувалася, відбулася, відбувається, відбудеться або буде відбуватися: приїхали, відпочиваємо, приїдуть, будуть відпочивати.
Дієслова дійсного способу мають форми минулого, теперішнього і майбутнього часу.
Дієслова дійсного способу в минулому часі змінюються за родами і числами; у теперішньому і майбутньому — за особам ні числами.
Умовний спосіб означає дію бажану або можливу за певних умов. Дієслова умовного способу утворюються від дієслів минулого часу за допомогою частки би (б), яку пишуть окремо: хотіла б, писав би, захопився б.
В умовному способі розрізняють рід (в однині) і число.
Наказовий спосіб виражає спонукання до дії (наказ, прохання, пораду, побажання, заклик).
Дієслова наказового способу змінюються за особами в однині і множині.
Наказовий спосіб має форми 1-ї особи множини, 2-ї особи однини і множини, які утворюються від основи теперішнього часу.
1-ша особа (я) — |
(ми) кричімо, заграймо |
2-га особа (ти) кричи, заграй 3-тя особа — |
(ви) кричіть, заграйте — |
Наказовий спосіб для 1-ї особи однини (я) і 3-ї особи однини (він, вона, воно) та множини (вони) утворюємо шляхом додавання частки хай (нехай) до форми теперішнього часу або простої форми майбутнього: хай слухаю, хай слухає, хай слухають; хай намалюю, хай намалює, хай намалюють.
Часи дієслова
Дієслова дійсного способу мають форми теперішнього, минулого і майбутнього часу.
Час |
Значення |
Змінюється |
Форма |
Вид |
Теперішній |
означає дію, яка відбувається поезій но або в момент мовлення |
за особами і числами (вивчаю, вивчаєте, вивчають) |
проста |
недоконаний (переробляю, перетісуємо) |
Майбутній |
означає дію, яка відбуватиметься або відбудеться після повідомлення про неї |
за особами і числами (напишу, писатимеш, будеш писати) |
проста, складна, складена |
доконаний (накреслимо, підроблять, скупаєшся); недоконаний (креслитимеш, робитимуть, буду малювати, будемо вступати) |
Минулий |
означає дію, яка відбувалася або відбулася до моменту мовлення про неї |
за родами (в однині) і числами (вивчив, вивчила, вивчило, вивчили) |
проста |
доконаний (вивчив) і недоконаний (вивчав) |
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!
1. Якщо інфінітив (початкова форма) доконаного виду, від нього не утворюються форми теперішнього часу та складна і складена форми майбутнього часу.
2. Якщо інфінітив недоконаного виду, від нього не утворюється проста форма майбутнього часу.
Словозміна дієслів І та II дієвідмін
Дієслова в теперішньому часі й у простій формі майбутнього часу розрізняються за дієвідмінами. Належність дієслова до І чи II дієвідміни визначається за голосними звуками в його особових закінченнях.
1. До І дієвідміни належать дієслова, які в закінченнях 1-ї особи множини, 2-ї особи однини і множини та 3-ї особи однини мають голосний е (є), а в 3-й особі множини — закінчення -уть (-ють): пишемо, пишеш, пишете, пише, пишуть.
2. До II дієвідміни належать дієслова, які в закінченнях 1-ї особи множини, 2-ї особи однини і множини, 3-ї особи однини мають голосний и (і), а в 3-й особі множини — закінчення -ать (-ять): тремтимо, тремтиш, тремтите, тремтить, тремтять.
3. Дієвідміну можна визначити за основою інфінітива (основу інфінітива визначають шляхом відкидання суфікса -ти- від початкової форми дієслова: пищати — пищи-; біліти — білі-).
Якщо основа інфінітива закінчується на суфікси -і- (ї), -и- або на -а- після шиплячого і ці голосні в 1-й особі однини не випадають, то дієслово належить до 1 дієвідміни: біліти — білію, захищати — захищаю. Якщо ці голосні випадають, то дієслово належить до II дієвідміни: дрижати — дрижу, шуміти — шумлю.
Якщо основа інфінітива закінчується на и, а, які входять до кореня, такі дієслова належать до І дієвідміни: лити, жати, почати.
До І дієвідміни належать також дієслова, основа інфінітива яких містить -оро-, -оло- (побороти, полоти, молоти).
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!
1. Винятки: І дієвідміна — хотіти, гудіти, сопіти, ревіти, іржати;
II дієвідміна — бігти, боятися, стояти, спати.
2. До жодної з дієвідмін не належать дієслова дати, їсти і дієслова на -повісти (доповісти, розповісти).
Чергування приголосних у дієсловах
При дієвідмінюванні дієслів у теперішньому часі й у простій формі майбутнього можливе чергування приголосних.
I дієвідміна |
II дієвідміна |
Чергування відбувається в усіх особах: |
1. Чергування відбувається тільки в 1-й особі однини: ходити — ходжу, ходиш... возити — вожу, возиш... платити — плачу, платиш... носити — ношу, носиш... мастити — мащу, мастиш... 2. У дієслові бігти чергування відбувається в усіх особах: біжу, біжиш... біжать. 3. У дієсловах, основа яких закінчується на губний (б, п, в, м, ф), у 1-й особі однини і 3-й особі множини з'являється л: ловити —ловлю, ловлять, любити — люблю, люблять; терпіти — терплю, терплять; графити — графлю, графлять |
берегти — бережу, бережеш... бережуть; |
|
порізати — поріжу, поріжеш... поріжуть; |
|
тесати — тешу, тешеш... тешуть; |
|
пекти — печу, печеш... печуть; |
|
дихати — дишу, дишеш... дишуть; |
|
полоскати — полощу, полощеш... полощуть |
Особові форми дієслова
Форму особи дієслова мають у теперішньому і майбутньому часі дійсного способу та в наказовому способі. Дієслова можуть виступати у 1-й, 2-й та 3-й особах.
1-ша особа означає, що виконавцем дії є особа, яка розповідає про неї: я слухаю пісню; ми слухаємо пісню.
2-га особа вказує, що виконавцем дії є особа, до якої спрямовано нашу мову: ти намалюєш картину; ви намалюєте картину.
3-ти особа показує, що дію виконує особа, яка не бере участі в розмові, про неї лише розповідають: він навчається в Києві; вони навчаються в Києві.
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!
У дієсловах минулого часу дійсного способу й у дієсловах умовного способу особи не визначають.
Дієприкметник як особлива форма дієслова
Дієприкметник — це форма дієслова, яка виражає ознаку предмета за дією. Наприклад: Сонце за раз було схоже на згасаюче в осиротілім полі осіннє багаття (М. Стельмах). Дієприкметник поєднує в собі ознаки дієслова і прикметника.
Ознаки дієслова |
Ознаки прикметника |
1) категорія виду: доконаний (розбитий, почервонілий, перечитаний) і недоконаний (лежачий, ревучий, відмираючий); 2) категорія стану: активний (переконуючий, вражаючий, посивілий) і пасивний (перенесений, загоєний, просушений); 3) може (наповнений (чим?) молоком; посаджений (ким?) учнями), а також різні частини мови в ролі обставини (написаний (як?) добре; народжений (для чого?) перемогти; посаджений (де?) біля хати) |
1) вказує на ознаку предмета; 2) узгоджується з означуваним іменником у роді, числі і відмінку (скошений ячмінь, скошена трава, скошене пале, скошені луги) |
У реченні дієприкметник відіграє роль узгодженого означення: То скрипіли охоплені полум'ям осені дерева (М. Стельмах) та роль іменної частини складеного іменного присудка: Дешево стояли зажурені.
Дієприкметник разом із залежними від нього словами утворює дієприкметниковий зворот, який у реченні є поширеним узгодженим означенням і підпорядковується правилам його відокремлення в реченні. Веселка, овіяна вітром, в моїх зацвітає очах (А. Малишко).
Творення дієприкметників
За значенням дієприкметники поділяються на активні і пасивні.
Активні дієприкметники виражають ознаку предмета, зумовлену дією того самого предмета. Пор.: працюючий пенсіонер — пенсіонер працює; посивіле волосся — волосся посивіло.
Активні дієприкметники утворюються від неперехідних дієслів.
Активні дієприкметники недоконаного виду утворюються від основи теперішнього часу за допомогою суфіксів -уч- (-юч-) — для І дієвідміни і -ач- (-яч-) — для II дієвідміни: в'ян(уть) — в'янучий, скрипл(ять) — скриплячий.
Активні дієприкметники недоконаного виду сприймаються як книжні витвори. Для живого мовлення вони не характерні. Варто заступати їх іншими формами слів: завідуючий відділом — завідувач відділу, граючий у команді — гравець команди, виступаючий на зборах — промовець на зборах, відходячий від платформи — той, що відходить від платформи, розмежовуюча лінія —лінія розмежування, зобов'язуючий кого — обов'язковий для кого, відмираючий — напіввідмерлий тощо.
Активні дієприкметники доконаного виду творяться від основи інфінітива за допомогою суфікса -л-: обвисну(ти) — обвислий, почорні(ти) —почорнілий.
Суфікс -ну-, як правило, випадає: замерзну(ти) — замерзлий.
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!
У сучасній українській мові активні дієприкметники доконаного виду за допомогою суфіксів -ш-, -вш- не утворюють!
Пасивні дієприкметники виражають ознаку предмета, зумовлену дією іншого предмета. Пор.: скошена трава — траву скосили; розлита вода — воду хтось розлив.
Пасивні дієприкметники обох видів утворюються від основи інфінітива перехідних дієслів:
1) якщо основа закінчується на -а (-я), то за допомогою суфікса -н- і відповідних закінчень: підібга(ти) —підібганий; оновлюва(ти) —оновлюваний;
2) в усіх інших випадках за допомогою суфікса -ен-: застели(ти) — застелений, зачини(ти) — зачинений.
Перед суфіксом -ен- відбувається чергування приголосних:
г — ж (перемог(ти) — переможений);
д — дж (розбуди(ти) — розбуджений);
з — ж (в'їзди(ти) — в'їжджений);
с — ш (скоси(ти) — скошений);
т — ч (мости(ти) —мощений, крути(ти) — кручений).
3) деякі дієприкметники утворюють за допомогою суфікса -т-; поби(ти) — побитий.
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!
1. У суфіксах пасивних дієприкметників ніколи не подвоюють літеру н: присолений, об'єднаний, списаний.
2. У суфіксах пасивних дієприкметників ніколи не пишуть літеру и (ї), а тільки е (є): загої(ти) — загоєний, заспокої(ти) — заспокоєний.
3. Дієприкметники із суфіксом -ся в українській мові не утворюють!
Дієприслівник як особлива форма дієслова
Дієприслівник — це незмінювана форма дієслова, яка пояснює в реченні дієслово, указуючи на додаткову дію. Наприклад: Недалеко від районного центру коні, злякавшись машини, рвонули на обочину... (М. Зарудний). Світанком, пообшивавши степи і села, обезсиліла, уляглася хуртовина (М. Стельмах).
Цій дієслівній формі властиві ознаки дієслова і прислівника.
Ознаки дієслова |
Ознаки прислівника |
1) вид — дієприслівники можуть бути недоконаного (говорячи, шукаючи) і доконаного виду (знайшовши, вмившись); 2) керують іменником або займенником (танцюючи вальс, зігравши роль) |
1) не змінюються; 2) уживаються в ролі обставини |
Дієприслівники утворюються від дієслів недоконаного і доконаного видів. Дієприслівники недоконаного виду утворюються від основи теперішнього часу за допомогою суфіксів -учи (-ючи-) для дієслів І дієвідміни (пишуть — пишучи, співають — співаючи) і -ачи (-ячи) для дієслів II дієвідміни (говорять — говорячи, мучити — мучачи). Дієприслівники недоконаного виду відповідають на питання що роблячи?
Дієприслівники доконаного виду відповідають на питання що зробивши? й утворюються від форм минулого часу дієслів доконаного виду за допомогою суфікса -ши: зробив — зробивши, переніс — перенісши.
Якщо в основі дієслова був суфікс -ся, -сь, він зберігається й у дієприслівника: засміятися — засміявся — засміявшись, гратися — граючись.
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!
У кінці дієприслівників обох видів завжди пишемо літеру и: копаючи, виступаючи, зібравши.
Дієприслівник разом із залежними словами становить дієприслівниковий зворот, який у реченні завжди є поширеною відокремленою обставиною.
Виконайте контрольний тест
На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестам не можна користуватися підручниками, посібниками, довідниками, словниками тощо.
Тест 2 (контрольний)
Завдання 1—12 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть правильну, на Вашу думку, відповідь і позначте її.
1. Особовими формами дієслова є всі слова рядка
А переїдуть, радіють, засмагати
Б розквітнеш, пишучи, привези
В забудеш, відчинимо, ходімо
Г прибудований, чекаю, їмо
Д попоходжу, спитайте, зшито
2. Дієсловами доконаного виду є всі слова рядка
А засісти, побілити, гаснути
Б підстрибнути, іти, відвідати
В розвідати, вибирати, в’янути
Г учителювати, зшити, зупинитися
Д спекти, виспатися, змусити
3. У майбутньому часі вжито обидва дієслова в рядку
А посіють, буду пишатися
Б танцюватимуть, прошу
В ходитиме, обирали
Г розповім, переслідуємо
Д будуть вишивати, пекти
4. Усі слова стоять у формі наказового способу в рядку
А розкажіть, вернімося, напишете, їжте
Б зловіть, злови, зловите, зловімо
В вивчиш, вивчіть, вивчімо, вивчи
Г сховаймо, сховайте, сховай, сховаймось
Д викажете, виказуйте, викажи, виказуймо
5. Усі дієслова дійсного способу в рядку
А поглядаємо, не засиджуйтесь, звикли, заглянете
Б не погасили, спалюватимемо, прилаштовується, не втручаймося
В приземлилися, виграватимете, будуть тренуватися, підкачаєте
Г гриміло, присіла б, влаштуєтеся, згасає
Д відлякали, будемо складати, приховали б, підрізаємо
6. Неправильно вжито дієслівну форму в реченні
А Гадаю, ти дасиш мені відповісти.
Б Нехай ніхто нас більше не турбує.
В Заспіваймо пісню веселеньку.
Г Віддай людині крихітку себе.
Д Ходімо швидше, бо вже сутеніє.
7. Помилка в особовому закінченні дієслова допущена в рядку
А граю, граїмо
Б чекаю, чекаємо
В пишу, пишемо
Г кричу, кричимо
Д раджу, радимо
8. Утворити пасивні дієприкметники можна від усіх дієслів у рядку
А примружити, закривавити, квітнути, бити
Б осідлати, приклеїти, сміятися, розбудити
В затихати, спантеличити, переважати, помастити
Г посліпнути, виснажити, завізувати, проголосити
Д відірвати, спустити, запрограмувати, зосередити
9. Правильно утворено дієприкметник від інфінітива
А стомитися — стомившийся
Б навчити — навчений
В зеленіти — позеленілий
Г посадити — саджений
Д розвиватися — розвиваючийся
10. Чергування приголосних відбувається за творення дієприкметника від інфінітива
А одягнути
Б прочитати
В принести
Г змусити
Д згадати
11. Від усіх дієслів дієприслівники утворюють за допомогою суфікса -ачи- (-ячи-) в рядку
А терпіти, ненавидіти, лежати, оживати
Б летіти, білити, кликати, не любити
В чистити, полоти, волочити, належати
Г платити, ловити, возити, казати
Д ходити, косити, стежити, шаманити
12. Правильно побудовано речення
А Від запаху півоній мені, проходячи повз квітник, перехопило дух.
Б Від запаху півоній мені, проходячої повз квітник, перехопило дух.
В Коли я проходила повз квітник, від запаху півоній мені перехопило дух.
Г Проходячи повз квітник, від запаху півоній мені перехопило дух.
Д Від запаху півоній мені перехопило дух, проходячи повз квітник.
Бланк відповідей А
У завданнях 1-12 правильну відповідь позначайте тільки так: [X]