Українська мова : комплексне видання для підготовки до ЗНО і ДПА - 2019
ЛЕКСИКОЛОГІЯ
Лексикологія (від гр. lexicos - словниковий і logos - учення) - це розділ науки про мову, у якому вивчають лексику (від rp. lexis - слово) мови, тобто її словниковий склад.
Терміном «лексика» позначають усю сукупність слів у мові й усю сукупність значень, які закріпились за словами в процесі багатовікового всенародного користування мовою.
У лексикології вивчають словниковий склад мови по-різному:
- досліджують внутрішнє чергування словника мови, виявляючи лексику споконвічну й запозичену, інтернаціональну й національну, нейтральну й емоційно забарвлену, активну й пасивну, нову й застарілу;
- вивчають однозначні й багатозначні слова, омоніми й синоніми, пароніми й антоніми та інші групи слів.
Лексикологію поділяють на такі розділи:
1) семасіологію - учення про семантику (лексичне значення) слів;
2) етимологію - учення про походження мовних одиниць, переважно слів;
3) ономастику - учення про власні назви людей (імена, прізвища), географічні назви (назви країн, міст, сіл, озер, рік, морів, океанів);
4) термінологію - учення про терміни.
Завданням лексикології є також встановлення загальної кількості слів у мові.
В 11-томному словникові української мови 136 тис. слів, а взагалі в СУЛМ (сучасній українській літературній мові) разом із термінами більше мільйона слів.