ФОРМОТВОРЧІ

Служать для творення форм умовного й наказового способу та найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників:

б (би) - умовний спосіб;

хай (нехай), -бо, -но - наказовий спосіб;

най-, що-, як- - вищий ступінь:

півмав би, хай піймає, якнайкращий, щонайгірше,

зроби-но, ходи-бо;

СЛОВОТВОРЧІ

утворюють нові слова

(перетворились на суфікси та префікси):

будь-, -небудь, бозна-, хтозна-, казна-, аби-, де-, не-, ні-, -ся (-сь):

хто-небудь, дехто, абиде, ніхто, недобре, хтось

ЗАПЕРЕЧНІ

виражають заперечення. Частка не надає заперечного смислу слову, перед яким стоїть, якщо вона стоїть перед присудком, то надає заперечного смислу всьому реченню:

не, ні (ані):

Не одежа красить людину, а добрі діла. Під лежачий камінь вода не тече. Ні з ким не хоче говорити.

МОДАЛЬНІ

уносять різні смислові відтінки в речення, а також виражають почуття й ставлення того, хто говорить, до висловлюваного (питання, оклик, вказівку, сумнів, виділення або обмеження, підсилення, пом'якшення наказу тощо):

- вказівка: ось, осьде, от, це (оце), ото, он, ген, воно;

- сумнів: мабуть, може, навряд, ледве чи;

- уточнення: саме, якраз, справді, хоча, майже;

- виділення або обмеження: тільки, лише, лиш, уже, таки, навіть;

- стверджувальні: так, еге ж, атож, аякже, авжеж, гаразд;

- питальні: невже, хіба, чи, що за;

- підсилення: навіть, і(й), же, ж, аж, таки, все, ото-таки, вже, та, то, ой.