Українська мова : комплексне видання для підготовки до ЗНО і ДПА - 2019

СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ

Типи речень у сучасній українській мові

Ознаки, які лежать в основі класифікації

Вияв ознаки

Тип речення

1

Кількість граматичних основ

одна

просте

дві і більше

складне

2

Структура граматичної основи

підмет і присудок

двоскладне

один головний член

односкладне

3

Наявність другорядних членів речення

наявні

поширене

відсутні

непоширене

4

Наявність усіх необхідних для цього типу членів речення

наявні

повне

якийсь член чи декілька членів речення пропущено

неповне

5

Наявність вставних і вставлених конструкцій, звертання, порівняльного зворота, однорідних членів, відокремленого члена

відсутні

неускладнене

наявні

ускладнене

6

Мета висловлення

повідомлення про події

розповідне

вираження питання

питальне

спонукання до дії

спонукальне

7

Емоційне забарвлення

наявне

окличне

відсутнє

неокличне

8

Відношення до дійсності

повідомлюване

стверджується

стверджувальне

повідомлюване

заперечується

заперечне

1. Простими є речення з однією граматичною основою: У кімнаті запала мовчанка (Мушкетик).

Складними є речення з двома й більше граматичними основами: Дай людині точку опори - вона переверне світ.

2. Двоскладне речення - граматичну основу формують два головні члени (підмет і присудок): Дивовижне піднесення охопило його душу (Собко).

Речення, граматична основа яких включає лише один головний член, є односкладним: І сумно-сумно в хаті стало (Шевченко).

3. Непоширеними називають речення, до складу яких входять тільки головні члени речення: Бій тривав (Гончар).

Поширеними є речення з другорядними членами: Весна пливла до нас з Десни (Довженко).

4. Повними є речення, у яких наявні всі необхідні для цього структурного типу члени речення, як головні, так і другорядні: Вечеря минула дивовижно швидко (Собко).

Неповними є речення, у яких пропущений головний або другорядний член чи кілька члені одночасно, але вони легко відновлюються з контексту, ситуації, підказуються змістом самого речення, наявними в ньому членами: Мати сіла поруч. Люблячим зажуреним поглядом глянула (пропущено підмет мати) на сина (Мушкетик).

5. Прості речення можуть бути ускладненими та неускладненими. Ускладнюються вони за рахунок вставних і вставлених конструкцій, звертань, порівняльних зворотів, однорідних, відокремлених членів речення: Реве та стогне Дніпр широкий... (Шевченко). Отже, кінець закону Мура, на жаль, стає реальністю.

6. Розповідні речення - містять повідомлення про якісь факти чи явища дійсності. Вони є найбільш поширеним типом речень в усіх функціональних стилях: Стежка звивалась у високій траві попід насипом (Гончар). Інтонація в кінці таких речень низхідна. На письмі в кінці розповідних речень ставимо крапку, якщо ж це речення розповідно-окличне, то знак оклику: Мишко так і не помітив своєї помилки.

Питальні - передають бажання того, хто говорить, отримати від співбесідника певну інформацію, почути від останнього ту чи іншу думку, яка цікавить мовця: Що то за люди біля вогню? (Ю. Мушкетик). Інтонація в кінці таких речень висхідна. На письмі в кінці питальних речень ставимо знак питання, якщо речення питально-окличне, то подвійний знак ?!: Невже у вас немає сил здолати мур байдужих слів?!

Спонукальні - виражають спонукання до дії у формі прохання, наказу, поради, заборони, попередження тощо: Не співайте мені сеї пісні. Усередині таких речень інтонація висхідна, а в кінці може стояти крапка або знак оклику, якщо за емоційним забарвленням це речення окличне: Не вражайте серденька мого! (Леся Українка).

7. За емоційним забарвленням речення бувають:

- окличні - мають здатність виражати різні емоції: радість, гнів, здивування, обурення тощо: Слава сонцю молодому в світлоносній вишині! (Рильський).

- неокличні - емоційне забарвлення відсутнє.

Розділові знаки в кінці речення

Кожне речення має смислову та інтонаційну завершеність. В усному мовленні одне речення відділяється від іншого паузами, на письмі - за допомогою розділових знаків: крапки, знака оклику, знака питання, трьох крапок:

Більш за все на світі любив дід сонце. З чим порівняти глибину батькового горя? Чого тільки не бачив я на самому лише небі! (Довженко). Провела Демида поглядом і, вже не поспішаючи, пішла до метро... (Собко).






Help with assignments by Writix

Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити