Українська мова : комплексне видання для підготовки до ЗНО і ДПА - 2019
ЛЕКСИКОЛОГІЯ
Синоніми
Синоніми (гр. sinonymos - однойменний) - слова, що мають близьке чи однакове лексичне значення та різний звуковий склад. Наприклад: сміливий, хоробрий, відважний, безстрашний, доблесний, героїчний - усі ці слова різні за звучанням, проте об'єднані спільним значенням - «небоязкий, здатний здійснити сміливий учинок, подвиг». Водночас кожен з цих прикметників має свій відтінок у значенні.
Синоніми бувають лексичні та фразеологічні.
Лексичні поділяють на такі групи:
1. Безвідносні (абсолютні) - однакові за лексичним значенням, різняться лише стилістично - одні вживаються частіше, інші - рідше, одні характерні для одного стилю, інші - для іншого: шлях - путь - дорога, вивіз - експорт, біографія - життєпис.
2. Відносні - різняться смисловими відтінками. У мові їх найбільше: мир - спокій - тиша - згода - злагода; дружний - дружелюбний - сердечний - тетий.
3. Синтаксичні - близькі за змістом синтаксичні конструкції - словосполучення та речення: зошит учня - учнівський зошит, високоросла людина - людина високого зросту, я не сплю - мені не спиться.
4. Контекстуальні - у мові мають одні лексичні значення, а в певному тексті вживаються з іншим лексичним значенням. Наприклад: молоти, товкти, плести в прямому значенні не мають нічого спільного зі словом говорити, а в певному тексті стають синонімами.
Фразеологічні: плескати язиком, правити теревені, чухати язика...
Наявність багатої системи синонімів створює великі можливості для їх вибору в мовленні. Стилістично доцільне використання синонімів допомагає образно висловлюватись і часто наповнює думки потрібними емоціями.