Українська мова : комплексне видання для підготовки до ЗНО і ДПА - 2019
СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ
ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ
ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ
Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями
Вставні слова чи сполучення слів граматично не зв'язані з членами речення. Вони виражають ставлення мовця до висловленого, його оцінку, характеризують спосіб оформлення думки. Можуть стосуватися всього речення загалом або окремих його членів: На щастя, дитина скоро заснула. Гості, мабуть, десь затримуються.
Розряди вставних слів за значенням
|
№ |
Що виражають |
Вставні слова та сполучення слів |
|
1 |
Упевненість або невпевненість у повідомленні |
напевно, дійсно, справді, безперечно, без сумніву; можливо, мабуть, здається, може, треба думати. |
|
2 |
Почуття (емоційна оцінка повідомлюваного) |
на жаль, на щастя, як на зло, нівроку, соромно сказати, нарешті, навдивовижу. |
|
3 |
Ввічливість для активізації бесіди |
пробачте, майте на увазі, будь ласка, дозвольте, вірте, чуєте, даруйте на слові, між нами кажучи. |
|
4 |
Вказівку на джерело повідомлення |
кажуть, мовляв, на мою думку, гадаю, по-моєму, пам'ятаю, вважають. |
|
5 |
Послідовність викладу думок, зв'язок їх між собою |
по-перше, по-друге, до речі, з іншого боку, крім того, отже, значить, між іншим, зрештою. |
! Деякі слова бувають ЛИШЕ вставними: мабуть, безперечно, безсумнівно, по- перше, по-друге, щоправда, а втім, отже.
НЕ бувають вставними слова: навіть, адже, майже, приблизно, принаймні, все-таки, якраз, мовби, неначе, нібито, причому, тож, приблизно, саме, особливо, тільки, цебто.
Залежно від контексту вставними або ні бувають такі слова: правда, кажуть, може, звичайно, здається, можливо, видно, навпаки, справді, очевидно, безперечно, нарешті, зрештою, певно, на щастя, виходить тощо.
Вставні речення виражають ті ж значення, що і вставні слова та словосполучення. Вставними реченнями мовець може висловлювати додаткові повідомлення, побічні зауваження або уточнення основної думки речення: Один купець - забув, як звати, - із ярмарку багато грошей віз (Глібов).
На письмі вставні слова й словосполучення виділяють комами: Мандрівники, очевидно, натомилися. Будь ласка, сватоньку-старику, ізбий Енея з пантелику (Котляревський).
Вставні речення іноді відмежовують від вставних слів та словосполучень і відносять до вставлених конструкцій.
Вставні речення виділяють комами, тире або дужками. Найсильніший знак відокремлення - дужки: вони фактично ізолюють уміщений у них текст від речення, яке включено в дужки. Меншу відокремлювальну дію мають подвійне тире й особливо подвійна кома: Через оці його лисі скати (ніяк не може добитися нових!) десь там мусять гинути люди.А ночі-мовби хто вибирав навмисне - були чорні, холодні, похмурі... (Загребельний).