Українська мова : комплексне видання для підготовки до ЗНО і ДПА - 2019

СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

СПОСОБИ ПЕРЕДАЧІ ЧУЖОГО МОВЛЕННЯ

Заміна прямої мови непрямою

Непрямою мовою називаємо чуже мовлення, що передають не дослівно, а зі збереженням лише основного змісту висловлювання: Мама плакала й казала, що я зовсім неможливо поводжуся з нею (Хвильовий).

Речення з непрямою мовою - це складнопідрядне речення: при заміні прямої мови непрямою слова автора стають головним реченням, а пряма мова - залежним: Усякий скаже, що Дніпро чудовий. Хтось запитав, де найближча зупинка.

Підрядне речення, що передає чуже мовлення, поєднується з головним сполучниками та сполучними словами. Зокрема, коли пряма мова є розповідним реченням, то використовуємо сполучники що, ніби, якщо спонукальним, то сполучник щоб, коли питальним, то в ролі сполучних слів виступають займенники й прислівники: хто, що, який, чий, де, куди, звідки, коли тощо, а також частка чи в ролі сполучника.

При цьому особові та присвійні займенники І та II особи ставимо у формі III особи однини та множини. Відповідним чином змінюють і форми дієслів, тому що чуже мовлення передається від особи автора: Валерій сказав, що він знає того чиновника. Порівняйте: Валерій сказав: «Я знаю того чиновника».

Звертання, вигуки, а іноді вставні слова, частки, деякі члени речення при заміні прямої мови непрямою пропускаємо. Порівняйте: «Не барися ж, мій синочку, швидше повертайся», - сказав батько. - Батько сказав синові, щоб той не барився, швидше повертався.

Непряма мова передає лише основний зміст чужого мовлення, втрачаючи його лексичну та інтонаційну своєрідність.






Help with assignments by Writix

Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити