Українська мова : комплексне видання для підготовки до ЗНО і ДПА - 2019

ЛЕКСИКОЛОГІЯ

Лексика української мови за походженням

Слова, якими ми користуємося, говорячи (пишучи) українською мовою, неоднакові за часом виникнення й за походженням. Українська лексика формувалась протягом багатьох століть, причому не ізольовано від інших мов, а в певних зв'язках з ними. Тому з погляду походження у складі лексики сучасної мови природно склалися дві основні групи слів:

- споконвічні слова;

- запозичені з інших мов слова.

Споконвічна українська лексика - лексика, сформована в українській мові після її відокремлення від споріднених мов, а також успадкована нею з попередніх етапів свого розвитку - індоєвропейського, праслов'янського, спільносхіднослов'янського (давньоруського). Щодо кількісного складу цієї лексики думки вчених різняться: деякі вважають, що такої лексики є до 80%, а деякі - лише до 20%.

До найдавнішого - індоєвропейського - лексичного фонду належать деякі основні назви: мати, син, брат, сестра, жона, ніс, око, вухо, дуб, вовк, вівця, миша, зерно, день, ніч, зима, сніг, їсти, лежати, пити, стояти, жити.

Праслов'янська лексика (близько 2 тис. слів):

- назви знарядь та продуктів праці: борона, вила, ніж, невід, весло, молот, пиво;

- абстрактні поняття: блуд, диво, добро, горе, гнів, сором, гріх, душа.

Власне українська лексика виникла в давньоруських діалектах, що лягли в основу української мови, і невідома в інших слов'янських мовах: батьківщина, громадянин, володар, урядовець, струмінь, взуття, силоміць, вдруге, либонь.

Лексичні запозичення з інших мов

Народи, особливо сусідні, завжди підтримували між собою економічні, політичні, культурні зв'язки, бо жоден народ не живе відокремлено від інших. Залежно від історичних обставин вплив інших мов на українську був різним. Кожна нова епоха виводила на арену нові племена, нові держави, що й відображалось у мові: Римська імперія поширила поняття й терміни, які з'явились за її часів, Візантія, з якою по-різному складались стосунки Київської Русі, залишила нам чимало слів грецького походження, татаро-монгольське панування на території України впродовж двох століть, звичайно, не пройшло непоміченим, багато слів {кавун, казан, чарка) сьогодні сприймають як власне українські, а згодом історико-культурне життя України пов'язують з розвитком Речі Посполитої, Швеції, Росії, Німеччини, Франції... Чим довше і тісніше налагоджувались контакти з іншими народами, тим більше чужої лексики проникало у мову. У деяких випадках це навіть загрожувало (і досі загрожує) існуванню мови (поява «суржику», а згодом і витіснення з багатьох сфер життя української мови).

У давньоруську, а згодом українську, потрапляли слова з давньогрецької й латинської мов:

- до грецьких слів належать назви деяких побутових предметів, тварин, рослин, релігійних понять, термінів, власних імен: парус, баня, миска, крокодил, кедр, ангел, демон, ікона, монах, ладан, панахида, піп, бібліотека, граматика, філософія, театр, драма, хор, сцена, Петро, Андрій, Василь;

- латинського походження здебільшого юридичні, політичні, медичні та ін. терміни: клас, диктатура, республіка, формула, ангіна, реакція, префікс, меридіан, адвокат, нотаріус, юстиція, прокуратура, ампутація, лекція, туберкульоз, студент, екзамен, інститут, гумор, цирк; власні імена: Віктор, Павло, Юлія;

- з тюркських мов (половці, печеніги, турки, татари) запозичили назви груп населення: аксакал, бей, хан, отаман, гайдамака, балда; предметів харчування: кавун, гарбуз, ізюм, халва, шашлик, кумис; одягу, посуду: башлик, тулуп, таз, казан, чарка; назви, пов'язані з тваринництвом: баран, бугай, батіг, чабан, табун, отара тощо;

- із німецької мови запозичили назви осіб за професією: майстер, штукатур, гросмейстер; знарядь засобів праці, ремесел: верстат, кран, цех, кнопка, клейстер;предметів побуту: фартух, крендель, мундштук; терміни торгівлі: вексечь, касир; адміністративні назви: штат, штраф; військові терміни: штаб, фланг, єфрейтор, штурм, солдат;

- з французької мови запозичували здебільшого назви суспільно-політичних понять, одягу, приміщень, речей побуту, парфумерії: парламент, політика, комюніке, дебати, бюрократ, режим, буфет, трюмо, абажур, пудра, одеколон, вазелін;

- лексичні запозичення з англійської мови (переважно в XIX та XX ст.) - це здебільшого назви предметів одягу, їжі, питва, суспільно-політичні, технічні, спортивні терміни: макінтош, піжама, светр, біфштекс, ром, клуб, лідер, бойкот, трамвай, танк, комбайн, футбол, фініш. У кінці XX - на початку XXI ст. - це терміни, пов'язані з науково- технічним прогресом, зокрема з комп'ютеризацією: флешка, сканер, вінчестер, тюнер, картридж, скріншот тощо.

Ступінь засвоєння іншомовних слів неоднаковий, тому деякі лінгвісти (О.О. Тараненко) розрізняють запозичення - дуже давні слова, які цілком засвоїлися нашою мовою {вишня, огірок, мак, левада, кавун), та іншомовні слова, які не втратили своїх чужорідних фонетичних і морфологічних особливостей (блюмінг, тролейбус).






Help with assignments by Writix

Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити