Українська мова : комплексне видання для підготовки до ЗНО і ДПА - 2019

ЛЕКСИКОЛОГІЯ

Стилістично забарвлена лексика

Слова розрізняють за лексичним значенням, граматичними ознаками, а також стилістично, тобто сферою та частотністю вживання, своєю належністю до певного стилю (стилів) мови, емоційним забарвленням чи його відсутністю. Наприклад, слово студент сприймаємо як звичайне, загальновживане, тоді як слово спудей є застарілим відповідником до загальновживаного слова студент; слова друг, герой, красуня спричиняють позитивні почуття, а нероба, хуліган - негативні, постійно вживаними є слова земля, сад (в усіх стилях мови) і зрідка, переважно в мовленні столярів, - фуганок, шерхебель.

Лексику за стилістичним забарвленням поділяють на певні шари (групи): суспільно-політичну, виробничо-професійну, офіційно-ділову, науково-термінологічну, побутову, емоційну, просторічну.

Між стилістичними шарами лексики немає чіткої межі, бо те саме слово можна вживати в різних стилях мови.

До стилістично забарвленої лексики не належать загальновживані слова. Загальновживану лексику називають також міжстильовою: вона характерна для всіх стилів літературної мови в їхній писемній та усній формі.

Загальновживані слова - це слова, якими користуються всі, хто володіє певною мовою. Вони пов'язані з повсякденним життям, означають життєво необхідні поняття, атому зрозумілі кожному. Це назви речей, рослин, тварин, явищ природи та суспільного життя, ознак, кількостей, якостей, почувань людей тощо, наприклад: хата, стіл, вікно, батько, син, мати, голова, рука, корова, дуб, яблуня, жито, сніг, дощ, вода, вареники, змагання, читання, боротьба, зелений, золотий, говорити, летіти, спати, тут, там, високо, сьогодні тощо. До них належить переважна більшість числівників, займенників, сполучників, прийменників, вигуків.

У зв'язку з розвитком науки, техніки й культури загальновживана лексика постійно збагачується.

За стилістичним забарвленням виокремлюють такі види лексики:

Професійна лексика охоплює кількісно велику групу слів, які вживають на позначення знарядь і матеріалів праці, процесів виробництва, характерних для різних професій і спеціальностей, наприклад: боронування, обмолот, косовиця; домна, мартен, вагранка; штрек, вуглекомбайн; бетон, риштування, рубильник, дуга тощо.

На відміну від термінів, професіоналізми не мають строгого наукового визначення, можуть мати експресивне забарвлення. Терміни - це абстрактні поняття (категорія, алгоритм, асиміляція, морфема), а професіоналізми - це конкретні поняття (пелюстка, суглоб, скальпель, метроном тощо).

Діалектизми - слова або словосполучення, характерні лише для певних територій, на яких функціонує загальнонародна мова.

В українській мові виділяють південно-східні, південно-західні та північні говори.

Діалеіктизми можуть бути фонетичними, граматичними та лексичними.

Фонетичні: кирниця - криниця, зора - зоря, рабий - рябий, дieд - дід, куонь - кінь.

Граматичні: співаєть - співає, буду ходив - буду ходити, я му ходити - ходитиму, їсиш - їси, руков - рукою.

Лексичні: вуйко - дядько, киря - сокира, маржина - худоба, пироги - вареники, врода - урожай, чариця - сковорідка.

Чимало діалектизмів використовували у своїх творах Василь Стефаник (покутський говір), Ольга Кобилянська (буковинський говір), Михайло Коцюбинський (гуцульський говір).

Розмовна лексика - слова, які вживають в усному невимушеному спілкуванні. їх не можна використовувати в діловому та науковому стилях, лекціях, доповідях, виступах. Порівняно з нейтральною розмовна лексика має відтінок неофіційності, інколи зниженості: швидко - хутко, говорити - балакати, кричати - репетувати, іти - плентатися, шкандибати, бити - лупцювати, нещасний - бідолаха. Часто розмовні слова є замінниками лексикалізованих словосполучень, термінів: залікова книжка - заліковка, електропоїзд - електричка, стінна газета - стіннівка, «Літературна газета» - літературка, народний депутат - нардеп.

Суспільно-політична лексика охоплює слова та лексичні сполучення слів, що пов'язані із соціально-політичним життям, яке постійно змінюється, оновлюється. Найважливіші суспільно- політичні слова водночас належать до загальновживаних: народ, партія, інтелігенція, капіталізм, соціалізм, політика, економіка, світогляд, збройні сили, Верховна Рада, народний депутат, кандидат у президенти, приватизація, демократизація.

Офіційно-ділова лексика містить у своєму складі слова, які використовують у ділових паперах і в різних видах усного ділового мовлення (в установах й організаціях, у публічних виступах тощо). Завдання офіційно-ділового стилю - однозначно й уніфіковано передавати інформацію: автобіографія, акт, угода, доповідна записка, доручення, закон, квитанція, рецензія, вжити заходів, продукти харчування, поставити до відома, транспортні засоби тощо.

Художня лексика. Словосполучення художня лексика досить відносне. Будь-яке слово, навіть емоційно нейтральне (поле, вікно, зелений) може стати у відповідному реченні емоційним, сповненим почуття. Певною мірою це залежить від суб'єктивного (індивідуального) настрою, враження, з яким кожен мовець вживає це слово. Є дві основні умови для виділення художньої лексики:

1) здатність самого слова виражати художній зміст;

2) необхідність відповідного контексту.

Відповідно до першої умови виділяють:

а) слова, що мають позитивне чи негативне забарвлення у своєму лексичному значенні: кохання, щастя, милий, любий, радісно, весело; ненависть, ворог, бандит, жахливий;

б) слова з відповідними афіксами (суфіксами, префіксами): земелька, землиця, чорненький, добрісінький, хлопчище, дівчисько;

в) слова дитячого мовлення: цяця, спатуськи, їстоньки;

г) органічно поетичні слова: звитяга, витязь, линути, мовити; кедр, кипарис, тополя (як символи).

Відповідно до другої умови слова емоційно нейтральні в конкретному контексті можуть набувати навіть протилежного звучання:

Отам-то, милостивії, ми ненагодовану і голу застукали сердешну волю та й цькуємо (Шевченко).

Терміни - спеціальні слова або словосполучення, які використовують для точного вираження поняття з якої-небудь галузі знання - науки, техніки, політики, мистецтва.

Термін повинен точно та вичерпно визначати поняття. Він не може мати синонімів, не буває багатозначним. Якщо ж одне поняття й називають кількома різними термінами, то вони є абсолютними синонімами: мовознавство - лінгвістика, асиміляція -уподібнення.

Терміни позбавлені будь-якої образності, емоційно-експресивного забарвлення. Можуть бути загапьнонауковими (гіпотеза, аналіз, синтез, функція, категорія, метод) і вузькоспеціальними (гіпотенуза, алгоритм, знаменник, морфема).

Терміни позначають абстрактні поняття (модуляція, мутація, асиміляція) і конкретні предмети (реле, мотор, гормон, протеїн, кислота).






Help with assignments by Writix

Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити