Українська мова : комплексне видання для підготовки до ЗНО і ДПА - 2019

ЛЕКСИКОЛОГІЯ

Фразеологія

Фразеологією називають:

1) розділ мовознавства, що вивчає фразеологізми, тобто стійкі сполучення слів;

2) сукупність усіх фразеологізмів у мові.

Стійкі сполучення слів лексично неподільні, а тому іноді близькі за значенням до окремих повнозначних слів: клювати носом - дрімати; дивитись крізь пальці - не помічати; накивати п'ятами - утекти, снувати химери - фантазувати, хоч в око стрель - темно.

До фразеологізмів також належать народні прислів'я, приказки, влучні вислови видатних осіб (крилаті слова), усталені звороти: мати на увазі, брати участь тощо.

Класифікація фразеологізмів

Усі фразеологізми можна поділити на 2 основні групи:

1) ідіоми, або ідіоматичні словосполучення;

2) фразеологічні одиниці.

Ідіоми - це стійкі звороти мови, лексичне значення яких сприймаємо як неподільне ціле. Зміст ідіом не збігається з лексичним значенням тих слів, що не входять до них: бити байдики, стрибнути в гречку, правити теревені, з 'їсти собаку, залишитись з носом.

Фразеологічні одиниці - це такі стійкі сполучення слів, які характеризуються смисловою єдністю, але складові частини яких легко виділяються. Це прислів'я, приказки, крилаті вислови:

Світ ловив мене, та не спіймав (Сковорода). Чесне діло роби сміло. Курчат по осені рахують. Дивиться, як баран на нові ворота.

У реченні фразеологізми виконують роль одного члена речення (не членуються на частини): Хлопці довго бипи байдики. Не треба лити крокодилові сльози. Яблука вродили як кіт наплакав. Зайшли дівчата кров з молоком.

На сьогодні немає чіткого розмежування прислів'їв та приказок. Приказкою вважають стійкий вислів здебільшого фольклорного походження, який виражає незакінчену думку (накивати п'ятами - утекти, бити байдики - ледарювати, пекти раки - червоніти). Прислів'я - стікий вислів, у якому зафіксовано практичний досвід народу та його оцінка різних подій і явищ (Хто рано встає - тому Бог дає. Краще один раз побачити, ніж сто раз почути.).

Основні джерела виникнення фразеологізмів української мови

1. Переважна більшість фразеологізмів походить з народної мови. Це передусім прислів'я, приказки, вислови жартівливого характеру: Буває, що й корова літає, піймати облизня, гріти зуби, виносити сміття з хати.

2. Збагачення за рахунок влучних висловів видатних осіб: Бути чи не бути? (Шекспір). Караюсь, мучуся, але не каюсь (Шевченко). Бери вершину, матимеш середину (Сковорода).

3. Професійно-технічні за походженням вислови: грати першу скрипку; сходити зі сцени; де тонко, там і рветься; куй залізо, поки гаряче; підносити на щит.

4. Вислови античних часів, біблійні: крокодилові сльози; альфа й омега; берегти, як зіницю ока; вавилонське стовпотворіння.

5. Переклади іншомовних ідіом: дивитися крізь пальці (нім.), бути не у своїй тарілці (фр.).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити