Українська мова : комплексне видання для підготовки до ЗНО і ДПА - 2019

ОРФОГРАФІЯ

Правопис ненаголошених голосних Е, И, О

Ненаголошені голосні в українській мові загалом зберігають свою чіткість і виразність. Лише голосні [е], [и], [о] зазнають змін. Так ненаголошений [е] наближається до [и]: ведіть [веид'ітг], ненаголошений [м] наближається у вимові до [е] - широкий - [шиерокий]. Ненаголошений [о] набуває відтінку [у] - кожух - [коужух], тому - [тоуму], тобі - [тоубі], перед складом з наголошеним у або і.

1. Сумнівні голосні перевіряємо наголосом: криве - криво, клекотіти - клікіт, живуть - жити, тесати - тесля, розумний - розум.

2. Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом, пишемо за традиційним принципом. Таких слів є небагато, і їхній правопис потрібно запам'ятати. Перевіряємо ці слова за допомогою орфографічного словника: левада, кишеня, лопух, ожеледиця, велетень (хоча великий), бриніти, гриміти, кривий, криниця, тривога, глитати.

3. У деяких словах сумнівні голосні можна перевірити за допомогою чергувань:

1) е у відкритому складі (відкритий склад — це склад, який закінчується на голосний) чергується з і у закритому (склад закінчується на приголосний): шість - ше-сти, ве-зуть - віз, осе-ні - осінь, ле-жить — ліж-ко; заче-пити - чіп-ляти, Ки-є-ва - Ки-їв;

2) е при зміні слова випадає (чергування з нулем звука): березень - березня, вітер - вітру.

4. У дієслівних коренях можливе чергування е//и, о//а:

бер - бир

беру - забирати

Це чергування трапляється, якщо в дієсловах з'являється наголошений суфікс -а-. Відбувається таке чергування не в усіх словах,

наприклад, немає чергування:

мерзнути - замерзати,

проводити - проводжати.

застелити - застеляти

(але застилати)

дер - дир

дерти - здирати

жер - жир

жерти - пожирати

мер - мир

вмерти - вмирати

тер - тир

терти - витирати

пер - пир

сперти - спирати

клен - клин

проклену - проклинати

стел - етил

стелити - застилати

(але застеляти)

лом - лам

ломити - зламати

кот - кат

котити - катати

гон - ган

гонити - ганяти

мог - маг

допомогти - допомагати

5. Ненаголошені Е, И в суфіксах:

И пишемо в суфіксах:

1) -ив(о): печиво, вариво, жниво, добриво, куриво, паливо, але в чотирьох словах пишемо е (є): марево, зарево, маєво, сяєво;

2) -ичк(а), -иц(я): вуличка, ножички, вулиця, поливальниця, в'язальниця;

3) -ик, -ичок: братик, вовчик, зайчик, медик, математик, віничок, котичок;

4) -ищ(е): вудлище, звалище, сховище, сомище;

5) -ин(а): бузина, квасолина, стеблина, худобина, дядина;

6) -анин: заробітчанин, вінничанин, росіянин, Харків 'янин;

7) -ин (у присвійних прикметниках): доньчин, мамина, Галин, Вірин, Толин;

8) -лив: набридливий, наполегливий, ощадливий, задумливий, брехливий;

9) -ист: гонористий, опасистий, пористий, норовистий, пружинистий.

Е пишемо в суфіксах:

1) -ен(я), -енн(я): зайченя, козеня, вовченя, доведення, одруження, оточення;

2) -енк(о): Петренко, Сидоренко, Юхименко, Степаненко, Трохименко;

3) -еньк: батенько, ніженька, рученька, водиченька, м 'якенький, світленький;

4) -есеньк: тонесенький, гарнесенький, молодесенький, світлесенький;

5) -ер(о): четверо, п 'ятеро, шестеро, семеро, восьмеро;

6) -ечк: донечка, грушечка, пляшечка;

7) -тель: учитель, визволитель, засідатель, любитель;

8) -ень: красень, блазень, учень, січень;

9) у дієприкметниковому суфіксі -ен-: здійснений, зроблений, відчинений, спрощений.

6. Ненаголошені Е, И (І) в префіксах

1) Префікс ПРЕ- пишемо, якщо його можна замінити словом ДУЖЕ: презелений (дуже зелений), презлий (дуже злий), престарий (дуже старий), премудрий (дуже мудрий).

! У словах престол, преподобний, превелебний, презирливий (презирство), преосвященство збереглись давні форми.

У словах президент, президія, престиж, прем 'єра, інтерпретація та подібних пре- не є префіксом, а частиною кореня в іншомовних словах.

Як правило, префікс пре- використовуємо в прикметниках та похідних від них словах: премудрий - премудрість, презирливий - презирство, преподобний - преподобність.

! У дієсловах НЕ БУВАЄ префікса пре-.

2) Префікс ПРИ- означає:

- наближення: приїхати, прийти, прилетіти;

- приєднання: причепити (причеплений), приклеїти (приклеєний), притулити (притулений);

- результат дії: приголубити (приголублений), притягнути (притягнутий), привабити. Трапляється префікс при-, зазвичай, у дієсловах та похідних від них словах, іноді в прикметниках зі значенням частковості приміський, придорожній, придніпровський, пригожий та в деяких іменниках: присілок, припічок, Прибалтика, примара, прийменник.

! Під час вибору префікса ПРЕ- або ПРИ- потрібно враховувати закономірності словотвору: наприклад, слово прикраса утворене не від слова прекрасний, а від слова прикрасити.

!! Проблемним є розрізнення слів-паронімів: преглухий - приглухлий - приглушений, прежовтий - прижовклий, престарий - пристаркуватий - престарілий (і пристарілий), пречерствий - причерствілий, прегіркий - пригірклий і под.

3) Префікс ПРІ- є лише у словах прірва, прізвисько, прізвище та похідних від них.

! До цих прикладів НЕ належить слово іншомовного походження пріоритет.

4) У префіксах без-, пред-, пере-, перед-, де-, обер-, інтер-, унтер- завжди пишемо Е:

- безпечний, бездумний, безконечний, безвусий, безвітряний;

- представити, представництво, предтеча, пред 'явити, представник;

- перелетіти, перевиховати, перехвилюватися, перечитати, переплисти;

- передмістя, передвиборний, передчасно, передосінній;

-девальвація, деблокування, дестабілізація, демобілізація;

- обер-прокурор, обер-майстер (у значенні головний, старший), обертон;

- інтернаціональний, інтерконтинентальний, інтербачення;

- унтер-офіцер.

7. Правопис Е, Є та И, І, Ї в іншомовних словах

- И пишемо в більшості загальних назв після дев'яти приголосних («Правило дев'ятки») в основах слів: д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (Де_Ти 3'їСи Цю ЧаШу ЖиРу): дилема, титан, зигзаг, система, цистерна, цивілізація, Чикаго, чипси, Вашингтон, режим, джип, коридор, корифей, риторика, екстрим (АЛЕ екстремальний).

Проте до цього правила е чимало винятків, які потрібно запам'ятати: кипарис, мигдаль, скипидар, шпиталь, киргиз, кинджал, кисет, кишлак тощо.

- І пишемо перед буквами, що позначають голосні та й: авіація, агресія, діалектика, піала, поліція, пріоритет.

В інших випадках пишемо відповідно до вимови: віраж — вимпел, лінія —лимон, хімія—химера.

- Е (Є) пишемо в таких словах: вентиляція, декада, делікатний, декорація, пленум, лекція, симетрія, лейтенант, президент, директор, вазелін, єфрейтор, ефедрин, єретик, прем'єра, речитатив, фойє, феєрія, траєкторія, коректор (АЛЕ коригувати і корегувати) тощо.

У власних (географічних) назвах правопис іншомовних слів потрібно запам'ятати:

Алжир, Аргентина, Бразилія, Ватикан, Вифлеєм, Вірджинія, Зімбабве, Кордильєри, Крит, Мадрид, Рига, Сирія, Стикс, Сицилія, Сідней, Тибет.

8. Правопис особових закінчень дієслів залежить від дієвідміни, до якої належить дієслово. Дієслова за характером закінчень поділяють на 2 дієвідміни.

До першої дієвідміни належать дієслова, які мають такі закінчення:

Особа

однина

множина

іржуть, орють, полють,

І

-у, - ю

-Емо, -Ємо

мелють, сиплють, колють,

II

-Еш, -Єш

-Ете, -Єте

хочуть, борються, сопуть.

III

-Е, -Є

-уть, -ють

хропуть

image28

До другої дієвідміни належать дієслова, які мають закінчення:

Особа

однина

множина

бачать, клеять, гоять

І

-у, - ю

-Имо, -їмо

II

-Иш, -їш

-Ите, -їте

III

-Ить, -їть

-ать, -ять

image29

Дієвідміна дієслова завжди залишається незмінною для кожного дієслова. Тому, знаючи, до якої дієвідміни належить дієслово, можна визначити, які в нього особові закінчення.

Наприклад, у дієслові ходимо ми сумніваємось, як потрібно писати - ходЕмо чи ходИмо. Знаючи, що у формі ходять пишеться -ять, ми можемо зробити висновок, що в решті форм має бути и: ходИмо, ходИш, ходИте, ходИть.

Потрібно також враховувати, що деякі спільнокореневі дієслова належать до різних дієвідмін:

белькотати

белькочуть,

белькочемо,

белькочеш,

белькочете

белькотіти

белькотять,

белькотимо,

белькотиш,

белькотите

буркотати

буркочуть,

буркочемо,

буркочеш,

буркочете

буркотіти

буркотять,

буркотимо,

буркотиш,

буркотите

воркотати

воркочуть,

воркочемо,

воркочеш,

воркочете

воркотіти

воркотять,

воркотимо,

воркотиш,

воркотите

гуркотати

гуркочуть,

гуркочемо,

гуркочеш,

гуркочете

гуркотіти

гуркотять,

гуркотимо,

гуркотиш,

гуркотите

рости

ростуть,

ростемо,

ростеш,

ростете

ростити

ростять,

ростимо,

ростиш,

ростите

хропти

хропуть,

хропемо,

хропеш,

хропете

хропіти

хроплять,

хропимо,

хропиш,

хропите

сопти

сопуть,

сопемо,

сопеш,

сопете

сопіти

соплять,

сопимо,

сопиш,

сопите



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити