1. Сумнівний приголосний кореня можна перевірити, поставивши після нього голосний:

легко - легенько, молотьба - молотити, лічба - лічити, дьогтю - дьоготь, діжка - діжечка, шибка - шибочка, мигтить - миготить, казка - казочка.

! У деяких словах така перевірка неможлива, їхній правопис потрібно запам'ятати: анекдот, вогкий, вокзал, волошка, мерехтіти, натхнення, спориш, прудкий, призьба, рюкзак, футбол.

2. Іноді виникають сумніви при написанні префіксів З-, (С-), РОЗ-, БЕЗ-:

1) префікс С- пишемо перед буквами к, ф, п, т, х (КаФе «пТаХа») сказати, сфотографувати, список, створити, сховати;

префікс З - пишемо перед іншими приголосними: збити, здерти, згадати, зжерти, злізти, змести, зріз, зсувати, зшити, зцідити;

2) префікси роз-, без-, через- в українській мові завжди пишемо з літерою з: розказати, безпека, безтурботний, розкішний, черезплічник, АЛЕ рости - бо рос — це корінь;

РОСиків і БЕСиків в українській мові немає

3) У решті префіксів (від-, між-, над-, об-, під-) ніяких змін не відбувається: відписати, міжконтинентальний, надколоти, обступити, підсунути.

3. При вимові наступні шиплячі приголосні впливають на попередні свистячі та уподібнюють вимову. Пишемо за морфологічним принципом: смієшся, принісши, поріжся, мучся.

• сполучення -шся у дієсловах II особи однини теперішнього часу вимовляємо як [с':а]. нап 'єшся [нап jе'с :а], смієшся [с'м 'ijec:а];

• у дієсловах II особи наказового способу сполучення жся і чся вимовляється як [з'с 'а], [ц'с а]: намажся [намаз'с а], мучся [муц'с а];

• сполучення -ться вимовляють як [ц :а]: сміється, робиться, утворюється.

4. Чергування приголосних.