Якщо в слові поруч стоять два приголосні звуки, то дуже часто в потоці мовлення один з них може уподібнюватися до того, біля якого він розташований. Таке явище називають уподібненням (асиміляцією).

Виокремлюють 3 види уподібнення:

1. Уподібнення за ГЛУХІСТЮ-ДЗВІНКІСТЮ.

Глухий приголосний, який розташований перед дзвінким, змінюється на парний дзвінкий, тобто обидва звуки у вимові будуть дзвінкими:

! Дзвінкі перед глухими в українській мові майже не уподібнюються:

губка [губка], вудка [вудка], ложка [ложка], казка [казка], звідти [зв'ідти], рибці [риб'ц'і].

АЛЕ якщо префікси 3-, РОЗ-, БЕЗ- розташовані перед глухими приголосними, то уподібнення може відбуватися не завжди (факультативно):

зцідити [с'ц'ідити] і [з'ц'ідити],

розказати [росказати] і [розказати],

безпечно [бе^испечно] і [бе^изпечно].

!! У п'яти словах і похідних від них відбувається зміна дзвінкого [г] перед глухими [к] або [ш] на [х]:

легко [лехко], вогко [вохко], нігті [н'іх'т'і], кігті [к'іх'т'і], дьогтю [д'ох'т'у].

2. Уподібнення за ТВЕРДІСТЮ - М'ЯКІСТЮ.

Твердий приголосний (один з восьми приголосних у позиції перед м'яким приголосним змінюється у вимові на парний м'який приголосний:

весняний [ве^ис'н'йний], пізній [п'із'н'ій], кузня [куз'н'а], пісня [п'іс'н'а], Дніпро [д'н'іпро], сонця [сон'ц'а].

! НЕ відбувається уподібнення перед пом'якшеними приголосними: твій [тв'ій], співати [сп'івати], сфінкс [сф'інкс].

!! НЕ відбувається уподібнення приголосних [д], [з], які належать до префіксів: розділити [розд'ілити], відняти [в'ідн'ати], підлізти [п'ідл'ізти].

!!! У деяких словах збереглося давнє уподібнення, пов'язане з тим, що в давньоруській мові звук [в] мав парний відповідник [в'], тому в сучасній українській мові свистячі стають м'якими перед пом'якшеним [в']:

3. Уподібнення за МІСЦЕМ І СПОСОБОМ ТВОРЕННЯ (ШИПЛЯЧІ - СВИСТЯЧІ).

Будь-який шиплячий приголосний ([ш], [ч], [ж], [дж]) перед будь-яким свистячим приголосним ([с], [ц], [з], [дз]) змінюється на парний до нього свистячий:

Будь-який свистячий приголосний перед будь-яким шиплячим змінюється на парний до нього шиплячий:

вилізши [вил'іжши],

занісши [зан'іш:и],

незчутися [не^ижчутис'а],

розжувати [рож:увати],

брошці [брос'ц'і],

зважся [зваз'с'а],

подушці [по^удус'ц'і],

бавишся [бави^ес':а]

баночці [баноц'іі].

! буквосполучення ться завжди звучить як [ц':а], а шся - як [с':а], сіється [с'ійе^иц':а], кусаєшся [кусайе^ис':а].

!! приголосний [т] перед свистячими змінюється на [ц], а перед шиплячими - на [ч]: коритце [кориц:е], тітчин [т'іч:ин];

приголосний [д] перед свистячими змінюється наа перед шиплячими – на