Українська мова : комплексне видання для підготовки до ЗНО і ДПА - 2019
МОРФОЛОГІЯ
ПОВНОЗНАЧНІ ЧАСТИНИ МОВИ
ІМЕННИК
Відмінювання іменників першої відміни
Залежно від приголосного основи іменники І відміни поділяють натри групи: тверду, м'яку та мішану.
|
Група |
||
|
тверда |
м'яка |
мішана* |
|
іменники з кінцевим твердим приголосним основи (крім шиплячого): обіцянка, група, троянда; |
іменники з кінцевим м'яким приголосним основи: пісня, Надія; |
іменники з кінцевим шиплячим приголосним (ж, ч, ш, дж): груша, вежа, площа. |
* Мішаною цю групу називають тому, що в одних непрямих відмінках ці іменники мають закінчення твердої групи, а в інших - м'якої.
Закінчення іменників І відміни
Винятки: Р.в. множини - суддів, гайдамаків, ніздрів, мамів (мам), бабів (баб), губів (губ), легенів (легень), воєн (війн), свиней, мишей, вошей, статей, гостей, сімей.
У Д.в. та М.в. однини відбувається чергування Г, К, X // З, Ц, С перед І: кризі, руці, свекрусі.
У Р.в. множин О, Е//І доба - діб, поле - піль, село - сіл (але межа - меж, лелека - лелек), а також в деких словах з'являється вставний О або Е(Є): вишень, стаєнь, воєн, іскор, пісень, земель, сосен (сосон).
! У Кл. в. закінчення -ю мають лише деякі пестливі іменники м'якої групи: Галю, доню.