Українська мова : комплексне видання для підготовки до ЗНО і ДПА - 2019
МОРФОЛОГІЯ
ПОВНОЗНАЧНІ ЧАСТИНИ МОВИ
ІМЕННИК
Відмінювання іменників другої відміни
|
Група |
||
|
тверда |
м'яка |
мішана |
|
іменники з кінцевим твердим приголосним основи (окрім шиплячого): озеро, абзац, стрибок, дядько; |
іменники з кінцевим м'яким приголосним основи: водій, лікоть, зілля, князь, збіжжя, а також іменники середнього роду на -е з основою на нешиплячий горе, поле, сонце; |
іменники з кінцевим шиплячим приголосним (ж, н, ш, дж): плече, лівша, кущ |
! Крім цього, потрібно враховувати особливості поділу на групи іменників ІІ групи чол. роду з основою нар:
|
Група |
||
|
тверда |
м'яка |
мішана |
|
Майже всі односкладові іменники (сир, мир, вир, двір, вихор), іншомовні на -ар (-яр), -up, -ур, -ор, -ір, ер: диктатор, абажур, канонір - і з постійно наголошеними -ар (-яр), -иp (лазер, стаціонар, бригадир, ювіляр, комар, звір, снігур, пазур, хабар, варвар, долар, панцир, пластир, а також муляр, столяр, маляр). |
іменники з ненаголошеними в Р.в. однини суфіксами -ар, -иp (наголос на корені або закінченні): вівчар - вівчаря, лікар - лікаря, писар - писаря, поводир - поводиря, пустир - пустиря, козир - козиря, а також Ігор, якір, кучер (волосся), єгер, лобур |
іменники з суфіксом -яр, що називають осіб чоловічої статі за професією або характером діяльності: бджоляр, бетоняр, вапняр, газетяр, гендляр, дігтяр, зброяр, повістяр, сміттяр, човняр, школяр, маляр |
Закінчення іменників ІІ відміни
У Д.в. однини іменники II відміни мають паралельні закінчення: -ові, -еві (-єві) та -у (-ю), проте в назвах неістот частіше виступає закінчення -у (-ю): селу, краю.
У М.в. однини є три ряди закінчень:
1) -ові, -еві (-єві) переважно в назвах істот: на синові, на зятеві, на Юрієві;
2) -у (-ю) для назв істот і неістот: на батьку, у візку;
3) -і (-Ї): на колесі, в лузі, на обрії.
! Кл.в. однини можуть бути закінчення —е або —ю: кравець - кравче, боєць - бійцю.
! Іменники ІІ відміни чоловічого роду у Р.в. однини можуть мати закінчення -а (-я) й -у(-ю):
|
закінчення -а (-я) |
закінчення -у (-ю) |
||
|
усі назви істот |
хлопця, коня, Вітра (персонажа,) |
іменники, що не охоплюються зором, не мають чітких меж |
шляху, саду, лісу, космосу. Всесвіту, простору, АЛЕ: ліска, містка (наголос на закінченні) |
|
конкретні іменники |
стола, дуба, ключа, підручника |
іменники, що є назвами відчуттів, дій, станів |
болю, страху, сумніву, хисту, моменту |
|
назви мір довжини, ваги, маси, грошей |
кілограма, вівторка, квітня, п'ятака, тижня |
назви явищ природи |
вогню, інею, грому, снігур дощу, тайфуну, смерчу |
|
Більшість науково- технічних термінів |
атома, синуса, суфікса, числівника, параграфа, АЛЕ роду, виду, способу |
абстрактні іменники, наукові течії |
аналізу, розвитку, романтизму |
|
назви населених пунктів |
Києва, Львова, Лондона, Парижа, Рима АЛЕ: Кривого Рогу (друга частина співзвучна з загальною назвою «ріг»), Стародавнього Риму (держава) |
географічні назви (крім населених пунктів) |
Дунаю, Бугу, Пруту, АЛЕ Дністра, Дінця (наголос на закінченні), Китаю, Криту, Кіпру |
|
назви частин тіла |
носа, суглоба, пальця |
назви установ та підприємств, споруд |
інституту, заводу, стадіону, універмагу, будинку |
|
назви ігор і танців |
хокею, вальсу, краков'яку, твісту, АЛЕ гопака, козака (наголос) |
||
|
назви речовин та мінералів |
спирту, цукру, бензину, піску, кришталю |
||
У деяких випадках закінчення залежить від контексту: каменя (конкретний камінь) - каменю (поклади), акта (документ) - акту (дія), інструмента (одиничне) - інструменту (збірне), листопада (місяця) і листопаду (падолисту) тощо.
! У кількох словах наголос впливає на правопис закінчення: столА - стОлу, мостА - мОсту, дворА - двОру.