Українська мова : комплексне видання для підготовки до ЗНО і ДПА - 2019
ФОНЕТИКА
Чергування голосних української мови
позиційні |
залежать від позиції звука в слові та є звуковими варіантами того ж слова: [весни - веисна], [розум - розумний] |
історичні - чергування, які не можуть бути пояснені фонетичними закономірностями сучасної мови |
найдавніші: виникли ще в дослов'янський період, вони є наслідком тих фонетичних змін, що відбулися в мові давно, є в багатьох слов'янських мовах: 1) о - а: допомогти - допомагати, гонити - ганяти, котити - катати; 2) е - і: пекти - випікати, наректи - нарікати; 3) е - и - нуль звука: беру - вибираю - брати; терти - витирати - тру; 4) і - а: лізти - лазити; 5) е - о: везу - возити. |
давні: відбулися в українській мові (починаючи з VI ст.), причини їх може пояснити історична фонетика: 1) чергування фонем о та е з нулем звука, яке відбувається в коренях слів та в афіксах: сон - сну, пень — пня, день - дня, вітер - вітру; 2) після шиплячих ж, ч, ш, дж та після й голосний е може чергуватися з о: женити - жонатий, четвертий - чотири, шести - шостий, лієчка - лійок; 3) давні голосні (які були в давньоруській мові) о та е, які стоять у відкритому складі (відкритий склад закінчується на голосний), чергуються з і у закритому складі (закритий склад закінчується на приголосний): коня - кінь, вола - віл, нога - ніжка, Києва [кийеива] - Київ [кийів]. Чергування о та е з і є специфічним для української мови, воно не характерне для жодної іншої слов'янської мови. Від цього чергування є ряд відхилень. Не чергуються в закритому складі з і: а)так звані випадні о та е (див. пункт 1): день - дня, сон - сну, свекор - свекра; б) о та е у звукосполученнях -ор-, -ер-, -ов- та -оро-, -оло-, -еле-, -ере-: гордий, торг, ворог, серце, порох, молот, шерех, шелест; в) о та е, що входять до складу суфіксів -очк-, -ечк-, -оньк-, -енк-, -еньк-, -есеньк-: гілочка, колечко, голубонька; г) у запозичених і книжних словах: балон, готель, закон. Від цього чергування є ще ряд відхилень, зумовлених аналогією. |