ОСНОВИ ВАЛЕОЛОГІЇ
Підручник

РОЗДІЛ 4

НАУКОВО ОБҐРУНТОВАНИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ ЯК ОСНОВА ФІЗИЧНОГО ЗДОРОВ'Я

4.12. Причини й механізми виникнення карієсу зубів і хвороб парадонтозу та їх запобігання

  Серед стоматологічних захворювань найбільше розповсюдженими є карієс. Карієс — це руйнування твердих тканин зуба, який виникає внаслідок дії мікроорганізмів із порожнини рота, що спричиняє утворення порожнини. Вважають, що карієс зубів розвивається під впливом ендогенних (внутрішніх) і екзогенних (зовнішніх) факторів.

  Серед ендогенних факторів важливу роль мають спадкові та інші фактори, що впливають на закладку та особливості будови зубної емалі. Крім цього, особливо в період з 20 до 50 років, великий вплив мають супровідні хвороби (шлунково-кишкового тракту, печінки, ендокринної системи).

  До екзогенних факторів, які впливають на виникнення карієсу зубів, в першу чергу слід віднести вплив вуглеводів. Великий карієсогенний вплив має сахароза, менший - глюкоза, крохмал та інші. Проте велике значення має не кількість вуглеводів у їжі, яку споживаємо, а тривалість перебування солодкої їжі в порожнині рота. Найбільш шкідливим вважають те, що людина вживає солодощі у проміжках між основними прийманнями їжі.

  Другим важливим фактором у розвитку карієсу вважають мікроорганізми порожнини рота, які впливають на зуби своїми продуктами життєдіяльності. Тобто для утворення карієсу зубів необхідна наявність вуглеводів і мікроорганізмів та їх контакт з поверхнею зуба.

  Зубний наліт, що постійно утворюється на зубах у процесі їх функціонування, набуває патогенних властивостей внаслідок таких умов:

- скупчення мікроорганізмів у заглибленнях зуба і шийці зуба;

- досягнення концентрації мікробів на цих ділянках 500 х 10б в 1 мг зубного наліту;

- накопичення в наліті зубів молочної, лимонної та інших кислот;

- гальмування проникнення всередину зубного наліту речовин, нейтралізуючих агентів.

  Деякі автори пов'язують розвиток карієсу зубів із недостатнім або надмірним поступленням деяких мікроелементів (кальцій, фосфор, молібден, ванадій, фтор та ін.) в організм людини з їжею. Найбільше вивчено дію фтору, який поступає в організм з водою та їжею. Фтор пригнічує активність мікроорганізмів порожнини рота і сприяє зміцненню емалі, робить її менш розчинною від впливу кислот. Фтор є дуже активним хімічним елементом, що міцно пов'язує кальцій і саме цим забезпечує міцність твердих тканин зубів та кісток. Оптимальний вміст фтору в питній воді — 1 мг на літр. У разі його недостачі емаль зуба легко руйнується під впливом продуктів життєдіяльності бактерій, що швидко розмножуються в не очищеному роті, особливо за надмірного вживання солодощів. Для попередження руйнування зубів - карієсу фтори натрію вводять у таблетки, в розчин для ополіскування рота, в лак для тимчасового покриття зубів, звідки він проникає в емаль, а також додають у харчову сіль та в зубні пасти.

  Пародонтоз - захворювання, що характеризується прогресуючою резорбцією кісткової тканини зубних альвеол, запаленням ясен та розхитуванням зубів.

  Розвиток парадонтозу практично починається із запалення ясен - гінгівіт. До ендогенних і екзогенних факторів, що сприяють розвитку захворювання можна віднести наступні:

- спадкова схильність до даного захворювання;

- зубощелепна деформація (природжена або набута в процесі життя);

- аномалія прикусу;

- недостатнє дотримання правил гігієни порожнини рота;

- наявність зубних відкладень (зубний камінь);

- рівень фтору у воді;

- ротове дихання при порушенні носового;

- вживання деяких лікарських препаратів;

- помилки внаслідок лікування і протезування зубів (неякісні пломби і протези),

- деякі соматичні захворювання у хворого (захворювання шлунково-кишкового тракту, печінки, крові, ендокринної системи, зокрема цукровий діабет та ін.);

- погрішності в дієті, зокрема надмірне споживання жирів і вуглеводів (солодощів);

- тютюнопаління.

  Зміна реактивності організму зумовлена дефіцитом у їжі:

- білків;

- вітамінів (А, В, С, Д, Е);

- мінеральних солей (кальцій і фосфор);

- мікроелементів - йод, фтор та інші).

  Загальнодоступним, дешевим і достатньо надійним засобом профілактики і лікування стоматологічних захворювань є раціональна гігієна порожнини рога. Догляд за зубами - дієвий засіб попередження їхніх хвороб, що вражають близько 90 % дітей. Карієс - руйнування зубів у молодшому віці - має агресивний перебіг і за 3-4 місяці від початку призводить до гнійно-запальних ускладнень щелепних кісток. Такі хворобливі вогнища в більшості дітей стають джерелом інфекції, що вражає різні життєво-важливі органи (печінку, нирки, серцеві клапани, суглоби і тощо). Ослаблення захисних сил організму (неякісне харчування, нервова перевтома, вплив шкідливих екологічних чинників) зумовлює негігієнічний стан рота і є головною причиною «спалаху» карієсу та пародонтозу в дитини.

  Гігієнічне забезпечення ротової порожнини — важлива складова валеологічного виховання. Доцільно дотримуватися таких основних засобів збереження зубів без медичних препаратів:

- чищення зубів зразу після їди, а особливо - після вечері, щоб попередити можливість багатогодинного впливу на зуби продуктів гниття, тобто залишків їжі, та бактерій, які в них розмножуються;

- споліскування рота після прийому їжі, якщо чищення неможливе. Для цього краще вживати лужну мінеральну воду або слабкий розчин харчової солі, бо зубні нашарування залишків їжі мають кисле середовище, шкідливе для емалі - покривної тканини зуба;

- лужні ополіскування рота погрібні й уранці після сніданку для розчинення слизу, що накопичився за ніч, вкриває зуби, внутрішню поверхню губ, щік, піднебіння, язика та створює умови для налипання їжі;

- хоч раз на день важливо споліскувати горло солоною водою для попередження запалення мигдаликів (ангіни). Це корисно й для зубів, бо кухонна сіль кристалізує емаль і надає їй більшої механічної та хімічної стійкості;

- необхідно багато й енергійно жувати, бо ця основна функція зубів майже втрачена або зведена нанівець через поширення кулінарної обробки їжі;

- важливо повільно пити, довго утримуючи в роті рідкі молочні продукти, які дуже багаті на кальцій - основну складову частину мінерального компоненту твердих зубних тканин.   Виявляється, кальцій засвоюється в основному зі слини, а її збагачення на цей елемент можливе завдяки накопиченню його в слизовій оболонці з поступовим відщепленням у ротову рідину. Двохвилинне утримування в роті молока втроє збільшує вміст у слині кальцію, який спадає до попереднього рівня і лише за 30 хвилин. Відомо, що більшість населення терпить від дефіциту кальцію в організмі, зокрема - в зубах;

- у побуті є можливість збагатити організм фтором, що відомий як найактивніший медикаментозний агент проти карієсу. Це важливо для більшості регіонів України, де вміст фтору в питній воді нижчий за норму - 1 мг/л (про це треба довідатися в санепідемстанції). Хорошим депо фтору є грузинський чай (інші види чаю його не містять). Якщо вміст фтору в питній воді втроє менший за норму, школяреві досить випити вранці й удень по склянці чаю, завареного певним чином. Чайна ложка (без горбка) заварюється в склянці кип'ятку, через 3-5 хвилин первинний напій злити, бо він утримує багато швидкорозчинного кофеїну (заради якого п'ють чай дорослі). Повторно заварений і настояний протягом 20 хвилин чай, уже збагачений повільно розчинними сполуками фтору, п'є дитина. Увечері пити чай не треба, бо в ньому є залишки кофеїну, які збуджують нервову систему, а це шкідливо перед сном;

- харчування має бути якісним за рахунок значного зниження вмісту вуглеводної їжі (борошно, крохмаль, солодощі) з одночасним вживанням натомість овочів і фруктів.   Потреба в білкових продуктах невелика (100-150 г м'яса чи риби, одне яйце на день), серед жирів 1/3 мусить становити рослинний (олія). Дуже шкідливо щось їсти (особливо солодощі) між основними прийомами їжі (порушується фаза спокою травних залоз, що не встигають накопичити ферменти на час наступного харчування за режимом дня). Шкідливо в одній страві поєднувати білкові та вуглеводні продукти, бо їх перетравляють ферменти, що активні, відповідно, в кислому або лужному середовищі (тобто одне з двох - білки чи вуглеводи - не будуть перетравлені). Рослини (крім картоплі й злаків) перетравлюються в будь-якому середовищі й можуть поєднуватися в їжі з усіма іншими продуктами. Отже, м'ясо та рибу треба їсти не з картоплею чи хлібом, а лише з буряком, капустою, морквою. Рослин у раціоні має бути не менш як 2/3 за вагою. Ці принципи роздільного харчування, прийняті в усьому світі, доповнюються побажаннями монохарчування (за один раз - один продукт) і вживання рідини поза прийомом їжі (за 30 хв. до нього чи після вуглеводів через 1-2 години, а після білків - через 3-4 години);

- використання жувальної гуми доцільне, якщо в ній замість цукру містяться нешкідливі для зубів солодощі - ксиліт, сорбіт, манніт (цеє в гумках «Орбіт», «Дірол», «Екстра») і якщо гума застосовується лише зразу після їди. Це корисно тим, що додатково стимулюється слиновиділення (а слина є травним соком для вуглеводів), інтенсифікується жування. Поза харчуванням гума шкідлива як і всяка їжа («будить» травні залози невчасно);

- загартовування та спорт, як засоби загального оздоровлення організму, важливі також для стану зубів;

  Всі ці заходи будуть дієвими лише за умови тісної виховної співпраці педагогів і батьків, тому робота з дітьми й родинами має проводитися паралельно.

  Для збереження здорових зубів, досить важливо дотримуватися правил прийому їжі, а вони такі:

1. Їсти за режимом, установленим лікарем.

2. Багато гризти й жувати овочі та фрукти, не відмовлятися від жорсткої їжі.

3. Якомога менше споживати солодощів.

4. Знімати їжу з ложки губами, не засовуючи ложку в рот.

5. Відкушувати їжу лише передніми зубами.

6. Роздрібнювати їжу лише боковими зубами.

7. Ковтати їжу добре розжованою, не запиваючи.

8. Закінчувати кожен прийом їжі твердими овочами чи фруктами,

9. Після їжі щоразу споліскувати рот, використовуючи не менш як півсклянки води.

10. Не їсти нічого між звичними прийомами їжі.

  Для гігієнічного забезпечення ротової порожнини не менш важливо знати правила чищення зубів:

1. Щітка має бути із зігнутою ручкою, короткою, на 2-3 зуби, голівкою, з рідкими хащами щетини.

2. Перед чищенням зубів щітку помити теплою водою.

3. Вчитися чищенню зубів треба без пасти, а навчитеся - вживати й пасту.

4. Зубний порошок не слід вживати, бо його можна ненароком вдихнути.

5. Спочатку треба чистити передню поверхню зубів вертикальними рухами від ясен до краю зубів (спочатку верхніх), а потім задню поверхню такими ж рухами (по 5 рухів проти кожної пари зубів) - в ід лівих бокових зубів до правих.

6. Потім треба чистити жувальну поверхню зубів, спочатку вздовж зубного ряду (5 рухів туди-назад), далі поперек зубного ряду (5 рухів уперед-назад у кожному міжзубному проміжку) - теж зліва направо.

7. Закінчити чищення зубів треба підмітаючими коловими рухами щітки по яснах і зубах, починаючи збоку до середини.

8. Після чищення зубів щітку помити й залишити намиленою, бажано на світлі.

9. Чистити зуби треба один-два рази на день, але обов'язково — після вечері.

10. Використовувати щітку можна не більш як 3-4 місяці або до перших проявів її стирання.

  Для профілактики основних стоматологічних захворювань важливе значення мають умови нормального розвитку щелеп, зубів дитини дошкільного віку.

1. Формування щелеп, залежить від спадковості, відхилень у побуті вагітної жінки (тісний одяг, переїдання, коли шлунок тисне на матку, сидіння зігнувшись вперед, мала рухливість), а також від загального стану здоров'я майбутньої матері й дитини, умов грудного чи штучного вигодовування.

2. Не можна допускати формування у дітей шкідливих звичок: ссати пальці, предмети, язик, закушувати губи, щоки, допомогти у відучуванні від цього може лікар.

3. Необхідно з дворічного віку, коли проріжуться всі зуби, привчати дітей до активного жування не менше 10-15 хв при кожному прийомі їжі.

4. Для формування правильної постави з раннього дитинства не можна водити дітей переважно за одну руку; не слід дозволяти користуватися невідповідними вікові меблями, що примушує дитину до пози з викривленим хребтом.

5. Постава стоячи нормальна, якщо на ваше прохання тісно притулитися до дверей, спиною дитина торкається їх 5-ма точками: потилицею, лопатками, сідницями, литками, п'ятками. Між цими точками мусять залишитись 4 проміжки шириною в два ваші пальці.

6. Постава при ході має бути стрункою: спина - прямою, плечі - на одному рівні, живіт - утягнутий, носки ніг - злегка розведені, крок високий.

7. Сидячи, не можна горбитись, притулятися плечима, схилятися вбік, краще сидіти, обпираючись спиною, злегка схиливши голову вперед.

8. За столом сидіти треба прямо, не впиратися грудьми в край стола, з ліктями на його поверхні, котра досягає рівня середини грудей; ноги, зігнуті під прямим кутом, краще ставити всією ступнею на підлогу або стільчик.

9. Ліжко дитини має бути достатньої довжини, з жорстким матрацом, низькою м'якою подушкою й легкою ковдрою, щоб під час сну шия дитини лежала в одній площині з хребтом, а голова не була схилена на груди або закинута назад.

10. Шкідливо спати із зігнутими ногами, з кулаком під щокою. Найкращою позою під час сну є положення на спині, для цього маленьким дітям тулуб з обох сторін фіксують ковдрою, а при звичці спати на одному боці - дитину регулярно перевертають на інший бік.

Ознаки здорового розвитку зубів дітей дошкільного віку

1. Дитина має 20 тимчасових зубів, які з'являються в роті з 6 місяців протягом 2-х років життя.

2. Губи в стані спокою зімкнуті й цілком закривають зуби без напруження.

3. Верхні зуби перекривають нижні на 1/3 висоти, а з 4-х років через природне висування нижньої щелепи вперед зуби можуть бути зімкнуті край у край.

4. До 4-х років зуби розміщуються тісно, потім у процесі росту щелепних кісток між ними з'являються проміжки.

5. З 5-ти років за останніми бічними тимчасовими зубами прорізуються постійні.

6. В 5-6 років починається заміна тимчасових зубів на постійні; під час випадання тимчасових й прорізування постійних зубів діти починають повільніше й гірше жувати (треба для їди виділяти більше часу).

7. Після випадання тимчасового зуба через один-півтора роки на його місці прорізується постійний.

8. Постійні зуби в порівнянні з тимчасовими мають більший розмір і злегка блакитний колір, а тимчасові - молочно-білі або жовтуваті.

9. Прорізування постійних зубів може супроводжуватися припухлістю та болісністю ясен.

10. Відкушування їжі здійснюється тільки передніми зубами, подрібнення 11-ма бічними й обов'язково симетрично на обох боках зубних рядів.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити