РОЗДІЛ 6

СОЦІАЛЬНІ ТА ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ПРИЧИНИ ВЖИВАННЯ НАРКОТИЧНИХ РЕЧОВИН. ШЛЯХИ ПРОФІЛАКТИКИ РІЗНИХ ФОРМ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ

6.1. Тенденції поширення шкідливих звичок серед дітей і молоді

  Останнім часом зростає рівень захворюваності серед дітей і підлітків, що пов'язане з поширенням шкідливих звичок. Це масове явище справедливо називають хворобою цивілізації, яка набула не тільки медичного, але й соціального аспекту.

  Високий рівень психоемоційного напруження населення, супроводжується зростанням кількості нервово-психічних розладів, у тому числі й депресій, неврозів. Саме психоемоційний дискомфорт стає найпоширенішою причиною вживання молоддю наркотичних речовин та негативних відхилень у поведінці. Проблема наркоманії за своєю масштабністю та глибиною проникнення в суспільство не має собі рівних.

  В усьому світі спостерігається значне зростання кількості наркоманів, алкоголіків та зловживань тютюном. Причини поширення наркоманії очевидні, оскільки наркотичні речовини на якийсь час «відсувають» на задній план не вирішені проблеми, і тоді світ довкола набуває надприродної яскравості й барвистості. Словом, будь-що перетворюється для наркомана на щось неймовірно прекрасне. Уживання зілля та психотропних речовин сприяє виходу людської свідомості в потойбічні реалії. В Україні вже немає жодного регіону, який би характеризувався низьким рівнем наркотичних проблем. Він залишається високим і коливається в межах 1,03-1,9 випадків на 10 тис. населення. Як вважає комітет експертів ВООЗ, жодна держава не має реальних даних навіть про розміри захворюваності. Це пов'язано з тим, що в більшості країн придбання і вживання наркотиків вважається за злочин.

  Сучасний стан проблеми поширення шкідливих звичок визначається такими тенденціями:

- «омолоджується» вік, у якому здійснюється перша спроба споживання наркотиків, це вік від 13 до 15 років, а в деяких містах він значно молодший - 9-12 років;

- зростання полінаркотизму серед споживачів;

- збільшення надходження до країни наркотичних речовин іноземного виробництва, у тому числі й «важких», унаслідок розвитку туризму, міжнародних зв'язків тощо;

- спонукання до шкідливих звичок через засоби масової інформації (телебачення, кіно, рекламу тощо);

- поширення алкоголізму, паління серед осіб жіночої статі;

- збільшення серед молоді кількості тих, хто вживає наркотичні речовини (алкоголь, наркотики, тютюн) систематично.

  Одним із шляхів зняття психоемоційної напруги є застосування препаратів, що сприяють формуванню сильних позитивних емоцій. Вони належать до групи наркогених і мають властивість викликати емоційно-позитивний стан. Після декількох прийомів таких препаратів формується домінантна потреба отримати позитивну емоцію. При цьому людина занурюється у світ фантазій, які сприймаються нею як красиве та прекрасне.   Такий потяг до дурманних речовин - суть хвороби, основою якої є формування патологічної функціональної системи, яка відрізняється від нормальної функціональної системи тим, що, незалежно від первинної мотивації, ця система в кінцевому результаті формує нову біологічну потребу, яка відсутня у нормальному організмі. Але патологічна функціональна система наркотичного потягу має і свої характерні відмінності від інших тим, що первинна домінантна мотивація виникає на рівні «надсвідомості», а саме - у потребі позитивної емоції. Початок формування цієї системи пов'язаний з потребою в красі як засобі отримання позитивних емоцій. Такі позитивні емоції, викликані біологічними факторами, призводить домінантну мотивацію до біологічного рівня - основного й необхідного для подальшого існування організму, але вже при умові постійного отримання - зовнішнього підкріплення у вигляді нових доз алкоголю, нікотину, наркотиків.

  Спочатку розвивається психічна залежність від дурманної речовини, а згодом - найтяжча - фізична залежність, коли наркотична речовина «включається» в обмін речовин.